Постанова № 66181291, 11.04.2017, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/2327/17

Категорія 92

2-а/295/300/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.04.2017 року м. Житомир

БОГУНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ЖИТОМИРА В СКЛАДІ КОЛЕГІЇ:

Головуючого судді Чішман Л.М.

Суддів Зіневич І.В., Гумен Н.В.,

За участю секретаря Савіної Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа - Житомирський обласний військовий комісаріат про визнання дій неправомірними та зобов'язати вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з указаним позовом, в якому просить визнати протиправним і скасувати рішення Міністерства оборони України про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1, у звязку із встановленням з 25.05.2016 року інвалідності 2-ї групи, внаслідок поранення, контузії і захворювань пов'язаних із виконанням ним обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, оформлене протоколом засідання комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 19.08.2016 року №53. Окрім того, просить зобов'язати Міністерство оборони України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у звязку із встановленням з 25.05.2016 року інвалідності 2-ї групи, внаслідок поранення, контузії і захворювань пов'язаних із виконанням ним обов'язків військової служби під час перебування в країнах, де велись бойові дії в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на день встановлення інвалідності, відповідно до Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців га членів їх сімей» та постанови КМУ від 25.12.2013 №975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобовязаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві».

В обгрунтування позовних вимог вказав, що перед звільненням у запас проходив військову службу та перебував на посаді старшини радіоцентру 2-го вузла звязку (польової) військової частини 77727, звідки був звільнений за скороченням штатів. На данний час перебуває на обліку в Житомирському обласному військовому комісаріаті та, як військовий пенсіонер, отримує пенсійне забезпечення відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких іншх осіб». Зазначив, що в період 1980-1982 рр. проходив військову службу в Республіці Афганістан, де отримав поранення під час участі у бойових діях, а тому після 1993 року позивачу відповідно до вимог п. 2 ст. 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» було встановлено статус ветерана війни-учасника бойових дій, а 09.02.2011 року ОСОБА_1 встановлена 3-я группа інвалідності.

Окрім того, вказав, що 25.05.2016 року йому було встановлена 2 група інвалідності, що настала внаслідок поранення, контузії і захворювань пов'язаних із виконанням ним обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, а тому вважає, що набув право на отримання одноразової грошової допомоги в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб. 05.07.2016 року звернувся із заявою до Житомирського обєднаного міського військового комісаріату про виплату одноразової грошової допомоги, проте комісаріатом йому була повернена заява разом із доданими до неї документами, оскільки згідно протоколу засідання комісії з розгляду питань, повязаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби Міністерства оборони України позивачу відмовлено у призначенні одноразової грошової допомоги, у звязку із тим, що ОСОБА_1 був звільнений в запас до набуття чинності Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про загальний військовий обовязок та військову службу». За таких обставин ОСОБА_1 вважає, що відповідачем порушене його право на соціальний захист та отримання належної грошової допомоги у звязку із встановлення йому інвалідності 2-ї групи.

Представник позивача подав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав. Представник відповідача, третя особа подали письмові заперечення на позов. В судове засідання не з"явились про день, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність відповідача на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенню ч. 4 ст. 128 КАС України.

Вивчивши матеріали справи, колегією суддів встановлено, що згідно копії виписки із наказу командира військової частини 77727 від 03.03.1993 року за № 43, старшого прапорщика ОСОБА_1, старшину радіоцентру 2-го вузла звязку (польової) військової частини 77727 (звільненого наказом командира військової частини 57949 від 06.01.1993 року в запас, у звязку із скороченням штату), із 03.03.1993 року виключено із списків особистого складу частини. /а.с. 12/

ОСОБА_1 в період із 28.05.1980 року по 16.08.1982 року проходив військову службу в Республіці Афганістан, де в той час велись бойові дії, що підтверджується змістом довідки виданої військовим комісаром Житомирського обєднаного міського військового комісаріату ОСОБА_2 №46 від 05.07.2016 року. /а.с. 15/

