Постанова № 66191710, 20.04.2017, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

20 квітня 2017 р. № 820/953/17

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тітова О.М., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Харківської районної державної адміністрації, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні позивача - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання незаконним та скасування розпорядження,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд: визнати незаконним та скасувати розпорядження відповідача № 291 від 11.01.2011 року "Про розгляд протесту Харківської міжрайонної прокуратури" в частині скасування розпорядження Харківської районної державної адміністрації Харківської області № 3370 від 29.12.2007 року "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою".

В обґрунтування позову зазначив, що Харківська районна державна адміністрація всупереч положенням Конституції України, законів України, рішень Конституційного Суду України та інших актів законодавства діючи з перевищенням наданих законом повноважень скасувала раніше винесене розпорядження, яке вже було виконане, тому розпорядження відповідача № 291 від 11.01.2011 року "Про розгляд протесту Харківської міжрайонної прокуратури" в частині скасування розпорядження Харківської районної державної адміністрації Харківської області № 3370 від 29.12.2007 року "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою" є незаконним та підлягає скасуванню.

Представник позивача в судове засідання не прибув, був повідомлений належним чином про час, дату та місце розгляду справи, надав клопотання, в якому просив розгляд справи проводити без його участі.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, був повідомлений належним чином про час, дату та місце розгляду справи, правом надати письмові заперечення не скористався.

Провадження по даній адміністративній справі було відкрито 06.03.2017 року та призначено судовий розгляд на 20.04.2017 року, про що було повідомлено сторін по справі.

Відповідач 20.04.2017 року подав до суду заяву про перенесення розгляду справи, проте доказів поважності причин відкладення розгляду справи не надав. Крім того суд зазначає, що згідно ст.122 КАС України адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

У відповідача було достатньо часу для надання до суду заперечень на позов та Харківська районна державна адміністрація не обмежена у кількості представників по даній адміністративній справі.

У звязку з вищевикладеним суд вважає, що дана заява задоволенню не підлягає.

Суд вважає, що сторони є належним чином повідомленими про дату, час та місце судового засідання, потреба заслухати свідка чи експерта відсутня, перешкод для розгляду справи у судовому засіданні немає, а тому суд вважає що справу слід розглянути за наявними в ній матеріалами в порядку письмового провадження з огляду на ч. 6 ст. 128 КАС України.

Відповідно до ч.1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши подані сторонами документи, зясувавши фактичі обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 29.12.2007 року розпорядженням Харківської районної державної адміністрації Харківської області № 3370 на підставі клопотання ліквідатора ДГ Мерефа Інституту овочівництва та баштанництва НААН припинено право постійного користування частиною земельної ділянки ДГ Мерефа площею 11,0 га, розташованої за межами населеного пункту на території Мерефянської міської ради і зараховано її до земель запасу відповідного призначення.

Зазначене розпорядження було виконане, а саме: до Державного акту на право користування землею ДГ Мерефа №074212 від 1993 року зареєстрований в Книзі записів державних актів на право користування землею за №444 було занесено відповідні зміни у землекористуванні та зміни до земельно-облікової документації.

12.09.2008 р. розпорядженням Харківської районної державної адміністрації Харківської області № 2929 надали дозвіл ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок (для передачі їх у власність) площею 8 га за рахунок земель запасу для ведення особистого селянського господарства.

У 2009 році ТОВ ПКП Союзпроммеханізація розробило проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок та отримало всі висновки щодо погодження, а саме: Головного управління Держкомзему у Харківському районі Харківської області, Управління культури і туризму Харківської обласної державної адміністрації, Відділу містобудування та архітектури Харківської районної державної адміністрації Харківської області, Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Харківській області.

Відповідно до ч.1 ст. 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Частина 2 цієї статті встановлює, що формування земельних ділянок здійснюється, зокрема, у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності.

На підставі розроблених проектів відведення 09.09.2009 р. Управлінням Держкомзему у Харківському районі Харківської області раніше виділену земельну ділянку орієнтовною площею 8 га розділили на чотири самостійно діючі земельні ділянки шляхом присвоєння їм кадастрових номерів та реєстрації в Книзі реєстрації кадастрових номерів (копії витягів надаються).

Таким чином, з моменту розподілення та присвоєння кадастрових номерів земельним ділянкам було сформовано чотири нових об'єкта права власності.

Після формування нових земельних ділянок, дані землі були відповідними розпорядженнями передані у власні фізичним особам, що підтверджується Державними актами: серії ЯК №154097 на ім'я ОСОБА_8, серії ЯК 159422 на ім'я ОСОБА_5, серії ЯК № 247351 на ім'я ОСОБА_7 та серії ЯК № 159421 на ім'я ОСОБА_6 Д.1.

11.01.2011 р. розпорядженням Харківської районної державної адміністрації Харківської області №291 від Про розгляд протесту Харківської міжрайонної прокуратури (далі - спірне розпорядження) на виконання протесту Харківської міжрайонної прокуратури від 02.02.2011 №04-28/185вих-11, скасовано розпорядження Харківської районної державної адміністрації Харківської області № 3370 від 29.12.2007 Про припинення права постійного користування земельною ділянкою ДГ Мерефа.

Відповідно до ст. 43 Закону України Про місцеві державні адміністрації (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) встановлено, що розпорядження голови державної адміністрації, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, іншим актам законодавства або є недоцільними, неекономними, неефективними за очікуваними чи фактичними результатами, скасовуються Президентом України, головою місцевої державної адміністрації вищого рівня або в судовому порядку.

Вищенаведене узгоджується з положеннями ч. 8 ст. 118 Конституції України про те, що рішення голів місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції та законам України, іншим актам законодавства України, можуть бути відповідно до закону скасовані Президентом України, або головою місцевої державної адміністрації вищого рівня.

Таким чином, аналіз наведених норм дає підстави вважати, що голова Харківської районної державної адміністрації вийшов за межі наданих йому повноважень, скасувавши власне розпорядження, на підставі яких земельні ділянки вже вибули з користування ДГ Мерефа та в подальшому на момент скасування вже виникло право на земельні ділянки у фізичних осіб.

Разом з цим, суд зазначає, що в Рішенні від 16 квітня 2009 року N 7-рп/2009 (у справі за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) Конституційний Суд України вказав, що органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є гарантією стабільності суспільних відносин" між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення.

Ненормативні правові акти місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вони вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, а тому не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

Спірне розпорядження є ненормативним правовим актом одноразового застосування, яке вичерпало свою дію фактом його виконання, а тому не може бути в подальшому скасовано державною адміністрацією.

Згідно з ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Вказана правова позиція викладена в постановах № 21-412а12 від 25 грудня 2012 та № 21-74а13 від 16 квітня 2013 року Верховного Суду України. Крім цього, в подальшому дані висновки Верховного Суду України були покладені при формуванні правової позиції по аналогічним справам Вищим адміністративним судом України, так наприклад постанова від 13.03.2014 р. у справі № К/9991/18317/11.

На момент скасування на підставі протесту прокуратури раніше винесеного розпорядження, воно вже було виконане. До Державного акту на право користування землею ДГ Мерефа №074212 від 1993 року зареєстрований в Книзі записів державних актів на право користування землею за №444 було занесено відповідні зміни у землекористуванні та зміни до земельно - облікової документації.

Крім того суд зазначає, що після припинення права користування землею ДГ Мерефа та зарахування її до земель запасу, ці землі були розподілені та було сформовано чотири нових земельні ділянки з присвоєнням їм кадастрових номерів, які в подальшому відповідними розпорядженнями були надані у власність фізичним особам.

Враховуючи зазначені вище норми суд вважає, що відповідач, не може скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни, якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, повязані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб'єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення.

Принципи державної регуляторної політики встановлені у ст. 4 Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності», ними є: доцільність, адекватність, ефективність, збалансованість, передбачуваність, прозорість та врахування громадської думки.

Таким чином суд приходить до висновку, що Харківська районна державна адміністрація в супереч положенням Конституції України, законів України, рішень Конституційного Суду України та інших актів законодавства діючи з перевищенням наданих законом повноважень скасувала раніше винесене розпорядження яке вже було виконане, що дає суду підстави для визнання незаконним та скасування розпорядження відповідача № 291 від 11.01.2011 року "Про розгляд протесту Харківської міжрайонної прокуратури" в частині скасування розпорядження Харківської районної державної адміністрації Харківської області № 3370 від 29.12.2007 року "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою".

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Вирішуючи спір, суд бере до уваги, що відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд вважає вимоги позивача такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до вимог ст.94 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 160 163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Харківської районної державної адміністрації, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на стороні позивача - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання незаконним та скасування розпорядження - задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати розпорядження відповідача № 291 від 11.01.2011 року "Про розгляд протесту Харківської міжрайонної прокуратури" в частині скасування розпорядження Харківської районної державної адміністрації Харківської області № 3370 від 29.12.2007 року "Про припинення права постійного користування земельною ділянкою".

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Харківської районної державної адміністрації (61034, м. Харків, Григорівське шосе, 52, код ЄДРПОУ 04058775) на користь ОСОБА_1 (61057, АДРЕСА_1) витрати зі сплати судового збору у розмірі 640 (шістсот сорок) гривень 00 коп.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Тітов О.М.