Рішення № 66193933, 25.04.2017, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25.04.2017 Справа № 904/2868/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "МАРАФОН", м.Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СІНЕРГІЯ-ГРУП", м.Дніпро

про стягнення процентів за користування чужими грошовими коштами, трьох відсотків річних та інфляційних втрат (договір поставки №001-УП від 05.01.2015)

Суддя Петренко І.В.

Секретар судового засідання Пономарьов Є.О.

Представники:

від позивача: представники ОСОБА_1 та ОСОБА_2, довіреності №б/н від 10.03.2017;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Марафон", м.Дніпро (далі по тексту - позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю "Сінергія-Груп", м.Дніпро (далі по тексту - відповідач) про стягнення 424009,98грн. процентів за користування чужими грошовими коштами; 115298,32грн. трьох відсотків річних; 72455,05грн. інфляційних втрат.

Судові витрати по справі позивач просив суд стягнути з відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним.

05.01.2015 між сторонами укладено договір поставки плівки №001-УП (далі по тексту - договір). На підтвердження отримання товару за кожною поставкою в рамках даного договору в належні строки, в належній якості та кількості - відповідач підписав всі видаткові накладні та здійснив повний розрахунок по основній сумі вартості товарів за договором.

Проте, як вбачається з банківських виписок та бухгалтерських звітів 1С позивача "Відомості по взаєморозрахункам з контрагентами" за 2015 та 2016 роки по контрагенту - товариство з обмеженою відповідальністю "Сінергія-Груп", розрахунок за багатьма партіями поставленого товару здійснений відповідачем із порушенням узгоджених строків оплати. Враховуючи викладені обставини позивач нарахував відповідачу проценти за користування чужими грошовими коштами, три відсотки річних та інфляційні втрати.

Про нараховану суму процентів за користування чужими грошовими коштами та необхідність їх сплати позивач повідомив відповідача 16.01.2017 вимогою за вих.№1/17 від 16.01.2017. Відповідач заявлену вимогу не визнав та відхилив у повному обсязі.

За протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.03.2017 справу №904/2868/17 передано судді Петренку Ігорю Васильовичу.

За результатами розгляду позовної заяви від 21.02.2017 за вих.№б/н ухвалою суду від 17.03.2017 порушено провадження по справі та призначено слухання на 11.04.2017.

Суд розгляд справи відкладав з 11.04.2017 до 25.04.2017.

24.04.2017 отримано відзив в якому вказано, що заборгованість за поставлений товар оплачена у повному обсязі. За весь період правовідносин позивач жодного разу не висував відповідачу вимог та претензій щодо порушення строків виконання зобов'язання та стягнення нарахованих відсотків за користування чужими грошовими коштами та приймав виконання зобов'язань, як належні. Документи, які надано позивачем, як доказ наявної заборгованості, не містять інформації щодо нарахування та бухгалтерського обліку заборгованості відповідача, тому не можуть бути визнані належними доказами. В задоволенні позовних вимог просить суд відмовити.

24.04.2017 отримано додаткові пояснення позивача в яких вказує, що відповідач не підписав акт звірки складений позивачем, а надіслав власний. За результатами аналізу акту звірки складеного відповідачем вбачається, що за хронологією відображення поставок товару, надходження коштів, а також за сумами поставок та оплат акт звірки відповідача повністю співпадає з актом звірки позивача. Позивач вказав, що останній не змінював призначення платежів відповідача. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі та вважає їх правомірними та обґрунтованими.

Позивач про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується відомостями про явку представника відображеними в протоколі судового засідання від 11.04.2017.

Відповідач про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, що підтверджується відомостями про явку представника відображеними в протоколі судового засідання від 11.04.2017.

Враховуючи викладене господарський суд констатує, що сторони належним чином повідомлені про час і місце розгляду заяви судом.

Абзацом 1 п. 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11р. за №18 визначено, що у випадку незявлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

На думку суду неявка у судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду справи за наявними матеріалами.

Отже, з метою уникнення умисного затягування судового процесу з боку відповідача та недопущення порушення прав позивача господарський суд розглянув справу по суті позовних вимог.

