Ухвала суду № 66187820, 26.04.2017, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 219/47/17 Номер провадження 22-ц/775/641/2017

Головуючий в 1 інстанції Медінцева Н.М.

Доповідач Папоян В.В.

Єдиний унікальний номер 219/47/17

Номер провадження 22-ц/775/641/2017

Категорія 59

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 квітня 2017 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Папоян В.В.

суддів Біляєвої О.М., Кішкіної І.В.

за участю секретарів Ротар Я.Б., Молдованова Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Бахмуті апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 17 лютого 2017 року у цивільній справі за позовом Департаменту соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації до ОСОБА_1, третя особа: Управління праці та соціального захисту населення Артемівської міської ради Донецької області, про витребування майна з чужого незаконного володіння,

В С Т А Н О В И В :

У січні 2017 року Департамент соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації (який є правонаступником Головного управління праці та соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про витребування майна із чужого незаконного володіння. На обґрунтування якого зазначав, що ОСОБА_2, якій був його батьком, як інваліду війни відповідно до п. 22 ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та Порядку забезпечення інваліді автомобілями, затвердженого постановою КМУ від 19 липня 2006 року № 999, було надано в користування автомобіль ЗАЗ ТF698К, 2011 року випуску з правом передачі керування автомобілем на ОСОБА_1

01 серпня 2014 року ОСОБА_2 помер. Автомобілем в даний час користується відповідач. Та оскільки автомобіль підлягає поверненню, то просили витребувати його у відповідача й передати державі в особі Департаменту.

Рішенням Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 17 лютого 2017 року позовні вимоги Департаменту соціального захисту населення Донецької ОДА задоволено.

Із вказаним судовим рішенням не погодився відповідач та подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову. На обґрунтування посилається на порушення судом норм матеріального права та процесуального права. Зазначає, що він неодноразово звертався до Департаменту соціального захисту населення Донецької ОДА протягом встановленого законодавством України строку з заявою щодо передачі автомобіля, але йому не було докладно пояснено порядку вирішення цього питання та не надано розрахунку суми з зазначенням реквізитів необхідних для сплати.

Відповідач та його представник у судовому засіданні апеляційної інстанції підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити. Рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог.

Представник позивача та представник третьої особи у судовому засіданні апеляційного суду проти доводів апеляційного суду заперечували, просили рішення суду залишити без змін.

Апеляційний суд, заслухавши доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, рішення суду підлягає залишенню без змін, з таких підстав.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглядаючи спір, суд першої інстанції повно і всебічно дослідив обставини по справі і надані сторонами докази та правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Відповідно до змісту ст. 38 Закону України «Про основи соціального захисту інвалідів в Україні» інвалідам безоплатно надаються автомобілі, а після їх смерті автомобіль може бути залишений у власності членів сім'ї померлого інваліда в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.16 Порядку забезпечення інвалідів автомобілями, затвердженого постановою КМУ від 19.07.2006 р. за № 999 (в редакції, чинній на момент смерті інваліда) (далі Порядок) передбачено, що після смерті інваліда автомобіль, яким він був забезпечений головним управлінням соціального захисту або управлінням виконавчої дирекції, строк експлуатації якого менше ніж 10 років, залишається у користуванні його сім'ї, якщо в ній є інвалід який: має підстави для забезпечення автомобілем згідно з п. 3 Порядку; проживав і був зареєстрований на час смерті інваліда за місцем його проживання і реєстрації; не має іншого автомобіля, у тому числі отриманого через головне управління. Іншому члену сім'ї померлого інваліда, який зареєстрований за місцем проживання і реєстрації інваліда, автомобіль, строк експлуатації якого менше ніж 10 років, залишається у разі сплати ним протягом шести місяців з дня смерті інваліда до державного бюджету на рахунки, відкриті в органах Казначейства, вартості автомобіля з урахуванням розрахункової суми для викупу автомобіля та суми, сплаченої за нього інвалідом.

В іншому разі автомобіль, строк експлуатації якого менше ніж 10 років, повертається (вилучається) головному, районному управлінню соціального захисту або управлінню виконавчої дирекції у повному комплекті.

При розгляді справи судом першої інстанції встановлено, що 17.08.2012 року відповідно наказу Головного управління праці та соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації інваліду Великої Вітчизняної війни І групи ОСОБА_2, безоплатно надано автомобіль ЗАЗ ТF698К, 2011 року випуску, номер кузова НОМЕР_1, номер двигуна 307000С0803378, колір зелений, на десятирічний термін експлуатації, з правом передачі керування автомобілем на ОСОБА_1

01 серпня 2014 року ОСОБА_2 помер. Після смерті останнього спірний автомобіль перебуває у відповідача, що підтверджується матеріалами справи, а саме актом про встановлення місцезнаходження автомобіля від 18.05.2016р. та не спростовується відповідачем.

