Постанова № 66195964, 25.04.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" квітня 2017 р. Справа№ 910/1221/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сотнікова С.В.

суддів: Пантелієнка В.О.

Остапенка О.М.

за участю секретаря судового засідання Карпюк О.С.,

представників:

від боржника - арбітражного керуючого Щербаня О.М. (ліквідатор),

від ТОВ "Технополіс-1" - Парфентьєва А.О,

від ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" - Казаєвої О.О.,

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит"

на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.02.2017

у справі №910/1221/16 (суддя Пасько М.В.)

за заявою боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Техніка мрії" (код 35761515)

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.02.2017 затверджено звіт ліквідатора, затверджено ліквідаційний баланс станом на 23.02.2017, ліквідовано банкрута Товариство з обмеженою відповідальністю "Техніка мрії", як юридичну особу у зв'язку з банкрутством, припинено провадження у справі № 910/1221/16.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, ПАТ "Банк "Фінанси та Кредит" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.02.2017, справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд.

Апеляційна скарга мотивована тим, що ліквідатор в порушення ч. 2 ст. 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не пред'являв вимог до дебіторів банкрута, а реалізація наявної дебіторської заборгованості на аукціоні відбулась за низькою ціною. На думку скаржника, суд першої інстанції на зазначені обставини уваги не звернув, не надавши їм правової оцінки, що свідчить про передчасне затвердження звіту ліквідатора і ліквідаційного балансу банкрута та припинення провадження у справі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.04.2017 апеляційну скаргу прийнято до провадження.

20.04.2017 в судовому засіданні було оголошено перерву до 25.04.2017 відповідно до ст. 77 ГПК України.

Колегія суддів, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників провадження, вважає, що скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Провадження у справах про банкрутство регулюється Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14 травня 1992 року № 2343-XII (далі - Закон про банкрутство), Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України), іншими законодавчими актами України.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.02.2016 порушено провадження у справі № 910/1221/16 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Техніка мрії".

Постановою Господарського суду міста Києва від 25.02.2016 визнано боржника банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру; призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Щербаня О.М.

В ліквідаційній процедурі ухвалою від 02.06.2016 визнано кредиторами банкрута наступних кредиторів:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АРТТЕХНО-Л" на суму 307.280.944,20 грн., з яких: 289.599.963, 86 грн. - вимоги четвертої черги, а 17.680.980, 34 грн. - вимоги шостої черги;

Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит" на суму 189.899.567, 43 грн., з яких: 159.270.580, 65 грн. - вимоги четвертої черги, а 30.628.986, 78 грн. - вимоги шостої черги;

Товариство з обмеженою відповідальністю "Технополіс-1" на суму 28.829.747, 00 грн. - вимоги четвертої черги;

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВОЯЖ Т" на суму 569.862.983, 60 грн., з яких: 543.498.379, 60 грн. - вимоги четвертої черги, а 26.364.604, 00 грн. - вимоги шостої черги;

затверджено реєстр вимог кредиторів на суму 1 095 873 242,23 грн.; зобов'язано ліквідатора боржника арбітражного керуючого Щербаня О.М. сформувати представницькі органи кредиторів (збори кредиторів та комітет кредиторів).

22.02.2017 ліквідатор банкрута подав на затвердження господарського суду звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута, який погоджений комітетом кредиторів 20.02.2017 (протокол № 5).

23.02.2017 за наслідками розгляду звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу банкрута, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав ліквідувати Товариство з обмеженою відповідальністю "Техніка мрії" у зв'язку з банкрутством, оскільки вимоги кредиторів, які визнані судом та включені до реєстру вимог кредиторів, не задоволені, у зв'язку з тим, що ліквідатором не виявлено достатньо майнових активів, що підлягають включенню до ліквідаційної маси для погашення кредиторських вимог.

Згідно з частинами 1, 2 статті 41 Закону про банкрутство, ліквідатор - фізична особа, яка відповідно до судового рішення господарського суду організовує здійснення ліквідаційної процедури боржника, визнаного банкрутом, та забезпечує задоволення вимог кредиторів у встановленому цим Законом порядку. Ліквідатор з дня свого призначення здійснює, зокрема, такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; проводить інвентаризацію та оцінку майна банкрута; аналізує фінансове становище банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості; заявляє в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог поточних кредиторів за зобов'язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство і є неоплаченими; подає до суду заяви про визнання недійсними правочинів (договорів) боржника; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; продає майно банкрута для задоволення вимог, внесених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом; веде реєстр вимог кредиторів; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Частинами 1-4 статті 42 Закону про банкрутство передбачено, що усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси. Майно, визначене родовими ознаками, що належить банкруту на праві володіння або користування, включається до складу ліквідаційної маси. Індивідуально визначене майно, що належить банкруту на підставі речових прав, крім права власності і господарського відання, не може бути включене до складу ліквідаційної маси. Майно банкрута, що є предметом забезпечення, не включається до складу ліквідаційної маси і використовується виключно для задоволення вимог кредитора за зобов'язаннями, які воно забезпечує.

Відповідно до частини 1 статті 46 Закону про банкрутство, після завершення всіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються:

відомості за результатами інвентаризації майна боржника та перелік ліквідаційної маси;

відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з посиланням на укладені договори купівлі-продажу;

копії договорів купівлі-продажу та акти приймання-передачі майна;

реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів;

документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів;

довідка архівної установи про прийняття документів, які відповідно до закону підлягають довгостроковому зберіганню.

