Постанова № 66190704, 01.11.2016, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2016 р. Справа № 804/4787/16 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого суддіОСОБА_1, секретаря судового засіданняОСОБА_2, за участю: представника позивача ОСОБА_3, представника відповідача ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Євраз Дніпровський металургійний завод» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління ДФС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

ВСТАНОВИВ:

12.05.2015 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Євраз Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень: від 07.05.2015 №0000104202 (форма «В4») про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 4588157,00грн.; від 07.05.2015 №0000094202 (форма «В1») про зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 10283,00 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 5141,50 грн.

В обґрунтування позову позивачем зазначено, що податковим органом за результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки правомірності нарахування ПАТ «Євраз - ДМЗ ім. Петровського» бюджетного відшкодування з ПДВ на рахунок платника у банку за січень 2015 року складено акт від 20.04.2015 №209/28-01-42-02-05393056. В означеному акті контролюючий орган дійшов висновку про нереальність господарських операцій Публічного акціонерного товариства «Євраз - Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського» із контрагентами: ТОВ «Феросплав - компані», ТОВ «Мінерал Груп», ПНВП «Інвест-Гарант», ТОВ «Каміс», ТОВ «Коксохімремонт», ТОВ «Естіл», ТОВ «Корпорація Арсіл», ТОВ «Енергокредо».

Висновки перевіряючих контролюючого органу ґрунтуються на відсутності сертифікатів якості на поставлені товари, ненаданні товарно-транспортних накладних, на підставі яких було транспортовано товар постачальниками та відсутності трудових ресурсів у контрагентів - виконавців для здійснення задекларованих позивачем робіт. Позивач вважає висновки, що викладені у вказаному акті перевірки, необґрунтованими, оскільки всі взаємовідносини з ТОВ «Феросплав компані», ТОВ «Мінерал Груп», ПНВП «Інвест-Гарант», ТОВ «Каміс», ТОВ «Коксохімремонт », ТОВ «Естіл», ТОВ «Корпорація Арсіл», ТОВ «Енергокредо» підтверджені первинними документами, з наявністю яких у платника податків податкове законодавство пов'язує можливість формування податкового кредиту з ПДВ, отримані від зазначених підприємств товари та послуги позивачем використані в процесі здійснення власної господарської діяльності, за результатами якої був отриманий прибуток та сплачені до бюджету всі податки. За таких обставин, оскаржені податкові повідомлення рішення від 07.05.2015 №0000104202 (форма «В4»), від 07.05.2015 № НОМЕР_1 (форма «В1») є протиправними та підлягають скасуванню.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 липня 2015 року у справі №804/6143/15, у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28.09.2015 у справі №804/6143/15 скасовано постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.07.2015 та прийнято нову, якою адміністративний позов ПАТ «Євраз - Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського» задоволено повністю, визнано протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів від 07.05.2015 (форми «В4») № НОМЕР_2 та (форми «В1») № НОМЕР_1.

За наслідками касаційного перегляду Вищим адміністративним судом України по справі №К/800/5898/16 винесено ухвалу від 13 липня 2016 року, якою касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління ДФС задоволено частково, постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 липня 2015 року та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 28 вересня 2015 року у справі №804/6143/15 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. ОСОБА_5, Вищим адміністративним судом України здійснено зміну назви позивача з Публічного акціонерного товариства «Євраз Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського» на Приватне акціонерне товариство «Євраз Дніпровський металургійний завод».

Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 13 липня 2016 року зазначив, що судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що у період, що перевірявся, позивач перебував у господарських взаємовідносинах з наступними контрагентами: ТОВ «Феросплав компані», ТОВ «Мінерал Груп», ПНВП «Інвест Гарант», ТОВ «Каміс», ТОВ «Коксохімремонт», ТОВ «Естіл», ТОВ «Корпорація АРСІЛ», ТОВ «Енергокредо». ОСОБА_6 апеляційної інстанції встановлено, що придбані товари та послуги за вищенаведеними господарськими операціями позивач використовував у власній господарській діяльності, результати якої поставляв контрагентам-покупцям.

Під час касаційного перегляду справи колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що судами не надано повної оцінки спірним господарським операціям, зазначивши про те, що процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи: встановлення факту здійснення господарської операції; встановлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції; встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку; встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість; встановлення факту надмірної сплати податку на додану вартість у ціні товарів (послуг), що придбані платником податку. За таких обставин, суд касаційної інстанції вказав, що обов'язок суду встановити дійсні обставини справи при розгляді адміністративного позову закріплений нормами статті 7, частини четвертої та п'ятої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що для правильного вирішення даного спору необхідним є дослідження самих договорів, укладених між позивачем та контрагентами, всіх первинних документів, які відповідно до специфіки господарських операцій підтверджують їх реальність, форму та зміст таких документів, наявність у сторін спеціальної податкової правосуб'єктності, фактичне здійснення оподатковуваних операцій, наявність ділової мети, перевірити наявність трудових ресурсів, кваліфікованих спеціалістів, які мають наукові, технічні або інші спеціальні знання у відповідній галузі господарювання, а також встановити наявність зв'язку між фактом придбання послуг з понесенням витрат із господарською діяльністю платника податку та використання цих послуг у господарській діяльності.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.07.2016 року справу прийнято до провадження судді Царікової О.В., присвоєно їй номер № 804/4787/16 та призначено до судового розгляду на 19.08.2016 о 10:00. Останнє судове засідання відбулося 01.11.2016.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29.08.2016 суд здійснив заміну відповідача - Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів на його правонаступника - Спеціалізовану державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління ДФС.

Відповідачем надано письмові заперечення проти позову від 29.08.2016, в яких відповідач заперечив проти заявлених позовних вимог. Відповідач зазначив, що за результатами перевірки підприємства позивача виявлені порушення вимог податкового законодавства, які відображені в акті від 20.04.2015 №209/28-01-42-02-05393056. Означені порушення полягали у врахуванні у податковому обліку підприємством позивача господарських операцій з наступними контрагентами: ТОВ «Феросплав компані», ТОВ «Мінерал Груп», ПНВП «Інвест Гарант», ТОВ «Каміс», ТОВ «Коксохімремонт», ТОВ «Естіл», ТОВ «Корпорація Арсіл», ТОВ «Енергокредо», оскільки такі операції не мали реального характеру. Позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження факту реального переміщення товарів за укладеними з означеними контрагентами договорами поставки в обсягах та в періодах, визначених у наданих до суду документах. Надані позивачем до матеріалів справи технічні звіти киснево конверторного цеху за січень 2015 року, технічний звіт доменного цеху за лютий 2015 року та технологічні інструкції жодним чином не підтверджують факт виконання умов договорів, укладених між ПАТ «Євраз ДМЗ» та контрагентами постачальниками, а лише свідчать про те, що за технологією неможливе виробництво конверторної сталі без феросілікомарганцю, феромарганцю, феросиліцію, алюмінію та неможливе виробництво чавуну без шлаку зварювального та присаду доменного. Підприємством позивача під час перевірки листом від 08.04.2015 №4 було відмовлено перевіряючим в наданні товарно-транспортних накладних, що унеможливлює дослідження руху товарно-матеріальних цінностей. Зазначені у сукупності обставини вказують на неможливість перелічених вище підприємств фактично здійснювати постачання товарів/надання послуг на замовлення позивача, а відтак об'єкти оподаткування у вказаних взаємовідносинах відсутні, тому підприємством неправомірно віднесено до складу від'ємного значення у декларації з ПДВ за січень 2015 року суму у розмірі 4588157,00 грн. ОСОБА_5 платник податків не мав права заявляти до бюджетного відшкодування суму у розмірі 10283,00 грн., оскільки така сума не підтверджена за результатами попередніх податкових перевірок. За таких обставин, оскаржені податкові повідомлення рішення від 07.05.2015: №0000104202 (форма «В4») та №0000094202 (форма «В1» ) прийняті правомірно, а тому у суду відсутні підстави для їх скасування.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд задовольнити адміністративний позов повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечив, просив суд відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю.

Суд, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом та підтверджується наявними матеріалами справи, Приватне акціонерне товариство «Євраз Дніпровський металургійний завод» (далі ПрАТ «Євраз ДМЗ» (ідентифікаційний код юридичної особи 05393056) зареєстроване як юридична особа 25.04.1997 Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради та перебуває на податковому обліку в Спеціалізованій державній податковій інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління ДФС.

