Ухвала суду № 66193416, 19.04.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"19" квітня 2017 р. м. Київ К/800/15395/16

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого судді: суддів: Стрелець Т.Г. Єрьоміна А.В. Кравцова О.В.секретаря судового засідання - Ярош Д.В.,

за участю представника

позивача - ОСОБА_4,

інші учасники процесу у судове засідання не з»явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргуОСОБА_5на ухвалуБроварського міськрайонного суду Київської області від 03 березня 2016 рокута ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2016 рокуу справі№361/7864/15-аза позовомОСОБА_5до1) Броварської міської ради Київської області, 2) Виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області в особі міського голови Сапожка Ігоря Васильовича,третя особаПриватне підприємство «Візит»проскасування рішень, відшкодування шкоди, визнання протиправними бездіяльності та дій, зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

У листопаді 2015 року ОСОБА_5 звернувся до суду з адміністративним позовом до Броварської міської ради Київської області, Виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області в особі міського голови Сапожка Ігоря Васильовича, третя особа Державний заклад «Броварська районна санітарно-епідеміологічна станція» Міністерства охорони здоров'я про скасування рішень, відшкодування шкоди, визнання протиправними бездіяльності та дій, зобов'язання вчинити дії.

Позивач просив суд:

визнати протиправним та скасувати пункт 5.12 рішення Броварської міської ради Київської області № 641-21-06 від 07 червня 2012 року, яким поновлено договір оренди земельної ділянки між Броварською міською радою та ПП «Візит», зареєстрований у Київській регіональній філії ДП «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» від 25.10.2006 року № 040633800389 на земельну ділянку площею 0,1072 га для обслуговування автостоянки землі транспорту по АДРЕСА_1 терміном на 5 років, як такий, що порушує його право на безпечне довкілля;

визнати протиправним та скасувати пункт 21.15 рішення Броварської міської ради Київської області № 724-23-06 від 13 вересня 2012 року, яким продовжено до 01.11.2012 року термін укладення договору оренди земельної ділянки ПП «Візит» на земельну ділянку площею 0,1072 га для обслуговування автостоянки землі транспорту по АДРЕСА_1;

зобов'язати Броварську міську раду Київської області здійснити дії по підготовці проекту рішення та на найближчому пленарному засіданні ради розглянути проект про відновлення 50-ти метрової санітарної зони за вищевказаною адресою;

відшкодувати моральну шкоду у розмірі 100000 грн.;

визнати протиправними дії та бездіяльність виконавчого комітету Броварської міської ради в особі міського голови міста Бровари Сапожка І.В. щодо неналежного розгляду його скарги, викладеного у листі від 22 квітня 2014 року № 9-7-515, що призвело до тяжких наслідків.

Протокольними ухвалами Броварського міськрайонного суду Київської області від 09 грудня 2015 року залучено до участі у справі як третю особу без самостійних вимог Приватне підприємство «Візит» та від 03 березня 2016 року виключено у зв'язку з ліквідацією третю особу Державний заклад «Броварська районна санітарно-епідеміологічна станція» Міністерства охорони здоров'я

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської від 03 березня 2016 року зазначений позов було залишено без розгляду на підставі статті 100 та 155 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку із пропущенням строку звернення до адміністративного суду.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2016 року ухвала Жовтневого районного суду міста Харкова від 03 березня 2016 року скасована, а провадження у справі закрито.

Зазначене рішення обґрунтовано посиланням на пункт 1 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якого суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанцій в частині закриття провадження у справі, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить змінити ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2016 року в частині закриття провадження у справі як незаконну, скасувавши рішення суду першої інстанції, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Інші особи, які беруть участь у справі, заперечень на касаційну скаргу не надали.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення присутнього в судовому засіданні представника позивача, розглянувши і обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і наданої ними правової оцінки обставин у справі, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що предметом оскарження за позовом ОСОБА_5 є пункт 5.12. рішення Броварської міської ради Київської області від 07 червня 2012 року №641-21-06, пункт 21.15 рішення Броварської міської ради Київської області від 13 вересня 2012 року №724-23-06, а також дії та бездіяльність міського голови щодо неналежного розгляду скарги позивача.

Залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції зазначив про те, що про існування рішення Броварської міської ради Київської області від 07 червня 2012 року №641-21-06 позивачу стало відомо 09 липня 2014 року, після отримання копії договору оренди земельної ділянки. Будь-які посилання щодо обізнаності позивача про рішення Броварської міської ради Київської області від 13 вересня 2012 року №724-23-06 в ухвалі відсутні.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що підставою для визнання протиправними і скасування пунктів рішень Броварської міської ради Київської області від 07 червня 2012 року №641-21-06 та від 13 вересня 2012 року №724-23-06, позивач зазначає відсутність санітарного дозволу.

Тим часом, суд першої інстанції, залишаючи позов без розгляду у відповідній частині, не встановив чи міг позивач дізнатись про відсутність відповідного документа за результатами отримання копії договору оренди земельної ділянки.

Переглядаючи рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, Київський апеляційний адміністративний суд на зазначене уваги не звернув.

Крім того, постановляючи рішення про закриття провадження у справі, суд апеляційної інстанції виходив з того, що предметом спору у даній справі є право користування ПП «Візит» земельною ділянкою по вулиці Вокзальній, 24 у м. Бровари та відновлення порушених прав позивача.

Тим часом, предметом оскарження в межах справи також виступали дії та бездіяльність Виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області в особі міського голови Сапожка Ігоря Васильовича щодо неналежного розгляду скарги ОСОБА_5, викладеної у листі від 22 квітня 2014 року № 9-7-515, що призвело до тяжких наслідків.

Відповідно до положень Кодексу адміністративного судочинства України спір щодо правомірності відповідних дій та бездіяльності відповідача належить до компетенції адміністративних судів.

Додатково колегія суддів звертає увагу, що наявні в матеріалах справи витяги з рішень Броварської міської ради Київської області від 07 червня 2012 року № 641-21-06 та від 13 вересня 2012 року № 724-23-06 не дають можливості встановити, що саме вирішено в оскаржуваних позивачем пунктах таких рішень.

Оскільки повноваження касаційного суду не дають права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, дана обставина виключає можливість перевірити Вищим адміністративним судом України правильність висновків судів попередніх інстанцій в цілому по суті спору.

Під час нового розгляду справи суду слід взяти до уваги викладене в цій ухвалі, встановити наведені у ній обставини, що входять до предмета доказування у даній справі, для чого в разі необхідності зобов'язати сторони надати докази, яких не буде вистачати для з'ясування цих обставин, або ж витребувати такі докази у інших осіб, в яких вони можуть знаходитися, дати правильну юридичну оцінку встановленим обставинам та постановити рішення відповідно до вимог статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Отже, без дослідження і з'ясування наведених вище обставин всі постановлені у цій справі рішення не можна вважати законними та обґрунтованими і визнати правильними чи хибними правові висновки оскарженого рішення.

Згідно частини 2 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

За вказаних обставин, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку про необхідність скасування рішень судів попередніх інстанцій та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу ОСОБА_5 - задовольнити частково.

Ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 03 березня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2016 року у справі № 361/7864/15-а - скасувати.

Справу № 361/7864/15-а направити на новий розгляд до суду першої інстанції

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та перегляду не підлягає.

Судді