Ухвала суду № 66193370, 21.04.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

21 квітня 2017 року К/800/10642/17

Суддя Вищого адміністративного суду України А.Ф. Загородній,

розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1

на постанову Ратнівського районного суду Волинської області від 29 грудня 2016 року

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2017 року

у справі № 166/1467/16-а

за позовом ОСОБА_1

до Ратнівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області

про зобов'язання вчинити певні дії та визнання дій неправомірними,-

встановив:

ОСОБА_1 подала касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України на постанову Ратнівського районного суду Волинської області від 29 грудня 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2017 року , яка ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 04 квітня 2017 року залишена без руху, а особі, яка її подала надано строк для усунення її недоліків до 18 квітня 2017 року.

Постановою Ратнівського районного суду Волинської області від 29 грудня 2016 року відмовлено в задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2017 року рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове рішення, яким закрито провадження в адміністративній справі.

ОСОБА_1 , не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями , подала касаційну скаргу.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та закриваючи провадження в адміністративній справі суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивачка фактично не погоджується із постановою головного державного виконавця ДВС від 30.11.2015 ВП №47854482, якою звернуто стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи позивачки та визначено проводити щомісячне утримання з усіх видів заробітку (доходу), що їй належить, після відрахування податків, в розмірі 50%.

Постанова винесена у виконавчому провадженні за трьома виконавчими листами №0313/682/2012 про задоволення цивільних позовів прокурора Ратнівського району Волинської області в інтересах держави в особі Головного управління агропромислового розвитку Волинської обласної державної адміністрації та Волинського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств про стягнення солідарно з позивачки та інших осіб майнової шкоди на користь Управління в розмірі 182644,99грн та Фонду - 93316,65грн і 54261грн відповідно, виданих Ратнівським районним судом Волинської області 11.02.2015. Виконавче провадження відкрито постановами від 16.06.2015 ВП №№47854482, 47854033, 47853741.

Зазначений цивільний позов Прокурора задоволено при постановленні вироку Ратнівським районним судом Волинської області від 12 листопада 2014 року.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 1 ст.181 КАС України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Тобто, якщо законом встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця, то це виключає юрисдикцію адміністративних судів у такій категорії справ.

Згідно з вимогами частин 2, 4 та 5 ст.82 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) боржник має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку.

Рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб) можуть бути оскаржені до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Підстави, порядок звернення та розгляду цивільного позову в кримінальному процесі передбачено ст.128 Кримінального процесуального кодексу України, зокрема, відповідно до частини 4 та 5 цієї статті форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред'являються у порядку цивільного судочинства. Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Виходячи з вищенаведеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вказаний спір не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, оскільки він має розглядатися в порядку цивільного судочинства судом, який видав виконавчий документ.

Відповідно до пункту 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, також у випадках, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи або порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті - пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).

Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваного судового рішення, яке відповідає судовій практиці ВерховногоСудуУкраїни у постанові від 7 червня 2016 року у справі №21-3280а15, дана касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми матеріального або процесуального права.

Керуючись статтями 211, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ухвалив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Ратнівського районного суду Волинської області від 29 грудня 2016 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Ратнівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Волинській області про зобов'язання вчинити певні дії та визнання дій неправомірними,.

Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України у порядку, строки та з підстав, передбачених главою третьою розділу ІV Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя

Вищого адміністративного А.Ф. Загородній

суду України