Згідно з відомостями, які містяться на сайті Інформаційно - ресурсного центру (www.usr.minjust.gov.ua) видами діяльності позивача є: код КВЕД 19.10 Виробництво коксу та коксопродуктів; код КВЕД 24.10 Виробництво чавуну сталі та феросплавів (основний); код КВЕД 85.32 Професійно - технічна освіта; код КВЕД 46.72 Оптова торгівля металами та металевими рудами; код КВЕД 46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами; код КВЕД 49.20 Вантажний залізничний транспорт; код КВЕД 56.29 Постачання інших готових страв.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, в період з 30.03.2015 по 20.04.2015 Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ПАТ «Євраз - ДМЗ ім. Петровського» бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за січень 2015 року», за результатами якої складено акт від 20.04.2015 №209/28-01-42-02-05393056 (а.с. 18-45, т.1).

Згідно з висновками означеного акта податковим органом встановлено: 1)порушення при відображенні ПАТ «Євраз ДМЗ ім. Петровського» у декларації за січень 2015 року суми бюджетного відшкодування ПДВ, а саме: завищено суму бюджетного відшкодування у розмірі 10283,00 грн.; 2) на порушення п.198.3, п.198.6 ст.198, п.200.1, п.200.3, п.201.10 ст.201.10 ст.201 ПК України ПАТ «Євраз - ДМЗ ім. Петровського» завищено податковий кредит на суму 4589537,00 грн., що призвело до заниження позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного періоду на суму 4589537,00 грн., що призвело до завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 4589537,00 грн.; 3) за січень 2015 р. на суму 4589537,00 грн.

На підставі означеного акта перевірки контролюючим органом прийняті податкові повідомлення - рішення від 07.05.2015: №0000094202 (форми «В1»), за яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 10283,00 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 5141,50 грн.; № НОМЕР_2 (форми «В4»), за яким позивачеві зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 4588157,00 грн. (а.с. 65 68, т.1).

Зі змісту означеного акта від 20.04.2015 №209/28-01-42-02-05393056 випливає, що порушення вищевказаних норм Податкового кодексу України (далі ПК України) полягало у неправомірному включенні до складу відємного значення сум за наслідками господарської взаємодії з ТОВ «Феросплав компані», ТОВ «Мінерал Груп», ПНВП «Інвест Гарант», ТОВ «Каміс», ТОВ «Коксохімремонт», ТОВ «Естіл», ТОВ «Корпорація Арсіл», ТОВ «Енергокредо».

По взаємовідносинам з ТОВ «Феросплав компані», сума яких у січні 2015 року склала 14501279,80грн. (у т.ч. ПДВ - 2416879,98 грн.) перевіряючі контролюючого органу вказали, що означене підприємство фактично не могло здійснити постачання товару в адресу позивача. Листом від 08.04.2015 №4 ПАТ «Євраз - ДМЗ ім. Петровського» відмовило перевіряючим контролюючого органу у наданні сертифікатів якості та товарно-транспортних накладних. Під час перевірки податковим органом було здійснено спробу опитати директора ТОВ «Феросплав-компані», однак встановити його місцезнаходження не вдалося.

По взаємовідносинам із ТОВ «Мінерал Груп» підприємством позивача віднесено до податкового кредиту декларації з ПДВ за січень 2015 року суму у розмірі 1030840,56 грн. (у т.ч. ПДВ - 171806,76 грн.), з урахуванням того, що придбаний позивачем у вказаного підприємства товар є імпортним товаром. Під час перевірки податковим органом проаналізовано ланцюг постачальників ТОВ «Мінерал груп», за наслідками чого не встановлено походження поставленого на адресу ПАТ «Євраз - ДМЗ ім. Петровського» товару.

Щодо взаємовідносин позивача з ПНВП «Інвест-Гарант», яке на замовлення ПАТ «Євраз - ДМЗ ім. Петровського» здійснювало виконання робіт, перевіряючими контролюючого органу встановлено, що на вказаному підприємстві у період взаємовідносин з позивачем рахувалося 2 особи, що є недостатнім для виконання задекларованого обсягу робіт в адресу ПАТ «Євраз - ДМЗ ім. Петровського» у січні 2015 року.

По взаємовідносинам з ТОВ «Каміс» встановлено відсутність основних фондів, кількість працівників підприємства - 2 особи. Під час перевірки посадовим особам позивача сертифікати якості на придбаний товар та товарно-транспортні накладні не надані. ОСОБА_5 відсутнє декларування придбання товару, який в подальшому поставлений позивачу по ланцюгу постачання: контрагенти постачальники - ТОВ «Каміс».

Щодо взаємовідносин позивача з ТОВ «Коксохімремонт», ТОВ «Корпорація АРСІЛ» та ТОВ «Енергокредо» в акті перевірки від 20.04.2015 №209/28-01-42-02-05393056 вказано на недостатність у вказаних підприємств трудових ресурсів для фактичного виконання робіт, задекларованих позивачем.

Дослідивши надані сторонами докази та фактичні обставини даної справи, суд не погоджується із позицією податкового органу, яка відображена в акті перевірки від 20.04.2015 №209/28-01-42-02-05393056, у зв'язку з таким.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 № 1112/11/13-10 «Проблемні питання застосування законодавства у справах за участю органів державної податкової служби» процесуальна діяльність суду із встановлення обґрунтованості права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість повинна включати такі етапи:

1. встановлення факту здійснення господарської операції. При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції - договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів, тощо. Необхідно перевірити фізичні, технічні та технологічні можливості певної особи до вчинення тих чи інших дій, що становлять зміст господарської операції, як - от: наявність кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для перевезення, приміщень для зберігання товарів тощо; можливість здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку тощо; наявність відповідних ліцензій та інших дозвільних документів, що необхідні для ведення певного виду господарської діяльності.

2. встановлення спеціальної правосуб'єктності учасників господарської операції. Особа, яка видає податкову накладну, повинна бути зареєстрована як платник податку на додану вартість на момент вчинення відповідної господарської операції.

3. встановлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і господарською діяльністю платника податку.

4. встановлення дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

5. встановлення факту надмірної сплати податку на додану вартість у ціні товарів (послуг), що придбані платником податку.

Аналогічна позиція викладена також у листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 № 742/11/13-11, у якому зазначено з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції.

При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції, - договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів, тощо.

У листі Вищого адміністративного суду України від 06.05.2011 № 742/11/13-11 зазначено, що згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами ПК України.

Отже, судом підлягає дослідженню факт реальності господарських операцій між позивачем та ТОВ «Феросплав компані», ТОВ «Мінерал Груп», ПНВП «Інвест - Гарант», ТОВ «Каміс», ТОВ «Коксохімремонт», ТОВ «Естіл», ТОВ «Корпорація Арсіл», ТОВ «Енергокредо» за січень 2015 року і реальність зміни майнового стану першого.

Що стосується встановленої перевіряючими контролюючого органу відсутності поставок по ланцюгу постачання контрагенти - постачальники ТОВ «Феросплав - компані», ТОВ «Мінерал Груп», ПНВП «Інвест-Гарант», ТОВ «Каміс», ТОВ «Коксохімремонт», ТОВ «Естіл», ТОВ «Корпорація Арсіл», ТОВ «Енергокредо» - ПАТ «Євраз - ДМЗ ім. Петровського», то згідно листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 №742/11/13-11 не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючим органом грошових зобовязань визнання недійсними (у тому числі і нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому, взаємовідносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Оцінуватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Таким чином, судом відхиляються доводи відповідача про те, що правочини між ТОВ «Феросплав компані», ТОВ «Мінерал Груп», ПНВП «Інвест-Гарант», ТОВ «Каміс», ТОВ «Коксохімремонт», ТОВ «Естіл», ТОВ «Корпорація Арсіл», ТОВ «Енергокредо» - ПАТ «Євраз - ДМЗ ім. Петровського» не мали реального характеру через відсутність задекларованого вказаними контрагентами - позивача придбання певних груп товарів/послуг у їх контрагентів - постачальників, оскільки відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачання товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачання платником податків, та його безпосереднім контрагентом.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно зі ст. 9 цього Закону, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п. 1.2 ст.1, п. 2.1 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за №168/704 (далі - Положення).