Зі змісту копії довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії від 09.02.2011 року вбачається, що ОСОБА_1 встановлена 3 група інвалідності, що настала внаслідок поранення, контузії, повязаного з виконанням обовязків військової служби при перебуванні в країнах де велись бойові дії. /а.с. 18/

25.05.2016 рокупозивачу була встановлена 2 група інвалідності, що настала в результаті поранення, повязаного з виконанням обовязків військової служби при перебуванні в країнах де велись бойові дії, що підтверджується долученою до матеріалів справи копією довідки до акта огляду медико-соціальної експертної комісії від 25.05.2016 року. /а.с. 19/

05.07.2016 року ОСОБА_1 із заявою звернувся до військового комісара Житомирського обєднаного міського військового комісаріату про виплату одноразової грошової допомоги, у звязку із отриманням із 24.05.2016 року 2-ї групи інвалідності. /а.с. 12-а/

Протоколом №71 від 19.08.2016 року, який надійшов в Житомирський ОМВК з Житомирського ОВК 03.02.2017 року, засідання комісії з розгляду питань, пов'язаних з призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби Міністерства оборони України позивачу було відмовлено в призначенні одноразової грошової допомоги, оскільки він був звільнений до набуття чинностіЗакону України від 04.04.2006 року «Про внесення змін до Закону України «Про загальний військовий обов'язок та військову службу», яким запроваджено виплату одноразової грошової допомоги, та інвалідність йому встановлена до 01.01.2014 року, тобто до набуття чинності нової редакції статті 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року №975. /а.с. 13,14/

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку із виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни здійснюється відповідно до Закону України від 25 березня 1992 року № 2232-ХІІ «Про військовий обов'язок і військову службу».

Основні засади державної політики усфері соціального захистувійськовослужбовців визначені Законом України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 дія Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» поширюється на військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.

Згідно з ч. 1ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року №2011- ХІІ(в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цимЗакономмають право на її отримання.

Відповідно до п. 4 ч. 2ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (далі - одноразова грошова допомога) військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст) визначає Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженийПостановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року № 975(далі - Порядок № 975).

Відповідно до пункту 6 Порядку № 975, одноразова грошова допомога призначається і виплачується військовослужбовцю, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин, у розмірі: 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленогозакономдля працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності I групи; 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленогозакономдля працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності II групи; 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленогозакономдля працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності III групи.

Статтею 16-4 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста є наслідком: а) вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення; б) вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння; в) навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом); г) подання особою за відомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.

Згідно з частиною 8статті 16-3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», особи, які мають право на отримання одноразової грошової допомоги, передбаченої цимЗаконом, можуть реалізувати його протягом трьох років з дня виникнення у них такого права.

Отже, з аналізу правових норм вбачається, що право позивача на отримання одноразової грошової допомоги по ІІ групі інвалідності в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленогозакономдля працездатних осіб, виникло з моменту встановлення інвалідності 25.05.2016 року.

При цьому, відповідно до п. 11 Порядку № 975, військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи:

- заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності;

- довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності.

До заяви додаються копії:

- постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання;

- документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження;

- сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації;

- документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).

Відповідно до п. 21.21 глави 21 розділу ІІ Положення про військово - лікарську експертизу у збройних силах України, затвердженогоНаказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 року № 402(далі - Положення № 402), за наявності тілесних ушкоджень (відсутність кінцівки, дефекти кісток черепа, рубці після поранень, наявність чужорідних тіл) у колишніх військовослужбовців - учасників бойових дій у роки Великої Вітчизняної війни, в інші періоди ведення бойових дій, у тому числі при проходженні військової служби в країнах, де велися бойові дії, а також у колишніх військовополонених у разі відсутності даних про їх медичний огляд ВЛК з цього приводу в період військової служби ці особи, незалежно від причини звільнення із Збройних Сил і ступеня придатності до військової служби у даний час, для встановлення характеру і давності тілесних ушкоджень за направленням військового комісара підлягають огляду судово-медичним експертом (за необхідності після обстеження у лікувально-профілактичному закладі). Результати медичного обстеження судово-медичним експертом заносяться в акт судово-медичного дослідження (висновок експерта) за наслідками поранення та разом з довідкою про проходження військової служби і перебування у частинах діючої армії, з посиланням на Перелік країн, посвідченням учасника бойових дій, військово-обліковими і медичними документами направляються до штатних ВЛК для встановлення причинного зв'язку поранення (каліцтва).

