Рішення № 66193936, 25.04.2017, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25.04.2017 Справа № 904/2687/17За позовом публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго", м. Дніпро

до публічного акціонерного товариства "Дніпроважмаш", м. Дніпро

про стягнення 5 914 909,44 грн.

Суддя Євстигнеєва Н.М.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1, довіреність №664/1001 від 14 грудня 2016 року, начальник відділу з правового забезпечення продаж крупним споживачам департаменту з правового забезпечення продаж

Від відповідача: не з'явився

С У Т Ь С П О Р У:

Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Дніпрообленерго" звернулося до господарського суду із позовом, яким просить стягнути з Публічного акціонерного товариства "Дніпроважмаш" заборгованість у розмірі 5 914 909,44 грн., з яких:

- борг за активну електроенергію у сумі 5 565 885,22 грн.;

- пеня у розмірі 263 299,42 грн.;

- 3 % річних у розмірі 28 210,65 грн.;

- інфляційні збитки у розмірі 57 514,15 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначає, що між позивачем та відповідачем було укладено договір про реструктуризацію заборгованості № 23350-00 від 17 листопада 2016 року, відповідно до умов якого, позивач реструктурував відповідачу суму грошового боргу 5 565 885,22 грн. за активну електроенергію, спожиту ним у жовтні 2016 року за договором про постачання електроенергії №061644 від 21.01.2011, який, у свою чергу, зобов'язався сплатити вищевказану суму заборгованості у порядку встановленому п. 2.1.2. договору.

Пунктом 2.1.2. договору встановлено наступний порядок (графік) оплати реструктурованого грошового боргу: до 30.11.2016 боржник повинен сплатити 1 855 295,22 грн.; до 30.12.2016 боржник повинен сплатити 1 855 295,00 грн.; до 30.01.2017 боржник повинен сплатити 1 855 295,00 грн. Всього 5 565 885,22 грн.

Станом на 01.03.2017 відповідач не розпочав сплачувати за договором про реструктуризацію грошового боргу, чим порушив умови договору.

Відповідач у судове засідання призначене для розгляду справи 25 квітня 2017 року не з'явився, явку повноважного представника не забезпечив, відзиву на позов та інших витребуваних господарським судом документів не надав, про день, час, місце розгляду справи повідомлений належним чином (рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (ухвали суду) №4903808082696 міститься в матеріалах справи).

У відповідності до п.3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011, №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин, а також беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального України обовязок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно зі статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Розгляд справи був відкладений 05 квітня 2017 року на 25 квітня 2017 року.

У судовому засіданні 25 квітня 2017 року оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

17 листопада 2016 року (10 листопада 2016 року) між Публічним акціонерним товариством "ДТЕК Дніпрообленерго" (кредитор) та Публічним акціонерним товариством "Дніпроважмаш" (боржник) був укладений договір №23350-00 про реструктуризацію заборгованості, відповідно до умов якого (п.1.1.) загальна сума грошового боргу (заборгованості) боржника перед кредитором за договором про постачання електроенергії № 061644 від 21 01 2011 укладеним з ПАТ "ДТЕК Дніпрообленерго" (далі - основний договір), що підлягає реструктуризації за цим договором, складає 5 565 885,22 грн. за жовтень 2016 (п'ять мільйонів п'ятсот шістдесят п'ять тисяч вісімсот вісімдесят п'ять грн. 22 коп.)

Боржник визнає в повному обсязі заборгованість за спожиту електричну енергію перед кредитором у сумі 6 381 312,88 грн. (шість мільйонів триста вісімдесят чотири тисячі триста дванадцять грн. 88 коп.) станом на 10 листопада 2016 року, відповідно до особового рахунку № 61-644 та акту про звіряння взаємних розрахунків № 61-644 від 10 листопада 2016 року зокрема:

5 565 885,22 грн. активна електроенергія за жовтень 2016 року, в т.ч. ПДВ;

30 920,46 грн. - реактивна електроенергія за жовтень 2016 року, в т.ч. ПДВ;

527 715,80 грн. перевищення ДВ споживання за серпень вересень 2016 року, в т.ч. ПДВ;

191 155,77 грн. пеня за 2016 рік;

18 762,72 грн. 3 % річних за 2016 рік (п. 1.2 договору).

