Ухвала суду № 66188624, 20.04.2017, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 20.04.2017

Справа № 320/2731/17-к

Провадження 1-кс/320/1121/17

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«20» квітня 2017 року слідчий суддя Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Редько О.В., при секретарі Мазуріній О.В., за участю прокурора Гончар Д.С., за участю сторони кримінального провадження слідчого СВ Мелітопольського МВ ГУМВС України в Запорізькій області ОСОБА_1, підозрюваного ОСОБА_2

розглянувши в кримінальному провадженні № 12017080140001817 клопотання слідчого Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області лейтенанта поліції ОСОБА_1, погоджене з прокурором Мелітопольської місцевої прокуратури ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянину України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, не одруженого, який не має місця реєстрації, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого: 09.04.1991 Мелітопольським міським судом Запорізької області за ст.144 ч.1 КК України та призначено покарання у вигляді виправних робіт на строк 1 рік, з відрахуванням 20% заробітку; 23.07.1991 Якимівським районним судом Запорізької обл., ст.229-6 ч.1 КК України до виправних робіт на строк 1 рік, з утриманням 20%; 19.02.1992 Мелітопольським міським судом Запорізької обл., за ст.143 ч.2, 140 ч.2, 42, 43 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки 7 місяців з конфіскацією майна. 01.07.1995 звільнений за відбуттям строку покарання; 05.02.1996 Ленінським районним судом м. Запоріжжя, за ст.140 ч.2, 14 ч.3, 42 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки з конфіскацією майна, додатковий захід: ст.14 КК України лікування від наркоманії. Звільнений 20.10.1999 за відбуттям строку покарання; 20.02.2001 Мелітопольським міським судом Запорізької обл., за ст.140 ч.2, 140 ч.3, 81 ч.2, 42 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців особливого режиму, з конфіскацією майна. Звільнений 17.05.2004 за відбуттям строку покарання; 24.06.2008 Мелітопольським міським судом Запорізької обл., ст.185 ч.2, 185 ч.3, 70 ч.1 КК України до позбавлення волі на строк 5 років Звільнений 05.12.2012 за відбуттям строку покарання; 24.10.2013 Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької обл., за ст.263 ч.1, 185 ч.2, 185 ч.3, 70 ч.1 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки; 06.12.2013 Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької обл., за ст.185 ч.2 КК України до позбавлення волі строком на 3 роки. На підставі ст.70 ч.4 КК України приєднаний вирок Мелітопольського міськрайонного суду від 24.10.2013 року. Звільнений 09.11.2016 умовно-достроково, невідбутий строк 1 рік 1 місяць 3 дні,

В С Т А Н О В И В:

20 квітня 2017 року до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області надійшло клопотання слідчого Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області лейтенанта поліції ОСОБА_1, погоджене з прокурором Мелітопольської місцевої прокуратури ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_2

Клопотання обґрунтовано тим, що 14 квітня 2017 року, приблизно о 23 години 30 хвилин, знаходячись біля будинку №48, який розташований за адресою: Запорізька область, Мелітопольський район, село Долинське, вулиця Широка, ОСОБА_2, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисливих мотивів, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, відчинив крючок вхідної калитки та таким чином проник на територію домоволодіння №48 за вказаною адресою. Після чого, продовжуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, підійшов до вхідних дверей сараю, які були зачинені алюмінієвою проволокою, та не прикладаючи зусиль зняв її с вхідних дверей. Таким чином, ОСОБА_2 проник до приміщення сараю, що є іншим приміщенням, звідки таємно викрав майно, яке належить ОСОБА_4, а саме: електричний млин виготовлений з металу, вартістю 2000 гривень. Після чого, вказане майно відніс та сховав за місцем мешкання. Відразу після цього, 15 квітня 2017 року, приблизно о 00 годині 30 хвилин, продовжуючи свої злочинні дії, направлені на таємне викрадення чужого майна, діючи із корисливих мотивів, повернувся до домоволодіння №48, за вищевказаною адресою, та таким же способом проник на територію домоволодіння №48. Після чого, шляхом вільного доступу, через незачинені двері, проник до гаражу, що є іншим приміщенням, звідки таємно викрав майно, яке належить ОСОБА_4, а саме: велосипед марки «Україна», в рамі чорного кольору, вартістю 1000 гривень; алюмінієвий бетон, ємністю 40 літрів, вартістю 300 гривень; алюмінієва каструля, ємкістю 20 літрів, вартістю 300 гривень; алюмінієві кілки у комплекті для встановлення намету в кількості 25 штук, вартістю 150 гривень; автомобільний алюмінієвий насос, вартістю 500 гривень.

19.04.2017, встановивши наявність достатніх доказів для повідомлення особі про підозру, слідчим Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області лейтенантом ОСОБА_1 за погодженням з прокурором Мелітопольської місцевої прокуратури юристом 2 класу ОСОБА_3 складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, санкція якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до шести років.

