Ухвала суду № 66189030, 26.04.2017, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

№ 336/1384/17

пр. № 2/336/1161/2017

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2017 року м. Запоріжжя

Суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Суркова В.П., розглянувши заяву публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» про забезпечення позову,

В С Т А Н О В И В:

ПАТ КБ «ПРиватБанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 та автомобілі «Фольксваген» 2001 17.05.2011 2461, «Фольксваген» 2001 28.10.2011 2461 та заборонити будь-яким особам укладати угоди стосовно цього майна, проводити його реєстрацію та перереєстрацію, здійснювати його відчуження.

В обґрунтування заяви посилається на те, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, застосування даного виду забезпечення позову не порушує права сторін, а лише тимчасово обмежує право розпорядження цим майном для забезпечення завдань цивільного судочинства та є абсолютно спів мірними із заявленими позовними вимогами. Вважає за необхідне вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на рухоме та нерухоме майно боржника.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

Виходячи зі змісту ст.ст. 152-154 ЦПК України під забезпеченням позову слід розуміти як вжиття судом заходів для охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання прийнятого за його позовом позитивного рішення, у звязку з чим скасування цих заходів судом може мати місце у разі виконання судового рішення або відмови у задоволення вимог позивача, види забезпечення позову мають бути спів мірними із заявленими позивачем вимогами.

У відповідності до п.п. 3, 4 Постанови Пленуму Верховного суду України від 22.12.2006 р. № 9 Про практику застосування судами Цивільно-процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову, позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення про задоволення позову; зясувати обсяг позовних вимог, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовними вимогами.

Судом перевірено аргументованість заяви про забезпечення позову щодо застосування заходів забезпечення позову, зазначених заявником і не встановлено реальної безпеки, за якої невжиття заходів забезпечення позову може призвести до утруднення, або навіть неможливості у майбутньому виконати рішення суду. Згідно наданої позивачем ОСОБА_2 довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна щодо субєкта на квартиру АДРЕСА_2, яка належить відповідачу на підставі постанови Шевченківського ВДВС м. Запоріжжя ГТУЮ в Запорізькій області вже накладено арешт та оголошено заборону на її відчуження. Крім того, зазначений обєкт нерухомого майна перебуває у іпотеці (а.с. 11-12).

Також у поданій до суду заяві заявник не зазначає доказів про належність відповідачу обєктів рухомого транспортних засобів, які б належали йому на праві приватної власності та їх вартість, тому суд позбавлений можливості вирішити питання щодо забезпечення позову шляхом накладення арешту в межах заявленої суми у спосіб зазначений заявником.

На підставі вищевикладеного суд приходить до переконання, що заявником не надано доказів, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до наслідків, зазначених в ч. 3 ст. 151 ЦПК України і тому не вбачає підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст.151 153, 208, 293 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про забезпечення позову відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Запорізької області через Шевченківський районний суд протягом п'яти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Суддя В.П. Суркова