Ухвала суду № 66201755, 26.04.2017, Самбірський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 452/2827/15-к

У Х В А Л А

26 квітня 2017 року м. Самбір

Самбірський міськрайонний суд Львівської області

у складі: головуючого судді Сенечина В.М.,

з участю секретаря Кухар О.П.,

прокурора Дердзяка П.І.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

адвоката ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора Самбірської місцевої прокуратури Львівській області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2,

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Самбірського міськрайонного суду Львівської області знаходиться кримінальне провадження № 12013150290001150 про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 289, ч. 1 ст. 296, ч. 1 ст. 122, ч. 2 ст. 296, ч. 3 ст. 186 КК України.

Згідно ухвали Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 6 березня 2017 року ОСОБА_1 оголошено в розшук так, як обвинувачений ухилився від суду, у звязку з чим, ухвали суду про його привід Самбірським відділом поліції Головного управління поліції у Львівській області невиконані.

Прокурор Самбірської місцевої прокуратури Львівській області звернувся з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 у даному кримінальному провадженні.

В обґрунтування клопотання зазначає, що необхідність застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу тримання під вартою, зумовлена тим, що він може продовжувати злочинну діяльність, переховуватися від суду, перешкоджати кримінальному провадженню.

Запобігти ризикам, передбачених ст. 177 КПК України, шляхом обрання обвинуваченому більш мякого запобіжного заходу, на переконання прокурора, є неможливим.

Вивчивши подані матеріали, заслухавши пояснення обвинуваченого, думку захисника, доводи прокурора, слід прийти до висновку, що ОСОБА_1 необхідно обрати запобіжний захід домашній арешт виходячи з наступного.

Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обовязків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статтіцього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобовязаний оцінити в сукупності обставини, передбачені ст. 178 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочинів за один з яких законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад три роки.

Згідно ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш мякий запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обовязки, передбачені частиною пятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Частиною 1 та частиною 2 ст. 181 КПК України передбачено, що домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

При обранні запобіжного заходу також враховується те, що ОСОБА_1 має постійне місце проживання, частково визнав свою вину та щиро розкаявся у вчиненому, згідно ст. 89 КК України є несудимим, і майнова шкода у завданні якої обвинувачується ОСОБА_1 відсутня.

Враховуючи наведене, слід дійти висновку про те, що запропонований запобіжний захід тримання під вартою, є надмірно суворим і щодо ОСОБА_1 необхідно застосувати домашній арешт з покладенням на нього відповідних обовязків. Саме такий запобіжний захід забезпечить виконання підозрюваним процесуальних обовязків, та запобігання зазначеного ризику.

Доводи прокурора про неможливість застосування більш мякого запобіжного заходу для запобігання ризиків зазначених у клопотанні є непереконливими.

Керуючись ст. ст. 176-178, 181, 184, 194, 331 КПК України,

У Х В А Л И В:

Застосувати щодо ОСОБА_1 запобіжний захід домашній арешт в будинку № 56 на вул. Шевченка в с. Луки Самбірського Львівської області, у період доби з 18 години до 09 години.

Зобовязати ОСОБА_1 не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну місця свого проживання: прибувати до суду за кожним викликом-повідомлення суду.

Роз'яснити ОСОБА_1, що у разі невиконання покладених вище обов'язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід та може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру мінімальної заробітної плати до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.

Контроль за виконанням ухвали покласти на Самбірський відділ поліції Головного управління національної поліції у Львівській області.

Строк дії ухвали 60 днів.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і окремому оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Суддя