В судовому засіданні оглянуто всі оригінали первинних документів на підставі яких виник спір.

Суд вважає за необхідне розглянути справу за наявними матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, за відсутності представника відповідача, оскільки про час та місце розгляду справи він повідомлений належним чином, а на думку суду, неявка його у судове засідання не перешкоджає розгляду справи, оскільки у справі достатньо матеріалів для розгляду справи по суті.

Господарський суд констатує, що сторони мали реальну можливість надати всі існуючі докази в обґрунтування своїх позовних вимог та заперечень суду першої інстанції .

Враховуючи вимоги статті 69 Господарського процесуального кодексу України щодо строків розгляду справи у судовому засіданні, яке відбулося 25.04.2017 в порядку ст.85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Клопотання про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не заявлялось.

Суд, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, -

ВСТАНОВИВ:

05.01.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Марафон" (далі по тексту - позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сінергія-Груп" (далі по тексту - відповідач, покупець) укладено договір поставки №001-УП (далі по тексту - договір), відповідно до пункту 1.1 умов якого постачальник зобов'язується передати, а покупець зобов'язується прийняти та сплатити продукцію, а саме матеріали для гнучкої упаковки (далі по тексту - товар) у кількості, номенклатурі, ціні та в строки згідно з усіма умовами даного договору поставки та додатковими угодами до нього, які є невід'ємною частиною договору.

Пунктом 5.3 договору сторони визначили, у разі прострочення оплати товару, строк якого вказано в пункті 5.2 договору, покупець зобов'язується сплатити постачальнику суму заборгованості за поставлений товар, а також сплатити проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 0,3% від суми заборгованості за кожен день користування чужими грошовими коштами. Відсотки за неправомірне користування чужими грошовими коштами покупець сплачує постачальнику по день остаточного погашення заборгованості за поставлений товар. Сплата процентів здійснюється в строк, на протязі трьох банківських днів після їх нарахування.

Договір набирає сили з моменту підписання обома сторонами і діє до 31.12.2016 або повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором (пункт 11.1 договору).

Між сторонами укладено ряд додаткових угод, а саме №1 від 17.12.2015; №2 від 04.01.2016; №3 від 01.04.2016. Між сторонами підписано Специфікації до договору.

На виконання умов укладеного між сторонами договору позивач поставив, а відповідач отримав товар, що підтверджується підписаними зі сторони позивача та відповідача видатковими накладними, а саме:

- видаткова накладна №707 від 12.03.2015 на суму 440249,70грн. (том 2 а.с.59);

- видаткова накладна №973 від 03.04.2015 на суму 101423,55грн. (том 2 а.с.60);

- видаткова накладна №1031 від 08.04.2015 на суму 21696,41грн. (том 2 а.с.61);

- видаткова накладна №1196 від 21.04.2015 на суму 177486,75грн. (том 2 а.с.62);

- видаткова накладна №1220 від 22.04.2015 на суму 99397,50грн. (том 2 а.с.63);

- видаткова накладна №1900 від 02.06.2015 на суму 82684,40грн. (том 2 а.с.64);

- видаткова накладна №2289 від 22.06.2015 на суму 76626,00грн. (том 2 а.с.65);

- видаткова накладна №2970 від 28.07.2015 на суму 110932,80грн. (том 2 а.с.66);

- видаткова накладна №3187 від 07.08.2015 на суму 20169,60грн. (том 2 а.с.67);

- видаткова накладна №3232 від 11.08.2015 на суму 120322,80грн. (том 2 а.с.68);

- видаткова накладна №3363 від 17.08.2015 на суму 147848,19грн. (том 2 а.с.69);

- видаткова накладна №3404 від 18.08.2015 на суму 85681,20грн. (том 2 а.с.70);

- видаткова накладна №3437 від 19.08.2015 на суму 83926,25грн. (том 2 а.с.71);

- видаткова накладна №3490 від 20.08.2015 на суму 183178,50грн. (том 2 а.с.72);

- видаткова накладна №3502 від 21.08.2015 на суму 62444,16грн. (том 2 а.с.73);

