Ухвала суду № 66195576, 26.04.2017, Рівненський апеляційний господарський суд

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

УХВАЛА

про повернення апеляційної скарги

"26" квітня 2017 р. Справа № 902/42/17

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий суддя Гулова А.Г.

суддя Маціщук А.В. , суддя Петухов М.Г.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Державної екологічної інспекції у Вінницькій області

на рішення господарського суду Вінницької області від "27" березня 2017 р.

у справі № 902/42/17

за позовом Заступника прокурора Вінницької області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Вінницькій області, м. Вінниця

до Публічного акціонерного товариства "Птахокомбінат "Бершадський", Вінницька область, Бершадський район, с. Війтівка

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

1.Війтівська сільська рада, Вінницька область, Бершадський район, с. Війтівка

2. Кошаринецька сільська рада, Вінницька область, Бершадський район, с. Кошаринці

про стягнення 125612,37 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Вінницької області від 27.03.2017р. у справі №902/42/17 в задоволенні позову Заступника прокурора Вінницької області в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Вінницькій області до Публічного акціонерного товариства "Птахокомбінат "Бершадський" треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Війтівська сільська рада та Кошаринецька сільська рада про стягнення 125612,37 грн. відмовлено.

Не погодившись із прийнятим рішенням, Державна екологічна інспекція у Вінницькій області звернулася із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Вінницької області від 27.03.2017р. у справі №902/42/17 повністю і прийняти нове рішення про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Птахокомбінат "Бершадський" збитків, завданих внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства у розмірі 125612,37 грн. Разом з тим, просить відстрочити сплату судового збору до ухвалення рішення по справі.

Вивчивши зміст апеляційної скарги та розглянувши додані до неї документи, колегія суддів апеляційного господарського суду прийшла до висновку про відсутність підстав для прийняття апеляційної скарги до розгляду, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 ГПК України до скарги додаються докази сплати судового збору та надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Проте, як вбачається із апеляційної скарги, скаржником не надано доказів сплати судового збору та заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору.

За нормами статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже, відсутність коштів, необхідних для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для відстрочення сплати судового збору.

Відповідно до п. 3.1 Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" № 7 від 21.02.2013 р. (із змінами і доповненнями) клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

При цьому, обґрунтування пов'язаних з цим обставин та подання доказів, котрі свідчать про неможливість або ускладнення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на зацікавлену сторону.

Водночас, звертаючись до суду апеляційної інстанції із клопотанням про відстрочення сплати судового збору, скаржником не наведено та не надано доказів на підтвердження того, що його матеріальне становище зміниться протягом визначеного процесуальним законом строку розгляду апеляційної скарги та скаржник зможе сплатити судовий збір у встановленому законом розмірі.

До скарги лише додано довідку Управління державної казначейської служби України у м.Вінниці Вінницької області від 31.03.2017р. №05.86/519, у якій вказано, що по Державній екологічній інспекції у Вінницькій області залишок коштів по КЕВ 2800 станом на 28.03.2017р. складає 1218,00 грн. Крім того, відповідачем вказано, що наступне надходження коштів передбачається 20.04.2017р.

Обмежене фінансування бюджетної установи, що зумовлює утруднення сплати судового збору, або відсутність фінансування щодо витрат зі сплати судового збору не є підставою для відстрочення сплати судового збору, зважаючи на норми статті 129 Конституції України, якою визначено як одну із засад судочинства рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Оскільки відстрочення сплати судового збору є правом господарського суду, яким суд користується за наявності виключних обставин, яких у даному випадку скаржником не доведено, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору, передбачених статтею 8 Закону України "Про судовий збір".

Крім того, статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди при розгляді справ застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (надалі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У cправі "Креуз проти Польщі" (п.53, «Case of Kreuz v. Poland», рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001р., надалі - Рішення) суд постановив, що "Право на суд", закріплене п.1 ст.6 Конвенції, не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Зокрема, такими обмеженнями є сплата судового збору при зверненні особи до суду.

У пункті 60 Рішення Європейський суд з прав людини постановляє, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції.

Крім того, згідно з ч.1 ст. 95 ГПК України особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншій стороні у справі копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у сторони відсутні.

Так, з оскарженого рішення від 27.03.2017р. убачається, що у даній справі було залучено третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Війтівську сільську раду та Кошаринецьку сільську раду.

Відповідно до ч. 4 ст. 27 ГПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог, користуються процесуальними правами і несуть процесуальні обов'язки сторін, крім права на зміну підстави і предмета позову, збільшення чи зменшення розміру позовних вимог, а також на відмову від позову або визнання позову.

Згідно із абз. 9 п. 4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 травня 2011 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України", треті особи користуються правами і несуть обов'язки сторони у справі (за деякими винятками щодо третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору); прокурор, який бере участь у справі, несе обов'язки і користується правами сторони (статті 26, 27, 29 ГПК).

Колегія суддів зазначає, з додатків до апеляційної скарги, а саме з фіскальних чеків не вбачається надіслання копії апеляційної скарги з додатками третім особам - Війтівській сільській раді та Кошаринецькій сільській раді.

Відповідно до п.п. 2, 3 ч.1 ст. 97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано доказів надсилання її копії іншій стороні; до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

З урахуванням зазначеного, апеляційна скарга Державної екологічної інспекції у Вінницькій області не приймається до розгляду та підлягає поверненню.

Після усунення обставин, які були підставою для повернення апеляційної скарги, її може бути подано повторно відповідно до частини четвертої статті 97 ГПК України.

У разі пропуску строку оскарження апеляційна скарга має бути подана повторно лише з мотивованим клопотанням про його поновлення.

Керуючись ст. 86, п.п.2,3 ч.1 ст. 97 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Державній екологічній інспекції у Вінницькій області у задоволені клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

2. Повернути апеляційну скаргу Державній екологічній інспекції у Вінницькій області без розгляду.

3. Справу №902/42/17 повернути до господарського суду Вінницької області.

Головуючий суддя Гулова А.Г.

Суддя Маціщук А.В.

Суддя Петухов М.Г.

віддрук. прим.:

1. Заступника прокурора Вінницької області (21001, м. Вінниця, вул. Монастирська, 33)

2. Державній екологічній інспекції у Вінницькій області (21100, м. Вінниця, вул. 600-річчя, 19)

3. ПАТ "Птахокомбінат "Бершадський" (24412, Вінницька область, Бершадський район, с. Війтівка, вул. Леніна, 170)

4. Війтівська сільська рада (24412, Вінницька область, Бершадський район, с. Війтівка, вул. Леніна)

5. Кошаринецька сільська рада (24411, Вінницька область, Бершадський район, с. Кошаринці, вул. Жовтнева)