КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 359/369/17 Головуючий у 1-й інстанції: Журавський В.В.
Провадження № 2-а/359/126/2017 Суддя-доповідач: Лічевецький І.О.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 квітня 2017 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Мельничука В.П., Мацедонської В.Е., при секретарі - Шевчук А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою Бориспільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Київській області на постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 21 лютого 2017 року адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Бориспільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Київській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ
ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом про визнання неправомірними дій Бориспільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Київській області (надалі за текстом - «Управління») щодо відмови у призначенні пенсії на пільгових умовах та про зобов'язання відповідача призначити таку пенсію з 19.09.2016 року.
На обґрунтування своїх вимог позивач зазначала, що працювала у Малоорлівській середній (загальноосвітній) школі з 15.08.1990 року по 29.08.1991 року вихователем групи продовженого дня; з 30.08.1991 року по31.08.2003 року учителем початкових класів; з 01.09.2003 року по 05.09.2006 року учителем охорони безпеки життєдіяльності (ОБЖ) та української мови у початкових класах та з 06.09.2006 року по 13.09.2016 року учителем початкових класів. Відповідно до п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-XII (надалі за текстом - Закон № 1788-XII) має право на врахування періоду роботи на цій посаді при призначенні пенсії за вислугу років. Однак відповідач не виконує вимог указаного Закону та протиправно відмовляє у призначенні пенсії.
Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 21 лютого 2017 року адміністративний позов задоволено. Визнано неправомірною відмову Управління у призначенні позивачу пенсії за вислугу років. Зобов'язано Управління призначити ОСОБА_2 пенсію за вислугу років, як працівнику освіти, з 19.09.2016 року.
В апеляційній скарзі Управління, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Перевіривши повноту встановлення місцевим загальним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, Київський апеляційний адміністративний суд дійшов наступного.
Згідно паспорту серії НОМЕР_1, виданому 11.01.2001 р. Шахтарським РВ УМВС України в Донецькій області, ОСОБА_2 народилась ІНФОРМАЦІЯ_1.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач працювала з 15.08.1990 року по 29.08.1991 року вихователем групи продовженого дня; з 30.08.1991 року по31.08.2003 року учителем початкових класів; з 01.09.2003 року по 05.09.2006 року учителем охорони безпеки життєдіяльності (ОБЖ) та української мови у початкових класах та з 06.09.2006 року по 13.09.2016 року учителем початкових класів в Малоорлівській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів Шахтарської районної ради Донецької області.
19 вересня 2016 року позивач звернулась до Управління із заявою, якою просила здійснити призначення пенсії за вислугу років.
Рішенням від 28.09.2016 року за № 3285 відповідач відмовив у такому призначенні.
Відповідно до п. «е» ст. 55 Закону № 1788-XII право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років та після цієї дати: з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців.
До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення:
які в період до 1 січня 2016 року мали вислугу років на відповідних посадах не менше тривалості, передбаченої абзацами першим та другим цього пункту;
1971 року народження і старші за наявності вислуги років на цих посадах, передбаченої абзацами другим - одинадцятим цього пункту, та після досягнення ними такого віку:
50 років - які народилися з 1 січня 1966 року по 30 червня 1966 року;
50 років 6 місяців - які народилися з 1 липня 1966 року по 31 грудня 1966 року;
51 рік - які народилися з 1 січня 1967 року по 30 червня 1967 року;
51 рік 6 місяців - які народилися з 1 липня 1967 року по 31 грудня 1967 року;
52 роки - які народилися з 1 січня 1968 року по 30 червня 1968 року;
52 роки 6 місяців - які народилися з 1 липня 1968 року по 31 грудня 1968 року;
53 роки - які народилися з 1 січня 1969 року по 30 червня 1969 року;
53 роки 6 місяців - які народилися з 1 липня 1969 року по 31 грудня 1969 року;
54 роки - які народилися з 1 січня 1970 року по 30 червня 1970 року;
54 роки 6 місяців - які народилися з 1 липня 1969 року по 31 грудня 1970 року;
55 років - які народилися з 1 січня 1971 року.
Таким чином, оскільки позивач не досягла 55-річного віку, для отримання права на пенсію за вислугу років її спеціальний стаж станом на 31.12.2015 р. мав становити 25 років 6 місяців.
Статтею 62 Закону № 1788-XII передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Це положення відтворене в пункті 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. № 637, яким визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Як зазначено ОСОБА_2 у позовній заяві та підтверджується записами у трудовій книжці необхідний для призначення пенсії за вислугу років спеціальний стаж роботи (25 років 6 місяців) позивач набула лише 13 лютого 2016 р.
Таким чином, з огляду на наведені правові норми та враховуючи дату народження позивач матиме право на пенсію за вислугу років після досягнення 54-річного віку.
Твердження позивача про те, що до спеціального стажу підлягає зарахуванню період її роботи нянею-прибиральницею та період навчання у Шахтарському педучилищі є помилковим, оскільки чинним законодавством, зокрема постановою Кабінету Міністрів України від 4 листопада 1993 р. № 909 «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років» не передбачено зарахування цих періодів до стажу, що дає право на призначення пенсії за вислугу років.
Суд першої інстанції на наведене уваги не звернув та припустився помилки, дійшовши висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
З урахуванням наведеного, ухвалене у справі судове рішення підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позову.
Керуючись статтями 160, 198, 202, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ПОСТАНОВИВ
Апеляційну скаргу Бориспільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Київській області задовольнити.
Постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 21 лютого 2017 року скасувати та прийняти нову постанову.
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення постанови в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
Головуючий суддя І.О.Лічевецький
суддя В.П.Мельничук
суддя В.Е.Мацедонська
Ухвала складена в повному обсязі 25 квітня 2017 р.
Головуючий суддя Лічевецький І.О.
Судді: Мацедонська В.Е.
Мельничук В.П.
Судове рішення № 66192456, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 20.04.2017. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 359/369/17. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: