Ухвала суду № 66192502, 19.04.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 742/18/17 Головуючий у 1-й інстанції: Соломко І.І. Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.

У Х В А Л А

Іменем України

19 квітня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мацедонської В.Е.,

суддів Лічевецького І.О., Мельничука В.П.,

при секретарі Горяіновій Н.В.,

розглянувши за відсутності осіб, які беруть участь в справі, відповідно до ч.1 ст.41 КАС України у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за апеляційною скаргою Прилуцького управління Державної казначейської служби України Чернігівської області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Прилуцького управління Державної казначейської служби України Чернігівської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-

в с т а н о в и в:

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2017 року адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено частково, визнано протиправними дії Прилуцького управління Державної казначейської служби України Чернігівської області в частині повернення виконавчого листа від 13 грудня 2016 року Прилуцького міськрайонного суду на підставі листа від 15 грудня 2016 року №2-13/1622, зобов'язано Прилуцьке управління Державної казначейської служби України Чернігівської області прийняти виконавчий лист, виданий Прилуцьким міськрайонним судом від 13 грудня 2016 року №742/2509/16-ц до виконання. В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції з мотивів невірного застосування судом норм матеріального права та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що Прилуцька міська рада Чернігівської області не включена до реєстру розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів та не має відкритих рахунків у Прилуцькому управлінні Державної казначейської служби України Чернігівської області, а тому здійснити безспірне списання коштів не вбачається за можливе.

Особи, які беруть участь в справі, в судове засідання не з'явилися, про дату та час слухання справи були повідомлені належним чином, тому у відповідності до ч.6 ст.12, ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 31 жовтня 2016 року у справі №742/2509/16-ц, яке залишено без змін ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 23 листопада 2016 року, позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено, стягнуто з Прилуцької міської ради Чернігівської області на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування заподіяної матеріальної шкоди 16318,32 грн. та 4971,20 грн. в рахунок понесених витрат по справі, а всього 21289,52 грн. Зазначене судове рішення набрало законної сили 23 листопада 2016 року.

13 грудня 2016 року Прилуцьким міськрайонним судом Чернігівської області видано виконавчий лист №742/2509/16-ц про стягнення із Прилуцької міської ради Чернігівської області на користь ОСОБА_2 в рахунок відшкодування заподіяної матеріальної шкоди 16318,32 грн. та 4971,20 грн. в рахунок понесених витрат по справі, а всього 21289,52 грн.

За наслідком звернення ОСОБА_2 до відповідача із заявою від 15 грудня 2016 року щодо прийняття до виконання виконавчого листа №742/2509/16-ц, листом Прилуцького управління Державної казначейської служби України Чернігівської області від 15 грудня 2016 року №2-13/1622 позивача повідомлено, що так, як за виконавчим документом боржником є Прилуцька міська рада Чернігівської області, а дана установа не перебуває на обслуговуванні в Прилуцькому управлінні Державної казначейської служби України Чернігівської області та не має відкритих рахунків, то застосувати механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників шляхом безспірного списання коштів з рахунків відсутні достатні підстави та відповідно до п.9 Порядку №845 виконавчий лист повертається без виконання.

Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що дії Прилуцького управління Державної казначейської служби України Чернігівської області в частині повернення виконавчого листа від 13 грудня 2016 року Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області на підставі листа від 15 грудня 2016 року №2-13/1622 без виконання є протиправними та наявні підстави для зобов'язання відповідача прийняти виконавчий лист №742/2509/16-ц до виконання.

Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами врегульовані Конституцією України, Законом України «Про виконавче провадження», Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», який встановлює гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України «Про виконавче провадження».

В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Пунктом 1 ч.1 ст.3 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.

Відповідно до ч.2 ст.6 наведеного Закону рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Згідно ч.1 ст.25 Бюджетного кодексу України казначейство України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

Постановою Кабінету Міністрів України від 15 квітня 2015 року №215 затверджено Положення про Державну казначейську службу України, відповідно до п.1 якого Державна казначейська служба України (Казначейство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, бухгалтерського обліку виконання бюджетів.

