Ухвала суду № 66193524, 24.04.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

24 квітня 2017 року К/800/13375/17

Суддя Вищого адміністративного суду України А.Ф. Загородній,

розглянувши матеріали касаційної скарги Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області

на постанову Ковпаківського районного суду м. Суми від 10 лютого 2017 року

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2017 року

у справі № 592/1265/17

за позовом ОСОБА_1

до Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

встановив:

Постановою Ковпаківського районного суду м. Суми від 10 лютого 2017 року позовні вимоги задоволено повністю. Визнано протиправними дії відповідача та зобов'язано провести розрахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у ОСОБА_1 з моменту призначення з 09 грудня 2016 року із зарахуванням до стажу роботи на посаді судді - 10 років 07 місяців 06 днів стажу, який складається з проходження строкової військової служби в Збройних Силах СРСР з 20 травня 1988 року по 27 травня 1990 року, половини строку навчання в Національній юридичній академії України з 01 вересня 1990 року по 31 травня 1995 року, періоду роботи на посадах стажиста, старшого слідчого прокуратури міста Красний Луч Луганської області з 21 листопада 1995 року по 26 лютого 1997 року, старшого слідчого слідчої частини відділу нагляду за дотриманням законів спецпідрозділами по боротьбі з організованою злочинністю прокуратури Луганської області з 27 лютого 1997 року по 15 грудня 1997 року, слідчого з особливо важливих справ слідчого відділу прокуратури Луганської області з 16 грудня 1997 року по 23 вересня 1998 року, старшого слідчого відділу прокуратури Луганської області з 24 вересня 1998 року по 24 січня 1999 року, слідчого з особливо важливих справ слідчого відділу прокуратури Луганської області з 25 січня 1999 року по 17 травня 2001 року та з 27 лютого 2002 року по 11 листопада 2002 року, що дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 88 % від суми суддівської винагороди судді, що працює на відповідній посаді, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання. Зобов'язано Сумське об'єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області призначити позивачу, починаючи з 09 грудня 2016 року, щомісячне довічне грошове утримання у розмірі 88 % від суми його суддівської винагороди на посаді судді апеляційного суду 26400 грн., вказаної у довідці Апеляційного суду Сумської області від 14 грудня 2016 року № 116 без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання та здійснити перерахунок довічного грошового утримання з моменту призначення щомісячного грошового утримання з розміру 80 відсотків до 88 відсотків.

Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2017 року рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Сумське об'єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області , не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, подало касаційну скаргу.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідачем під час призначення позивачу щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці помилково не було враховано до стажу роботи на посаді судді позивача, що дає право на відставку та обчислення розміру довічного грошового утримання судді у відставці, проходження ним військової служби з 20.05.1988 року по 27.05.1990 року, половина строку навчання в Національній юридичній академії України з 01.09.1990 року по 31.05.1995 року та роботу на прокурорських посадах в прокуратурі Луганської області з 21.11.1995 року по 17.05.2001 року та з 27.02.2002 по 11.11.2002 року. А тому, оскільки загальний стаж складає 24 років 8 місяців 1 день, то позивач має право на отримання щомісячного довічного грошового утримання в розмірі 88 відсотків грошового утримання працюючого судді.

Так, згідно з абзацом 2 пункту 3-1 Постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 №865 "Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів", доповненим згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11.06.2008 № 545, до стажу роботи, що дає право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби.

Аналогічне наведено і в Указах Президента України № 584/95 від 10.07.1995 року "Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів" та № 1061/2002 від 25.11.2002 року "Про внесення змін до Указу Президента України від 10.07.1995 року № 584".

Пункт 11 Перехідних положень Закону України №2453-VI (редакція до 25.03.2015 року) передбачає, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом.

Тобто, законодавством, яке діяло на момент набрання чинності Закону України № 2453-VI було передбачено право зарахування до стажу, що дає право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання судді, за умови роботи на посаді судді не менше як 10 років, половини строку навчання на юридичному факультеті вищого навчального закладу, періоду проходження строкової служби та роботи на прокурорських посадах.

Відповідно до пункту 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, також у випадках, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи або порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті - пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).

Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, які відповідають судовій практиці Вищого адміністративного суду України у цій категорії справ, дана касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували норми матеріального або процесуального права.

Керуючись статтями 211, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області на постанову Ковпаківського районного суду м. Суми від 10 лютого 2017 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Сумського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвала підлягає перегляду Верховним Судом України у порядку, строки та з підстав, передбачених главою третьою розділу ІV Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя

Вищого адміністративного А.Ф. Загородній

суду України