Ухвала суду № 66193660, 24.04.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

01029, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 5

УХВАЛА

24 квітня 2017 року К/800/3349/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Борисенко І.В.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.08.2016

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26.01.2017

у справі № 826/896/16

за позовом Приватного підприємства «Парадігм Консалтінг Група»

до Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

До Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 08.08.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26.01.2017.

Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України Островича С.Е. від 10.02.2017 касаційну скаргу було залишено без руху та встановлено скаржнику строк для усунення наявних недоліків до 24.02.2017.

На підставі розпорядження керівника апарату від 12.04.2017 № 367 та відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.04.2017 справа № 826/896/16 перерозподілена на суддю Борисенко І.В.

На виконання вимог ухвали Вищого адміністративного суду України від 10.02.2017 відповідачем подана заява, в якій ставиться питання про звільнення податкового органу від сплати судового збору із посиланням на відсутність можливості сплатити судовий збір за відсутності відповідних коштів.

Суд не вбачає підстав для задоволення вказаної заяви податкового органу та зазначає таке.

Положеннями ч. 1 ст. 88 Кодексу адміністративного судочинства України, які кореспондуються з приписами ч. 1 та ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», встановлено, що єдиною підставою для зменшення розміру належних для оплати судових витрат, звільнення від їх оплати, відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи.

При цьому, особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий/фінансовий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі (наприклад, довідку про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів з довідкою контролюючого органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо).

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.

У зв'язку із цим обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення від такої сплати.

Крім того, пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» Кабінет Міністрів України зобов'язано забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Отже, клопотання відповідача про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає як безпідставне.

Таким чином, вимоги ухвали Вищого адміністративного суду України від 10.02.2017 відповідачем не виконано, а саме - у встановлений судом строк скаржником не надано копії оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції та доказів сплати судового збору у встановленому розмірі.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

Виходячи з викладеного та в зв'язку із невиконанням вимог ухвали від 10.02.2017, суддя-доповідач приходить до висновку про наявність підстав для повернення названої касаційної скарги.

Керуючись ст. 108, ст. ст. 210 - 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Державній податковій інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві в задоволенні заяви про звільнення від сплати судового збору.

2. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві повернути скаржнику.

3. Копію ухвали про повернення касаційної скарги разом із доданими до касаційної скарги матеріалами направити Державній податковій інспекції в Оболонському районі Головного управління ДФС у м. Києві, а касаційну скаргу залишити в суді касаційної інстанції.

4. Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис

Вищого адміністративного

суду України І.В. Борисенко