Ухвала суду № 66193716, 20.04.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"20" квітня 2017 р. м. Київ К/800/36640/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючої: Калашнікової О.В.,

Суддів: Кравцов О.В.

Єрьомін А.В.

секретар судового засідання -Бондарчук О.М.

за участю

представника позивача - Луканіна Т.В., Борисенко А.С.

представника відповідача - Проноза Г.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за касаційною скаргою Відкритого акціонерного товариства «Тольяттіазот» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 вересня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2016 року у справі №826/26286/15 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Тольяттіазот» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, про визнання постанови протиправною та нечинною,-

в с т а н о в и л а:

Відкрите акціонерне товариство «Тольяттіазот» звернулося до суду з позовом до відділу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, в якому просило визнати протиправною та нечинною з дати ухвалення постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг «Про затвердження Порядку формування тарифів на транспортування аміаку магістральними трубопроводами» від 18.06.2015 р. № 1786.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що постанова відповідача від 18 червня 2015 року №1786 є протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки вона прийнята з перевищенням наданих відповідачу законами повноважень, а також не відповідає вимогам законодавства України, зокрема Закону України "Про природні монополії" та Закону України "Про ціни та ціноутворення" та порушує права та законні інтереси позивача.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 вересня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2016 року , в задоволенні адміністративного позову було відмовлено.

Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями, Відкрите акціонерне товариство «Тольяттіазот» звернулося до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, матеріали касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України зазначає наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відкрите акціонерне товариство «Тольяттіазот» (далі - ВАТ «Тольяттіазот») є суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності (Російська Федерація, м. Тольятті).

24.12.2007 р. між УДП «Укрхімтрансаміак» та позивачем було укладено контракт № 026/А/2007 про надання послуг з транзиту аміаку рідкого через територію України магістральним трубопроводом з терміном його дії до 2022 року, згідно з яким УДП «Укрхімтрансаміак» є виконавцем послуг з транзитного транспортування аміаку рідкого магістральним трубопроводом, а позивач є замовником таких послуг.

На виконання п. 50 Плану діяльності Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП), з підготовки проектів регуляторних актів на 2015 рік, затвердженого постановою НКРЕКП від 11.12.2014 р. № 762, відповідачем було розроблено проект постанови «Про затвердження Порядку формування тарифів на транспортування аміаку магістральними трубопроводами».

11.03.2015 р. проект вказаного регуляторного акту було оприлюднено на офіційному веб-сайті НКРЕКП http://www.nerc.gov.ua в мережі Інтернет із зазначенням терміну надання зауважень та пропозицій до нього фізичними та юридичними особами, їх об'єднаннями до 13.04.2015 р.

Безпосередньо ВАТ «Тольяттіазот» до НКРЕКП із зауваженнями та пропозиціями щодо оприлюдненого проекту постанови НКРЕКП «Про затвердження Порядку формування тарифів на транспортування аміаку магістральними трубопроводами» у межах визначеного строку не зверталося.

13.03.2015 р. проект вказаної постанови із відповідними документами відповідачем було направлено до Державної регуляторної служби України, якою за результатами проведення експертизи проекту, доопрацьованого в робочому порядку, листом від 23.04.2015 р. № 2652/0/20-15 було повідомлено НКРЕКП про його відповідність принципам державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності та погодження ДРС України.

05.06.2015 р. проект постанови НКРЕКП «Про затвердження Порядку формування тарифів на транспортування аміаку магістральними трубопроводами» було надіслано Антимонопольному комітету України, який листом від 12.06.2015 р. № 136-06/06- 6155 повідомив НКРЕКП про його погодження.

18.06.2015 р. юридичним департаментом НКРЕКП було складено висновок про проведення антидискримінаційної експертизи проекту постанови НКРЕКП «Про затвердження Порядку формування тарифів на транспортування аміаку магістральними трубопроводами».

18.06.2015 р. НКРЕКП прийняла постанову № 1786 «Про затвердження Порядку формування тарифів на транспортування аміаку магістральними трубопроводами».

06.07.2015 р. Урядовим уповноваженим у справах Європейського суду з прав людини було надано висновок щодо відповідності проекту вищевказаної постанови НКРЕКП Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і практиці Європейського суду з прав людини.

09.07.2015 р. на підставі наказу Міністерства юстиції України від 09.07.2015 р. № 1197/5 постанову НКРЕКП від 18.06.2015 № 1789 «Про затвердження Порядку формування тарифів на транспортування аміаку магістральними трубопроводами» було зареєстровано у Міністерстві юстиції за № 820/27265.

Позивач, вважаючи постанову від 18.06.2015 р. № 1786 протиправною, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суди першої і апеляційної інстанцій виходили з того, що оскаржувана постанова прийнята відповідачем в межах повноважень, визначених Законом України «Про природні монополії» та Законом України «Про ціни та ціноутворення», Указом Президента України від 10.09.2014 р. № 715 «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», та у спосіб, передбачений законодавством України.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України з цього приводу зазначає наступне.

Відповідно до ст.2 Закону України "Про природні монополії" дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають на товарних ринках України, які перебувають у стані природної монополії, та на суміжних ринках.