Згідно пункту 4.1 договору цей договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і скріплення його печатками та діє 20.02.2017, але в будь якому разі до повного виконання сторонами своїх зобов'язань по цьому договору. Виконання цього договору не звільняє боржника від зобов'язання щомісячно, у встановлені строки, оплачувати поточне споживання електроенергії за основним договором про постачання електроенергії.

Цей договір може бути достроково припинений у разі повного погашення боржником своєї заборгованості до закінчення строку дії договору (п. 4.2 договору).

Права та обовязки сторін врегульовано розділом 2 договору.

Так, боржник зобовязується починаючи з 10 листопада 2016 року щомісячно протягом трьох місяців перераховувати на рахунок кредитора платіж з реструктуризованої суми, за яким настав строк оплати, з обов'язковим перерахуванням коштів за поточне споживання активної та реактивної електроенергії - 100 % (сто відсотків), відповідно до основного договору (п. 2.1.1. договору).

Сторони погодилися, що сплата боргу зазначеного в п. 1.1., буде проводитися боржником згідно з графіком:

до 30.11.2016 суму 1 855 295,22 грн. активна електроенергія за жовтень 2016 року, в т.ч. ПДВ;

до 30.12.2016 суму 1 855 295,00 грн. активна електроенергія за жовтень 2016 року, в т.ч. ПДВ;

до 30.01.2017 суму 1 855 295,00 грн. активна електроенергія за жовтень 2016 року, в т.ч. ПДВ, всього 5 565 885,22 грн.

Причиною виникнення спору є неналежне виконання відповідачем умов договору про реструктуризацію заборгованості № 23350-00 від 17 листопада 2016 року (10 листопада 2016 року) в частині повної та своєчасної оплати активної електричної енергії.

Відповідно до статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Субєкти господарювання повинні виконувати господарські зобовязання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (частина 1 статті 193 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Договір є обовязковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Позивачем заявлена до стягнення заборгованість за активну електроенергію за жовтень 2016 року у сумі 5 565 885,22 грн.

З огляду на положення п. 2.1.2 договору строк оплати спожитої активної електричної енергії за спірний період є таким, що настав:

у сумі 1 855 295,22 грн. 29 листопада 2016 року;

у сумі 1 855 295,00 грн. 29 грудня 2016 року;

у сумі 1 855 295,00 грн. 29 січня 2017 року.

Доказів оплати активної електричної енергії за спірний період у сумі 5 565 885,22 грн. відповідач не надав, доводи позивача щодо наявності боргу за спожиту активну електричну енергію у наведеній сумі у встановленому порядку не спростував.

Таким чином, вимога позивача про стягнення заборгованості за активну електроенергію за жовтень 2016 року у сумі 5 565 885,22 грн. є правомірною та такою, що підлягає задоволенню.

Згідно з частиною 1 статті 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобовязань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобовязань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Порушенням зобовязання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (стаття 548 Цивільного кодексу України). Виконання зобовязань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми не своєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 3.5 договору у випадку прострочення оплати щомісячного платежу кредитор має право нарахувати пеню за весь час прострочення, а боржник зобов'язаний її

сплатити. Пеня нараховується у вигляді відсотків за кожен день прострочення від суми такого щомісячного платежу, який підлягає сплаті, але не сплачений боржником, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діятиме на дату, коли повинен здійснений щомісячний платіж. Кредитор також має право нарахувати 3 % річних та втрати від інфляції за весь період прострочення, а боржник повинен сплатити таке нарахування.

За прострочення оплати електричної енергії позивач просить стягнути з відповідача пеню за несвоєчасну оплату спожитої відповідачем електричної енергії за період з 30 листопада 2016 року по 01 березня 2017 року у сумі 263 299,42 грн.

Згідно із ч. 1 ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (ч.1 ст. 252 ЦК України). Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (ст. 253 ЦК України). Якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (ч.5 ст. 254 ЦК України).

