Ухвала суду № 66192547, 24.04.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 357/12382/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Дмитренко А.М. Суддя-доповідач: Коротких А. Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

24 квітня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Коротких А.Ю.,

суддів: Літвіної Н.М.,

Файдюка В.В.,

при секретарі Козуб А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні без фіксування судового засідання технічними засобами апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Білоцерківському районі Київської області на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 21 грудня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України у Білоцерківському районі Київської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 21 грудня 2016 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, управління Пенсійного фонду України у Білоцерківському районі Київської області подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції були неповно з'ясовані всі обставини, що мали суттєве значення для вирішення справи та допущені порушення норм матеріального права.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не є обов'язковою, колегія суддів відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

З матеріалів справи вбачається, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1986 році та інвалідом другої групи від захворювання, пов'язаного з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС 1 категорії, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 від 13 грудня 2004 року та копією довідки МСЕК № 232548 від 26 листопада 2004 року.

Позивачу призначено пенсію по 2 групі інвалідності, розмір якої обчислено відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що слідує з листа управління Пенсійного фонду України у Білоцерківському районі Київської області від 24 жовтня 2016 року за № 79/Б-01.

19 жовтня 2016 року позивач звернувся до відповідача із заявою про проведення розрахунку його пенсії із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження за період з 05 липня 1986 року по 12 липня 1986 року, відповідно до довідки № 18 від 23 вересня 2016 року, виданої Комунальним підприємством Київської обласної ради завод «Ремпобуттехніка».

Листом управління Пенсійного фонду України у Білоцерківському районі Київської області від 24 жовтня 2016 року № 79/Б-01 позивачу було відмовлено у проведенні розрахунку пенсії з тих підстав, що підприємством при видачі довідки про оплату праці невірно прийнято до уваги годинну тарифну ставку, підвищену на 100 %.

Згідно з даними наказу № 53 від 01 липня 1986 року по Білоцерківському заводу «Ремпобуттехніка» позивача - слюсаря-ремонтника по ремонту складної побутової техніки було командировано в місто Чорнобиль з 05 липня 1986 року по 12 липня 1986 року, що стверджується випискою з даного наказу.

Відповідно до наказу по підприємству № 339 від 07 липня 1986 року оплату праці позивача за роботу в зоні відчуження було проведено в розмірі двох тарифних ставок, що вбачається з копії цього наказу та копії розрахункової відомості № 2 за липень 1986 року.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ст.15 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-XII підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами.

Видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями/військкоматами/, а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.

Згідно з ч.ч. 1,3 ст.54 цього Закону, пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно із законодавством.

Умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.

Згідно з ст.57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-XII за бажанням того, хто звернувся за пенсією, середньомісячний фактичний заробіток для обчислення пенсії може визначатися за будь-які 12 місяців підряд роботи на територіях радіоактивного забруднення.

Якщо особа, яка звернулася за пенсією, пропрацювала на територіях радіоактивного забруднення менше 12 місяців, середньомісячний заробіток визначається шляхом поділу загальної суми заробітку за календарні місяці роботи на кількість цих місяців; не менше 30 календарних днів у двох місяцях, середньомісячний заробіток визначається за будь-які фактично відпрацьовані 30 календарних днів роботи; менше місяця, середньомісячний заробіток визначається за цей календарний місяць з додаванням до заробітку на основній роботі.

Постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 затверджено Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, який визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54 і 57 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Відповідно до п. 1 вказаного Порядку пенсії за бажанням осіб можуть призначатися, виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.

Відповідно до постанови Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 10 червня 1986 року № 207-7 «Про умови оплати праці та матеріального забезпечення працівників підприємств, організацій і установ, які зайняті на роботах, що пов'язані з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та запобіганням забрудненню навколишнього середовища» оплата праці працівників підприємств, відряджених у зону відчуження для виконання робіт, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС в зоні відчуження, провадилася у 3,2,1 зонах небезпеки у 4-, 3-, 2-кратному розмірах тарифної ставки /окладу/ понад середньомісячну заробітну плату за основним місцем роботи; а оплата праці за роботу у святкові та вихідні дні проводилась у подвійному розмірі.

