Ухвала суду № 66184433, 24.04.2017, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/22848/16-к

провадження № 1-кс/753/1764/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" квітня 2017 р. слідчий суддя Дарницького районного суду м. Києва Цимбал І.К., при секретарі Кисіль Н.В., з участю прокурора Київської місцевої прокуратури № 2 Піяка К.Л., розглянувши клопотання захисника Цімоха Валентина Миколайовича в інтересах ОСОБА_4, про скасування арешту,-

ВСТАНОВИВ:

Скаржник звернувся до суду із даною скаргою, посилаючись на те, що на підставі ухвали слідчого судді було накладено арешт на банківський рахунок ОСОБА_4, який не є фігурантом кримінального провадження в рамках якого був накладений арешт. ОСОБА_4 звертався до слідчого із заявами та надав документи, якими підтвердив, що грошові кошти, що зберігаються на вказаному рахунку набуті в результаті господарської діяльності останнього, що в свою чергу не є предметом досудового розслідування, у зв'язку з чим подальший арешт банківського рахунку не є актуальним та зумовлює порушення прав ОСОБА_4

В судовому засіданні скаржник скаргу підтримав, просив задовольнити.

Прокурор проти задоволення скарги не заперечував та пояснив, що на даний час триває досудове розслідування по виділених матеріалах кримінального провадження, підозра нікому не пред'явлена і просив слідчого суддю вирішити скаргу з урахуванням даних обставин.

Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали скарги, матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

13 грудня 2016 року, за клопотанням старшого слідчого СВ ФР ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві Щербини М.О.у кримінальному провадженні №32016100020000058, слідчим суддею Дарницького районного суду м. Києва, постановлено ухвалу у справі №753/22848/16-к(провадження №1-кс/753/4859/16), якою накладено арешт на майно ОСОБА_4 (РНОКППФО НОМЕР_1) - грошові кошти, що знаходяться на особовому рахунку НОМЕР_3, відкритому у банківській установі ПАТ КБ «Приватбанк» (МФО 305299).

В клопотанні про накладення арешту зазначено, що слідчим відділом фінансових розслідувань ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №32016100020000058 від 09.12.2016, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

Так, в період з 16.09.2016 р. по 03.11.2016 р. на особові рахунки фізичних осіб, зокрема ОСОБА_4 (РНОКППФО НОМЕР_1), надійшли кошти від ТОВ «Адрісан» (ЄДР 40418764) на загальну суму близько 54150000 грн. з призначенням платежу «за акції».

В подальшому, у період з 19.09.2016 р. по 03.11.2016 р., через каси різних банківських установ, розташованих по всій території України, а саме: м. Львів, м. Дніпро, м. Київ, м. Чернігів, фізичні особи, зокрема ОСОБА_4, здійснили обготівкування грошових коштів на загальну суму 38,37 млн. грн.

Проведеним аналізом АІС «Податковий блок» встановлено, що ТОВ «Адрісан» має мізерний статутний фонд підприємства у сумі 0,0001 млн. грн. та одноосібний посадово-засновницький склад в особі директора та засновника ОСОБА_6 (РНОКППФО НОМЕР_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.), який також являється директором та засновником ще трьох СГД. Інформація про задекларовані валові доходи, сплачені податки, наявні трудові ресурси - відсутня. Також, ТОВ «Адрісан» не являється платником ПДВ. У зв'язку з чим походження грошових коштів, які у подальшому було перераховано на особові рахунки фізичних осіб, не встановлено.

Допитаний як свідок ОСОБА_6 показав, що зареєстрував ТОВ «Адрісан» виключно за грошову винагороду, без мети здійснення фінансово-господарської діяльності. Вказане свідчить про те, що всі операції, здійсненні за участі ТОВ «Адрісан» мають фіктивний характер.

Таким чином, орган досудового розслідування у своєму клопотанні про накладення арешту зазначає, що з огляду на вищенаведене, є підстави вважати, що за участю та з використанням рахунків, зокрема ОСОБА_4, налагоджено схему руху безготівкових коштів з подальшою «конвертацією» їх у готівку, яка спрямована на приховування чи маскування джерел походження коштів та ухилення від сплати податків, що, у свою чергу, призводить до дефіциту бюджету та порушує ст. 67 Конституції України, відповідно до якої кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Як вбачається з матеріалів скарги, особовий рахунок НОМЕР_3 безпосередньо відкритий ОСОБА_4 у банківській установі ПАТ КБ «Приватбанк» (МФО 305299) з метою проведення операцій по торгівлі акціями (цінними паперами), при цьому, ОСОБА_4 має певний досвід ведення фінансово-господарської діяльності, а саме, торгівлі цінними паперами. Банківський рахунок було відкрито ОСОБА_4 з метою отримання ним коштів від продажу цінних паперів. В свою чергу на час розгляду даної скарги досудовим розслідування дані обставини не спростовані.

