Ухвала суду № 66178940, 13.04.2017, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/17552/17

Провадження по справі за № 1-«кс»/ 522/5855/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 квітня 2017 року м. Одеса

Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси Іванов В.В., за участю слідчого в ОВС СВ прокуратури Одеської області ОСОБА_1, розглянувши клопотання слідчого в ОВС СВ прокуратури Одеської області ОСОБА_1, про надання тимчасового доступу, -

В С Т А Н О В И В :

Слідчий в ОВС СВ прокуратури Одеської області ОСОБА_1, звернувся до суду з клопотанням, погодженим із прокурором, який здійснює процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні, про надання тимчасового доступу до документів, тобто можливості оглянути та вилучити у Малиновському районному суді м. Одеси, розташованому за адресою: м. Одеса, вул. Василя Стуса, 1 а, матеріали особової справи судді Малиновського районного суду м. Одеси Целуха А.П.

В обґрунтування клопотання слідчий посилається на наступне.

Першим слідчим відділом управління з розслідування кримінальних проваджень слідчими органів прокуратури та процесуального керівництва прокуратури Одеської області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №42016160000000148, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 03.03.2016 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 375 КК України.

У ході розслідування встановлено, що ПрАТ «ФармБіоТехІнвест» є акціонером ПрАТ «Ензим», розташованого у Вінницькій області, та володіє контрольним пакетом акцій у розмірі 86,1758%.

В той же час, 09.06.2015 інші акціонери даного товариства, а саме ОСОБА_2 та ОСОБА_3, без повідомлення та за відсутності представників ПрАТ «ФармБіоТехІнвест», провели загальні збори за результатами яких відсторонили Голову ради директорів ОСОБА_4 та призначили ОСОБА_5 головою Ради директорів ПрАТ «Ензим», що тимчасово здійснюватиме повноваження, про що були внесені відомості до відповідного державного реєстру.

В подальшому, після відновлення контролю ПрАТ «ФармБіоТехІнвест» над підприємством ПрАТ «Ензим», стало відомо, що ухвалою Вінницького міського суду заборонено вносити до державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців зміни до відомостей про керівника ПрАТ «Ензим».

На вказану ухвалу ПрАТ «ФармБіоТехІнвест» внесено апеляційну скаргу, яку 23.12.2015 задоволено, ухвалу суду першої інстанції скасовано.

Разом з тим, як стало відомо представникам ПрАТ «ФармБіоТехІнвест», суддею Малиновського районного суду м. Одеси Целухом А.П. винесено ухвали про забезпечення позову у цивільних справах № 521/20334/15-ц від 23.12.2015 та № 521/20325/15-ц від 24.12.2015, якими заборонив державному реєстратору юридичних осіб та фізичних осіб підприємців Реєстраційної служби м. Ладижин, Тростянецького міськрайонного управління юстиції Вінницької області вносити зміни до відомостей про юридичну особу ПрАТ «Ензим», які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців повязаними зі зміною керівника або осіб, що обираються (призначаються) до органу управління юридичної особи, або осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності до вирішення справи по суті.

При винесенні вказаної ухвали суддя Целух А.П. грубо порушив вимоги ст.ст. 151 153 Цивільно-процесуального кодексу України, а саме вжив заходи забезпечення позову, які не передбачені цивільно-процесуальним кодексом України та фактично частково вирішив справу по суті у спосіб не передбачений процесуальним законодавством, що підтверджено ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 12.04.2016, якою скасовано ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 23.12.2015 у справі № 521/20334/15-ц та ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 12.05.2016, якою скасовано ухвалу Малиновського районного суду м. Одеси від 24.12.2015 у справі № 521/20325/15-ц.

Враховуючи вищезазначене, у діях судді Малиновського районного суду м. Одеси Целуха А.П., які виразились у грубому порушенні вимоги ст.ст. 122, 151 153 Цивільно-процесуального кодексу України, вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 375 КК України.

Під час досудового розслідування кримінального провадження виникла необхідність у дослідженні матеріалів особової справи судді Малиновського районного суду м. Одеси Целуха А.П.

У звязку з викладеним, у органу досудового розслідування виникла необхідність в отриманні тимчасового доступу до вищевказаних речей та документів, та можливості їх вилучення.

В судовому засіданні слідчий підтримав клопотання та просив його задовольнити в повному обсязі.

Заслухавши слідчого, а також дослідивши надані матеріали, якими обґрунтовано доводи клопотання, приходжу до висновку, що у задоволенні клопотання необхідно відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 160 КПК України сторони кримінального провадження мають право звернутися до слідчого судді під час досудового провадження із клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів, які мають значення для встановлення обставин у кримінальному провадженні, у випадку можливості використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та у разі неможливості іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів, а також у випадку подання клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.