Також, відповідно до пункту 21.5 глави 21 розділу ІІ Положення № 402, постанови ВЛК про причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються в таких формулюваннях:

в) "Поранення (травма, контузія, каліцтво), одержане в результаті нещасного випадку, ТАК, пов'язане з проходженням військової служби" - якщо воно одержане за обставин, не пов'язаних з виконанням обов'язків, або одержане внаслідок правопорушення;

г) "Захворювання, поранення (травма, контузія, каліцтво), ТАК, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії" - якщо захворювання виникло, поранення (контузія, травма, каліцтво) одержане в період перебування в країнах, де велись бойові дії (Перелік країн затвердженопостановою Кабінету Міністрів України від 08.02.94 N 63 "Про організаційні заходи щодо застосування Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (із змінами), далі - Перелік країн), і військовослужбовець визнаний учасником бойових дій

Колегією суддів встановлено, що 14.01.2011 року проводилось судово-медичне обстеження ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 для визначення причинного зв'язку отриманих травм, контузій під час військової служби у країнах, де велись бойові дії, за результатами якої складено акт №4/В. /а.с. 17/

Відповідно до ОСОБА_2 лікаря судово-медичного експерта ОСОБА_3 проведеного судово-медичного дослідження (обстеження) №4/В вбачається, що рубці, які наявні у ОСОБА_1 є слідством загоєння ран, які могли утворитись внаслідок осколкових поранень, отриманих в період бойових дій у Афганістані. /а.с. 17/

Зі змісту копії витягу із протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного звязку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця (протокол №85 від 21.01.2011 року) вбачається, що військово-медичними та медичними документами підтверджено, що поранення, контузія та захворювання колишнього військовослужбовця ОСОБА_1, ТАК, повязані з виконання обовязків військової служби при перебуванні у країнах, де велися бойові дії. /а.с. 16/

На підставі вищезазначеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв Міністерства оборони України від 21.01.2011 року №85, яким встановлено, що отримані позивачем поранення (в голову), ТАК, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби, при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, та ОСОБА_2 судово-медичного обстеження дослідження (обстеження) №4/В, засвідчили в діях ОСОБА_1 відсутність протиправного діяння на момент отримання поранення і є належними документами, що свідчать про причини та обставини поранення, травми, контузії та захворювання.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі ВАСУ від 22.01.2015 року по справі 2-а-1626/12/1370, де зазначено, що документом, який свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема, про те, що воно не пов'язане з вчиненням особою злочину чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного заподіяння собі тілесного ушкодження, можуть бути будь-які відомості, які свідчать про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва). Відсутність висновків службового розслідування та акту розслідування не може бути підставою для відмови у призначенні та виплаті одноразової грошової допомоги, за умови, якщо причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) підтверджені іншими документами.

Судом встановлено та не спростовано відповідачем, що 09.02.2011 року позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності, проте одноразова грошова допомога йому не виплачувалась.

При цьому, посилання представника Житомирського обласного військового комісаріату ОСОБА_4 в своїх запереченнях на те, що ОСОБА_1 25.05.2016 року була встановлена ІІ група інвалідності понад дворічний термін з часу первинного встановлення 09.02.2011 року, а тому немає підстав для здійснення доплати грошової допомоги у звязку із зміною групи інвалідності є безпідставним.

Оскільки, частиною 2 п.3 Порядку №975 встановлено, що днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

Надаючи офіційне тлумачення положень ст. 58 Конституції України Конституційний Суд України в рішенні від 09.02.1999 у справі №1-рп/99 зазначив, що принцип, закріплений у ч. 1 ст. 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той законабо інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

При цьому, аналіз наведених норм права дозволяє зробити висновок про те, щоособа набуває право на отримання одноразової грошової допомоги в разі встановлення їй інвалідностіта не залежить від первинного чи повторного встановлення такої інвалідності.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 18.11.2014 року № 21-446а14 та від 21.04.2015 року № 21-135а15.

