Ухвала суду № 66193429, 20.04.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

20 квітня 2017 року м. Київ № К/800/12665/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Черпак Ю.К., розглянувши матеріали касаційної скарги Донецького обласного військового комісаріату на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 04 лютого 2016 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Донецького обласного військового комісаріату про визнання незаконним звільнення з посади, скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

встановив:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 04 лютого 2016 року позов задоволено частково: скасовано накази військового комісара Донецького обласного військового комісаріату Міністерства оборони України про звільнення ОСОБА_1 з посади спеціаліста 1 категорії Краматорського міського військового комісаріату Донецької області від 30.12.2013 р. №233 та від 30.12.2013 р. №99, поновлено ОСОБА_1 на посаді спеціаліста 1 категорії Краматорського міського військового комісаріату Донецької області з 31 грудня 2013 року. В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2016 року скасовано постанову суду першої інстанції в частині відмови у стягненні заробітної плати за час вимушеного прогулу. Позов задоволено частково: стягнуто з Донецького обласного військового комісаріату Міністерства оборони України на користь ОСОБА_1 заробітну плату за весь час вимушеного прогулу у розмірі 14590,91 грн. В іншій частині постанову Донецького окружного адміністративного суду від 04 лютого 2016 року залишено без змін.

У касаційній скарзі Донецький обласний військовий комісаріат просить скасувати судові рішення та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову. Одночасно заявило клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження рішень суду, мотивуючи його пропуск відсутністю коштів на сплату судового збору.

Відповідно до частини другої статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

В силу частини п'ятої статті 254 КАС України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Як вбачається з матеріалів, доданих до касаційної скарги, оскаржувану постанову Донецького апеляційного адміністративного постановлено у відкритому судовому засіданні за участю представників позивача 12 квітня 2016 року. Строк на оскарження постанови апеляційного суду закінчився 03 травня 2016 року, а касаційна скарга відповідно до поштового штемпеля на конверті направлена до Вищого адміністративного суду України 12 квітня 2017 року.

В обґрунтування клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження відповідач зазначає, що ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 13 червня 2016 року повернуто касаційну скаргу Донецького обласного військового комісаріату, подану вперше без пропуску строку. У квітні 2017 року судовий збір сплачено, тому касаційна скарга подана повторно 12 квітня 2017 року, що підтверджується поштовим штемпелем на конверті.

Однак, подачу касаційної скарги через більш як 9 місяців після її повернення Вищим адміністративним судом України не можна визнати своєчасною та обґрунтованою, оскільки відсутність фінансування для усунення недоліку касаційної скарги в частині сплати судового збору не може бути належним доказом поважності причин пропуску строку на рішення суду.

Зазначений період часу, протягом якого відповідач усував недолік касаційної скарги, є явно перебільшеним для вчинення такої дії і неспіврозмірним із процесуальним строком, встановленим для касаційного оскарження судового рішення.

Вчасна первинна подача касаційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки в такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.

У зв'язку з цим, зазначена причина пропуску строку не може бути визнана поважною, а отже, заявнику касаційної скарги необхідно довести наявність об'єктивних перешкод, які не дозволили подати касаційну скаргу в розумний строк без невиправданих зволікань.

Згідно з частиною четвертою статті 214 КАС України касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених статтею 212 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Крім того, згідно з частиною п'ятою статті 213 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Пунктом 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року №3674-VI (в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" від 22 травня 2015 року №484-УШ, зі змінами згідно із Законом України від 20 вересня 2016 року № 1533-VIII, який набрав чинності з 01 січня 2017 року) встановлено, що за подання касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Відповідно до вимог статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції чинній на час подання позову) при зверненні до адміністративного суду необхідно було сплатити 0,4 розміру мінімальної заробітної плати за вимоги немайнового характеру, що становило 551,20 грн (1378 грн х 0,4), та за вимоги майнового характеру 1% ціни позову, але не менше 0,4 мінімальної заробітної плати, що складає 551,20 грн (1378 грн х 0,4).

Абзацом 2 частини 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Виходячи з цього, Донецький обласний військовий комісаріат за подання касаційної скарги має сплатити 1322,88 грн (2 х (551,20 грн х 120%) як за дві самостійні вимоги немайнового характеру про скасування наказу і поновлення на роботі та 661,44 грн (1378 грн х 0,4 х 120%) за вимогу майнового характеру про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а всього 1984,32 грн.

До касаційної скарги додано платіжні доручення від 25.04.2016 р. № 661 про сплату судового збору в сумі 584,64 грн та від 07.04.2017 р. № 2597 про сплату 76,80 грн.

Отже, недоплачена сума судового збору становить 1322,88 грн.

Документ про сплату судового збору подається до суду в оригіналі.

Таким чином, касаційна скарга не відповідає вимогам статті 213 КАС України, тому вона підлягає залишенню без руху з наданням особі, яка її подала, терміну для усунення вказаних недоліків.

Керуючись статтями 108, 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України,

ухвалив:

1. Касаційну скаргу Донецького обласного військового комісаріату на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 04 лютого 2016 року та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Донецького обласного військового комісаріату про визнання незаконним звільнення з посади, скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - залишити без руху.

2.Надати відповідачу тридцять днів з моменту отримання даної ухвали для доплати судового збору в сумі 1322,88 грн та зазначення інших підстав для поновлення строку касаційного оскарження з наданням відповідних доказів.

3. Роз'яснити, що визнання неповажними підстав для поновлення строку касаційного оскарження є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження, а в разі невиконання вимог цієї ухвали в частині несплати судового збору - повернення касаційної скарги особі, яка її подала.

4. Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.К. Черпак