Ухвала суду № 66190448, 12.04.2017, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 442/5660/16 Головуючий у 1 інстанції: Хомик А.П.

Провадження № 22-ц/783/2234/17 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1 Я. А.

Категорія:49

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого-судді: Левика Я.А.,

суддів: Струс Л.Б., Шандри М.М.,

секретар: Симець В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 31 січня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про розірвання шлюбу, -

в с т а н о в и л а :

ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 31 січня 2017 року клопотання відповідачки задоволено. Надано сторонам строк на примирення терміном на три місяці. Провадження по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про розірвання шлюбу зупинено до закінчення строку на примирення.

Вказану ухвалу оскаржив ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3

В своїй апеляційній скарзі просить ухвалу скасувати та справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Зазначає, що всупереч вимогам ст. 210 ЦПК України оскаржувана ухвала не містить мотивів з яких суд дійшов своїх висновків щодо застосування заходів для примирення подружжя. Вказує на те, що суд обмежився лише бажанням відповідача, не зясувавши при цьому взаємини сторін, дійсні причини позову про розірвання шлюбу та не виклав обставин, які б свідчили про те, що збереження шлюбу є можливим.

В судове засідання сторони (їх представники) не зявилися, однак суд вважав за можливе проводити розгляд справи у їх відсутності (відсутності їх представників) зважаючи на те, що сторони повідомлялись про час та місце судового розгляду належним чином, обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи від них до суду не надходило, доказів поважності причин неявки (неявки представників) суду представлено не було та зважаючи на вимоги ч.2 ст. 305 ЦПК України.

Враховуючи неявку всіх осіб, що беруть участь у справі їх представників та вимоги ч.2 ст. 197 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити з таких підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, зокрема, позовної заяви ОСОБА_3 подано позов, що заявлений до ОСОБА_4 про розірвання шлюбу.

Оскаржуваною ухвалою суд, посилаючись на ст. 111 СК України, ч.5 ст. 191 ЦПК України, надаючи сторонам строк на примирення терміном на три місяці та зупиняючи провадження у справі, виходив з того, що відповідачка в судовому засіданні просила суд надати термін на примирення. Враховуючи, що відповідачка має намір зберегти сім'ю, а заперечення позивача проти примирення не може бути перешкодою для його встановлення, суд враховуючи інтереси збереження сім"ї, вважав за необхідне клопотання задоволити та надати сторонам строк для примирення терміном на три місяці.

Відповідно до ч.5 ст. 191 ЦПК України у справі про розірвання шлюбу суд може зупинити розгляд справи і призначити подружжю строк для примирення, який не може перевищувати шести місяців.

Крім цього згідно п.7 ч.1 ст. 201 ЦПК України суд зобовязаний зупинити провадження у справі у разі надання сторонам у справі про розірвання шлюбу строку для примирення. При цьому за п.5 ч.1 ст. 203 ЦПК України провадження у справі зупиняється до закінчення строку для примирення, визначеного судом.

Також, статтею 111 СК України визначено, що суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.

Згідно роз'яснення, викладеного у п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя. Передбачене ч. 1 ст. 111 СК вжиття судом заходів щодо примирення подружжя застосовується у випадку відсутності згоди одного з них на розірвання шлюбу за ініціативою однієї зі сторін або суду у формі відкладення розгляду справи слуханням та надання сторонам строку на примирення (ч. 5 ст. 191 ЦПК). Судам слід використовувати надану законом можливість відкласти розгляд справи для примирення подружжя, особливо за наявності неповнолітніх дітей.

Зважаючи на вказані норми закону та їх розяснення, слід вважати, що зупинення провадження у справі, суд вправі та зобовязаний здійснювати у випадку надання сторонам терміну на примирення.

При цьому вказані повноваження суду містять певні обмеження в законі, а саме такий термін не може перевищувати шести місяців. Крім цього, слід вважати, що надання такого строку без жодного обґрунтування, всупереч волі сторін теж не слід вважати таким, що відповідатиме вимогам закону.

Як вбачається із матеріалів справи оскаржувана ухвала, зокрема і у частині зупинення провадження у справі, постановлена судом у відповідності до вимог закону та у відповідності до обставин, що мають значення.

Так, судом, зважаючи на вказані вимоги закону та позицію відповідача, яка вказувала про своє бажання зберегти сімю, що свідчить про її бажання вжиття заходів щодо цього, визначено сторонам строк на примирення та у межах, передбачених законом зупинено у звязку з цим провадження у справі терміном на три місяці.

За таких обставин, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що ухвала суду в частині зупинення розгляду даної справи відповідає обставинам, що мають значення та вимогам закону, тому підстав для її скасування немає.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення.

Відповідно до змісту ст. 312 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції постановив ухвалу з додержанням норм закону.

Зважаючи на вказане апеляційну скаргу слід відхилити, ухвалу ж суду слід залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.2 п.1, 312 ч.1 п.1, 313, 314 ч.1 п.4, 315, 317, 319 ЦПК України, -

у х в а л и л а :

апеляційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 відхилити.

Ухвалу Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 31 січня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий : Я.А. Левик

Судді: Л.Б. Струс

ОСОБА_5