Відповідно до п. 2.1 ст. 2 Положення, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Згідно з п. 2.4 Положення первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п. 2.15 та п. 2.16 вказаного Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим і нормативним актам.

Отже, облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань платників податків здійснюється на підставі первинних документів, у яких міститься інформація саме про господарські операції (результати їх здійснення), а не про правочини (господарські зобов'язання).

Факт вчинення певних господарських операцій та правомірність подальшого відображення (проведення) їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення та дослідження первинних документів платника податків.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, 09.07.2014 між позивачем та ТОВ «Феросплав - компані» укладений договір купівлі-продажу №1135/2014, відповідно до умов якого ТОВ «Феросплав - компані» зобов'язався передати позивачу продукцію (товар) згідно Специфікацій, а позивач прийняти у власність та оплатити товар відповідно до умов даного договору (а.с. 94-96, т.2).

Специфікацією від 10.12.2014 №8 до вказаного договору визначені умови постачання товару: СРТ склад покупця, в редакції «Імкотермс 2010, термін постачання грудень 2014 січень 2015 року.

На підтвердження виконання умов зазначеного вище договору, з урахуванням специфікації-додатку №8 від 10.12.2014 до договору №1135/2014 від 09.07.2014) позивачем надані рахунки - фактури: №05/01-1 від 05.01.2015; №06/01-2 від 06.01.2015; №15/01-3 від 15.01.2015; №19/01-4 від 19.01.2015; №23/01-5 від 23.01.2015; №26/01-6 від 26.01.2015, на підставі яких позивачем оплачено товар, поставлений ТОВ «Феросплав-компані», що підтверджується виписками з банку станом на 06.02.2015; станом на 20.02.2015; виписка по рахунку 26001200627008 з 26.02.2015 по 26.02.2015 (а.с. 117 - а.с. 119, т.2).

Відвантаження товару здійснено згідно видаткових накладних: №05/01-1 від 05.01.2015; №06/01-2 від 06.01.2015; №15/01-3 від 15.01.2015; №19/01-4 від 19.01.2015; №23/01-5 від 23.01.2015; №26/01-6 від 26.01.2015.

Постачальником ТОВ «Феросплав-компані» складені та видані позивачу податкові накладні: №1 від 05.01.2015; №2 від 06.01.2015; №3 від 15.01.2015; №4 від 19.01.2015; №5 від 23.01.2015; №6 від 26.01.2015, суми по яких віднесені до складу відємного значення у декларації з ПДВ за січень 2015 року.

Отримання позивачем товару та подальша його реалізації підтверджується рапортами перезважування на автомобільних вагах № 20 та № 79 за січень 2015 року та журналами обліку руху транспортних засобів та ТМЦ пост № 101 та пост № 207 за січень 2015 року, накладними-вимогами на відпуск/внутрішнє переміщення/матеріалів від 01.01.2015 №414; від 02.01.2015 №415; від 03.01.2015 №416; від 04.01.2015 №417; від 05.01.2015 №418; від 06.01.2015 №419; від 07.01.2015 №420; від 08.01.2015 №421; від 09.01.2015 №422; від 10.01.2015 №423; від 11.01.2015 №424; від 12.01.2015 №425; від 13.01.2015 №426; від 14.01.2015 №427; від 15.01.2015 №428; від 16.01.2015 №429; від 17.01.2015 №430; від 18.01.2015 №431; від 19.01.2015 №432; від 20.01.2015 №433; від 21.01.2015 №434; від 22.01.2015 №435; від 23.01.2015 №436; від 24.01.2015 №437; від 25.01.2015 №438; від 26.01.2015 №439; від 27.01.2015 №440; від 28.01.2015 №441; від 29.01.2015 №442; від 30.01.2015 №443; від 31.01.2015 №444 (а.с. 97 135, т. 2).

16.07.2014 між позивачем та ТОВ «Мінерал Груп» укладений договір купівлі-продажу товару №1191/2014, відповідно до умов якого ТОВ «Мінерал Груп» зобов'язався передати позивачу продукцію, а позивач зобов'язався прийняти у власність та оплатити товар у відповідності до умов даного договору (а.с.137-139, т.1). До вказаного договору сторонами укладено специфікацію - додаток від 02.12.2014 №4, в якому визначено: найменування товару: плавиковошпатовий концентрат, марки ФК -75 зі вмістом фтористого кальцію не менше 10-150 мм (допустима фракція менше 10 мм не більше 10%, до 200 мм не більше 10%); сума постачання 2815680,00 грн. (у т.ч. ПДВ 469280,00 грн.), умови постачання: СРТ склад покупця, в редакції «Імкотермс 2010, термін постачання грудень 2014 січень 2015 року.

Оплата за поставлений ТОВ «Мінерал Груп» товар здійснена позивачем на підставі виставлених постачальником рахунків на оплату: №1 від 06.01.2015; №2 від 15.01.2015; №3 від 19.01.2015, №4 від 20.01.2015; №5 від 27.01.2015; №6 від 28.01.2015 та підтверджується банківською випискою з рахунку позивача, яка наявна в матеріалах справи (а.с. 159 а.с.164, т.2).

Відпуск та передача товару покупцю оформлені видатковими накладними: №1 від 06.01.2015; №2 від 15.01.2015; №3 від 19.01.2015; №4 від 20.01.2015; №5 від 27.01.2015 року; №6 від 28.01.2015, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

Постачальником - ТОВ «Мінерал Груп» складені та видані позивачу податкові накладні №1 від 06.01.2015; №2 від 15.01.2015; №3 від 19.01.2015; №4 від 20.01.2015; №5 від 27.01.2015; №6 від 28.01.2015, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

Отримання товару позивачем та подальша його реалізація підтверджується прибутковими ордерами №4 від 06.01.2015; №5 від 15.01.2015; №8 від 19.01.2015; №12 від 20.01.2015; №18 від 27.01.2015; №19 та накладною-вимогою на відпуск/внутрішнє переміщення/матеріалів від 28.01.2015 №407, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

ОСОБА_5, між позивачем та ТОВ «Естіл» 05.02.2014 та 25.02.2014 були укладені договори купівлі-продажу товару за №450/2014 та №466/2014 відповідно, за умовами яких ТОВ «Естіл» зобов'язався поставити на склад позивача продукцію (товар), а позивач зобов'язався прийняти у власність та оплатити товар у відповідності до передбачених умов даних договорів (а.с. 166-169, т.2, а.с. 1-4, т.3).

На підтвердження виконання умов договору №466/2014 від 25.02.2014 позивачем надані: Специфікація (дод.№10 від 01.12.2014 до договору №466/2014 від 25.02.2014); рахунки: №0601/2ПМ від 06.01.2015; №0901/3ПМ від 09.01.2015; №1201/4ПМ від 12.01.2015; №1301/5ПМ від 13.01.2015; №1401/6 ПМ від 14.01.2015; №1401/6ПМ від 14.01.2015; №1501/7ПМ; №1501/7ПМ від 15.01.2015; №1601/8ПМ від 16.01.2015; №1901/9ПМ від 19.01.2015; №2001/10ПМ від 20.01.2015; №2101/11ПМ від 21.01.2015; №22 01/12ПН від 22.01.2015; №23 01/13ПМ від 23.01.2015; №26 01/14ПМ від 26.01.2015; №27 01/15ПМ від 27.01.2015; №28 01/16ПМ від 28.01.2015; №29 01/17ПМ від 29.01.2015; №0501/1ПМ від 05.01.2015; прибуткові ордери: №14681 від 06.01.2015; №14738 від 09.01.2015; №14739 від 12.01.2015; №14750 від 13.01.2015; №14957; №14959 від 15.01.2015; №14960 від 16.01.2015; №14961 від 19.01.2015; №15156 від 20.01.2015; №15158 від 21.01.2015; №15376 від 22.01.2015; №15377 від 23.01.2015; №15354 від 26.01.2015; №15355 від 27.01.2015; №15378 від 28.01.2015; №14680 від 05.01.2015, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

Відпуск товару здійснений на підставі видаткових накладних: №0601/2ПМ від 06.01.2015; №0901/3ПН від 09.01.2015; №1201/4ПН від 12.01.2015; №6 від 12.01.2015; №1301/5ПМ від 13.01.2015; №1401/6ПМ від 14.01.2015; №1501/7ПК від 15.01.2015; №1601/8ПМ від 16.01.2015; №1901/9ПМ від 19.01.2015; №2001/10ПМ від 20.01.2015; №2101/11ПМ від 21.01.2015; №2201/12ПМ від 22.01.2015; №2301/13ПМ від 23.01.2015; №2601/14РПМ від 26.01.2015; №2701/15ПМ від 27.01.2015; №2801/16ПМ від 28.01.2015; №0501/1ПМ від 05.01.2015, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи. Оплата товару підтверджена банківськими виписками по платіжним дорученням (а.с. 170 -245, т.2).