- видаткова накладна №3602 від 26.08.2015 на суму 3263,95грн. (том 2 а.с.74);

- видаткова накладна №3646 від 28.08.2015 на суму 459509,76грн. (том 2 а.с.75);

- видаткова накладна №3745 від 02.09.2015 на суму 182422,40грн. (том 2 а.с.76);

- видаткова накладна №3838 від 04.09.2015 на суму 90089,46грн. (том 2 а.с.77);

- видаткова накладна №4041 від 11.09.2015 на суму 22501,60грн. (том 2 а.с.78);

- видаткова накладна №4174 від 17.09.2015 на суму 119652,84грн. (том 2 а.с.79);

- видаткова накладна №4176 від 17.09.2015 на суму 36889,60грн. (том 2 а.с.80);

- видаткова накладна №4219 від 18.09.2015 на суму 110668,80грн. (том 2 а.с.81);

- видаткова накладна №4296 від 22.09.2015 на суму 40337,00грн. (том 2 а.с.82);

- видаткова накладна №4297 від 22.09.2015 на суму 100528,00грн. (том 2 а.с.83);

- видаткова накладна №4368 від 24.09.2015 на суму 120115,68грн. (том 2 а.с.84);

- видаткова накладна №4428 від 25.09.2015 на суму 73691,20грн. (том 2 а.с.85);

- видаткова накладна №4581 від 02.10.2015 на суму 38659,68грн. (том 2 а.с.86);

- видаткова накладна №4788 від 09.10.2015 на суму 18860,05грн. (том 2 а.с.87);

- видаткова накладна №6071 від 14.12.2015 на суму 44631,35грн. (том 2 а.с.88);

- видаткова накладна №162 від 18.01.2016 на суму 11756,10грн. (том 2 а.с.89);

- видаткова накладна №359 від 04.02.2016 на суму 54704,77грн. (том 2 а.с.90);

- видаткова накладна №694 від 29.02.2016 на суму 50140,00грн. (том 2 а.с.91);

- видаткова накладна №700 від 29.02.2016 на суму 127679,40грн. (том 2 а.с.92);

- видаткова накладна №749 від 02.03.2016 на суму 113280,50грн. (том 2 а.с.93);

- видаткова накладна №809 від 04.03.2016 на суму 140632,80грн. (том 2 а.с.94);

- видаткова накладна №1045 від 18.03.2016 на суму 21611,70грн. (том 2 а.с.95);

- видаткова накладна №1122 від 25.03.2016 на суму 303947,60грн. (том 2 а.с.96);

- видаткова накладна №1179 від 28.03.2016 на суму 198698,72грн. (том 2 а.с.97);

- видаткова накладна №1200 від 29.03.2016 на суму 48510,00грн. (том 2 а.с.98);

- видаткова накладна №1286 від 04.04.2016 на суму 46674,40грн. (том 2 а.с.99);

- видаткова накладна №1392 від 08.04.2016 на суму 22363,40грн. (том 2 а.с.100);

- видаткова накладна №1492 від 12.04.2016 на суму 25779,60грн. (том 2 а.с.101);

- видаткова накладна №1568 від 18.04.2016 на суму 31927,60грн. (том 2 а.с.102);

- видаткова накладна №1643 від 21.04.2016 на суму 48660,36грн. (том 2 а.с.103);

- видаткова накладна №1682 від 22.04.2016 на суму 109690,54грн. (том 2 а.с.104);

- видаткова накладна №1712 від 25.04.2016 на суму 54301,56грн. (том 2 а.с.105);

- видаткова накладна №1740 від 26.04.2016 на суму 149317,99грн. (том 2 а.с.106);

- видаткова накладна №1821 від 29.04.2016 на суму 41434,61грн. (том 2 а.с.107);

- видаткова накладна №1979 від 11.05.2016 на суму 143323,20грн. (том 2 а.с.108);

- видаткова накладна №2040 від 13.05.2016 на суму 139006,72грн. (том 2 а.с.109);

