Рішення № 66196336, 26.04.2017, Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 128/358/17

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

26 квітня 2017 року м. Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області

в складі:

головуючого судді: Ганкіної І.А.

при секретарі: Жигаровій Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Управління праці та соціального захисту населення Вінницької районної державної адміністрації до ОСОБА_1 про стягнення сум сплаченої тимчасової допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів,

встановив:

Управління праці та соціального захисту населення Вінницької районної державної адміністрації звернулося до суду з вищевказаним позовом до ОСОБА_1., посилаючись на те, що 03.11.2014 року до позивача по справі звернулась ОСОБА_2 за призначенням тимчасової допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, оскільки аліменти від батька своєї дочки ОСОБА_1 на дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, згідно рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 02.04.2014 року, вона не отримувала.

Надавши всі необхідні документи, ОСОБА_2 за період з 01.11.2014 року по 31.12.2016 року отримала вищевказану допомогу на загальну суму 14 717,00 грн.

Оскільки відповідач за вказаний вище період не сплачував аліменти на свою дочку та ОСОБА_2 отримувала дані кошти за рахунок держави, а ОСОБА_1 кошти державі не повернув, тому позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

В судове засідання представник позивача ОСОБА_4 подала суду заяву, в якій просить розглянути справу у її відсутність, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити у повному обсязі. В разі неявки відповідача ОСОБА_1 не заперечує проти винесення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, хоча про час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином, про що свідчить матеріали справи (зворотні поштові повідомлення).

Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України, суд вважає, що справу можливо розглянути без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши матеріали справи, врахувавши думку сторін, викладену у письмових заявах, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року народилася ОСОБА_3, батьками якої є ОСОБА_1 та ОСОБА_2, що підтверджується ксерокопією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 16.10.2006 року виданого повторно (а.с.4).

Так, довідкою відділу ДВС Вінницького РУЮ про неотримання аліментів підтверджується, що ОСОБА_2 не отримувала аліменти від ОСОБА_1 (а. с. 5), тому на підставі поданої нею до органу праці та соціального захисту населення Вінницького району заяви ОСОБА_2 було призначено соціальну допомогу.

Дійсно, ОСОБА_2 отримала в Управлінні праці та соціального захисту населення Вінницької районної державної адміністрації тимчасову допомогу дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, на загальну суму 14 717,00 грн. за період часу з 01.11.2014 року по 31.12.2016 року, що підтверджується довідкою про отримання ОСОБА_2, тимчасової допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів з листопада 2014 року по грудень 2016 року, виданою 07.02.2017 року (а.с. 16).

Статтею 150 Сімейного кодексу України передбачено, що батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини. Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права має право на їх відшкодування.

Статтею 27 Конвенції про права дитини передбачено: «Батько(ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей, фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини».

Таким чином, утримання дітей це в першу чергу обов'язок батьків або осіб, які їх заміняють, а потім, як допомогу за відсутності коштів і можливостей у батьків, бере участь в утриманні дітей держава.

Відповідно до п.2 Порядку призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.02.2006 року №189 тимчасова допомога призначається у разі, коли рішення суду про стягнення аліментів з одного з батьків не виконується, у тому числі і у зв'язку з ухиленням від сплати аліментів.

Згідно ч.10 ст.181 СК України суми наданої дитині тимчасової державної допомоги підлягають стягненню з платника аліментів до Державного бюджету України у судовому порядку.

Крім того, відповідно до вимог п.12 Порядку призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №189 від 22.02.2006 року якщо виникла можливість стягнення аліментів з одного з батьків, виявлено, що один з батьків може утримувати дитину або місце проживання (перебування) одного з батьків встановлено, у зв'язку з чим можливе стягнення з нього коштів на утримання дитини, орган праці та соціального захисту населення звертається до суду із заявою про стягнення суми сплаченої тимчасової допомоги. Стягнуті з платника аліментів кошти зараховуються до Державного бюджету України.

Тому вимога позивача про стягнення з відповідача ОСОБА_1 коштів як таких, що виплачені з державного бюджету у вигляді тимчасової державної допомоги, підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України з відповідача підлягають до стягнення на користь держави судові витрати, які складаються із суми судового збору, від сплати яких звільнено позивача.

Керуючись ст. 150, 181 СК України, ст. 22 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 88, 174, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд

вирішив:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1, на користь держави в особі Управління праці та соціального захисту населення Вінницької районної державної адміністрації (на рахунок 35412038016956, МФО 802015, код 03191928, в призначені платежу вказати: повернення сплаченої тимчасової допомоги за минулі роки, прізвище, адресу, КФК 090307, КЕКВ 2730) кошти в сумі 14 717 (чотирнадцять тисяч сімсот сімнадцять ) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 на користь держави судовий збір в сумі 1 600,00 грн.

Заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Вінницької області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час оголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя І.А. Ганкіна