Звіт ліквідатора має бути схвалений комітетом кредиторів, власником майна (органом, уповноваженим управляти майном) боржника (для державних підприємств або підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків).

Про час і місце судового засідання, у якому має розглядатися звіт і ліквідаційний баланс, господарський суд повідомляє ліквідатора та членів комітету кредиторів.

Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

Отже, законодавцем передбачено певну сукупність дій, яку необхідно вчинити в ході ліквідаційної процедури та перелік додатків до звіту ліквідатора, які подаються суду разом із зазначеним звітом та є предметом дослідження в судовому засіданні за підсумками ліквідаційної процедури, яке проводиться за участю кредиторів (комітету кредиторів); подання звіту та ліквідаційного балансу здійснюється ліквідатором за наслідком всіх проведених ним дій в ході ліквідаційної процедури.

Відтак, затверджуючи звіт ліквідатора, господарський суд повинен дати оцінку належності проведення ліквідатором всієї ліквідаційної процедури, дотримання ним черговості задоволення вимог кредиторів, відповідності законодавству про банкрутство всіх обов'язкових додатків до звіту ліквідатора, оцінити повноту реалізації ліквідатором активів боржника.

Відповідно до частини 1 статті 33 та частини 2 статті 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з частинами 1, 2 статті 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

З матеріалів справи вбачається, що в період ліквідаційної процедури ліквідатором боржника були надіслані запити до державних органів та установ з метою виявлення та з'ясування наявності майна та майнових активів, що належать банкруту, для підтвердження відомостей про розрахункові рахунки, в т.ч. рахунки в цінних паперах, відомостей про наявних кредиторів та дебіторів банкрута. Крім того, ліквідатором вживались інші заходи із розшуку майна рухомого та нерухомого майна банкрута.

Ліквідатором встановлено наявність дебіторської заборгованості компанії POV Limited (Гонконг) в сумі 55532071,75 доларів США за контрактом № 28 від 02.01.2014 та відповідно до рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду при ТПП України від 22.07.2014, від 04.09.2014.

Вказана дебіторська заборгованість була реалізована на аукціоні, що відбувся 16.12.2016, за ціною 224560,80 грн., а отримані грошові кошти розподілені серед кредиторів згідно рішення комітету кредиторів від 24.01.2017 (протокол № 4), на покриття витрат ліквідаційної процедури та оплату послуг арбітражного керуючого.

Інше майно, яке належить боржнику, під час ліквідаційної процедури виявити не вдалось.

Частиною 2 статті 46 Закону про банкрутство передбачено, якщо за результатами ліквідаційної процедури після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута.

Згідно з ч. 3 ст. 46 Закону про банкрутство, якщо ліквідатор не виявив майнових активів, що підлягають включенню до ліквідаційної маси, він зобов'язаний подати господарському суду ліквідаційний баланс, який засвідчує відсутність майна у банкрута.

Згідно ліквідаційного балансу на 20.02.2017, у банкрута відсутні активи.

Відповідно до ч. 5 ст. 45 Закону про банкрутство вимоги, не задоволені за недостатністю майна, вважаються погашеними.

Згідно з ч. 2 ст. 46 Закону про банкрутство якщо за результатами ліквідаційної процедури після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута.

Господарський суд припиняє провадження у справі про банкрутство, як це передбачено п. 6 ч. 1 ст. 83 Закону про банкрутство, якщо затверджено звіт ліквідатора в порядку, передбаченому цим Законом.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для припинення провадження у справі про банкрутство, оскільки майна банкрута для задоволення всіх заявлених вимог кредиторів не залишилось, проте виконані всі необхідні дії на стадії ліквідації, на затвердження суду надано звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута.

Разом з тим, згідно абз. 2 ч. 1 ст. 46 Закону про банкрутство звіт ліквідатора має бути схвалений комітетом кредиторів, власником майна (органом, уповноваженим управляти майном) боржника (для державних підприємств або підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків).

Отже, саме до компетенції кредиторів законодавцем віднесено прийняття рішення по схваленню звіту ліквідатора, що передує зверненню з клопотанням про його затвердження до суду.

Колегія суддів встановила, що поданий на затвердження звіт ліквідатора схвалений комітетом кредиторів 20.02.2017 (протокол № 5).

Доводи скаржника про порушення ліквідатором вимог ч. 2 ст. 41 Закону про банкрутство, що виявились у непред'явлені вимог до дебітора банкрута не приймаються судом до уваги, оскільки виявлена дебіторська заборгованість була безспірною (підтверджена рішенням третейського суду) та включена ліквідатором до ліквідаційної маси. При цьому, результати аукціону з продажу активів банкрута Банком не оскаржені, у зв'язку з чим слід відхилити доводи щодо заниженої ціни реалізації вказаної дебіторської заборгованості.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В порушення вказаної норми процесуального законодавства, доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі не підтверджені будь-якими належними та допустимими доказами та спростовуються матеріалами справи.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що ухвала Господарського суду міста Києва від 23.02.2017 у даній справі відповідає фактичним обставинам та матеріалам справи, прийнята з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, підстав для її скасування або зміни не вбачається.

Керуючись ст.ст. 99, 101 - 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.02.2017 у справі № 910/1221/16 залишити без змін.

Головуючий суддя С.В. Сотніков

Судді В.О. Пантелієнко

О.М. Остапенко