Постачальником ТОВ «Естіл» складені та видані позивачу податкові накладні: №8 від 06.01.2015; №1 від 09.01.2015; №9 від 13.01.2015; №10 від 14.01.2015; №18 від 15.01.2015; №20 від 16.01.2015; №21 від 19.01.2015; №22 від 20.01.2015; №23 від 21.01.2015; №24 від 22.01.2015; №29 від 23.01.2015, №30 від 26.01.2015; №31 від 27.01.2015; №32 від 28.01.2015; №7 від 05.01.2015, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

На підтвердження виконання умов договору №450/2014 від 05.02.2014 позивачем надані: Специфікація (дод.№13 від 05.01.2015 до договору №450/2014 від 05.02.2014); акти здачі-приймання робіт (надання послуг) №0501/2ПД від 02.01.2015; №0901/ПД від 09.01.2015; №1201/6ПД від 12.01.2015; №1301/8ПД від 13.01.2015; №1401/10ПД від 14.01.2015; №1901/12ПД від 19.01.2015; №2101/14Д від 21.01.2015; №2301/16Д від 23.01.2015; №2601/18Д від 28.01.2015; №2801/20Д від 28.01.2015; №2801/2Ш від 28.01.2015; рахунки: №0501/2ПД від 05.01.2015; №0901/4ПД від 09.01.2015; №1201/6ПД від 12.01.2015; №1301/8ПД від 13.01.2015; №1401/10ПД від 14.01.2015; №1901/12ПД від 19.01.2015; №2101/14Д від 21.01.2015; №2301/16Д від 23.01.2015; №2801/20Д від 28.01.2015; №2801/2Ш від 28.01.2015, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

Постачальником складені та видані позивачу податкові накладні: №4 від 05.01.2015; №35 від 09.01.2015; №5 від 09.01.2015; № 15 від 12.01.2015; №16 від 13.01.2015; №17 від 14.01.2015; №25 від 19.01.2015; №26 від 21.01.2015; №38 від 23.01.2015; №39 від 26.01.2015; №40 від 28.01.2015; №41 від 28.01.2015, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

На підтвердження здійснення оплати позивачем надані банківські виписки за 04.03.2015 та 23.02.2015 (а.с. 40- а.с. 41, т.3).

Отримання підприємством позивача товару підтверджується рапортами перезважування на автомобільних вагах № 20 та № 79 за січень 2015 року та журналами обліку руху транспортних засобів та ТМЦ пост № 101 та пост № 207 за січень 2015 року. Внутрішнє переміщення поставленого ТОВ «Естіл» товару оформлене накладною -вимогою на відпуск/внутрішнє переміщення/матеріалів від 29.01.2015 № 31(а.с. 42, т. 3).

На підтвердження господарських взаємовідносин між позивачем та ТОВ «Каміс» позивачем надано договір №148/2014 від 23.01.2014, на підставі якого ТОВ «Каміс» здійснило постачання позивачу товару: брухт магнезіальних виробів, вмісткість MgO більше 89% (а.с. 43- а.с. 45, т.3).

Постачання ТОВ «Каміс» означеного товару у січні 2015 року здійснено на підставі та на умовах, визначених специфікацією додатком №5 від 26.12.2014 до договору №148/2014 від 23.01.2014, згідно якої сторонами визначені умови постачання DDP склад покупця, м. Дніпропетровськ (Інкотермс 2010).

На підтвердження виконання означеного договору позивачем надані видаткові накладні: №001 від 13.01.2015; №003 від 15.01.2015; №002 від 15.01.2015; №005 від 20.01.2015, на підставі яких здійснено передачу товару від ТОВ «Каміс» до відділу постачання позивача.

Поставлений товар оприбуткований на підприємстві за прибутковими ордерами: №14974 від 13.01.2015; 14976 від 15.01.2015; №14975 від 15.01.2015; №15324 від 20.01.2015; №15323 від 20.01.2015.

Оплата позивачем на користь ТОВ «Каміс» здійснена на підставі виставлених постачальником рахунків: №001 від 13.01.2015; №003 від 15.01.2015; №002 від 15.01.2015; №005 від 20.01.2015; №004 від 20.01.2015 та підтверджується банківською випискою з рахунку позивача, яка міститься в матеріалах справи (а.с. 67 а.с. 71, т.3).

Постачальником складені та видані покупцю податкові накладні: №1 від 13.01.2015; №3 від 15.01.2015; №2 від 15.01.2015; №5 від 20.12.2015; №4 від 20.01.2015, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

Відпуск отриманого від ТОВ «Каміс» товару на підприємстві позивача оформлено накладною - вимогою на відпуск/внутрішнє переміщення/матеріалів від 31.01.2015, належним чином засвідчена копія якої міститься в матеріалах справи.

У періоді, що перевірявся, позивач мав договірні відносини з Приватним науково-виробничим підприємством «Інвест-Гарант» (далі - ПНВП «Інвест - Гарант») на підставі договору від 09.10.2013 №1688/2013, за умовами якого ПНВП «Інвест - Гарант» взяло на себе зобов'язання з виконання будівельних та монтажних робіт, монтажу інженерних мереж та систем.

ОСОБА_6 встановлено, що роботи виконувалися з матеріалів позивача та ПНВП «Інвест - Гарант», що відображалося в схемах витрат та додаткових угодах (а.с. 73- 84, т.3).

На підтвердження виконання робіт за даним договором сторонами підписані акти здачі-прийняття виконаних робіт: №1/01.15 від 28.01.2015, №2/01.15 від 28.01.2015; №3/01.15 від 28.01.2015; акти прийому виконаних підрядних робіт №1 від 27.01.2015; №2 від 27.01.2015; №3 та № 4 від 27.01.2015, а також актом здачі-прийому виконаних робіт від 30.01.2015 №12, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

Роботи ПНВП «Інвест - Гарант» виконувалися на підставі погоджених сторонами кошторисів № 376, № 377, № 361, № 662, локальних кошторисів, відомостей ресурсів до локальних кошторисів, розрахунків загальновиробничих витрат.

Передача замовником матеріалів виконавцю здійснена за актами прийому-передачі ТМЦ № 1 від 12.01.2015, №2 від 12.01.2015, № 3від 12.01.2015, № 4 від 12.01.2015,№ 12 від 14.01.2015.

Відпуск матеріалів для виконання робіт за договором від 09.10.2013 №1688/2013 підприємством позивача оформлений накладними-вимогами на відпуск/внутрішнє переміщення/матеріалів від 12.01.2015 №80; від 12.01.2015 №25; від 12.01.2015 №81; від 12.01.2015 №79; від 12.01.2015 №56; від 12.01.2015 №57; від 12.01.2015 №5; від 12.01.2015 №59, а також складені акти прийому-передачі ТМЦ від 12.01.2015 № 58, від 14.01.2015 № 12, від 1201.2015 № 66, від. 12.01.2015 № 67.

Оплата позивачем на користь ПНВП «Інвест - Гарант» за виконані роботи проведена на підставі рахунків-фактур №08-15 від 28.01.2015; №07-15 від 28.01.2015; №09-15 від 28.01.2015; №03-15 від 27.01.2015; №04-15 від 27.01.2015; №05-15 від 27.01.2015; №06-15 від 27.01.2015; №10-15 від 30.01.2015 та підтверджується банківською випискою з рахунку позивача (а.с. 139-142, т.3).