Окрім того, в постанові Верховного Суду України від 10.03.2015 року по справі №21-563а14 проаналізувавши положення редакцій статті 16 Закону №2011-XII, суд застосував саме те (нове) законодавство, яке було чинним на час встановлення особі вищої групи інвалідності та дійшов висновку, що у разі встановлення військовослужбовцю більшого відсотка втрати працездатності або у разі встановлення групи інвалідності, яка дає право на отримання одноразової грошової допомоги у більшому розмірі, у нього виникає право на отримання відповідної допомоги, яка виплачується йому з урахуванням виплаченої раніше суми обов'язкового особистого державного страхування або одноразової грошової допомоги.

Відповідно до ч. 1 ст. 244-2 КАС України, рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

На час звернення позивача із заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги порядок призначення такої допомоги був врегульованийнаказом Міноборони №530 від 14.08.2014 "Про затвердження Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей"(далі - Наказ №530), зареєстрований у Міністерстві юстиції 20.10.2014року за №1294/26071.

Відповідно до п. 4.6 Наказу № 530 документи на одержання одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) оформлюються та подаються в Департамент фінансів Міністерства оборони України обласними військовими комісаріатами.

Висновок стосовно можливості виплати одноразової грошової допомоги, згідно з п. 4.8 Наказу № 530 подається відповідними органами в 15-денний строк з дня реєстрації документів до Департаменту фінансів Міністерства оборони України. Якщо документів, необхідних для прийняття рішення про виплату одноразової грошової допомоги, немає, уповноважений орган письмово повідомляє заявника та в разі необхідності надає допомогу в їх оформленні. Рішення про призначення чи відмову у призначені одноразової грошової допомоги приймає комісія з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби.

Департамент фінансів Міністерства оборони України доводить рішення головного розпорядника коштів про виплату одноразової грошової допомоги до розпорядників коштів другого ступеня, обласних військових комісаріатів, військових частин та здійснює переказ коштів на реєстраційні рахунки (в установах Державного казначейства України) розпорядників коштів другого ступеня, обласних військових комісаріатів, військових частин, які фінансуються через Департамент фінансів Міністерства оборони України (п. 4.10 Наказу № 530).

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Як встановлено колегією суддів, 05.07.2016 року у визначений Законом трирічний термін позивач звернувся до Житомирського ОМВК із заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги у звязку зі встановленням йому 2 групи інвалідності з 25.05.2016 року у відповідності до Порядку №975, яким врегульовано право позивача на отримання названої допомоги, проте Міністерство оборони України прийняло рішення про відмову позивачу у призначенні одноразової грошової допомоги.

В частині 1 статті 2 КАС України вказано, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцієючи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Пунктами частини 1 статті 6 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Зважаючи на встановлені обставини справи щодо порушення прав позивача внаслідок прийняттявідповідачем протиправного рішення про відмову позивачу в призначенні одноразової грошової допомоги, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають до задоволення у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 9, 11, 160-163 КАС України, Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу», суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним і скасувати рішення Міністерства оборони України про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги ОСОБА_1, у звязку із встановленням з 25.05.2016 року інвалідності 2-ї групи, внаслідок поранення, контузії і захворювань пов'язаних із виконанням ним обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, оформлене протоколом засідання комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 19.08.2016 року №53.

Зобов'язати Міністерство оборони України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у звязку із встановленням йому інвалідності 2-ї групи, внаслідок поранення, контузії і захворювань пов'язаних із виконанням ним обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на день встановлення інвалідності, а саме із 25.05.2016 року відповідно до Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців га членів їх сімей» та постанови КМУ від 25.12.2013 №975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобовязаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві».

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Богунський районний суд м. Житомира шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення.

Головуючий суддяЧішман Л.М.

Судді Зіневич І.В.

ОСОБА_5