Вирок № 66182778, 25.04.2017, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Справа № 554/1984/17

Дата документу 25.04.2017

Справа № 554/1984/17

Провадження № 1-кп/554/219/2017

В И Р О К

Іменем України

25 квітня 2017 Октябрський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого - судді Савченка А. Г.

при секретарі Гречка Є. В.

за участю: прокурора Зінченка І. С.

потерпілої ОСОБА_1

захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3

обвинувачених ОСОБА_4, ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Полтаві кримінальне провадження № 12017170040000198 по обвинуваченню

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_4, не працюючого, не одруженого, в силу статті 89 КК України не судимого

та

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_6, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_7, не працюючого, не одруженого, має на утриманні малолітню дитину, судимого

22 червня 2009 року Ворошиловським районним судом м. Донецька за ч. ч. 3 і 5 ст. 185, ч. ч. 3 і 4 ст. 187, 70 КК України на 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна, звільненого 26 січня 2016 року по відбуттю покарання

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України кожного,

в с т а н о в и в :

В період часу з 13 год. 16 січня 2017 року до 07 год. 25 хв. 17 січня 2017 року обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за попередньою змовою групою осіб між собою, перебуваючи на території ринку «Алмазний», що по вул. І. Мазепи, 45 в м. Полтава, діючи умисно шляхом пошкодження навісного замка на ролетах вхідних дверей, проникли до приміщення магазину «Елена», звідки таємно викрали жилетку чоловічу марки «Dilander» в кількості 1 шт. розміру 2 ХL вартістю 1042,43 грн., куртку жіночу червоного кольору марки «Virginia Lether» вартістю 950 грн., пальто жіноче типу трансформер блакитного кольору марки «Crotto Collection» вартістю 2020 грн. та інші предмети жіночого та чоловічого одягу в кількості 42 найменування, спричинивши потерпілій ОСОБА_1, якій належить викрадене, матеріального збитку на загальну суму 108251,80 грн., після чого з місця скоєння злочину зникли та розпорядились викраденим на власний розсуд.

Допитані в ході судового розгляду справи обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 визнали свою вину у вчиненні інкримінованого їм злочину, підтвердивши факт його скоєння за обставин, викладених вище. Щиро розкаялися у вчиненому та просили їх суворо не карати, зазначивши при цьому, що поштовхом до скоєння ними злочину явились складні сімейні та особисті обставини, до яких відноситься те, що обидва вони являються внутрішньо переміщеними особами з території, де ведуться бойові дії, внаслідок чого вони втратили можливість нормально жити та забезпечувати своє та членів своєї сімї існування, наявність на утриманні кожного із них малолітньої дитини. Вони також зазначили, що збитки, завдані злочином, повністю відшкодовані шляхом повернення ними викраденого майна.

Оскільки обставини справи ніким із учасників судового розгляду не оспорюються, обвинувачені та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, сумнівів у добровільності їх позиції немає та їм розяснено про позбавлення права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку, суд відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України визнав за недоцільне дослідження доказів стосовно цих обставин справи.

Суд кваліфікує дії кожного із обвинувачених за ч. 3 ст. 185 КК України, оскільки вони повторно за попередньою змовою групою осіб вчинили таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднану з проникненням у приміщення.

Обставинами, які помякшують покарання кожного із обвинувачених, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, а також повне відшкодування завданого збитку шляхом повернення вкраденого.

Обставин, які обтяжують покарання обвинувачених, суд не знаходить.

Виходячи з загальних засад призначення покарання, визначених статтею 65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу кожного із обвинувачених та обставини, що впливають на призначення покарання.

Крім наведеного, суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_5 раніше засуджувався за вчинення умисних, в тому числі аналогічних злочинів, судимість за які не погашена у визначеному законом порядку, а обвинувачений ОСОБА_4 засуджувався за вчинення умисного злочину проти особи, судимість за який погашена, обидва обвинувачені визнали свою вину у вчиненні злочину і щиро розкаялися у цьому, наявність кількох обставин, що помякшують покарання та відсутність тих, які його обтяжують, характеристику особи кожного із обвинувачених, зокрема те, що вони являються внутрішньо переміщеними особами з території, де ведуться бойові дії, кожний із них має на утриманні малолітню дитину, їх запевнення у намірах вести в подальшому законослухняний спосіб життя, і вважає за необхідне призначити кожному із них покарання у виді позбавлення волі, яке буде необхідним й достатнім для їх виправлення, попередження вчинення нових злочинів та соціальної реабілітації.

