Ухвала суду № 66192268, 18.04.2017, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

18 квітня 2017 року

справа № 804/8698/16

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Шлай А.В.

суддів: Прокопчук Т.С. Чабаненко С.В.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства завод «Павлоградхіммаш» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 січня 2017 року у справі №804/8698/16 за адміністративним позовом Павлоградського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області до Публічного акціонерного товариства завод «Павлоградхіммаш» про стягнення заборгованості по сплаті фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком №1,-

В С Т А Н О В И В:

Павлоградське об’єднане управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області звернулося до суду з адміністративним позовом, в якому просило стягнути з Публічного акціонерного товариства завод «Павлоградхіммаш» заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком №1 за період з 01.11.2015 року по 26.11.2016 року у розмірі 226607грн. 46коп.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 січня 2017 року, ухваленою в порядку скороченого провадження, адміністративний позов задоволений.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову. Апелянт зазначає про неповне з’ясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. На думку апелянта, позовні вимоги за період з 01.11.2015 року по 30.01.2016 року не підлягають задоволенню, оскільки позивачем пропущено строк звернення до суду за цей період. Також апелянт зазначає про необґрунтованість застосування судом першої інстанції частини 15 статті 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Апелянт вважає недоречним посилання позивача на постанову Верховного Суду України від 25.11.2015 року. Крім того, вказує, що особи, які зазначені в розрахунках, не мають необхідного стажу для призначення пільгових пенсій.

Позивачем у поданих до суду письмових запереченнях на апеляційну скаргу просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржену постанову суду першої інстанції без змін, як таку, що ухвалена з правильним застосуванням норм матеріального та дотриманням норм процесуального права.

Розгляд справи здійснений в порядку письмового провадження на підставі частини 1 статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

У відповідності до статті 12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у період до перетворення Пенсійного фонду України в неприбуткову самоврядну організацію він функціонує як центральний орган виконавчої влади на підставі норм цього Закону (крім норм, зазначених в абзаці шостому пункту 1 цього розділу) та Положення про Пенсійний фонд України, яке затверджує Президент України. Бюджет Пенсійного фонду України в зазначений період затверджує Кабінет Міністрів України.

Питання стягнення заборгованості зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - страхові внески), сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, а також відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах визначаються Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663.

Відповідач ПАТ завод «Павлоградхіммаш» є юридичною особою, який зареєстрований та обліковується в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, є платником збору на обов’язкове державне пенсійне страхування.

Як встановлено судом першої інстанції на підставі досліджених письмових доказів, що на ПАТ завод «Павлоградхіммаш» працювали особи, які були зайняті на роботах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і яким призначені пенсії на пільгових умовах за Списком № 1, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями довідок, виданих відповідачем.

Відповідачем не відшкодуються Павлоградському об’єднаному управлінню Пенсійного фонду України Дніпропетровської області фактичні витрати на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до п. «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», за період з 01 листопада 2015 року по 26 листопада 2016 року включно, сума витрат за цей період становить 226607грн. 46коп.

Наявність вказаної заборгованості підтверджується розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій.

Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» регулюються принципи, засади, механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, питання призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду. Законом України від 31.05.2005 року № 2613-IV, який набрав чинності з 01.01.2006 року, внесено зміни до Прикінцевих положень вищевказаного Закону.

За змістом пункту 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону № 1058 в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону № 1058-IV. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

На момент набрання чинності Законом № 1058-IV питання щодо відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» було врегульовано Законом України від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 400/97-ВР), відповідно до пунктів 1 та 2 статті 1 якого відповідач є платником збору на обов’язкове державне пенсійне забезпечення.

Згідно ж з абзацом четвертим пункту 1 статті 2 Закону № 400/97-ВР для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Абзацом третім пункту 1 статті 4 Закону № 400/97-ВР встановлено ставку на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 100 відсотків від об'єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

Згідно з пунктом 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону України №1058-IV в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень цього Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Так, Павлоградським об’єднаним управлінням Пенсійного фонду України Дніпропетровської області були складені розрахунки фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, які направлені управлінням відповідачу. Пунктом 6.4 та 6.5 вищезазначеної Інструкції передбачено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії. Відповідно до пункту 6.8 Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій Управлінню підприємством не відшкодовані, що відповідачем не спростовано. Відповідно до пункту 6.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій.

Як вказувалось раніше та вбачається з розрахунків фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, відповідач мав сплатити за період з 01 листопада 2015 року по 26 листопада 2016 року суму відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за Списком № 1 у розмірі 226607грн. 46коп. Разом з тим, вказана сума не сплачена, у зв’язку з чим наявна заборгованість відповідача перед позивачем у зазначеному розмірі.

Доводи апелянта стосовно пропуску позивачем строку звернення до суду за період з 01.11.2015 року по 30.01.2016 року колегія суддів вважає необґрунтованими.

Відповідно до частини 15 статті 106 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (далі – Закон № 1058-IV) строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується, відповідно, в разі звернення до суду із позовом про стягнення заборгованості (недоїмки), яка виникла через несвоєчасне нарахування та/або сплату суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, до відносин щодо стягнення такої заборгованості (недоїмки) застосовуються положення частини 15 статті 106 Закону № 1058-IV. Водночас строки звернення до суду із позовом про стягнення цієї заборгованості (недоїмки), передбачені статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України, не застосовуються.

Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 25.11.2015 року в справі № 803/2199/14 і врахована колегією суддів на виконання приписів статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України при прийнятті рішення.

При цьому посилання апелянта на неможливість застосування до даних правовідносин цієї правової позиції взагалі не обґрунтовані.

Доводи апелянта, що особи, які зазначені в розрахунках, не мають необхідного стажу для призначення пільгових пенсій, також є безпідставними та не підтвердженими належними доказами.

Відповідно до статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Статтею 200 цього ж Кодексу передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Керуючись статтями 195-196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства завод «Павлоградхіммаш» - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30 січня 2017 року у справі №804/8698/16 - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, є остаточною та оскарженню не підлягає, відповідно до частини 10 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: А.В. Шлай

Суддя: Т.С. Прокопчук

Суддя: С.В. Чабаненко