Рішення № 66195159, 24.04.2017, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" квітня 2017 р.Справа № 922/661/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Погорелової О.В

при секретарі судового засідання Федоровій К.О.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова пошта", м. Полтава до ФОП ОСОБА_1, м. Харків про стягнення 15269,17 грн. за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2017 року до господарського суду Харківської області з позовом до ФОП ОСОБА_1 (далі - відповідач) звернулось ТОВ "Нова Пошта" (далі - позивач). У позові останній просить суд стягнути з відповідача на свою користь суму основного боргу у розмірі 10730,00 грн., пеню у розмірі 1795,07 грн., 30% річних у розмірі 1848,22 грн., 895,88 грн. інфляційних. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про надання послуг з організації перевезення відправлень №112476, що був укладений між сторонами 10.05.2016. Витрати по оплаті судового збору позивач просить суд покласти на відповідача.

Ухвалою господарського суду від 27.02.2017 вказану позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 20.03.2017 о 10:15.

Ухвалою суду від 20.03.2017 розгляд справи був відкладений до 29.03.2017 до 11:00.

Ухвалою суду від 29.03.2017 було задоволено клопотання позивача про розгляд справи без участі представника позивача у судових засіданнях.

Цією ж ухвалою розгляд справи був відкладений до 24.04.2017 до 11:00.

Відповідач правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив, витребуваних судом документів не надав. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали про призначення справи до розгляду за адресою, вказаною у позовній заяві.

Проте ухвала суду повернута без вручення адресатові з позначкою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання".

Як роз'яснив Вищий господарський суд України у Постанові Пленуму № 18 від 26 грудня 2011 року (з подальшими змінами та доповненнями) "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи, у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цих норм, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Судом перевірено адресу відповідача та згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, місцезнаходження відповідача - АДРЕСА_1, та саме на цю адресу судом надсилались процесуальні документи, а позивачем позовну заяву.

Згідно з частиною другою статті 4-3 ГПК України та статтею 33 ГПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, суд має створити належні умови всім учасникам судового процесу для виконання ними вказаного обов'язку по доведенню своєї правової позиції. Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. На думку суду, обставини справи свідчать про наявність у ній матеріалів достатніх для розгляду справи по суті та ухвалення законного і обґрунтованого рішення.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно і повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

10.05.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Нова Пошта" (експедитор) та ФОП ОСОБА_1 (замовник) був укладений договір № 112476 про надання послуг з організації перевезення відправлень (далі - договір), відповідно до якого експедитор зобов'язується за плату та за рахунок замовника організувати перевезення відправлення та надання комплексу інших послуг, пов'язаних із перевезенням відправлення, а замовник зобов'язується їх прийняти й оплатити на умовах, визначених договором (п. 2.1 договору).

Відповідно до п. 2.3 договору за надані експедитором послуги замовник сплачує експедитору винагороду згідно з чинними тарифами експедитора, розміщеними на офіційному сайті експедитора novaposhta.ua.

Згідно з п. 5.1 договору оплата вартості наданих експедитором послуг відбувається за чинними тарифами експедитора шляхом перерахування замовником на поточний рахунок експедитора плати у розмірі 100 % від вартості наданих послуг протягом 2-х банківських днів після виконання замовлення на підставі актів наданих послуг експедитора та рахунку-фактури.

Відповідно до п. 5.2 договору експедитор складає акти наданих послуг на підставі фактично наданих послуг і надсилає замовнику підписані та скріплені печаткою акти наданих послуг у двох примірниках для підписання замовником.

Цей договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє протягом 1 року з дати підписання, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань згідно з цим договором (п. 8.1 договору).

На виконання умов вказаного договору позивач надав відповідачу послуги з організації перевезень товару на загальну суму 10730,00 грн., що підтверджується актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) № НП/1-0043290 від 21.07.2016, підписаними відповідачем без заперечень.

Втім, відповідач зі свого боку зобов'язання не виконав, надані послуги з перевезення не оплатив, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 10730,00 грн.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 статті 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися у встановлений строк (термін), а якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Оскільки доказів належної оплати наданих послуг відповідачем суду не надано, враховуючи вищевикладене, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов'язання з оплати наданих послуг на суму 10730,00 грн., а позовні вимоги в цій частині визнаються судом такими, що підлягають задоволенню.

Крім основного боргу, позивач просив також стягнути з відповідача пеню за період з 27.07.2016 по 21.02.2017, нараховану на заявлену суму заборгованості в розмірі 1795,07 грн.

Частиною 1 ст. 229 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

У силу ст. 611 ЦК України та ст. 230 ГК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з п. 6.3.1 договору за несвоєчасну та/або неповну оплату наданих експедитором послуг замовник сплачує експедитору пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У той же час сторони погодили, що строк нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання є більшим, ніж це передбачено ч. 6 ст. 232 Господарського процесуального кодексу України, і становить 1 рік від дня, коли зобов'язання мало бути виконане (п. 6.3.1 договору).

Перевіривши розрахунок заявленої позивачем суми пені відповідно до подвійної облікової ставки Національного банку України, умов договору та зазначених норм законодавства, суд дійшов висновку, що позивачем розрахунок пені здійснено з урахуванням положень зазначених норм законодавства, а тому позовні вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 1795,07 грн. визнаються судом такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, у позові заявлена вимога про стягнення з відповідача інфляційної складової боргу у сумі 895,88 грн. та 30 % річних у сумі 1848,22 грн., нарахованих на заборгованість у сумі 10730,00 грн.

Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 6.3.1 договору сторони погодили, що за несвоєчасну та/або неповну оплату наданих експедитором послуг замовник сплачує експедитору 30% річних від суми заборгованості.

Аналіз зазначеної статті вказує на те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.

Зважаючи на вищенаведені норми законодавства та умови укладеного сторонами правочину, вимоги про стягнення інфляційної складової суми боргу та 30% річних є такими, що заявлені правомірно.

Судом перевірений наданий позивачем розрахунок 30% річних та інфляційних збитків та встановлено, що вказаний розрахунок позивачем здійснено вірно, отже, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 1848,22 грн. 30% річних та 895,88 грн. інфляційних збитків також підлягають задоволенню.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про задоволення позову у повному обсязі, оскільки позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими доданими до матеріалів справи доказами та не спростованими відповідачем.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 11, 16, 509, 525, 526, 530, 610, 611, 612, 625, 629 Цивільного кодексу України, статями 20, 173, 174, 193 Господарського кодексу України, статтями 1, 4, 12, 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ФОП ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1, відомості про дату та рік народження в матеріалах справи відсутні) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нова Пошта" (36039, м. Полтава, вул. Європейська, 57, код ЄДРПОУ 31316718) - 10730,00 грн. основного боргу, 1795,07 грн. пені, 1848,22 грн. - 30% річних, 895,88 грн. інфляційних втрат та 1600,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до статті 93 Господарського процесуального кодексу України, рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного господарського суду через господарський суд Харківської області протягом десяти днів з дня підписання повного рішення.

Повне рішення складено 24.04.2017 р.

Суддя О.В. Погорелова