Отже, ОСОБА_4 фактично є добросовісним набувачем грошових коштів, які знаходяться на банківському рахунку, оскільки займається законною господарською діяльністю у сфері надання фінансових послуг, посередництва за договорами по цінних паперах, грошові кошти, які знаходяться на особовому рахунку ОСОБА_4 і підстав вважати, що грошові кошти одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а не внаслідок законної господарської діяльності відсутні. Вказані обставини прокурором не спростовані.

Крім того, санкція статті 212 КК України, за якою здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні №32016100020000058, як додаткова міра покарання за вчинене кримінальне правопорушення, передбачає грошове стягнення, тобто погашення збитків завданих державному бюджету України.

В свою чергу, у ході досудового розслідування вказаного кримінального провадження, суму збитків, яка б свідчила про умисне ухилення від сплати податків у великих розмірах, зокрема й ОСОБА_4 не підтверджено, відсутні будь-які акти податкових перевірок чи висновків експертів, які б встановили розмір суспільно небезпечних наслідків як ознаки об'єктивної сторони злочину, передбаченого статтею 212 КК України.

Відсутність повідомлення про підозру свідчить про відсутність достатніх підстав стверджувати про незаконність походження вказаного майна.

Відповідно до ч.1 ст.174 КПК України, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Згідно ч. 1 ст. 7, ст. ст. 8, 9, 16, 21 КПК України, зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться верховенство права, законність, недоторканість права власності, доступ до правосуддя та обов'язковість судових рішень.

Відповідно до приписів п. 7 ч. 2 ст. 131, ч. 3, 5 ст.132 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення його дієвості, за наявності обґрунтованої підозри про вчинення кримінального правопорушення та за наявності зв'язку між об'єктом, до якого застосовуються заходи забезпечення, та обставинами кримінального провадження.

Як зазначено вище, ОСОБА_4 не визнаний у передбаченому законом порядку підозрюваними, обвинуваченими, а також ОСОБА_4 не є особою, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, тобто арештоване майно не має відношення до предмету досудового розслідування, про яке йдеться в ухвалі слідчого судді, та не може містити на собі жодних ознак кримінального правопорушення.

Відповідно до приписів ст. ст. 167, 170, 171, 173 КПК України, арешт може здійснюватися відносно майна підозрюваного, обвинуваченого,засудженого, третіх осіб, юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру за рішенням, ухвалою суду, слідчого судді, якщо сторона обвинувачення надасть допустимі і достатні докази, які б підтверджували, що кримінальне правопорушення було вчинено, а майно на яке належить накласти арешт, є власністю цих осіб, є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину.

У відповідності до п. 6 ч.1 ст. 91, ст. 92 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню стороною обвинувачення (слідчим, прокурором), зокрема, обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення. Зокрема, ст.85 КПК України, наголошує, що належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

В судовому засіданні під час розгляду даної скарги прокурором не підтверджено, що арештоване майно ОСОБА_4 має відношення до предмету доказування у досудовому розслідуванні кримінального провадження №32016100020000058 та відповідає обов'язковим ознакам ст. 170 КПК України.

З моменту арешту майна ОСОБА_4, органом досудового розслідування не проведено слідчих дій та заходів направлених на встановлення та з'ясування обставин походження арештованих грошових коштів та їх приналежності до кримінального провадження №32016100020000058.

Згідно, ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Разом з тим, прокурором не наданопостанови про визнання арештованого майна ОСОБА_4, доказом у кримінальному провадженні №32016100020000058.

Враховуючи вище наведене, слідчий суддя дійшов висновку про те, що подальший арешт майна ОСОБА_4, накладений ухвалою слідчого судді є недоцільним, у зв'язку з чим останній підлягає скасуванню.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 170-173, 174, 309 КПК України, слідчий суддя -

УХВАЛИВ:

Клопотання задовольнити.

Скасувати арешт на особовий рахунок ОСОБА_4 (РНОКППФО НОМЕР_1) № НОМЕР_3, відкритий у банківський установі ПАТ КБ"Приватбанк" (МФО 305299), накладений ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва 13.12.2016 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Цимбал І.К.