Згідно з абзацом шостим частини першої статті 5 Закону України "Про природні монополії" відповідно до цього Закону регулюється діяльність суб'єктів природних монополій у такій сфері як, зокрема, транспортування інших речовин трубопровідним транспортом.

Відповідно до абзацу другого статті 8 Закону України "Про природні монополії" предметом державного регулювання діяльності суб'єктів природних монополій згідно з цим Законом є: ціни (тарифи) на товари, що виробляються (реалізуються) суб'єктами природних монополій.

Частиною першою статті 4 Закону України "Про природні монополії" передбачено, що державне регулювання діяльності суб'єктів природних монополій у сферах, визначених у статті 5 цього Закону, здійснюється національними комісіями регулювання природних монополій, які утворюються і функціонують відповідно до цього Закону.

У випадках, встановлених законом, державне регулювання діяльності суб'єктів природних монополій може здійснюватися органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

Відповідно до частини першої статті 11 Закону України "Про природні монополії" Національні комісії регулювання природних монополій є державними колегіальними органами, які утворюються та ліквідуються Президентом України.

На виконання вимог Закону України "Про природні монополії" Указом Президента України від 10.09.2014 №715/2014 затверджено Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Згідно з підпунктом 7 пункту 4 вказаного Положення Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг відповідно до покладених на неї завдань установлює тарифи на транспортування магістральними трубопроводами нафти, нафтопродуктів та аміаку.

Так, на виконання вимог Закону України "Про природні монополії" та згідно з повноваженнями, наданими Указом Президента України від 10.09.2014 №715, оскаржуваною постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 18.06.2015 №1786 затверджено Порядок формування тарифів на транспортування аміаку магістральними трубопроводами.

Звертаючись до суду, позивач зазначив, що ВАТ «Тольяттіазот» є юридичною особою, зареєстрованою за законодавством Російської Федерації, здійснює діяльність з виробництва аміаку та є замовником послуг з транзитного транспортування аміаку рідкого магістральним трубопроводом.

Із контракту від 24.12.2007 р., укладеного між УДП «Укрхімтрансаміак» та ВАТ «Тольяттіазот» № 026/А/2007 про надання послуг з транзиту аміаку рідкого через територію України магістральним трубопроводом з терміном його дії до 2022 року, вбачається, що УДП «Укрхімтрансаміак» є виконавцем послуг з транзитного транспортування аміаку рідкого магістральним трубопроводом, а позивач є замовником таких послуг.

Позивач вважає, що він являється суб'єктом природної монополії у розумінні ст.1 Закону України "Про природні монополії", на якого поширюються норми ст. 5, 8 цього Закону України щодо державного регулювання цін на транспортування аміаку магістральним трубопроводом, а тому положення оскаржуваної постанови №1786 мають розповсюджуватись і на нього.

Разом з тим, відповідно до пункту 2 Порядку, затвердженого постановою №1786, він застосовується Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, при установленні та перегляді тарифів на транспортування аміаку магістральними трубопроводами та поширюється на всіх суб'єктів, які здійснюють господарську діяльність із транспортування аміаку магістральними трубопроводами.

Як зазначає позивач у касаційній скарзі, відповідно до постанови КМУ від 22.05.2001 року №571 «Про утворення державного підприємства «Укрхімтрансаміак»» єдиним суб'єктом, на який поширюється дія оскаржуваної постанови, являється УДП «Укрхімтрансаміак», що є порушенням ст.9 Закону України "Про природні монополії", відповідно до якої державне регулювання діяльності суб'єктів природних монополій здійснюється на основі принципів гласності та відкритості процедур регулювання.

Таке звуження Постановою №1786 суб'єктного складу, на думку позивача, унеможливлює відкритість та прозорість формування тарифів на транспортування аміаку, оскільки відповідно до п.1 розділу VIII та п.2 розділу ІХ зазначеної постанови встановлення тарифів та їх перегляд відбувається виключно за участю Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг та суб'єкта господарювання, який здійснює господарську діяльність із транспортування аміаку магістральними трубопроводами (в даному випадку - УДП «Укрхімтрансаміак»).

З цього приводу колегія суддів звертає увагу на наступне.

Частиною 1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Статтею 6 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Із вищезазначеного вбачається, що суди при вирішенні справи зобов'язані встановити наявність порушених прав та інтересів позивача, надавши належну правову оцінку доводам сторін, повно та всебічно дослідивши всі обставини, які мають значення для винесення законного та обґрунтованого рішення.

Разом з тим, судами попередніх інстанцій не досліджено та не надано належної правової оцінки доводам позивача стосовно порушення його прав та інтересів як замовника послуг із транспортування аміаку магістральними трубопроводами оскаржуваною постановою №1786, внаслідок чого суди дійшли передчасних висновків про відсутність підстав для задоволення позову.

Відповідно до ст.220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

За правилами ст.227 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Враховуючи те, що судами попередніх інстанцій неповно встановлено всі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, а суд касаційної інстанції в силу приписів ст.220 КАС України позбавлений можливості досліджувати та встановлювати обставини, які не були встановлені в рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку про наявність підстав для скасування рішень судів попередніх інстанцій та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 220, 221, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

ухвалила:

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Тольяттіазот» - задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 вересня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2016 року - скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Головуючий суддя

Судді: