Постанова № 66191007, 27.03.2017, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 березня 2017 р. Справа №805/304/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови: 15 година 45 хвилин

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабіча С.І. за участю секретаря судового засідання Мангуш З.В. та представників сторін:

позивача не з'явився;

відповідача не зявився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Маріупольської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області до Приватного підприємства Український продукт про стягнення заборгованості з податку на додану вартість,

В С Т А Н О В И В:

Маріупольська обєднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Донецькій області звернулась до суду з позовом до Приватного підприємства Український продукт про стягнення заборгованості з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів у розмірі 44 704, 12 грн. з рахунків платника, а також за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Позовні вимоги мотивовані наявністю у відповідача непогашеного податкового боргу в сумі 44 704,12 грн.

Відповідач надав заперечення проти позову, відповідно до яких зазначає про те, що позивачем було порушено встановлений Податковим кодексом України (далі ПК України) порядок повідомлення позивача про проведення документальної невиїзної перевірки та направлення на його адресу акту перевірки, вимоги та податкового повідомлення - рішення.

Суд вважає за можливе розглянути дану справу на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши надані сторонами докази, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог та встановив такі обставини.

Пунктом 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до пп. 54.3.2. п. 54.3 ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Судом встановлено, що на підставі акту позапланової невиїзної перевірки № 67/28-04-42-01/30998591 від 03.08.16 р. СДПІ з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі МГУ ДФС було прийнято податкове повідомлення рішення № НОМЕР_1 від 17.08.16 р., яким відповідачу було збільшено суму грошового зобовязання з ПДВ на суму 26 465,00 грн. за податковими зобовязаннями та на суму 6 616,25 грн. за штрафними санкціями.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Проте, суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до п. 58.1 ст. 58 ПК України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобовязання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт:

невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації;

завищення розміру задекларованого відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток або відємного значення суми податку на додану вартість, розрахованої платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу;

заниження або завищення суми податкових зобовязань, заявленої у податковій декларації, або суми податкового кредиту, заявленої у податковій декларації з податку на додану вартість, крім випадків, коли зазначене заниження або завищення враховано при винесенні інших податкових повідомлень-рішень за результатами перевірки.

Абзацом 6 пункту 58.1 статті 58 ПК України передбачено, що форма та порядок надіслання податкового повідомлення-рішення і розрахунку грошового зобов'язання визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Відповідно до п.п. 1-3 розділу 3 Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 року № 1204 структурний підрозділ контролюючого органу, який склав податкове повідомлення-рішення відповідно до Кодексу, роздруковує його у двох примірниках (податкове повідомлення-рішення за формою Ф - в одному примірнику) та після погодження з підрозділами правової роботи передає на підпис керівнику (заступнику керівника) контролюючого органу, а складене відповідно до Митного кодексу України - керівнику або виконуючому його обовязки.

Після підписання податкове повідомлення-рішення (крім податкового повідомлення-рішення за формою Ф) не пізніше наступного робочого дня надсилається (вручається) платнику податків. Податкове повідомлення-рішення за формою Ф надсилається (вручається) платнику податків у терміни, встановлені Кодексом для податків на майно фізичних осіб.

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків - юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків - фізичній особі, якщо його вручено особисто такій фізичній особі чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження такої фізичної особи з повідомленням про вручення.

Доказів вручення вказаного рішення платнику особисто чи доказів його направлення поштою з повідомленням про вручення позивачем суду не надано.

Як зазначив позивач у позовній заяві, податкове повідомлення рішення (так само як і акт перевірки і податкова вимога) ним було направлено на електронну адресу відповідача із накладенням електронної печатки, у звязку з тим, що операторами поштового звязку зупинено направлення поштової кореспонденції у м. Донецьк.

Проте, з аналізу вищевикладених норм видно, що чинне податкове законодавство України не передбачає такого способу направлення на адресу платника податку податкових вимог чи податкових повідомлень рішень, як направлення на електронну адресу платника з накладенням електронної печатки.

Таким чином, позивачем порушено порядок направлення на адресу відповідача податкового повідомлення рішення і, станом на момент розгляду даної справи, воно не є врученим.

Враховуючи, що відповідно до п.57.3 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення та приймаючи до уваги, що і станом на момент розгляду даної справи позивачем не вручено податкове повідомлення рішення у встановленому законодавством порядку, строк виконання відповідачем податкового зобовязання нарахованого за вказаним рішенням ще не настав, оскільки вказане податкове повідомлення рішення фактично не є врученим.

Таким чином, вимога про стягнення з відповідача заборгованості за податковим повідомленням - рішенням №0000744201 від 17.08.16 р. на суму 33 081,25 грн. заявлена передчасно.

Отже, суд вважає за необхідне відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача 33 081,25 грн. заборгованості.

Щодо вимог про стягнення з відповідача пені в сумі 13 468,87 грн. суд зазначає про таке.

Відповідно до ст. 129 ПК України нарахування пені розпочинається, зокрема, при нарахуванні суми грошового зобовязання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобовязання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

Враховуючи, що позивачем нараховано відповідачу пеню саме на підставі та у звязку з прийняттям податкового повідомлення - рішенням №0000744201 від 17.08.16 р. (про що вказано в інтегрованій картці відповідача з ПДВ), яке не вручено відповідачу у встановленому законом порядку, пеня у розмірі 13 468,87 грн. нарахована позивачем протиправно.

Відповідно до статей 11, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні (ст. 86 цього Кодексу).

З урахуванням викладених вище обставин у їх сукупності, позивачем, станом на момент розгляду справи, не доведено суду підстав для стягнення з відповідача заборгованості в сумі 44 704, 12 грн.

Отже, суд визнає позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись Конституцією України, Податковим кодексом України, Порядком надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, Кодексом адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, її вступна та резолютивна частини проголошені у судовому засіданні 27 березня 2017 року.

Постанову складено у повному обсязі 3 квітня 2017 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України (проголошення вступної та резолютивної частин постанови), а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Бабіч С.І.