ОСОБА_2, підозрюється у вчиненні умисного корисливого злочину, вчиненого повторно, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до шести років. Будучи раніше судимим за вчинення умисних корисливих злочинів, ОСОБА_2, є особою без стійких соціальних звязків, місця реєстрації не має, не одружений, офіційно не працевлаштований, постійного джерела доходів не має. Крім того ОСОБА_2, вчинив новий злочини перебуваючи на умовно-достроковому терміні, тобто ОСОБА_2, є особою раніше судимою за вчинення умисних корисливих злочинів, судимість за які не погашена та не знята у встановленому законом порядку, вчинив новий корисливий злочин, що свідчить про те, що на шлях виправлення не став, покладені на нього зобовязання не виконує та продовжує злочинну діяльність, тому є достатні підстави вважати, що він може вчинити інше кримінальне правопорушення, та з метою ухилення від кримінальної відповідальності буде переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Обставини, що дають підстави підозрювати ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), підтверджуються: протоколом огляду місця події від 15.05.2017; протоколом допиту потерпілої ОСОБА_4 від 16.04.2017; протоколом додаткового допиту потерпілої ОСОБА_4 від 19.04.2017; протоколом допиту свідка ОСОБА_5 від 19.04.2017; протоколом допиту свідка ОСОБА_6 від 18.04.2017; протоколом огляду предмета від 18.04.2017; постановою про визнання речових доказів від 18.04.2017; протоколом огляду предмету від 18.04.2017; постановою про визнання речових доказів від 18.04.2017; повідомлення про підозру ОСОБА_2, від 19.04.2017; протоколом допиту підозрюваного ОСОБА_2, від 19.04.2017.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до пяти років.

У звязку з викладеним, на думку слідчого, існують наступні ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КК України, а саме підозрюваний ОСОБА_2 може: переховуватися від органу досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків; продовжити вчиняти кримінальні правопорушення.

Слідчий вважає, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, з наступних підстав: при обранні особистого зобовязання та домашнього арешту підозрюваний зобовязується не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, житла, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, відсутність у підозрюваного ОСОБА_2 місця реєстрації та постійного місця мешкання, унеможливлює обрання до нього таких запобіжних заходів; особи, які заслуговують на довіру та поручаться за виконання підозрюваним ОСОБА_2 обовязків, передбачених ст. 194 КПК України, відсутні, а, отже, відсутність таких осіб, унеможливлює застосування відносно нього запобіжних заходів у вигляді особистої поруки та застави.

Враховуючи те, що підозрюваний ОСОБА_2 є особою без стійких соціальних звязків, місця реєстрації не має, не одружений, офіційно не працевлаштований, постійного джерела доходів не має, вчинив новий злочини перебуваючи на випробувальному терміні, що свідчить про неможливість запобігання встановленим ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, при застосуванні до підозрюваного ОСОБА_2 більш мяких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, які не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного під час проведення досудового розслідування та судового розгляду.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши думку прокурора, який підтримав клопотання, підозрюваного, який не заперечував проти задоволення клопотання, суд вважає, що клопотання про обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під варту є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

Як випливає із наданих суду матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Оскільки за інкриміноване ОСОБА_2 кримінальне правопорушення передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до шести років та те, що підозрюваний ОСОБА_2 був неодноразово засуджений за вчинення умисних тяжких корисливих злочинів, вчинив злочин в період невідбутого строку покарання за вироком Мелітопольського міськрайонного суду від 06.12.2013 року, не працевлаштований та не має міцних соціальних звязків, а тому є достатні підстави вважати, що він може без перешкод залишити теперішнє місце проживання та переховуватися від органів досудового розслідування та суду, чим буде перешкоджати кримінальному провадженню, а також може вчинити інше кримінальні правопорушення та/або продовжити злочинну діяльність.

Особи, які заслуговують на довіру та поручаться за виконання підозрюваним обовязків, передбачених ст. 194 КПК України, відсутні.

Зазначене свідчить про наявність ризиків, передбачених п.п.1,4,5 ч.1 ст.177 КПК України, і більш мякий запобіжний захід, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти цим ризикам.

За таких обставин клопотання підлягає задоволенню.

Між тим, відповідно до ч.3 ст.183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених цим Кодексом.

Отже, задовольняючи клопотання, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до ч.4 ст.182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи матеріальне та сімейне становище підозрюваного, підозру у вчиненні тяжкого злочину, те, що підозрюваний не працює, вважаю за необхідне визначити заставу відповідно до ч.5 ст.182 КПК України у вигляді 25 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

Відповідно до ч.7 ст.182 КПК України у випадках, передбачених ч.ч.3,4 ст.183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, вважаю за необхідне, відповідно до норм ч.3 ст.183, ч.5 ст.194 КПК України, у разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов'язки: не відлучатись з місця проживання, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи; не відвідувати розважальні заклади та заклади, де дозволено вживати алкогольні напої; докласти зусиль до пошуку роботи.

Відповідно до ч.4 ст.202 КПК України, підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває ОСОБА_2 відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193,194, 196, 197, 199, 202, 205, 309 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В :

Клопотання слідчого Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області лейтенанта поліції ОСОБА_1, погоджене з прокурором Мелітопольської місцевої прокуратури ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, тобто до 19 червня 2017 року до 15 години 30 хвилин.

Строк тримання під вартою обчислювати з моменту затримання, тобто з 15 години 30 хвилин 20 квітня 2017 року.

Одночасно визначити ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді застави для забезпечення виконання обов'язків, визначених КПК України.

Розмір застави визначити у межах 25 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 40 000 (сорока) тисяч гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем), на наступний депозитний рахунок: ГУ ДСАУ в Запорізькій області, № рахунку 37311050000607, банк отримувача ГУ ДКСУ в Запорізькій області, код ЄДРПОУ26316700, код МФО 813015, обов'язково зазначати інформацію про постанову судді або ухвалу суду, який обрав заставу мірою запобіжного заходу, ПІБ підозрюваного.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_2 такі обов'язки: не відлучатись з місця проживання, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи; не відвідувати розважальні заклади та заклади, де дозволено вживати алкогольні напої; докласти зусиль до пошуку роботи.

Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 20 червня 2017 року до 15 години 30 хвилин.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розміру, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_2, з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_2 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Запорізької області протягом 5 днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя: Редько О.В.