Ухвала суду № 66198134, 26.04.2017, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/5007/13-ц

Провадження № 2/0182/1504/2017

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.04.2017 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого-судді Рибакової В.В., при секретарі Затуливітер Н.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області знаходиться цивільна справа № 182/5007/13-ц провадження № 2/0182/1505/2017 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Нікопольської міської ради, Комунального підприємства «Міський земельний кадастровий центр», Відділу Держгеокадастру у м. Нікополі Дніпропетровської області, треті особи Управління містобудування та архітектури Нікопольської міської ради, Нікопольський регіональний відділ інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Дніпропетровській області, про визнання недійсним та скасування рішення, визнання недійсним державного акту, усунення перешкод у користуванні домоволодінням; за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, Нікопольської міської ради про визнання дій Нікопольської міської ради протиправними, визнання недійсним Державного акту, усунення перешкод у користуванні домоволодінням та земельною ділянкою, стягнення моральної шкоди.

ОСОБА_1 неодноразово уточнювала свої позовні вимоги та остаточно просила (а.с.28-32 том2):

- визнати недійсним і скасувати рішення Нікопольської міської ради народних депутатів № 307 від 13.05.1996р., у частині передачі в особисту власність земельної ділянки ОСОБА_2, площею 0,0573 га, розташованого на території Нікопольської міської ради для обслуговування житлового будинку по вул. Слави, 23а, зареєстрованого в Книзі записів держактів на право особистої власності на землю за № 524;

- визнати недійсним державний акт на право особистої власності на землю серії ДП 524, виданий ОСОБА_2 на підставі рішення Нікопольської міської ради №307 від 13.05.1996р., зареєстрованого в Книзі записів держактів на право особистої власності на землю за № 524, - площею 0,0573 га, розташованого на території Нікопольської міської ради для обслуговування житлового будинку по вул. Слави, 23а, і скасувати його, вважаючи площу земельної ділянки при зазначенім домоволодінні 23а, по вул. Слави в м. Нікополі, рівної 369 кв.м, або 0,0369 га, вважаючи площу земельної ділянки при домоволодінні 24, по вул. Радіонова в м. Нікополі, рівної 657 кв.м, у т.ч. надлишок 57 кв.м на підставі рішення міськвиконкому № 156 від 19.03.1980р. або 0,0657 га;

- усунути перешкоди в користуванні домоволодінням № 24 по вул. Радіонова в м. Нікополі з боку відповідача, ОСОБА_2, - шляхом заборони на самовільне будівництва гаража й господарських будівель, - їх зносу, - і переносу забору із установленою відповідачкою межі між їх домоволодіннями убік домоволодіння відповідачки на колишню границю суміжного землекористування на підставі техдокументації, - які перебувають на земельній ділянці домоволодіння № 24 по вул. Радіонова в м. Нікополі, самовільно вилученого відповідачкою, площею 204 кв.м землі, - приведення зазначеної площі земельної ділянки в стан, що дозволяє його обробляти й використати за призначенням при домоволодінні № 24 по вул. Радіонова в м. Нікополі.

Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12.10.2016 року цивільну справу № 182/5007/13-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Нікопольської міської ради, Комунального підприємства «Міський земельний кадастровий центр», Відділу Держгеокадастру у м. Нікополі Дніпропетровської області, треті особи Управління містобудування та архітектури Нікопольської міської ради, Нікопольський регіональний відділ інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Дніпропетровській області, про визнання недійсним та скасування рішення, визнання недійсним державного акту, усунення перешкод у користуванні домоволодінням; за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, Нікопольської міської ради про визнання дій Нікопольської міської ради протиправними, визнання недійсним Державного акту, усунення перешкод у користуванні домоволодінням та земельною ділянкою, стягнення моральної шкоди було зупинено до набрання законної сили судовим рішенням по цивільній справі № 182/8407/13-ц, від якого залежить вирішення справи (а.с.215,216 том2).