Згідно пп.3 п.4 наведеного Положення Казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку здійснює безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів або боржників на підставі рішення суду.

Казначейство здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи (п.9 Положення про Державну казначейську службу України).

Таким чином, Прилуцьке управління Державної казначейської служби України Чернігівської області, як територіальний орган Казначейства, наділене повноваженнями щодо виконання рішень по стягненню коштів з місцевих бюджетів на підставі виконавчих листів шляхом безспірного списання коштів місцевих бюджетів.

З 01 січня 2013 року набрав чинності Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 05 червня 2012 року, який встановлює гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України «Про виконавче провадження», та особливості їх виконання.

За приписами ч.1 ст.2 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація; юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства.

Відповідно до ч.1 ст.3 Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється Державною казначейською службою України в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.

Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, визначено Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або бюджетних установ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року №845 (в редакції, що була чинною на час спірних правовідносин).

Пунктом 2 наведеного Порядку визначено: безспірне списання - операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів; боржники - визначені в рішенні про стягнення коштів розпорядники (бюджетні установи) та одержувачі бюджетних коштів, а також підприємства, установи та організації, рахунки яких відкриті в органах Казначейства.

Відповідно до п.3 цього Порядку рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Підпунктом 2 п.4 наведеного Порядку визначено, що органи Казначейства вживають заходів до виконання виконавчих документів протягом установленого строку.

Судове рішення, яке набрало законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок.

Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому ст.8 Конституції України принципу верховенства права.

З огляду на викладені норми чинного законодавства, у спірних правовідносинах саме на Державне казначейство України та його територіальні органи покладено обов'язок виконувати рішення суду про стягнення коштів державного чи місцевого бюджету шляхом їх безспірного списання у випадку, коли боржником є державний орган, а також юридичні особи: підприємства, установи та організації.

З наявного в матеріалах справи копії витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що Прилуцька міська рада є юридичною особою, організаційно-правова форма: орган місцевого самоврядування.

Відповідно до ч.1 ст.16 Закону України «Про місцеве самоврядування» органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону.

Відповідно до ст.80 ЦК України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

Згідно абз.3 ч.2 ст.81 ЦК України юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування.

Таким чином, Прилуцька міська рада є органом місцевого самоврядування, який є юридичною особою публічного права та в розумінні вищенаведених норм чинного законодавства може бути боржником за рішенням суду про стягнення коштів, виконання якого може здійснюватись на підставі Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень».

Відповідно до п.28 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або бюджетних установ, орган Казначейства протягом трьох робочих днів після надходження виконавчого документа на підставі документів, поданих стягувачем, визначає коди програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету (коди тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів) та економічної класифікації видатків бюджету і рахунки боржника, з яких проводиться безспірне списання коштів.

З дня визначення таких кодів та рахунків орган Казначейства повідомляє боржникові про здійснення безспірного списання коштів з його рахунків.

Згідно п.31 наведеного Порядку у разі коли за визначеними органом Казначейства кодами програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету (кодами тимчасової класифікації видатків та кредитування місцевих бюджетів) та економічної класифікації видатків бюджету, за якими здійснюється безспірне списання коштів, відсутні відкриті асигнування (кошти на рахунках) або до кінця бюджетного періоду їх недостатньо для виконання судового рішення, орган Казначейства надсилає боржнику вимогу щодо необхідності вжиття боржником заходів для встановлення таких асигнувань або здійснення інших дій, спрямованих на виконання судового рішення.

При цьому пп.4 п.5 цього Порядку передбачено, що під час виконання виконавчих документів органи Казначейства мають право: вимагати від боржників вжиття ними заходів до виконання виконавчих документів та за результатами їх виконання.

Разом з тим, матеріали справи не містять жодних доказів на дотримання відповідачем наведених положень чинних норм законодавства України.

