Постанова № 66183185, 29.03.2017, Рівненський районний суд Рівненської області

Справа № 570/981/17

Номер провадження 3/570/429/2017

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 березня 2017 року м.Рівне

Суддя Рівненського районного суду Рівненської області Красовський О.О., розглянувши матеріали, які надійшли від Рівненського районного відділення Рівненського відділу поліції ГУНП України в Рівненській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_2, НОМЕР_1 виданий 06.04.2010 Рівненським МВ УМВС України в Рівненській області,

зач.2 ст.173-2 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, 01.03.2017 року близько 20 год.20 хв. ОСОБА_1, перебуваючи за місцем проживання в ІНФОРМАЦІЯ_3, вчинив насильство в сім'ї відносно співмешканки ОСОБА_2, що виражалося в нецензурному ображанні, шарпанням за одяг, чим завдав потерпілій психічної та фізичної шкоди здоров'ю.

Відповідно до ст. 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання:

1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи;

2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.

Відповідно до статті 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу порушника; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення порушника; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Згідно протоколу, особа вчинила правопорушення за ч.2 ст.173-2 КУпАП.

Правопорушення, передбачене даною статтею у даному випадку полягає у вчиненні насильства в сім'ї, тобто умисне вчинення будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання захисного припису особою, стосовно якої він винесений, непроходження корекційної програми особою, яка вчинила насильство в сім'ї - тягнуть за собою накладення штрафу від трьох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від тридцяти до сорока годин, або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням двадцяти відсотків заробітку, або адміністративний арешт на строк до п'яти діб.

Зокрема, в диспозиції ч. 2 ст. 173-2 КУпАП вказано, що ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, тягнуть за собою накладення штрафу від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.

Як вбачається зі змісту протоколу, 01.03.2017 року близько 20 год.20 хв. ОСОБА_1 перебуваючи по місцю проживання вчинив насильство в сім'ї відносно співмешканки ОСОБА_2 що виражалося в нецензурному ображанні, шарпанням за одяг, чим завдав потерпілій психічної та фізичної шкоди здоров'ю.

Але з викладеної фабули в протоколі про адміністративне правопорушення не вбачається, що ОСОБА_1 вчинив порушення, передбачене ч.2 ст.173-2 КупАП, і що він піддавався раніше адміністративному стягненню; коли саме і якому саме, а суд сам не вправі зазначати в постанові кваліфікуючі ознаки порушення, коли про це не зазначено в протоколі про адміністративне правопорушення.

Тобто протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП. Фабула протоколу не відповідає диспозиції ч.2 статті 173-2 КУпАП. Крім того в матеріалах справи відсутні підтвердження, які б давали підстави кваліфікувати дії ОСОБА_1 за частиною другою інкримінованої статті закону.

Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року (справа № 1-8/99) визначає, що під членом сім'ї треба розуміти особу, що перебуває з суб'єктом права на пільги щодо оплати користування житлом і комунальними послугами у правовідносинах, природа яких визначається: кровними (родинними) зв'язками або шлюбними відносинами; постійним проживанням з військовослужбовцем, працівником міліції, особового складу державної пожежної охорони; веденням з ним спільного господарства. Такі ознаки (вимоги) застосовуються диференційовано при конкретному визначенні членів сім'ї, які мають право на названі пільги.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, ОСОБА_1 не є членом сім'ї потерпілої, сторони не мають взаємних прав та обов'язків, спільне господарство не ведуть. Отже, діяння ОСОБА_1 не підпадають під ознаки ч.2 ст. 173-2 КУпАП.

Згідно ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до частини 1 статті 8 КУпАП, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.

Відповідно до частини 1 статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе за умови наявності в її діянні складу адміністративного правопорушення.

Отже, склад адміністративного правопорушення - це передбачена нормами права сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких те чи те діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Він криє в собі:

а) об'єкт;

б) об'єктивну сторону;

в) суб'єкт;

г) суб'єктивну сторону.

Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення знаходить свій прояв у дії чи бездіяльності, що заборонені адміністративним правом. У багатьох випадках вона залежить від місця, часу, обставин і способу скоєння адміністративного правопорушення, а також від причинного зв'язку між діянням і шкідливими наслідками цього діяння, вчинення протиправного діяння в минулому, його системності. Законодавство про адміністративні правопорушення охоплює саме ці елементи змісту об'єктивної сторони адміністративного правопорушення.

В даному випадку не знайшли підтвердження: обєктивна сторона правопорушення. За таких обставин в діях особи відсутній склад правопорушення, а також відсутня подія правопорушення, що передбачене ч.2 ст. 173-2 КУпАП.

Отже, справа підлягає до закриття.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 247, ст.ст. 283, 284 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В :

Провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 173-2 КУпАП відносно ОСОБА_1 - закрити за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду Рівненської області через Рівненський районний суд протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Красовський О.О.