Провадження у справі не відновлювалось.

24.04.2017 року від ОСОБА_1 до суду надійшла заява про забезпечення позову, якою просить в порядку ст.ст.151-153 ЦПК України зобовязати ОСОБА_2, зареєстровану в ІНФОРМАЦІЯ_1, і ОСОБА_3, зареєстрованого в ІНФОРМАЦІЯ_2, картка платника податків - НОМЕР_1, НОМЕР_2, виданий Нікопольським МВ УМВС України в Дніпропетровській області, 29.11.1995 р. заборонити вчиняти певні дії, шляхом припинення всіх робот з руйнування водопровідної мережі домоволодіння № 24 по вул. Радіонова в м. Нікополі, власником якого є ОСОБА_1, та робіт по розбиранню цегельної кладки водопровідного колодязя, вибірці обвалування водопровідного колодязя із краном подачі води на домоволодіння №24 по вул. Радіонова, 24 у м. Нікополі й водоміром (водомірної ями), руйнуванню водопровідної мережі, згідно схеми підключення дворового водопроводу № 710 з ТУ, затвердженої 05.06.1980 року головним інженером ПУВКХ по вул. Радіонова 24 у м. Нікополі і шляхом заборони будь-яких будівельних робіт на захопленій частині моєї земельної ділянки, площею 204 кв.м.

В обґрунтування вимог заяви посилається на те, що у квітні 2017 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 стали проводити грабарства навколо колодязя із краном подачі води й водоміра, порушуючи цілісність водомірної ями по вул. Радіонова, 24 у м. Нікополі. У звязку із чим, вони позбавляють її можливості користуватися водопровідними мережами, що перебувають, згідно плану, на території земельної ділянки по вул. Радіонова, 24 у м. Нікополі, позбавляють її доступу до них, можливо порушення ОСОБА_2 й ОСОБА_3, режиму подачі води, цілісності конструкції водопроводу, водомірної ями із краном подачі їй води, піддаючи небезпеки життя та здоровя мешканців її будинку. Зазначеними діями ОСОБА_2 і ОСОБА_3 порушені її права як власника житлового будинку. Усе це не відповідає нормам Конституції України, законодавству України. У звязку з їх діями її власність, водопровідні комунікації і її елементи, піддані ризику руйнування. Тому вважає, що слід застосувати заходи забезпечення позову.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд вважає за необхідне у задоволенні заяви відмовити, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.

Відповідно до ч.2 ст.151 ЦПК України, у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено:

1) причини, у звязку з якими потрібно забезпечити позов;

2) вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;

3) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Відповідно до ч.3 ст.151 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

У заяві не обґрунтовано яким чином не забезпечення позову шляхом зобовязання ОСОБА_2, і ОСОБА_3, заборонити вчиняти певні дії, шляхом припинення всіх робот з руйнування водопровідної мережі домоволодіння № 24 по вул. Радіонова в м. Нікополі, власником якого є ОСОБА_1, та робіт по розбиранню цегельної кладки водопровідного колодязя, вибірці обвалування водопровідного колодязя із краном подачі води на домоволодіння №24 по вул. Радіонова, 24 у м. Нікополі й водоміром (водомірної ями), руйнуванню водопровідної мережі, згідно схеми підключення дворового водопроводу № 710 з ТУ, затвердженої 05.06.1980 року головним інженером ПУВКХ по вул. Радіонова 24 у м. Нікополі і шляхом заборони будь-яких будівельних робіт на земельній ділянці, площею 204 кв.м. може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду щодо предмету позову, який заявлений стороною.

З заяви про забезпечення позову вбачається, що між сторонами виник спір з приводу обставин, що не є предметом розгляду цієї справи.

У звязку з чим у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 151-154 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг) через суд першої інстанції протягом пяти днів з дня отримання її копії.

Суддя: ОСОБА_4