Відповідно до ст. 160 ч. 2 у клопотанні зазначаються:

1) короткий виклад обставин кримінального правопорушення, у звязку з яким подається клопотання;

2) правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність;

3) речі і документи, тимчасовий доступ до яких планується отримати;

4) підстави вважати, що речі і документи перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи;

5) значення речей і документів для встановлення обставин у кримінальному провадженні;

6) можливість використання як доказів відомостей, що містяться в речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів, у випадку подання клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю;

7) обґрунтування необхідності вилучення речей і документів, якщо відповідне питання порушується стороною кримінального провадження.

В порушення ст. 160 КПК України слідчий не обґрунтував у клопотанні неможливість іншими способами довести обставини, які передбачаються довести за допомогою вказаних документів.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 160 КПК України у клопотанні про тимчасовий доступ до речей і документів повинні бути зазначені підстави вважати, що речі і документи перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи. Згідно з п. 1 ч. 5 ст. 163 КПК, слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність підстав вважати, що ці речі або документи перебувають чи можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 163 КПК України після отримання клопотання про тимчасовий доступ до речей і документів слідчий суддя, суд здійснює судовий виклик особи, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, а у клопотанні слідчого такої особи зазначено не було.

Клопотання належним чином не мотивоване та не наведено доказів, що особа, у володінні якої знаходяться документи, не бажає добровільно передати їх стороні кримінального провадження, тобто слідчий не врахував можливість без застосовуваного заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні.

Клопотання слідчого про надання доступу до речей і документів обґрунтовано лише формально, до нього не додано жодного доказу на обґрунтування викладених слідчим доводів, тобто, в рамках кримінального провадження, як слідує із матеріалів, якими слідчий мотивує своє клопотання, не проведено жодної слідчої дії (проведення ревізій, фінансового моніторингу та інше), які б підтверджували наявність скоєного злочину.

Відповідно до ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.

Зазначені міжнародні гарантії прав людини на недоторканість житла, таємницю спілкування, невтручання у приватне життя, недоторканість прав власності нормативно визначені в Конституції України та є, відповідно до положень ст. 2 КПК України, загальними засадами кримінального провадження.

Для досягнення завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України, орган досудового розслідування в даному кримінальному проваджені вправі з метою досягнення його дієвості застосувати інші заходи забезпечення кримінального провадження ( виклик слідчим, привід, залучення експерта).

Разом з цим, відповідно до положень діючого кримінального процесуального законодавства, застосування такого заходу не допускається, якщо сторона кримінального провадження не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для досягнення якого слідчий, прокурор звернувся із клопотанням.

При цьому, для оцінки потреб досудового розслідування, згідно ч. 4 ст. 132 КПК України, слідчий суддя зобов'язаний врахувати можливість без застосовуваного заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні.

Однак, вказаних вимог слідчим при зверненні з клопотанням про надання тимчасового доступу до документів до слідчого судді при розгляді вказаного клопотання, дотримано не було.

Також слідчим суддею було встановлено, що слідчим в клопотанні не було дотримано вимог п. 1 ч. З ст. 132 КПК України, оскільки під час складання клопотання слідчий як суб'єкт, який безпосередньо здійснює досудове розслідування, повинен не лише констатувати наявність необхідності застосування заходу забезпечення кримінального провадження, а як суб'єкт, який найбільш обізнаний стосовно фактичних підстав їх застосування, навести суду відповідні аргументи, що підтверджують таку необхідність, переконати суд прийняти відповідне процесуальне рішення, а суд, ґрунтуючись на власному переконанні щодо наявності для цього достатніх підстав, постановляє рішення, яким задовольняє таке клопотання.

Враховуючи викладені факти, слідчий суддя приходить до висновку що слідчий може зібрати вказані дані, які перебувають у відкритому доступі через мережу інтернет, а тому у задоволенні клопотання слідчого необхідно відмовити, оскільки встановлено відсутність правових підстав, передбачених ст. 160 КПК України, для надання тимчасового доступу до зазначених документів.

Керуючись ст.ст.159-166 КПК України, слідчий суддя -

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання слідчого в ОВС СВ прокуратури Одеської області ОСОБА_1 про надання тимчасового доступу до документів, тобто можливості оглянути та вилучити у Малиновському районному суді м. Одеси, розташованому за адресою: м. Одеса, вул. Василя Стуса, 1 а, матеріали особової справи судді Малиновського районного суду м. Одеси Целуха А.П., - відмовити з підстав, викладених в мотивувальній частині ухвали слідчого судді.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: В.В. Іванов

13.04.2017