Зважаючи на викладене, а також враховуючи, що кожний із обвинувачених, на переконання суду, усвідомив суспільну небезпечність своїх дій, щиро розкаявся у вчиненому і своєю поведінкою сприяв як розкриттю злочину, так і відшкодуванню завданих збитків шляхом повернення викраденого, запевнив суд у своїх намірах вести в подальшому законослухняний спосіб життя та не вчинювати кримінальних правопорушень, суд вважає за можливе звільнити кожного із обвинувачених від відбування основного покарання з випробуванням відповідно до положень статті 75 КК України з покладенням на них обовязків відповідно до статті 76 КК України.

Суд вважає за необхідне до набрання вироком законної сили обраний щодо обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави залишити без змін, а щодо обвинуваченого ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою змінити на домашній арешт з покладенням на нього обовязків відповідно до статті 181 КПК України.

По справі потерпілою ОСОБА_1 до обвинувачених заявлений цивільний позов про відшкодування ними 36700 грн. матеріальної та 50000 грн. моральної шкоди.

Вирішуючи цивільний позов потерпілої, суд керується статтями 28, 128 КПК України, статтями 1166, 1167 ЦК України та постановою Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1989 року № 3 «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна» (далі - Постанова). При цьому суд виходить з установленого законом правила про те, що майнова шкода, заподіяна злочином, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала, моральна шкода відшкодовується особою, яка її завдала за наявності її вини.

Під час досудового розслідування обвинуваченими збитки, завдані злочином, вчинення якого їм інкримінується в межах предявленого обвинувачення, відшкодовані повністю шляхом повернення вкраденого.

В звязку з цим позов в частині відшкодування матеріальної шкоди підлягає залишенню без розгляду.

Суд вважає, що потерпілій злочинними діями обвинувачених була завдана моральна шкода, оскільки внаслідок вчинення злочину щодо неї вона зазнала інтенсивних душевних, психічних та моральних переживань, що потягло за собою вимушені зміни в її житті. Нею було потрачено багато часу та зусиль для відновлення попереднього стану, чого незважаючи на докладені зусилля, їй в повній мірі зробити не вдалось. При визначенні розміру моральної шкоди суд виходить із засад розумності та справедливості і вважає, що позов потерпілої в цій частині підлягає частковому задоволенню, а саме в розмірі 30000 грн., які підлягають стягненню з обвинувачених в солідарному порядку.

Процесуальні витрати підлягають стягненню з обвинувачених на користь держави.

Питання про речові докази суд вирішує відповідно до вимог статті 100 КПК України.

Керуючись статтями 373 та 374 КПК України, суд,

з а с у д и в :

ОСОБА_4 та ОСОБА_5 визнати винними у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України кожного і призначити кожному із них покарання у виді пяти років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити кожного із обвинувачених від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком на три роки кожного.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 КК України покласти на кожного із обвинувачених обовязки: періодично зявлятися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації; працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано відповідну посаду (роботу).

До набрання вироком законної сили обраний щодо обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді застави залишити без змін, а щодо обвинуваченого ОСОБА_5 обраний щодо нього запобіжний захід тримання під вартою змінити на домашній арешт, звільнивши його з-під варти в залі суду, заборонивши йому лишати житло за місцем проживання з 20-ї год. до 07 год. кожної доби.

Відповідно до ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати обвинуваченим термін їх попереднього увязнення по цій справі у строк покарання з розрахунку один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі: ОСОБА_4 з 17 по 23 січня 2017 року; ОСОБА_5 з 17 січня по 25 квітня 2017 року.

Частково задовольнити заявлений потерпілою ОСОБА_1 цивільний позов і стягнути солідарно з обвинувачених на її користь тридцять тисяч гривень моральної шкоди. В іншій частині в задоволенні позову про відшкодування моральної шкоди відмовити.

Цивільний позов в частині стягнення з обвинувачених матеріальної шкоди залишити без розгляду.

Стягнути в рівних частках з обвинувачених на користь держави 19879,76 грн. витрат, повязаних із залученням експертів.

Речові докази, які передані на зберігання потерпілій, - повернути їй же.

Арешт, накладений на автомобіль «Пежо 405» д. н. з 03043 ЕК, - зняти.

Вирок може бути оскаржено в Апеляційний суд Полтавської області через районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні.

Суддя А.Г.Савченко