Постанова № 66192383, 20.04.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 826/13270/16

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Мельничука В.П., Мацедонської В.Е., при секретарі - Шевчук А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 лютого 2017 року адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України про поновлення на роботі,

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом про скасування наказу Державної фіскальної служби України № 2723-о від 25.07.2016 р. «Про звільнення ОСОБА_1.» та поновлення на посаді головного державного інспектора відділу митно-логістичної інфраструктури Департаменту розвитку митної справи Державної фіскальної служби України. Позивач просила також стягнути на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу, а також за час затримки проведення розрахунку при звільненні.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 лютого 2017 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

На постанову позивачем подано апеляційну скаргу.

За результатами апеляційного перегляду справи постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.04.2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 лютого 2017 року скасовано та прийнято нову постанову. Адміністративний позов задоволено. Скасовано наказ Державної фіскальної служби України № 2723-о від 25.07.2016 р. «Про звільнення ОСОБА_1.». Поновлено ОСОБА_1 на службі на посаді головного державного інспектора відділу митно-логістичної інфраструктури Департаменту розвитку митної справи Державної фіскальної служби України. Стягнено з Державної фіскальної служби України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 26.07.2016 р. по 13.04.2017 р. в розмірі 82 496 (вісімдесят дві тисячі чотириста дев'яносто шість) грн. 49 коп. Стягнено з Державної фіскальної служби України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 26.07.2016 р. по 29.07.2016 р. в розмірі 1 576 (одна тисяча п'ятсот сімдесят шість) грн. 84 коп.

Позивач звернулась до суду із заявою у якій просила прийняти додаткову постанову з тих підстав, що судом апеляційної інстанції не вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Згідно пункту 5 частини 1 статті 161 КАС України під час прийняття постанови суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 168 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу у випадку, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

За приписами статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно статті 90 КАС України витрати, пов'язані з оплатою допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, які надають правову допомогу за договором, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги, передбачених законом. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» від 20.12.2011 № 4191-VI, розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

На підтвердження витрат позивачем надано договір про надання правової допомоги № 07/16ГЛМ від 28.07.2016 р., акти передачі-приймання послуг з надання правової допомоги від 01.11.2016 р. та від 04.04.2017 р. Відповідно до вказаних документів виконавцем виконані роботи із збору матеріалів, складання та друкування позовної заяви, збирання доказів, складання письмових пояснень та клопотань, складання та друкування апеляційної скарги.

Разом з цим, відшкодування таких витрат не передбачено чинним законодавством, оскільки складання позовної заяви та апеляційної скарги, збирання доказів не відноситься до окремих процесуальних дій.

Водночас, акт передачі-приймання послуг з надання правової допомоги від 04.04.2017 р. свідчить, що позивачем було сплачено 320 грн. за ознайомлення її представника із матеріалами справи у суді апеляційної інстанції протягом 30 хвилин.

Зазначена сума відповідає граничному розміру компенсації витрат на правову допомогу.

Оскільки ухвалюючи рішення у справі суд апеляційної інстанції не вирішив питання про витрати на правову допомогу, колегія суддів знаходить заяву позивача обґрунтованою та вважає за необхідне ухвалити додаткове судове рішення, яким присудити на користь ОСОБА_1 судові витрати з оплати правової допомоги в розмірі 320 грн.

Керуючись статтями 160, 168, 198, 202, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України на користь ОСОБА_1 320 (триста двадцять) грн. понесених витрат на правову допомогу.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі в 20-ти денний строк з дня складення постанови в повному обсязі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, з подачею документу про сплату судового збору, а також копій касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копій оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Головуючий суддя І.О.Лічевецький

суддя В.П.Мельничук

суддя В.Е.Мацедонська

Постанова складена в повному обсязі 25 квітня 2017 р.

Головуючий суддя Лічевецький І.О.

Судді: Мельничук В.П.

Мацедонська В.Е.