ПНВП «Інвест - Гарант» видані позивачу податкові накладні № 35 від 28.01.2015; №6 від 28.01.2015; №7 від 28.01.2015; №1 від 27.01.2015; №2 від 27.01.2015; №3 від 27.01.2015; №4 від 27.01.2015; №8 від 30.01.2015, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

Стосовно доводів відповідача про неможливість фактичного виконання працівниками ПНВП «Інвест - Гарант» робіт за договором від 09.10.2013 №1688/2013 протягом одного дня, то означені доводи спростовуються актами приймання - передачі ТМЦ від ПАТ «Євраз - ДМЗ ім. Петровського» виконавцю - ПНВП «Інвест - Гарант». Зазначені акти датовані 12.01.2015: № 1 акт приймання передачі ТМЦ для проведення поточного ремонту К-1, інв. №12515, К-2 інв. № 12516, обладнання подачі феросплавів інв. № 11123, акт №2 приймання передачі ТМЦ для проведення технічного обслуговування К-2 інв. №12516; акт №3 приймання передачі ТМЦ для проведення поточного ремонту обладнання та металоконструкцій дільниці пил стану «800» інв. №11707; акт №4 від 12.01.2015 приймання передачі ТМЦ для проведення технічного обслуговування обладнання та металоконструкцій дільниці пил стану «800», інв.№11707; від 14.01.2015 акт №12 приймання-передачі ТМЦ для проведення поточного ремонту трубопроводу та арматури міжцехових мереж цеху водопостачання. У той же час підписання актів приймання виконаних підрядних робіт здійснено сторонами 27.01.2015, актів приймання - передачі виконаних робіт за вказаним договором здійснено сторонами 28.01.2015, акта № 12 - 30.01.2015.

Наведені обставини свідчать про те, що працівниками ПНВП «Інвест - Гарант» фактичне виконання робіт було розпочато 12.01.2015, а їх завершення могло припасти на будь - яку дату в проміжок часу до 27.01.2015.

Як встановлено судом та підтверджується наявними матеріалами справи, 04.12.2013 між позивачем та ТОВ «Коксохімремонт» укладений договір №1967/2013, відповідно до умов якого позивач доручає, а ТОВ «Коксохімремонт» приймає на себе зобов'язання виконати роботи з ремонту обладнання та конструкцій цеху підприємства у відповідності з кошторисом документації та оформленням додаткових угод до даного договору, а позивач зобов'язався прийняти та оплатити роботи у відповідності до умов даного договору (а.с. 143 148, т.3).

Умови виконання договору від 04.12.2013 №1967/2013 погоджені сторонами на підставі договірної ціни, локальних кошторисів, відомостей ресурсів до договірної ціни, розрахунків (а.с. 69 - 105, т.7).

На підтвердження виконання умов даного договору позивачем надано первинні документи: акт прийому виконаних підрядних робіт за січень 2015 року №1 від 26.01.2015; рахунок №1 від 26.01.2015; податкова накладна №1 від 26.01.2015; акт прийому виконаних підрядних робіт за січень 2015 року №2 від 26.01.2015; рахунок №2 від 26.01.2015; податкова накладна №2 від 26.01.2015; акт прийому виконаних робіт №3 від 26.01.2015; рахунок №3 від 26.01.2015; податкова накладна №3 від 26.01.2015; акт прийому виконаних робіт №4 від 26.01.2015; рахунок №4 від 26.01.2015; податкова накладна №4 від 26.01.2015, належним чином засвідчені копії яких містяться в матеріалах справи.

Оплата позивачем на користь ТОВ «Коксохімремонт» за виконані роботи підтверджується банківською випискою з рахунку позивача, яка міститься в матеріалах справи (а.с.163-168 т.3).

Доводи відповідача про неможливість фактичного виконання робіт ТОВ «Коксохімремонт» через недостатню кількість працівників на вказаному підприємстві спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, з огляду на таке.

Так, загальний обсяг людино/годин по чотирьом актам склав 2427,39 людино/годин (акти № 1 від 26.01.2015 763,39 людино/годин; № 2 від 26.01.2015 562,75 людино/годин; № 3 від 26.01.2015 785,14 людино/годин; № 4 від 26.01.2015 316,11 людино/годин).

Відповідно до розрахунку 2427,39 людино/годин: на 8 робітників: 144 годин в січні 2015 року (18 робочих днів х на 8 робочих годин в день = 144 годин) = 2,1 години в день.

Окрім того, в матеріалах справи міститься копія листа від 21.07.2016 №08 Товариства з обмеженою відповідальністю «Коксохімремонт», яким направлено на адресу позивача довідку Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 20.07.2016 №217/04-67-14-00/30465389 «Про результати проведення зустрічної звірки субєкта господарювання ТОВ «Коксохімремонт» (код за ЄДРПОУ 30465389) з питань підтвердження реальності здійснення господарських відносин з ПАТ «Євраз ДМЗ ім. Петровського» (п.н. 05393056) за період: грудень 2014 року серпень 2015 року», згідно з висновками якої звіркою ТОВ «Коксохімремонт» встановлено відображення в податковій звітності взаємовідносин з ПАТ «Євраз ДМЗ ім. Петровського (код за ЄДРПОУ 05393056) за період: грудень 2014 року серпень 2015 року.

29.11.2013 між ПАТ «Євраз Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського» та ТОВ «Корпорація АРСІЛ» укладений договір №1950/2013, за умовами якого позивач доручив, а ТОВ «Корпорація АРСІЛ» прийняло на себе зобов'язання виконати роботи з капітальних ремонтів, поточних ремонтів обладнання, конструкцій будівель та споруд, технічне обслуговування обладнання, монтаж інженерних мереж та систем, а позивач зобов'язався прийняти та оплатити виконані роботи на умовах договору, згідно схем витрат та додаткових угод до даного договору (а.с. 169 174, т.3).

На підтвердження виконання умов договору позивачем надано первинні документи бухгалтерського та податкового обліку: акт №1 прийому виконаних будівельних робіт за 26.01.2015; рахунок-фактура №СФ-0000001 від 26.01.2015; податкова накладна №1 від 26.01.2015; акт №2 прийому виконаних будівельних робіт за 26.01.2015; рахунок-фактура №СФ-0000002 від 26.01.2015; податкова накладна №2 від 26.01.2015; акт №3 прийому виконаних підрядних робіт за 26.01.2015; рахунок-фактура №СФ-000003 від 26.01.2015; податкова накладна №3 від 26.01.2015; акт №4 прийому виконаних підрядних робіт за 26.01.2015; рахунок-фактура №СФ-0000004 від 26.01.2015; податкова накладна №4 від 26.01.2015; акт №5 прийому виконані підрядних робіт за 26.01.2015; рахунок-фактура №СФ-0000005 від 26.01.2015; податкова накладна №5 від 26.01.2015 (а.с. 175 198, т.3).

Оплата позивачем на користь виконавця ТОВ «Корпорація АРСІЛ» підтверджується банківською випискою з рахунку позивача (а.с. 199 205, т.3).

Погодження умов виконання договору від 29.11.2013 №1950/2013 здійснено сторонами за локальними кошторисами №№ 580, 646, 405, 432, 431, відомостями ресурсів до локальних кошторисів, розрахунками загальновиробничих витрат (а.с. 247- 250, т.7; а.с. 1 а.с. 91, т.8).

Доводи податкового органу про неможливість фактичного виконання робіт ТОВ «Корпорація Арсіл» через недостатню кількість працівників на вказаному підприємстві, спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, з огляду на таке.

Так, загальний обсяг людино/годин за пяти актами склав 4097,1248 людино/годин (акти № 1 від 26.01.2015 1395,66222 людино/годин; № 2 від 26.01.2015 671,46258 людино/годин; № 3 від 26.01.2015 995 людино/годин; № 4 від 26.01.2015 504 людино/годин; № 5 від 26.01.2015 531 людино/годин).

Відповідно до розрахунку 4097,1248 людино/годин : на 5 робітників: 144 годин в січні 2015 року (18 робочих днів х на 8 робочих годин в день = 144 годин) = 5,69 години в день.

ОСОБА_6 встановлено, що між позивачем та ТОВ «Енергокредо» укладений договір від 29.11.2013 №1947/2013, відповідно до умов якого позивач доручає, а ТОВ «Енергокредо» приймає на себе зобов'язання виконати роботи з ремонту та технічного обслуговування енергетичного обладнання та споруд підприємства, а позивач зобов'язався прийняти та оплатити виконані роботи у відповідності до умов даного договору, згідно схем витрат та додаткової угоди до даного договору (а.с.206 а.с. 211, т.3).