- видаткова накладна №2092 від 16.05.2016 на суму 93030,38грн. (том 2 а.с.110);

- видаткова накладна №2195 від 20.05.2016 на суму 81156,78грн. (том 2 а.с.111);

- видаткова накладна №2257 від 24.05.2016 на суму 382439,18грн. (том 2 а.с.112);

- видаткова накладна №2423 від 02.06.2016 на суму 179699,43грн. (том 2 а.с.113);

- видаткова накладна №2429 від 02.06.2016 на суму 11070,75грн. (том 2 а.с.114);

- видаткова накладна №2479 від 03.06.2016 на суму 15051,00грн. (том 2 а.с.115);

- видаткова накладна №2497 від 07.06.2016 на суму 28192,45грн. (том 2 а.с.116);

- видаткова накладна №2617 від 10.06.2016 на суму 45518,04грн. (том 2 а.с.117);

- видаткова накладна №2655 від 13.06.2016 на суму 133083,24грн. (том 2 а.с.118);

- видаткова накладна №2743 від 16.06.2016 на суму 22944,80грн. (том 2 а.с.119);

- видаткова накладна №2753 від 21.06.2016 на суму 316738,81грн. (том 2 а.с.120);

- видаткова накладна №2783 від 21.06.2016 на суму 35537,25грн. (том 2 а.с.121);

- видаткова накладна №2842 від 22.06.2016 на суму 185639,00грн. (том 2 а.с.122);

- видаткова накладна №2914 від 24.06.2016 на суму 123318,12грн. (том 2 а.с.123);

- видаткова накладна №2959 від 29.06.2016 на суму 135726,42грн. (том 2 а.с.124);

- видаткова накладна №3036 від 02.07.2016 на суму 115757,38грн. (том 2 а.с.125);

- видаткова накладна №3054 від 04.07.2016 на суму 21024,90грн. (том 2 а.с.126);

- видаткова накладна №3104 від 06.07.2016 на суму 44308,38грн. (том 2 а.с.127);

- видаткова накладна №3157 від 08.07.2016 на суму 51472,70грн. (том 2 а.с.128);

- видаткова накладна №3278 від 14.07.2016 на суму 105408,43грн. (том 2 а.с.129);

- видаткова накладна №3279 від 14.07.2016 на суму 19413,44грн. (том 2 а.с.130);

- видаткова накладна №3443 від 22.07.2016 на суму 19995,80грн. (том 2 а.с.131);

- видаткова накладна №3521 від 26.07.2016 на суму 146205,96грн. (том 2 а.с.132);

- видаткова накладна №3703 від 03.08.2016 на суму 102250,49грн. (том 2 а.с.133);

- видаткова накладна №3752 від 04.08.2016 на суму 45360,00грн. (том 2 а.с.134);

- видаткова накладна №3781 від 05.08.2016 на суму 22090,37грн. (том 2 а.с.135);

- видаткова накладна №3850 від 09.08.2016 на суму 33954,34грн. (том 2 а.с.136);

- видаткова накладна №3906 від 11.08.2016 на суму 106702,61грн. (том 2 а.с.137);

- видаткова накладна №3931 від 12.08.2016 на суму 102840,29грн. (том 2 а.с.138);

- видаткова накладна №3955 від 15.08.2016 на суму 48409,50грн. (том 2 а.с.139);

- видаткова накладна №4145 від 23.08.2016 на суму 123373,56грн. (том 2 а.с.140);

- видаткова накладна №4598 від 09.09.2016 на суму 80944,28грн. (том 2 а.с.141);

- видаткова накладна №4724 від 14.09.2016 на суму 165443,45грн. (том 2 а.с.142);

- видаткова накладна №4883 від 21.09.2016 на суму 67836,72грн. (том 2 а.с.143);

- видаткова накладна №4942 від 23.09.2016 на суму 116410,25грн. (том 2 а.с.144);

- видаткова накладна №4993 від 27.09.2016 на суму 105618,55грн. (том 2 а.с.145);

- видаткова накладна №5112 від 30.09.2016 на суму 49911,17грн. (том 2 а.с.146);

- видаткова накладна №5469 від 13.10.2016 на суму 121375,60грн. (том 2 а.с.147);

- видаткова накладна №5714 від 24.10.2016 на суму 141645,08(том 2 а.с.148).