Як вбачається з матеріалів справи, автомобіль знаходився у користуванні інваліда менше ніж 10 років.

Згідно повідомлення Управління праці та соціального захисту населення від 12.12.2014 року № 08/2918, яке отримано відповідачем особисто 16.12.2014 року, ОСОБА_1 запропоновано терміново, до 01.01.2015 року звернутися до управління для вирішення питання переоформлення автомобіля.

25.12.2014 року відповідач звернувся до Управління праці та соціального захисту населення Артемівської міської ради з заявою щодо вирішення питання про передачу йому спірного автомобіля безоплатно. Листом №01-33 від 21.01.2015 року, Управлінням праці та соціального захисту населення Артемівської міської ради від відповідачу, як члену сімї померлого інваліда, розяснено порядок переоформлення автомобіля, необхідність сплати залишкової вартості автомобіля та запропоновано звернутися для вирішення цього питання до Департаменту соціального захисту населення Донецької облдержадміністрації за адресою: м.Краматорськ, вул.Маяковського, б.24. Лист отриманий ним особисто 21.01.2015 року.

26.01.2015 року ОСОБА_1 направив поштою на адресу Департаменту соціального захисту населення Донецької облдержадміністрації заяву про намір викупити спірний автомобіль, яка відповідно до поштового повідомлення отримана позивачем 03.02. 2015 року. В заяві просив надати на його адресу розрахунок суми для викупу автомобіля та реквізити необхідні для сплати,

Листом № Ш-0030-01-17 від 19.02.2015 року позивачем у відповідь на звернення ОСОБА_1 повідомлено, що строк викупу автомобіля сплив 01.02.2015 року та автомобіль підлягає поверненню.

Листами Управління праці та соціального захисту населення Бахмутської міської ради від 13.05.2016 року № 08/1317 та від 27.05.2016 року № 08/1468, відповідачу було запропоновано повернути у повному комплекті спірний автомобіль. Зазначені обставини підтверджуються матеріалами справи та не спростовуються сторонами.

За таких обставин, з урахуванням наведених вище положень закону та обставин справи, суд першої інстанцій дійшов обґрунтованого висновку, що відповідач не використав своє право отримати автомобіль, як член сімї інваліда, не здійснивши оплату у встановлений законом шестимісячний строк, а тому позовні вимоги про витребування майна з чужого незаконного володіння підлягають задоволенню в повному обсязі.

Апеляційний суд не приймає до уваги доводи апеляційної скарги, що ОСОБА_1 у встановлений законом шестимісячний строк, а саме 26.01.2015 року звернувся до Департаменту соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації з відповідною заявою, оскільки положення п. 16 Порядку містить вимогу щодо сплати за автомобіль, який було надано інваліду, та встановлює строк, протягом якого член сім'ї інваліда вправі викупити цей автомобіль, а не строк звернення останнього із відповідною заявою щодо переоформлення автомобіля та наміру його викупити.

Вимоги пункту 16 Порядку щодо залишення автомобіля члену сім'ї інваліда є істотними та вичерпними. Інших виключень чи умов, у тому числі щодо поновлення встановленого строку, цим Порядком не передбачено.

В матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що відповідач після смерті свого батька у встановлений п. 16 Порядку шестимісячний строк сплатив вартість спірного автомобіля і на наявність таких доказів не посилається і сам відповідач.

Доводи відповідача на те, що позивач не повідомив його про залишкову вартість автомобіля та рахунок, на який він має сплатити таку суму, не може свідчити про неправомірність дій позивача, оскільки вказаним Порядком на останнього такого обов'язку не покладено.

У даному випадку, маючи інтерес щодо придбання вказаного автомобіля, саме відповідач у межах визначеного шестимісячного строку мав вчинити дії, спрямовані як на отримання необхідної інформації щодо залишкової вартості автомобіля, рахунку, на який він має сплатити вказані кошти, так і щодо оплати його вартості.

На підставі наявних у справі доказів суд установив, що відповідачу надавалася можливість викупити автомобіль (роз'яснювалося право на викуп автомобіля та порядок), але такою можливістю останній не скористався.

Крім того, апеляційний суд відхиляє доводи відповідача щодо можливості здійснення взаємозаліку для викупу автомобіля, визнавши їх такими, що не ґрунтуються на положеннях закону, оскільки передача бюджетних коштів з одного бюджету до іншого того самого рівня забороняється чинним законодавством.

Виходячи з наведеного, та враховуючи доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов до висновку, що висновки суду першої інстанції відповідають встановленим обставинам та підтверджуються матеріалами справи. Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи і висновків суду не спростовують. Тому апеляційна скарга підлягає відхиленню як необґрунтована, а рішення суду підлягає залишенню без змін як ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 17 лютого 2017 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів після набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.

головуючий суддя В.В. Папоян

судді О.М. Біляєва

ОСОБА_3