На підтвердження виконання умов даного договору позивачем надані наступні первинні документи бухгалтерського та податкового обліку: акт №1 прийому виконаних підрядних робіт 30.01.2015; рахунок №13 від 30.01.2015; податкова накладна №8 від 30.01.2015; акт №2 прийому виконаних підрядних робіт 30.01.2015; рахунок №14 від 30.01.2015; податкова накладна №7 від 30.01.2015; акт №3 прийому виконаних підрядних робіт 30.01.2015; рахунок №15 від 30.01.2015; податкова накладна №10 від 30.01.2015; акт №4 прийому виконаних підрядних робіт 30.01.2015; рахунок №16 від 30.01.2015; податкова накладна №12 від 30.01.2015; акт №5 прийому виконаних підрядних робіт 30.01.2015; рахунок №17 від 30.01.2015; податкова накладна №9 від 30.01.2015; акт №6 прийому виконаних підрядних робіт за 30.01.2015; рахунок №18 від 30.01.2015; податкова накладна №11 від 30.01.2015.

Оплата за виконані ТОВ «Енергокредо» роботи підтверджується банківською випискою з рахунку позивача (а.с.260 -264, т.3).

Погодження умов виконання договору від 29.11.2013 №1947/2013 здійснено сторонами за локальними кошторисами №№ 475, 477, 451, 447, 457, відомостями ресурсів до локальних кошторисів, розрахунками загальновиробничих витрат (а.с. 92 - а.с.250, т.8; а.с. 1 - а.с.3, т.9).

Посилання відповідача на неможливість виконання робіт ТОВ «Енергокредо» через недостатню кількість працівників спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, з огляду на таке.

Загальний обсяг людино/годин по шести актам склав 7911 людино/годин (акти № 1 від 30.01.2015 600 людино/годин; № 2 від 30.01.2015 338 людино/годин; № 3 від 30.01.2015 613 людино/годин; № 4 від 30.01.2015 1363 людино/годин; № 5 від 30.01.2015 853 людино/годин; № 6 від 30.01.2015 4144 людино/годин).

Відповідно до розрахунку 7911 людино/годин : на 24 робітників: 144 годин в січні 2015 року (18 робочих днів х на 8 робочих годин в день = 144 годин) = 2,29 години в день.

У відповідності до Інформаційного листа Вищого адміністративного суду України №1936/11/13-11 від 01.11.2011 «Щодо підтвердження даних податкового обліку» документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються, тощо. При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобовязань, власному капіталі підприємства.

Отже, не зазначення в актах надання послуг місця їх складання та посад підписантів, не спростовує самого факту здійснення господарської операції, яка полягає, у вчиненні взаємних дій сторонами - контрагентами на користь одна одної, що є визначальною ознакою при дослідженні реальності та встановленні факту здійснення господарської операції.

Щодо відсутності виробничих та трудових можливостей у ТОВ «Феросплав компані», ТОВ «Мінерал Груп», ПНВП «Інвест-Гарант», ТОВ «Каміс», ТОВ «Коксохімремонт», ТОВ «Естіл», ТОВ «Корпорація Арсіл», ТОВ «Енергокредо» для здійснення постачання товарів та надання послуг в адресу позивача, що встановлено відповідачем під час перевірки за аналізом податкової інформації, суд зазначає, що нереальність господарських операцій з придбання платником податку товарів/послуг має підтверджуватися належними, допустимими та достатніми доказами і не може ґрунтуватися на припущеннях, зокрема, обумовлюватися лише фактом порушення вимог законодавства при веденні підприємствами-постачальниками товарів (послуг) фінансово-господарської діяльності чи фактом порушення вимог податкового законодавства, зафіксованим податковим органом в акті перевірки. Відсутність у підприємства -контрагента основних засобів, складських та інших умов, на що також посилається відповідач, само собою не може свідчити про нереальне вчинення господарської операції з постачання товару, робіт/послуг.

Стан виконання податкових обов'язків визначається виключно дотриманням норм податкового законодавства. В основі оподаткування лежить фактичний рух активів з урахуванням ділової мети такого руху та його зв'язку з господарською діяльністю платника податків. Це випливає з того, що норми податкового законодавства пов'язують формування податкового кредиту з фактом придбання товарів чи послуг з метою використання в господарській діяльності.

Платник податків (покупець товарів, послуг) не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням продавцем, відомості щодо реєстрації якого як юридичної особи містяться у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України та як платника податку на додану вартість - у Реєстрі платників податку на додану вартість, вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за вчинені порушення продавцем.

Допущені продавцем певні порушення законодавства тягнуть негативні наслідки для цього продавця та не впливають на право покупця на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого (нарахованого) податку на додану вартість, адже законами іншого не передбачено.

Лише встановлення в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару у ланцюгу постачання від виконання податкових зобов'язань може слугувати підставою для відмови в праві на податковий кредит. Аналогічна позиція висловлена Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 08.06.2015 по справі № К/9991/16662/12, номер судового рішення в ЄДРСР № 44833937.

Окрім того, контролюючий орган свою позицію щодо неможливості постачання товару від ТОВ «Естіл» до позивача обґрунтував показами свідків: ОСОБА_7 та ОСОБА_8, які були опитані посадовими особами податкового органу та вказали про те, що зазначене підприємство їм не відоме. Під час надання пояснень ОСОБА_7 пояснив, що є працівником підприємства ТОВ «Арт Інвест», яке також орендує частину приміщень за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграда, 157А, та йому відомо, що ТОВ «Естіл» свою діяльність за вказаною адресою не здійснювало. За поясненнями ОСОБА_9, що є охоронцем на промисловій базі, яка розташована за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Ленінградська 129А, на вказаній території ніколи не зберігався та не вивозився феросилікомарганець та феромарганець.

ОСОБА_6 за клопотанням відповідача викликаний в якості свідка та допитаний ОСОБА_7, який пояснив суду, що з серпня 2013 року працює оператором станку ЧТУ на ТОВ «Арт Інвест», яке знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, просп. Героїв Сталінграду 156 ОСОБА_5 свідок пояснив, що за вказаною адресою знаходиться багато орендарів, всіх їх він не знає, територія, де знаходиться підприємство, на якому він працює є досить великою, становить приблизно 84 сотих, територію промислової бази та підприємств, які на ній знаходяться свідок ніколи не вивчав. Щодо своїх пояснень, наданих працівникам податкової міліції, ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснив, що пояснення склали самі працівники податкової міліції, а він їх лише підписав.

ОСОБА_6 також встановлено, що свідка ОСОБА_7 працівниками податкової міліції було опитано та відібрано в нього пояснення у жовтні 2014 року, у той час як розглядувані правовідносини мали місце у січні 2015 року.

Також суд зазначає, що за умовами досліджених договорів постачання, укладених з позивачем з ТОВ «Феросплав-компані», ТОВ «Мінерал Груп», ТОВ «Каміс», ТОВ «Естіл» постачання товару здійснюється на умовах DDP та СРТ - склад покупця, м. Дніпропетровськ. Отже, посилання податкового органу на відсутність товарно-транспортних накладних та неможливість підтвердження транспортування товару від продавця до позивача не може впливати на оцінку правовідносин між ТОВ «Феросплав-компані», ТОВ «Мінерал Груп», ТОВ «Каміс», ТОВ «Естіл» та позивачем та свідчити про нереальність господарських операцій між ними, з огляду на те, що за умовами вищезазначених договорів постачання, позивач не був учасником транспортного процесу та умови укладення та виконання розглядуваних договорів не передбачали ані здійснення позивачем контролю за перевезенням товару, ані проведення ним розрахунків за перевезення вантажу. ОСОБА_5 позиція суду узгоджується із позицією, висловленою Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 20.04.2016 по справі № К/800/27308/15 (номер судового рішення в ЄДРСР № 57344402).

Окрім того, в матеріалах справи міститься індивідуальна податкова консультація №8113/28-01-42-03-14 від 27.03.2014, яка була надана відповідачем, в якій зазначено, що товарно - транспортна накладна не міститься в переліку документів, що визначають право платника податків на формування податкового кредиту.