Відповідач отриманий від позивача товар оплатив у повному обсязі, однак несвоєчасно, у зв'язку з чим позивач нарахував відповідачу до стягнення:

- 424009,98грн. - процентів за користування чужими грошовими коштами;

- 11598,32грн. - три відсотки річних;

- 72455,05грн. - інфляційних втрат;

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Щодо процентів за користування чужими грошовими коштами.

Статтею 536 Цивільного кодексу України визначено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Пунктом 8.3 договору визначено, що у разі несвоєчасного погашення покупцем заборгованості за товар у відповідності з умовами договору, з дати виникнення простроченої заборгованості на суму заборгованості нараховуються відсотки за користування чужими грошовими коштами у розмірі 0,3%.

Господарський суд перевірив розрахунок відсотків за користування чужими грошовими коштами та визнав його таким, що містить помилки, а вимогу такою, що підлягає задоволенню частково, а саме у розмірі 401659,37грн.

Щодо трьох відсотків річних.

Статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України нарахування інфляційних витрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови Верховного Суду України від 06.06.2012р. у справі N6-49цс12, від 24.10.2011 у справі N6-38цс11).

Господарський суд перевірив розрахунок трьох відсотків річних та визнав його таким, що містить помилки, а вимогу такою, що підлягає задоволенню частково, а саме у розмірі 10987,09грн.

При здійснення розрахунку відсотків за користування чужими грошовими коштами та трьох відсотків річних позивач не врахував, що день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення.

Господарський суд взяв до уваги положення Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", а саме якщо в укладеному сторонами договорі передбачено розмір процентів за користування чужими коштами (стаття 536 Цивільного кодексу України), то це не позбавляє кредитора права звернутися до боржника з позовом про стягнення як зазначених процентів, так і трьох процентів річних - за наявності порушення боржником грошового зобов'язання.

Щодо інфляційних втрат.

Пунктом 3.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. за № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" визначено, що згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур'єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

До уваги. Господарським судом перерахунок інфляційних втрат здійснено з урахуванням приписів пункту 3.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 року №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань".

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16.03.2016р. по справі №904/11237/15 та постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29.03.2016р. по справі №904/9336/15 позицію господарського суду підтримано.

Господарський суд перевірив розрахунок інфляційних втрат здійснений позивачем та визнав його таким, що містить помилки, отже вимога є такою, що підлягає задоволенню частково, а саме у розмірі 19406,22грн.

Матеріали справи не містять доказів належного (своєчасного та у повному обсязі) виконання взятих на себе зобов'язань відповідачем в частині оплати отриманого від позивача товару.

Щодо розподілу судових витрат.

В порядку ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 6480,86грн., з урахуванням того, що 85,04% позовних вимог позивача судом задоволено.

Керуючись ст. ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, ст.ст. 11, 202, 509, 525, 526, 530, 536, 549, 610, 612, 625, 629, 662, 663, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 199, 231, 232, 265, 266 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 2, 12, 21, 32, 33, 34, 36, 44, 49, 75, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сінергія-Груп" (49000, м.Дніпро, вул.Будьонного, буд.2А; ідентифікаційний код 36441431) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Марафон" (49000, м.Дніпро, вул.Богдана Хмельницького, буд.16; ідентифікаційний код 34314692) 401659,37грн. (чотириста одна тисяча шістсот п'ятдесят дев'ять грн. 37 коп.) процентів за користування чужими грошовими коштами; 10987,09грн. (десять тисяч дев'ятсот вісімдесят сім грн. 09 коп.) трьох відсотків річних; 19406,22грн. (дев'ятнадцять тисяч чотириста шість грн. 22 коп.) інфляційних втрат; 6480,86грн. (шість тисяч чотириста вісімдесят грн. 86 коп.) судового збору.

В решті позовних вимог відмовити.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Дніпропетровським апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

25.04.2017

Суддя ОСОБА_3