Рішення № 66183406, 12.04.2017, Калинопільський районний суд Черкаської області (до 25.04.2025 - Катеринопільський районний суд Черкаської області)

Справа № 698/9/17

Провадження № 2/698/118/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2017 р.

Катеринопільський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Баранова О.І.,

за участю секретаря Попович Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у селищі Катеринопіль цивільну справу за позовом приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка»до ОСОБА_1 про компенсацію виплаченого страхового відшкодування в порядку регресу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом в обґрунтування якого зазначив, що ним як страховиком згідно договору обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, оформлений полісом АЕ/7344509 від 13.02.2013 року було укладено договір відносно автомобіля НОМЕР_1.

Позивач зазначає, 03.06.2016 року о 19 годині 50 хвилин в м. Києві по Столичному шосе-вул. Лютнева сталося ДТП за участю автомобіля «Мітсубісі» (д.н.з АІ 2374 АС), яким керував ОСОБА_2 і автомобіля ВАЗ (д.н.з. НОМЕР_2), яким керував відповідач.

При цьому позивач вказує, що згідно довідки про ДТП № 9306053 та постанови Голосієвського районного суду м. Києва від 17.06.2016 року відповідача визнано винним у вчиненні ДТП за ст. 124 КУпАП.

Позивач зазначає, що на підставі заяви на виплату страхового відшкодування власника пошкодженого транспортного засобу, страхового акту № 00194920 від 21.07.2016 року, позивачем було здійснено виплату страхового відшкодування в розмірі 19722,85 грн.

Крім того позивач зазначає, що з постанови Голосіївського районного суду м. Києва від 17.06.2016 року вбачається, що дорожньо-транспортна пригода сталась внаслідок того, що відповідач не забезпечив технічно справний стан транспортного засобу, що і стало наслідком ДТП.

На підставі викладеного і відповідно до п. г ст.. 38.1.1 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», позивач у звязку із виплатою страхового відшкодування в порядку регресу просить стягнути з відповідача на його користь фактично понесені витрати в розмірі 19722,85 грн..

Представник позивача в судове засідання не зявився, подав заяву від 29.03.2017 року в якій позовні вимоги підтримав у повному обсязі і просить їх задовольнити, не заперечує проти ухвалення заочного рішення, а справу просить розглянути без його участі.

Відповідач в судове засідання не зявився, про час та місце слухання справи, був повідомлений належним чином, що стверджується рекомендованим повідомленнями про вручення поштового відправлення від 02.02.2017 року за № 2054500178418 та від 21.03.2017 року за № 2054500179082. (а.с. 43,50).

Відповідно до ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 169 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення). Відповідно до ч. 5 ст. 169 ЦПК України наслідки, визначені частинами другою-четвертою цієї статті настають і в разі, якщо сторона залишить залу судового засідання.

В судовому засіданні встановлені наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

13 лютого 2016 року між позивачем (надалі - Страховик) та ОСОБА_3 (далі по тексту - Страхувальник) було укладено договір обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, оформлений полісом АЕ/7344509 від 13.02.2013 року. (а.с. 9).

Відповідно до постанови Голосіївського районного суду м. Києва від 17.06.2016 року у справі №752/8735/16-п вбачається, що 03.06.2016 року о 19 годині 50 хвилин в м. Києві по Столичному шосе-вул. Лютнева сталося ДТП за участю автомобіля «Мітсубісі» (д.н.з АІ 2374 АС), яким керував ОСОБА_2 і автомобіля ВАЗ (д.н.з. НОМЕР_2), яким керував відповідач. Згідно даної постанови ОСОБА_4 визнано винним у дорожньо-транспортній пригоді, яка сталась внаслідок того, що відповідач не забезпечив технічно справний стан транспортного засобу, що і стало наслідком ДТП. (а.с.6)

Відповідно до ч. 4 ст. 61 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення є обовязковою для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань чи мали місце ці дії та чи вчиненні вони цією особою.

З страхового акту від 21.07.2016 року за № 00194920 затвердженого провідним експертом Київського центру врегулювання збитків ОСОБА_5 вбачається, що відшкодуванню підлягає сума 19722,85 грн. (а.с. 8).

З копії платіжного доручення від 22.07.2016 року № 025625 вбачається, що позивач перерахував на рахунок власника пошкодженого транспортного засобу «Мітсубісі» (д.н.з АІ 2374 АС) ОСОБА_6 страхове відшкодування у сумі 19 722,85 грн.. (а.с. 5).

З копії довідки управління патрульної служби МВСУ в м. Києві від 03.06.2016 року за № 93060853 вбачається, що її видано на підтвердження факту дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 03.06.2016 року у м. Києві, по Столичному шосе-вул. Лютнева сталося ДТП за участю автомобіля «Мітсубісі» (д.н.з АІ 2374 АС), яким керував ОСОБА_2 і автомобіля ВАЗ (д.н.з. НОМЕР_2). (а.с.7).

Відповідно до ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Крім того згідно з ч. 3 цієї ж статті кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про страхування» страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Відповідно до п. г ст. 38.1.1. Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду: якщо дорожньо-транспортна пригода визначена в установленному порядку безпосереднім наслідком невідповідності технічного стану та обладнання транспортного засобу існуючим вимогам Правил дорожнього руху.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до положень частини другої статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи письмові докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи у їх сукупності, суд приходить до висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають повному задоволенню, оскільки дані витрати фактично понесенні позивачем у звязку із виплатою страхового відшкодування та доведені в судовому засіданні письмовими доказами.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд враховує, що відповідно до ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, присуджуються з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Тому, судові витрати на сплату судового збору в сумі 1378 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача

Керуючись ст.ст. 1166,1187 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1,38, Закону України «Про страхування», ст.ст. 10, 11, 15,58,60,61, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 70 А, ідентифікаційний код 20033533, поточний рахунок № 265061822 в АТ «ОСОБА_7 ОСОБА_5» м. Київ, МФО 380805) в рахунок компенсації виплаченого страхового відшкодування - 19722 (Девятнадцять тисяч сімсот двадцять дві) гривні 85 копійок та судовий збір у розмірі 1378 (Одна тисяча триста сімдесят вісім) гривень 00 копійок, а всього стягнути 21100,85 (Двадцять одну тисячу сто) гривень 85 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Апеляційного суду Черкаської області через Катеринопільський районний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий О.І. Баранов