Згідно з постановою ЦК КПРС, Президії ВР СРСР, РМ СРСР та ВЦРПС від 07 травня 1986 року № 524-156 «Про умови оплати праці та матеріального забезпечення працівників підприємств і організацій зони Чорнобильської атомної електростанції» та постанови РМ УРСР від 08 травня 1986 року № 168-5 керівникам підприємств та організацій надавалося право здійснювати оплату праці працівників, що були безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, за підвищеними до 100 відсотків тарифними ставками.

Відповідно до п.1 постанови Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 07 травня 1986 року № 153/10-43 працівникам, які були безпосередньо зайняті на роботах з усунення наслідків аварії на ЧАЕС, премії, заохочення та винагороди нараховувалися відповідно до діючих на підприємствах положень про преміювання на підвищені згідно постанови № 524-156 тарифні ставки з урахуванням кратності.

Листом Мінпраці України від 22 листопада 1995 року № 09-3815 повідомлялося, що у разі неправильного нарахування заробітної плати особам, які брали участь у роботах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1986-1987 роках, згідно з листом Мінпраці України від 29 жовтня 1992 року № 09-3751, листом Міністерства України у справах захисту населення від наслідків аварії на ЧАЕС від 29 жовтня 1992 року № 1082/ЗК та листом Міністерства фінансів України від 29 жовтня 1992 року № 13-412/308 на підставі стверджуючих документів підприємство /організація/, яке відряджало працівника в зону відчуження /або його правонаступник/ має право зробити перерахунок заробітної плати і надати довідку про новий розмір заробітної плати в зоні відчуження для подання до органу соціального захисту населення-тепер до органу ПФУ за місцем проживання особи-для перерахунку розміру пенсії. При цьому виплата недонарахованих сум не провадиться.

Первинними документами, що підтверджують період роботи в зоні відчуження, є довідки про період роботи в зоні, табелі обліку робочого часу, подорожні листи для водіїв, копії відомостей /особових рахунків / на виплату заробітної плати.

Позивачем надано необхідні первинні документи, які збереглися на підприємстві, про його роботу в зоні відчуження та про оплату праці за період роботи в зоні відчуження з 05 липня 1986 року по 12 липня 1986 року.

Саме листом Мінпраці України від 22 листопада 1995 року № 09-3815 дозволялося підприємствам, установам, організаціям провести перерахунки оплати праці за роботу в зоні відчуження без доплати нарахованих сум та видати відповідні довідки для призначення або перерахунку пенсій.

КП КОР завод «Ремпобуттехніка» (правонаступник Білоцерківського заводу «Ремпобуттехніка») мало право провести перерахунок заробітної плати позивача за вищевказаний період за роботу в зоні відчуження з урахуванням коефіцієнта кратності 3, оскільки робота виконувалась в 2-й зоні небезпеки, з урахуванням середньомісячного заробітку, який зберігається за основним місцем роботи, про що вказано в постанові РМ УРСР та Укрпрофради від 10 червня 1986 року № 207-7, виходячи з установленого у зоні відчуження 6-годинного робочого дня, приймаючи для розрахунку годинну тарифну ставку позивача, підвищену на 100 %, премію, передбачену діючою системою оплати праці на підприємстві.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відмова відповідача щодо проведення нарахування пенсії позивачу на підставі довідки про оплату праці від 23 вересня 2016 року № 18, виданої КП КОР завод «Ремпобуттехніка», є протиправною.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції обґрунтованими.

Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, у відповідності до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 41, 160, ч. 4 ст. 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Білоцерківському районі Київської області залишити без задоволення, а постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 21 грудня 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку, визначеному ст. 254 КАС України, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя: Коротких А.Ю.

Судді: Літвіна Н.М.

Файдюк В.В.

Повний текст виготовлено 26 квітня 2017 року.

Головуючий суддя Коротких А. Ю.

Судді: Файдюк В.В.

Літвіна Н. М.