Ухвала суду № 66185057, 07.04.2017, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 757/675/15-ц

Категорія 33

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 квітня 2017 року місто Київ

Подільський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Ларіонової Н.М.,

при секретарі судового засідання Калашніковій Л.Д.,

за участю відповідача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі районного суду в м. Києві матеріали цивільної справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» (надалі ПрАТ «СК «УПСК»), Автогосподарства при Управлінні Державної автомобільної інспекції Головного управління МВС України в Київській області (надалі Автогосподарство при УДАІ ГУ МВС України в Київській області) про відшкодування шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною пригодою, -

В С Т А Н О В И В :

На підставі ухвали Печерського районного суду м.Києва від 16.03.2015 р. вищевказана справа передана на розгляд за підсудністю до Подільського районного суду м.Києва, де позивач, з урахуванням уточнень від 16.03.2015 р., просить стягнути: 1) з відповідача Автогосподарства при УДАІ ГУ МВС України в Київській області - збитки, визначені судовою автотоварознавчою експертизою; з відповідача ОСОБА_1 - моральну шкоду в розмірі 12 180,0 грн.; з відповідача ПрАТ «СК «УПСК» - матеріальну шкоду в розмірі 50 000,0 грн., що були заподіяні позивачу внаслідок ДТП, що сталася 10.02.2014 р. в Подільському районі м.Києва з вини відповідача ОСОБА_1, який керував службовим автомобілем.

Ухвалою судді Подільського районного суду м.Києві від 20.04.2016 р. Сербіної Н.Г. вищевказана справа прийнята до провадження.

З 20.09.2016 р. матеріали вищевказаної справи перебувають в провадженні судді Подільського районного суду м.Києва Ларіоновій Н.М.

Позивач та його представник, будучи повідомленими про час ті місце розгляду справи у встановленому законом порядку, в судове засідання повторно не з'явились, заяву про розгляд справи за їх відсутності до суду не подано.

Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні проти залишення позовної заяви без розгляду не заперечував, наголосив, що вказана справа вже тривалий час знаходиться на розгляді в судах першої інстанції (до Печерського районного суду м.Києва подана ще 08.01.2015 р.), він постійно з цього часу з'являється у всі судові засідання, а сторона позивача навмисно затягує розгляд справи.

Представники інших відповідачів в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені відповідно до вимог закону, про причини неявки суд не повідомили.

Суд, вислухавши учасників розгляду, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовна заява підлягає залишенню без розгляду за таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Подільського районного суду м.Києва від 14.03.2017 р. уточнена позовна заява, подана представником позивача - адвокатом Колядою С.С. в судовому засіданні 14.03.2016 р. на підставі ст.121 ч.1 ЦПК України була залишена без руху з наданням стороні позивача строку для усунення недоліків з відкладенням для цього судового розгляду на 24.03.2017 р.

В судове засідання 24.03.2017 р. представник позивача - адвокат Коляда С.С., будучи повідомленим про час та місце розгляду справи, що підтверджується власноручною його розпискою, в судове засідання не з'явився, в зв'язку з чим на підставі ст.169 ч.1 п.2 ЦПК України розгляд справи було відкладено на 07.04.2017 р.

В судове засідання 07.04.2017 р. позивач не з'явився, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить зворотне рекомендоване повідомлення про вручення ОСОБА_2 поштового відправлення 29.03.2017 р., заяви про розгляду справи за його відсутності не подав.

Надіслана рекомендованою кореспонденцією судова повістка на адресу представника позивача - адвоката Коляди С.С, повернулася на адресу суду, із зазначенням причини повернення - за закінченням терміну зберігання. Заява про розгляд за відсутності представника позивача до суду не надходила.

Таким чином, сторона позивача є повідомленою про час та місце розгляду справи на 07.04.2017 р. у встановленому законом порядку.

Ухвалою Подільського районного суду м.Києва від 07.04.2017 р. вищевказана уточнена позовна заява була визнана неподаною та повернута позивачеві.

Згідно із п.3 ч.1 ст. 207 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання та від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950) кожен має право на судовий розгляд своєї справи упродовж розумного строку.

Рішеннями Європейського суду з прав людини визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.