Відповідно до п.53.1 ст.53 ПК України не може бути притягнуто до відповідальності платника податків, який діяв відповідно до податкової консультації, наданої йому у письмовій або електронній формі, а також узагальнюючої податкової консультації, зокрема, на підставі того, що у майбутньому така податкова консультація або узагальнююча податкова консультація була змінена або скасована.

Окрім того суд зазначає, наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 01.02.2005 № 28 затверджений Перелік продукції, що підлягає обовязковій сертифікації в Україні. Обов'язкова сертифікація товарів, поставлених ТОВ «Феросплав-компані», ТОВ «Мінерал-груп», ТОВ «Каміс», ТОВ «Естіл» в адресу позивача вказаним наказом не передбачена, а сам по собі сертифікат якості не є первинним документом, який впливає чи є підставою для формування підприємством податкового кредиту.

Стосовно зауважень відповідача про відсутність у позивача документів, які б підтверджували перетин працівників виконавців - підрядників на контрольно-пропускних пунктах ПАТ «Євраз - Дніпропетровський металургійний завод», суд зазначає, що вказані документи не віднесено до обов'язкових документів ведення податкового чи бухгалтерського обліку. Аналогічна правова позиція висловлена Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 23 березня 2016 року по справі № К/800/38616/15.

До того ж, судом зясовано, що підрядникам видавалися пластикові перепустки багаторазового використання, за допомогою яких працівники потрапляли на територію ПАТ «Євраз - ДМЗ ім. Петровського», означені перепустки не є іменними та після закінчення виконання робіт повернуті позивачу та використовуються працівниками останнього для потрапляння на територію підприємства.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, позивач придбані товари та послуги за зазначеними вище договорами використав у своїй господарській діяльності, а виготовлену в результаті такої діяльності продукцію поставляв контрагентам-покупцям на підставі наступних договорів: ПАТ «Криворізькій залізорудний комбінат», договір № 2/13/2015 від 05.01.2015 (а.с. 70 - 102, т. 4); ЗАТ «Ремарса» (м.Вільнюс), контракт № РЕ 155-12 від 12.09.2012 (а.с. 103- 111, т. 4) ; ПАТ «Кременчуцький колісний завод», договір поставки № 499/2013 від 05.03.2013 (а.с. 112- 119, т. 4); ТОВ «Дювельсдорф Україна», договір № 1799/2013 від 20.10.2013 (а.с 120-124 т.4); ТОВ «Метал Холдинг Трейд», договір № 1897/2013 від 04.11.2013 (а.с.125-128, т.4); ТОВ «Викант», договір № РV 60-11 від 28.02.2011 ( а.с. 129-133, т.4); ТОВ «Восток Руда», договір № РV 24-12 від 01.02.2012 (а.с. 134 -138, т.4); ВАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат», договір № 133/2014 від 21.01.2014 (а.с. 139- 142, т. 4); ВАТ «Крюківський вагонобудівний завод», договір № РV 94-11 від 24.03.2011 (а.с. 143 151, т.4); ТОВ «Торговий дім «Євраз -Україна», договір № 1440/2014 від 23.09.2014 (а.с 152 155, т. 4); ПАТ «Євраз ОСОБА_6», договір № РV 230-12 від 19.12.2012 (а.с. 156-161, т.4), та договір № 1192/2013 від 12.06.2013 (а.с. 162 -179, т. 4); ТОВ Науково-виробнича фірма «Дніпротехсервіс», договір № РV 91-11 від 22.03.2011 (а.с. 180-185, т.4); ТОВ «Гірничотранспортна компанія», договір № 2068/2013 від 17.12.2013 (а.с. 176 183, т. 4); ТОВ «МД Істейт», договір № 1343 від 22.08.2014 (а.с. 184-187, т. 4).

Що стосується спеціальної правосубєктності ТОВ «Феросплав компані», ТОВ «Мінерал Груп», ПНВП «Інвест-Гарант», ТОВ «Каміс», ТОВ «Коксохімремонт», ТОВ «Естіл», ТОВ «Корпорація Арсіл», ТОВ «Енергокредо» судом встановлено, що згідно з відомостями Інформаційного ресурсу (www.usr.minjust.gov.ua) на момент господарських взаємовідносин вказані підприємства були зареєстровані як юридичні особи та відповідно до інформації, наявної на офіційному сайті Державної фіскальної служби України (www.sfs.gov.ua) на момент вчинення господарських правовідносин з позивачем зареєстровані як платники ПДВ.

В матеріалах справи містяться також правовстановлюючі документи контрагентів позивача: виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, протоколи Загальних зборів учасників, статути, свідоцтва по державну реєстрацію юридичних осіб, свідоцтва про реєстрацію платника податків на додану вартість, довідки про взяття на облік платника податків, накази про призначення на посаду керівників означених товариств, дозвіл Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України №0525.15.12 ПНВП «Інвест - Гарант» на виконання робіт, дозвіл Державного комітету України з промислової безпеки охорони праці та гірничого нагляду № 268.11.12-45.21.1 ПНВП «Інвест Гарант» на виконання робіт, ліцензія №596422 Державного архітектурно будівельного контролю у Дніпропетровській області, видана ПНВП «Інвест Гарант» на господарську діяльність, повязану із створенням обєктів архітектури, експертний висновок №0590/11 від 03.11.2011 щодо спроможності виконання робіт, повязаних із створенням обєктів архітектури, субєктів будівельної діяльності ПНВП «Інвест Гарант», ліцензія №555502 Міністерства регіонального розвитку та будівництва України, видана ТОВ «Коксохімремонт» на проведення господарської діяльності, повязаної із створенням обєктів архітектури, дозвіл Державного комітету України по нагляду за охороною праці №0.12.001, дозвіл Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду №368.10.12-45.22.0 та дозвіл Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України №1303.13.12, видані ТОВ «Коксохімремонт» на виконання робіт, дозвіл Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України №0588.13.12, виданий ТОВ «Енергокредо» на виконання робіт, ліцензія №031708 Державної архітектурно будівельної інспекції України, видана ТОВ «Корпорація Арсіл», дозвіл Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду № 1186.12.12-27.22.0, виданий ТОВ «Корпорація Арсіл» на виконання робіт.

У відповідності до підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Право на віднесення сум податку до податкового кредиту, згідно пункту 198.1 статті 198 ПК України, виникає у разі здійснення операцій, в т.ч. з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Як визначено у п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 ПК України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Нормами статті 201 ПК України визначено перелік документів, що є підставою для нарахування податкового кредиту.

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Таким чином, в процесі розгляду справи судом на виконання вимог Інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 20.07.2014 №1112/11/13-10 встановлено: факт здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Феросплав компані», ТОВ «Мінерал Груп», ПНВП «Інвест-Гарант», ТОВ «Каміс», ТОВ «Коксохімремонт», ТОВ «Естіл», ТОВ «Корпорація Арсіл», ТОВ «Енергокредо»; наявність спеціальної правосуб'єктності учасників господарської операції; зв'язок між фактом придбання робіт/послуг ПАТ «Євраз - ДМЗ ім. Петровського» у ТОВ «Феросплав компані», ТОВ «Мінерал Груп», ПНВП «Інвест-Гарант», ТОВ «Каміс», ТОВ «Коксохімремонт», ТОВ «Естіл», ТОВ «Корпорація Арсіл», ТОВ «Енергокредо» і господарською діяльністю першого; дотримання платником податку спеціальних вимог щодо документального підтвердження сум податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість; факт надмірної сплати податку на додану вартість у ціні товарів (послуг), що придбані платником податку.

Враховуючи наведене, з огляду на вищезазначені норми чинного податкового законодавства, дослідивши надані позивачем первинні документи, з урахуванням встановленого факту реального здійснення господарських операцій за переліченими вище договорами, суд дійшов висновку, що відємне значення з ПДВ у сумі 4588157,00 грн. за результатами взаємодії позивача з ТОВ «Феросплав компані», ТОВ «Мінерал Груп», ПНВП «Інвест-Гарант», ТОВ «Каміс», ТОВ «Коксохімремонт», ТОВ «Естіл», ТОВ «Корпорація Арсіл», ТОВ «Енергокредо», яке визначене у декларації з ПДВ №9020156220 від 24.04.2015, сформоване позивачем правомірно та підтверджується первинними документами, копії яких містяться в матеріалах справи.