Пунктом 9 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників передбачено умови, за яких орган Казначейства повертає виконавчий документ стягувачеві, до яких віднесено випадки, коли виконавчий документ: не підлягає виконанню органом Казначейства; подано особою, що не має відповідних повноважень; пред'явлено до виконання з пропущенням установленого строку; видано або оформлено з порушенням установлених вимог; рішення про стягнення коштів не набрало законної сили, крім випадків, коли судове рішення про стягнення коштів допущено до негайного виконання в установленому законом порядку; суми коштів, зазначених у судовому рішенні про стягнення коштів, повернуті стягувачеві за поданням органу, що контролює справляння надходжень бюджету, або за рахунок таких коштів виконано грошові зобов'язання чи погашено податковий борг стягувача перед державним або місцевим бюджетом; відсутній залишок невідшкодованого податку на додану вартість, узгоджений із стягувачем; стягувач відмовився від виконання виконавчого документа або відкликав його без виконання; наявні інші передбачені законом випадки.

Однак, відповідачем не доведено наявність умов для повернення виконавчого листа стягувачу, передбачених п.9 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників.

У своїй апеляційній скарзі відповідач стверджує, що підставою повернення виконавчого листа від 13 грудня 2016 року №742/2509/16-ц було оформлення зазначеного виконавчого листа з порушенням установлених вимог, разом з тим, у листі Прилуцького управління Державної казначейської служби України Чернігівської області від 15 грудня 2016 року №2-13/1622 відповідачем не зазначену таку підставу для повернення виконавчого листа без виконання з підстав його оформлення з порушенням установлених вимог, а лише зазначено, що за виконавчим документом боржником є Прилуцька міська рада Чернігівської області та дана установа не перебуває на обслуговуванні в Прилуцькому управлінні Державної казначейської служби України Чернігівської області та не має відкритих рахунків, у зв'язку з чим відсутні підстави для застосування механізму виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників шляхом безспірного списання коштів з рахунків.

Крім того, у листі від 15 грудня 2016 року №2-13/1622 зазначено, що в Прилуцькому управлінні Державної казначейської служби України Чернігівської області на обслуговуванні перебуває Виконавчий комітет Прилуцької міської ради Чернігівської області.

Колегія суддів зазначає, що у виконавчому листі від 13 грудня 2016 року №742/2509/16-ц боржником зазначено саме Виконавчий комітет Прилуцької міської ради Чернігівської області (17500, м.Прилуки, вул.Незалежності, буд.82, Чернігівської області, ІПН 04061814, р/р 35417055038124 Прилуцькому УДКСУ, Чернігівської області), що свідчить про безпідставність тверджень відповідача.

З огляду на викладені обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що дії відповідача в частині повернення виконавчого листа від 13 грудня 2016 року Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області на підставі листа від 15 грудня 2016 року №2-13/1622 без виконання є протиправними та наявні підстави для зобов'язання відповідача прийняти виконавчий лист №742/2509/16-ц від 13 грудня 2016 року до виконання.

Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Враховуючи, що постанова суду першої інстанції не оскаржувалась в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення коштів з місцевого бюджету, в цій частині судове рішення не переглядається судом апеляційної інстанції.

Зазначене узгоджується з позицією, викладеною в п.13.1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20 травня 2013 року №7, відповідно до якого у разі часткового оскарження судового рішення суд апеляційної інстанції в описовій частині свого рішення повинен зазначити, в якій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується, і при цьому не має права робити правові висновки щодо неоскарженої частини судового рішення.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Прилуцького управління Державної казначейської служби України Чернігівської області - залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 16 лютого 2017 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 24 квітня 2017 року.

Головуючий суддя В.Е.Мацедонська

Судді І.О.Лічевецький

В.П.Мельничук

Головуючий суддя Мацедонська В.Е.

Судді: Лічевецький І.О.

Мельничук В.П.