При цьому, судом враховуються відповідні положення законодавства, згідно яких на відміну від аналогічного положень раніше чинної редакції п. 3 ч. 1 ст. 207 ЦПК України, в якому зазначалось про повторну неявку до суду без поважних причин, у п. 3 ч. 1 ст. 207 ЦПК України у редакції Закону від 07.07.2010 р. зазначено, що суд залишає заяву без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності. Тобто, не вказано про врахування поважності причин повторної неявки позивача. Зазначені зміни до законодавства внесені з метою недопущення зловживання особами, які беруть участь у справі, своїми процесуальними правами (ч. 3 ст. 27 ЦПК України). Положення п. 3 ч. 1 ст. 207 ЦПК України повинні враховуватись у системному та логічному зв'язку із положенням ст. 169 цього Кодексу, згідно з якою суд відкладає розгляд справи лише в разі першої неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача без поважних причин (п. 3 ч. 1 ст. 169 ЦПК України), при повторній неявці належним чином повідомленого позивача, від якого не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає заяву без розгляду. Отже, законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності явки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто, не вказує на врахування судом поважності причин при повторній неявці позивача до суду (другої підряд). Це пов'язано із дією принципу цивільного судочинства - диспозитивністю, відповідно до якого кожний учасник процесу самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами. Крім того, таке положення закону пов'язане із дотриманням судом розумних строків розгляду справи, що є вимогою ст. 157 ЦПК України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 р.. При цьому, законодавець передбачив баланс захисту прав як позивача, який повторно не з'явився в судове засідання (незалежно від причин неявки), так і відповідача, який у зв'язку з такою неявкою вимушений витрачати свої час та кошти. Так, для відповідача - це є залишення заяви без розгляду з правом на компенсацію витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч. 3 ст. 89 ЦПК України), а для позивача - це право на повторне звернення до суду з тим самим позовом (ч. 2 ст. 207 ЦПК України).

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава - учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 р. та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 р. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. У зв'язку з наведеним, положення п. 3 ч. 1 ст. 207 ЦПК України, якими передбачено, що суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

Пунктом 2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 р. № 11 «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення» вказано на те, що строки, встановлені ЦПК України, є обов'язковими для судів та учасників судових процесів.

Пунктом 3 вказаної вище постанови Пленуму ВССУ судам дано роз'яснення на те, що, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків у цивільних справах є, в т.ч. і правова та фактична складність справи; поведінка заявника, характер процесу та його значення для заявника.

Як вбачається з матеріалів справи, вона не уявляє собою великої складності, оскільки є звичайним спором щодо відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок ДТП з вини особи, що перебувала у трудових відносинах з підприємством.

Крім того, оцінюючи поведінку позивача та характер процесу і його значення для заявника, суд виходить з того, що сторона позивача недобросовісно користується своїми процесуальними правами на участь в судовому засідання, оскільки після відновлення провадження у справі після проведення судово-автотоварознавчої експертизи ухвалою від 18.07.2016 р., якою було визначено розмір матеріальної шкоди, лише 14.03.2017 р. подає уточнену позовну заяву, в якій зазначає ще 2-х нових відповідачів, при цьому дана уточнена позовна заява не відповідала вимогам ст.119 ЦПК України. Але у встановлений законом строк недоліки за уточненим позовом не усунув, що не підтверджує і значимості цієї справи для позивача та свідчить про те, що позивач зацікавлений саме в тривалому розгляді справи в суді. При цьому представником відповідача - страхової компанії вказувалось на те, що не має перешкод для виплати позивачу страхового відшкодування в разі його звернення до них.

З огляду на те, що позивач та його представник повторно не з'явилися в судове засідання та не подали заяви про розгляд справи за їх відсутності, а строк розгляду цивільних справ, встановлений ст.157 ЦПК України, сплинув через тривалий розгляд справи, в т.ч. через неявку сторони позивача в судові засідання, суд приходить до висновку, що вищевказана позовна заява підлягає залишенню без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 207 ЦПК України.

Частиною 2 ст.207 ЦПК України передбачено, що особа, заяву якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно. Тому, залишення позову без розгляду не позбавляє позивача права повторного зверення до суду зі вказаним позовом у встановленому законом порядку для захисту своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.169 ч.3, 207 ч.1 п.3, 208-210, 293 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1, Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія», Автогосподарства при Управлінні Державної автомобільної інспекції Головного управління МВС України в Київській області про відшкодування шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною пригодою, - залишити без розгляду.

Ухвалу може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Подільський районний суд м. Києва з подачею апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня оголошення ухвали.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом п'яти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано протягом встановленого законом строку. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя:Н. М. Ларіонова