Оскільки, при проведенні розрахунку позивачем невірно визначено період прострочки виконання зобов'язання, не враховано положення ч. 5 ст. 254 ЦК України та не враховано, що кількість днів у 2016 році складає 366, отже, вимога про стягнення пені підлягає задоволенню частково у сумі 261 743,96 грн., виходячи з наступного:

пеня за прострочку виконання зобов'язання на суму 1 855 295,22 грн. за жовтень 2016 року за період з 30.11.2016 по 01.03.2017 (92 дні прострочки) має бути нарахована у сумі - 130 813,66 грн.;

пеня за прострочку виконання зобов'язання на суму 1 855 295,00 грн. за жовтень 2016 року за період з 30.12.2016 по 01.03.2017 (62 дні прострочки) має бути нарахована у сумі - 88 233,10 грн.;

пеня за прострочку виконання зобов'язання на суму 1 855 295,00 грн. за жовтень 2016 року за період з 31.01.2017 по 01.03.2017 (30 днів прострочки) має бути нарахована у сумі - 42 697,20 грн. (розрахунок міститься в матеріалах справи).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Тобто, у разі неналежного виконання боржником грошового зобов'язання виникають нові додаткові зобов'язання, які тягнуть за собою втрату матеріального характеру.

Позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних за період з 30.11.2016 по 01.03.2017 у сумі 28 210,65 грн. та втрати від інфляції за період з грудня 2016 року по березень 2017 року у сумі 57 514,15 грн.

Оскільки, при обчисленні трьох відсотків річних позивач невірно визначив кількість днів прострочки виконання грошового зобов'язання вимога про стягнення трьох відсотків річних підлягає частковому задоволенню у сумі 28 044,00 грн., виходячи з наступного:

на суму боргу 1 855 295,22 грн. за період прострочки з 30.11.2016 по 01.03.2017 кількість днів простроки складає 92, три відсотки річних 14 015,75 грн.;

на суму боргу 1 855 295,00 грн. за період прострочки з 30.12.2016 по 01.03.2017 кількість днів простроки складає 62, три відсотки річних - 9 453,55 грн.;

на суму боргу 1 855 295,00 грн. за період прострочки з 31.01.2017 по 01.03.2017 кількість днів прострочки 30 днів, три відсотки річних складають - 4 574,70 грн. (розрахунок міститься в матеріалах справи).

Відповідно до абзацу 3 п.3.2 Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України № 14 від 17.12.2013 року "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р.

За змістом пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012 № 01-06/928/2012 "Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права" якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.

Позивачем при здійсненні розрахунку втрат від інфляції враховані рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р., втрати від інфляції складають 57 514,15 грн.

З урахуванням викладеного позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у сумі 5 913 187,33 грн. (основний борг 5 565 885,22 грн., пеня у сумі 261 743,96 грн., 3% річних у сумі 28 044,00 грн., інфляційні нарахування у сумі 57 514,15 грн.).

В решті позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача у сумі 88 697,81 грн.

Керуючись статтями 1, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Дніпроважмаш" (49600, м. Дніпро, вул. Сухий Острів, 3, ідентифікаційний код 00168076) на користь Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпрообленерго" (49107, м. Дніпропетровськ, шосе Запорізьке, 22, ідентифікаційний код 23359034) заборгованість у сумі 5 565 885 (пять мільйонів пятсот шістдесят пять тисяч вісімсот вісімдесят пять) грн. 22 коп., пеню у сумі 261 743 (двісті шістдесят одна тисяча сімсот сорок три) грн. 96 коп., три відсотки річних у сумі 28 044 (двадцять вісім тисяч сорок чотири) грн. 00 коп., втрати від інфляції у сумі 57 514 (пятдесят сім тисяч пятсот чотирнадцять) грн. 15 коп., витрати, повязані зі сплатою судового збору у сумі 88 697 (вісімдесят вісім тисяч шістсот девяносто сім) грн. 81 коп., про що видати наказ.

В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Н.М.Євстигнеєва

Повне рішення складено 26.04.2017