У відповідності до положень п. 200.4. ст.200 ПК України при відємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації,

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Щодо правомірності винесення оскарженого податкового повідомлення-рішення від 07.05.2015 № НОМЕР_1 (форми «В1») на загальну суму 15424,50 грн., суд зазначає таке.

Як вбачається з матеріалів справи, означене податкове повідомлення-рішення на загальну суму 15424,50 грн. (основний платіж - 10283,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 5141,50 грн.) прийняте контролюючим органом на підставі поданої позивачем податкової декларації з податку на додану вартість за січень 2015 року.

Відповідачем у поясненнях зазначено, що сума 10283,00 грн. є наслідком неврахування платником податків результатів попередніх перевірок, проведених контролюючим органом, а саме: акта перевірки від 25.02.2015 №100/28-01-42-02-05393056 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки правомірності нарахування ПАТ «Євраз - ДМЗ ім. Петровського» відємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за жовтень, листопад 2014 року та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за листопад 2014 року» та акта перевірки від 20.03.2015 №145/28-01-42-02-05393056 «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки правомірності нарахування ПАТ «Євраз - ДМЗ ім. Петровського» відємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за грудень 2014 року та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за грудень 2014 року».

У своїх поясненнях від 27.07.2015 (вх. № 46262) представник відповідача вказав, що згідно з актом перевірки від 20.04.2015 №209/28-01-42-02-05393056 загальна сума завищення відємного значення податку на додану вартість згідно з висновками акта становить 4589537,00 грн. За результатами розгляду заперечень позивача на акт перевірки СДПІ у м. Дніпропетровську підтверджена сума податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ «НВП «Графіт» в розмірі 1379,84 грн. Таким чином, загальна сума завищення відємного значення податку на додану вартість, що встановлена перевіркою, складає 4588157,16 грн. (4589537,00 грн. 1379,84 грн.).

Сума завищення бюджетного відшкодування в розмірі 10283 грн. складає різницю між сумою бюджетного відшкодування (10787000,00 грн.) та сумою бюджетного відшкодування, підтвердженою первинними документами, на яку має право позивач за даними перевірки (10776717,00 грн.)

Вищевказана різниця є наслідком неврахування платником податків результатів попередніх перевірок. Так, зокрема, за результатами документальної позапланової виїзної перевірки правомірності нарахування ПАТ «Євраз - ДМЗ ім. Петровського» відємного значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту за жовтень, листопад 2014 року та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за листопад 2014 року (акт від 25.02.2015 №100/28-01-42-02-05393056) зменшено відємне значення різниці між сумою податкового зобовязання і сумою податкового кредиту на суму у розмірі 31569105,00 грн., у тому числі за жовтень 2014 року на суму 21091010,00 грн., за листопад на суму у розмірі 10478095,00 грн., зменшено суму бюджетного відшкодування ПДВ у листопаді 2014 року на 800622,00 грн.; зменшено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування: включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у листопаді на суму 20290388,00 грн.

ПАТ «Євраз - ДМЗ ім. Петровського» не погодилося з висновками акта перевірки та не здійснило відповідні коригування за перевірені періоди. В подальшому, за результатами документальної позапланової виїзної перевірки правомірності нарахування ПАТ «Євраз - ДМЗ ім. Петровського» відємного значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту за грудень 2014 року та бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за грудень 2014 року (акт від 20.03 2015 №145/28-01-42-02-05393056, з урахуванням листа від 02.04.2015 №8892/10/28-01-42-02- 14) зменшено податковий кредит на суму 6033957,00 грн., у тому числі за грудень 2014 на суму 6033957,00 грн., що призвело до зменшення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобовязання і сумою податкового кредиту за грудень 2014 на суму 6033957,00 грн.

ПАТ «Євраз - ДМЗ ім. Петровського» не погодилося з висновками акта перевірки та не здійснило відповідні коригування за грудень 2014 року, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування по декларації ПАТ «Євраз - ДМЗ ім. Петровського» за січень 2015 року розмірі 10283,00 грн.

Фактично за результатами звірки даних, зазначених у розрахунку бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2015 року, із даними первинних документів, по підтверджують факт оплати платником товарів/послуг, загальна сума ПДВ складає 10776717,00 грн. Таким чином, перевіркою встановлено завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ у податковій декларації з ПДВ за січень 2015 року на загальну суму 10283,00 грн.

ОСОБА_5 посилання відповідача суд вважає необґрунтованим на підставі наступного.

Згідно зі ст. 21 ПК України посадові особи контролюючих органів зобов'язані, зокрема, дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами, забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій, не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.

Порядок проведення податковим органом перевірок та оформлення результатів її проведення визначені главою 8 ПК України (статті 75 86) та Порядком оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.12.2010 № 984 (далі Порядок № 984).

Відповідно до статті 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Згідно зі ст.86 цього Кодексу результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Відповідно до Порядку № 984 акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби (пункт 4).

За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби (пункт 5).

Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів (пункт 6).

У разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно:

чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень;

зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення;

у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів;

у разі відмови посадових осіб платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі органу державної податкової служби така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати, факт про складання такого акта відображається в акті документальної перевірки;

у разі надання посадовими особами платника податків або його законними представниками посадовим (службовим) особам органу державної податкової служби письмових пояснень щодо встановлених порушень податкового законодавства та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, або їх копій факти про надання таких пояснень необхідно відобразити в акті (п.5.2)

Суд зазначає, що зі змісту акта перевірки від 20.04.2015 №209/28-01-42-02-05393056 неможливо встановити, на чому саме ґрунтуються висновки податкового органу про завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ у податковій декларації з ПДВ за січень 2015 року на загальну суму 10283,00 грн. Податковим органом не було зазначено в акті перевірки обставин, у звязку з чим податковий орган дійшов висновку про завищення бюджетного відшкодування ПДВ саме у вказаній сумі та по яким операціям позивачем сформовано таку суму.

Під час розгляду даної справи представник відповідача не зміг пояснити походження суми у розмірі 10283,00 грн., тобто представнику відповідача достеменно не відомо складовою частиною якої суми є вказана сума. До того ж, акт перевірки від 20.04.2015 №209/28-01-42-02-05393056 не містить таких даних, як і обґрунтованого розрахунку вказаної суми.

Як встановлено судом, на підставі акта перевірки №100/28-01-42-02-05393056 від 25.02.2015, з урахуванням заперечень позивача, відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення (форми «В1») від 11.03.2015 № НОМЕР_3 про зменшення суми бюджетного відшкодування (у тому числі, заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість в розмірі 800622,00 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 400311,00 грн., (форми «В4») від 11.03.2015 року №0000064202 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 30768483,00 грн.

Позивачем оскаржені зазначені податкові повідомлення-рішення в судовому порядку до суду, справа №804/3995/15 перебуває в провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Окрім того, на підставі акта перевірки №145/28-01-42-02-05393056 від 20.03.2015 року, з урахуванням заперечень позивача, податковим органом 06.04.2015 прийнято податкове повідомлення - рішення (форми «В4») №0000074202 про зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 6033957,00 грн. Означене податкове повідомлення - рішення позивачем оскаржено в судовому порядку.

Так, постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.06.2015, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.07.2015, по справі № 804/5038/15 визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення (форми «В4») № НОМЕР_4 від 06.04.2015 (а.с. 33-42 т.7, а.с. 36- а.с.-47 т.11).

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно до п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

З урахуванням вищенаведених норм чинного законодавства та беручи до уваги встановлені судом фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог і доведеність позивачем невідповідності винесених Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів оскаржених податкових повідомлень-рішень від 07.05.2015 №0000104202 (форма «В4») та № НОМЕР_1 (форма «В1») вимогам чинного законодавства.

Таким чином, заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 11, 50, 70, 71, 72, 86, 94, 159 - 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Євраз Дніпровський металургійний завод» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління ДФС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів від 07.05.2015 №0000104202 (форми «В4»).

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління Міндоходів від 07.05.2015 №0000094202 (форми «В1»).

Присудити зі Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального Головного управління ДФС за рахунок бюджетних асигнувань на користь Приватного акціонерного товариства «Євраз Дніпровський металургійний завод» судові витрати з оплати судового збору у розмірі 487 (чотириста вісімдесят сім) грн. 20 коп.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 07 листопада 2016 року.

Суддя ОСОБА_1