Ухвала суду № 66181212, 25.04.2017, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 161/2983/17 Провадження №22-ц/773/699/17 Головуючий у 1 інстанції: Гринь О.М. Категорія:48 Доповідач: Бовчалюк З. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

про повернення справи до суду першої інстанції

25 квітня 2017 року місто Луцьк

Суддя судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області ОСОБА_1, ознайомившись з апеляційною скаргою позивача ОСОБА_2 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06 квітня 2017 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання автомобіля обєктом права спільної сумісної власності подружжя та визнання права власності на нього,

в с т а н о в и л а:

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06 квітня 2017 року в задоволені позову ОСОБА_2 в даній справі відмовлено.

ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу на це рішення, яка разом зі справою Луцьким міськрайонним судом направлена в апеляційний суд.

Справа є неналежно оформленою, виходячи з наступного

За змістом ч. 7 ст. 297 ЦПК України, при надходженні неналежно оформленої справи, з нерозглянутими зауваженнями на правильність і повноту фіксування судового процесу технічними засобами або з нерозглянутими письмовими зауваженнями щодо повноти чи неправильності протоколу судового засідання, або без вирішення питання про ухвалення додаткового рішення суддя-доповідач повертає справу до суду першої інстанції, про що постановляє ухвалу із зазначенням строку, протягом якого суд першої інстанції має усунути недоліки.

З матеріалів справи вбачається, що звертаючись до суду із даним позовом ОСОБА_2 заявила дві позовні вимоги, з яких одна вимога немайнового характеру - це визнання автомобіля обєктом права спільної сумісної власності, інша вимога майнового характеру - визнати за нею право власності на автомобіль, однак дані вимоги позивачем не були оплачені судовим збором відповідно до ЗУ «Про судовий збір».

У звязку з цим ухвалою судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 23 лютого 2017 року позовну заяву позивача ОСОБА_2 була залишено без руху.

На виконання вимог ухвали судді Луцького міськрайонного суду позивачем було подано заяву, в якій остання посилається на те, що вона звільнена від сплати судового збору на підставі п. 15 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір».

Однак п. 15 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» передбачає, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: 15) фізичні особи (крім суб'єктів підприємницької діяльності) - кредитори, які звертаються з грошовими вимогами до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати, зобов'язань внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, виплати авторської винагороди та аліментів, - після оголошення про порушення справи про банкрутство, а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом.

З позовної заяви вбачається, що спір виник з приводу поділу майна подружжя, а отже п. 15 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» до даного виду правовідносин не може бути застосований.

Ухвалюючи 06 квітня 2017 року рішення про відмову у задоволені позову ОСОБА_2, суд не вирішив питання щодо стягнення судового збору з позивача в дохід держави, оскільки такий судовий збір нею сплачено не було та остання не надала доказів того, що вона від сплати судового збору звільнена.

При ухваленні рішення суд першої інстанції залишив поза увагою питання, щодо сплати судового збору і не вирішив питання про стягнення судового збору відповідно до вимог ст.ст. 80, 88 ЦПК України.

Пунктом 4 ч. 1 ст. 220 ЦПК України встановлено, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

За таких обставин та відповідно до зазначених норм процесуального права вважаю, що дану справу слід повернути до суду першої інстанції для ухвалення додаткового рішення.

Керуючись ст.ст. 220, 297 ЦПК України, -

у х в а л и л а:

Цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання автомобіля обєктом права спільної сумісної власності подружжя та визнання права власності на нього повернути до Луцького міськрайонного суду Волинської області для ухвалення додаткового рішення в строк до 19 травня 2017 року.

Суддя