Ухвала суду № 66181918, 26.04.2017, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 369/6306/16-ц

2/357/194/17

У Х В А Л А

26 квітня 2017 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого Кошель Л. М.

при секретарі Вангородська О. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 4 в м. Біла Церква цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області, третя особа прокуратура Київської області , про відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури, суду,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області з вказаним цивільним позовом, мотивуючи його тим, що 01 грудня 2012 року слідчим управлінням ГУ МВС України в Київській області порушено кримінальну справу № 27-2143 за фактом збуту вогнепальної зброї за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України. 20 листопада 2012 року та 30 серпня 2013 року СУ ГУ МВС України в Київській області до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за №12012100010000005 від 10 листопада 2012 року внесено відомості про виявлення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263 КК України та ч.3ст.28, ч.1ст.263 КК України, розпочато досудове розслідування. 30 грудня 2013 року у кримінальному провадженні № 12012100010000005 від 10 листопада 2012 року позивачу вручено кінцеву підозру про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.28, ч.1 ст.263 КК України. 24 травня 2013 року слідчим суддею Шевченківського районного суду м.Києва Ястребовим Д.О. щодо позивача обрано міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави 91 760 грн. 9 травня 2013 року у звязку з внесенням визначеного розміру застави позивача було звільнено з- під варти, та застосовано запобіжний захід у вигляді застави до 04 жовтня 2013 року. 04 жовтня 2013 року слідчим суддею Васильківського міськрайонного суду Київської області Жук М.В. щодо позивача за клопотанням слідчого Васильківського МВ ГУ МВС України в Київській області ОСОБА_2 було змінено запобіжний захід з застави на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк дії якого на стадії досудового розслідування та судового розгляду неодноразово продовжувався, до 04 листопада 2014 року. 04 листопада 2014 року ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області (суддя Примаченко В.О.) запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо позивача був змінений на домашній арешт з покладенням обовязків передбачених ч.5 ст.194 КПК України з забороною цілодобово залишати місце проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, крім як за необхідністю прибуття в судове засідання або з дозволу суду. Вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26.08.2015 року, залишеним без змін ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Київської області від 16.12.2015 р., позивача ОСОБА_1 виправдано, за недоведеністю у його діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.28, ч.1 ст.263 КК України. Посилаючись на Закон України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» позивач просить суд стягнути за рахунок державного бютжету на його користь в рахунок відшкодування завданої матеріальної шкоди 86 330 грн та завданої моральної шкоди 1 000 000,00 грн.

Ухвалою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області Ковальчук Л.М. відкрито провадження у справі. Ухвалою того ж судді від 28 вересня 2016 року з посиланням на непідсудність справи Києво-Святошинському районному суду Київської області справу передано до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18 жовтня 2016 року справу розподілено судді Жаріковій О.В., яка ухвалою від 20 жовтня 2016 року прийняла її до свого провадження.

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09 березня 2017 року в звязку з відставкою судді Жарікової О.В. справу розподілено судді Кошель Л.М., яка прийняла її до провадження ухвалою від 13 березня 2017 року. Ухвалою суду від 31 березня 2017 року до участі у справі залучено прокуратуру Київської області замість припиненої Васильківської міжрайонної прокуратури Київської області.

В судовому засіданні на обговорення учасників судового процесу судом було поставлено питання щодо закриття провадження у справі в частині позовних вимог про відшкодування матеріальної шкоди на підставі п.1 ч.1 ст.205 ЦПК України в зв»язку з тим, що дане питання не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Позивач, представник відповідача та представник третьої особи не заперечували проти закриття провадження у справі в цій частині позовних вимог .

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими способами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно із частиною першою статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання (частина перша статті 15 ЦК України).

Частиною другою статті 16 ЦК України встановлено способи захисту цивільних прав та інтересів судом, до яких належать й інші способи відшкодування шкоди.

Положеннями частин першої, другої, сьомої статті 1176 ЦК України передбачено, що шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду. Право на відшкодування шкоди, завданої фізичній особі незаконними діями органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, виникає у випадках, передбачених законом. Порядок відшкодування шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, встановлюється законом.

Шкода, завдана громадянинові внаслідок незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян, підлягає відшкодуванню на підставі Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду».

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 2 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадках закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення, відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення або невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпанням можливостей їх отримати.

Згідно з пунктами 1, 5 частини першої статті 3 цього Закону у випадках незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян, громадянинові відшкодовуються (повертаються) заробіток та інші грошові доходи, які він втратив внаслідок незаконних дій, а також моральна шкода.

Відшкодування шкоди в таких випадках провадиться за рахунок коштів державного бюджету. Розмір сум, які передбачені пунктом 1 частини першої статті 3 цього Закону і підлягають відшкодуванню, визначається з урахуванням заробітку, не одержаного громадянином за час відсторонення від роботи (посади) (частина перша статті 4 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду»).

Частинами першою та другою статті 12 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» передбачено, що розмір відшкодовуваної шкоди, зазначеної в пунктах 1, 3, 4 статті 3 цього Закону, залежно від того, який орган провадив слідчі (розшукові) дії чи розглядав справу, у місячний термін з дня звернення громадянина визначають відповідні органи, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратура і суд, про що виносять постанову (ухвалу). Якщо кримінальне провадження закрито судом при розгляді кримінальної справи в апеляційному або касаційному порядку, зазначені дії провадить суд, що розглядав справу у першій інстанції. У разі незгоди з винесеною постановою (ухвалою) про відшкодування шкоди громадянин відповідно до положень цивільного процесуального законодавства може оскаржити постанову до суду, а ухвалу суду - до суду вищої інстанції в апеляційному порядку.

Як вбачається з матеріалів справи вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26 серпня 2015 року , залишеним без змін ухвалою від 16 грудня 2015 року колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Київської області, позивача виправдано за недоведеністю у його діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.28, ч.1 ст.263 КК України. Таким чином, слід дійти висновку, що права позивача були порушені органом досудового розслідування при процесуальному керівництві органів прокуратури. В звязку з цим, саме на названі органи законодавець покладає обовязок у місячний термін з дня звернення громадянина визначити розмір відшкодовуваної шкоди, зазначеної в пунктах 1, 3, 4 статті 3 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду».

Отже, чинним законодавством чітко визначено порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду, при цьому встановлення розміру грошових доходів, втрачених громадянами унаслідок незаконних дій зазначених органів, віднесено до компетенції цих органів, а не суду.

Викладені висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду України, викладеній у постанові від 24 лютого 2016 року у справі № 6-2089цс15.

Згідно зі статтею 4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України суд закриває провадження у справі якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Таким чином, провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 86 330 грн , заподіяної органами досудового розслідування та прокуратури, слід закрити з тих підстав, що дані вимоги не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної казначейської служби України у Київській області, третя особа прокуратура Київської області, про відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури , суду, в частині позовних вимог про стягнення матеріальної шкоди в розмірі 86 330,00 грн.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд протягом пяти днів з дня її проголошення.

Суддя ОСОБА_3