Ухвала суду № 66178062, 26.04.2017, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №489/4571/16-ц 26.04.2017 26.04.2017 26.04.2017

Провадження №22-ц/784/966/17

Справа № 489/4571/16-ц

Провадження № 22ц/784/966/17 Головуючий у 1-ї інстанції Кирильчук О.І.

Категорія 27 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_1

У Х В А Л А

Іменем України

26 квітня 2017 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого: Ямкової О.О.,

суддів: Колосовського С.Ю., Локтіонової О.В.,

із секретарем: Шагєм О.А.,

за участю: відповідачки ОСОБА_2 та її представника ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою

ОСОБА_2

на рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 14 березня 2017 року

за позовом

Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк»

(далі ПАТ КБ «ПриватБанк»)

до ОСОБА_2

про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И Л А:

15 вересня 2016 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення 79 191 грн. 94 коп. заборгованості за договором про відкриття карткового рахунку з використанням платіжної картки та її обслуговування.

Позивач зазначав, що позичальник ОСОБА_2 в порушення умов укладеного з нею 14 грудня 2013 року договору у встановлені строки не погашає тіло кредиту, проценти за користування кредитом і комісію, а тому він має право вимагати повернення кредитних коштів з урахуванням неустойки.

Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 14 березня 2017року позов банка задоволено, ухвалено про стягнення на його користь з ОСОБА_2 79 191 грн. 94 коп. загальної суми заборгованості та 1378 грн. судових витрат.

В апеляційній скарзі представник відповідачки ОСОБА_2 ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду змінити і ухвалити нове, яким задовольнити вимоги банка в частині стягнення тіла кредиту із встановленим на момент його видачі кредитного ліміту в розмірі 12000 грн., а в задоволенні інших вимог банка відмовити.

Заперечуючи проти апеляційної скарги, представник позивача вважає доводи скарги необґрунтованими.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши наведені в скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню із наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 14 грудня 2013 року між ПАТ КБ «Приватбанк» і ОСОБА_2 укладено кредитний договір № б/н шляхом встановлення кредитного ліміту в сумі 12000 грн. на універсальну картку «Gold» під 27,6% на рік на суму залишку заборгованості за кредитним договором та з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Позичальник ОСОБА_2 зобовязана здійснювати оплату вартості послуг, які надаються банком при здійсненні розрахунково-касового обслуговування рахунку в розмірі, строки та порядку, визначеними Правилами і Тарифами.

Станом на 25 липня 2016 року банком нарахована заборгованість відповідачки за зазначеним договором, яка складає 79 191 грн. 94 коп. (21 226 грн. 55 коп. заборгованість за тілом кредиту, 52318 грн. 15 коп. - проценти за користування кредитом, 1 400 грн. 00 коп. заборгованість за пенею та комісією, 500 грн. 00 коп. фіксована частина штрафу і 3747 грн. 24 коп. процентна складова штрафу).

Суд першої інстанції установивши такі факти, вірно визначився із характером спірних правовідносин, врахував положення ст. ст. 526, 599, 1049, 1054 ЦК України, відповідні умови договору, Умови та правила надання банківських послуг, та Правила користування універсальною карткою «Gold», а також наявність інших обставин, які мають істотне значення для справи, і обґрунтовано задовольнив позов банка.

Заперечення відповідачки стосовно того, що вона отримала кредит в розмірі 12000 грн., а тому повинна повернути лише вказану суму без врахування процентів за користування кредитними коштами, пені та штрафів, не заслуговують на увагу, так як спростовуються підписом відповідачки на анкеті - заяві позичальника (а.с.6).

Так, підписавши 14 грудня 2013 року заяву-анкету про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПАТ КБ «Приватбанк» ОСОБА_2 була повідомлена про зміст Умов та Правил та про розміщення їх тексту на офіційному сайті ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», про що зазначено у самій анкеті-заяві.

Крім того, відповідачкою не оспорюється факт підписання заяви-анкети, отримання універсальної картки «Gold» та факт укладення та підписання нею даного правочину.

Розрахунок заборгованості, який наданий ПАТ КБ «Приватбанк» в суді апеляційної інстанції, також відповідачкою не спростований та підтверджує наявну заборгованість за кредитним договором .

Безпідставним є і посилання апелянта на нарахування позивачем заборгованості за кредитом в сумі 21226 грн. 55 коп., оскільки за витягом з особового рахунку вбачається, що 8 вересня 2014 року відповідачкою укладено договір по сервісу «Оплата частками» у магазині Ельдорадо на загальну суму 11943 грн. шляхом надання платіжної картки і введення Пін-коду, та того ж числа списано перший платіж у сумі 1706 грн. 10 коп. .

Заперечуючи проти укладання договору по сервісу «Оплата частками» відповідачка, в порушення п. 1.1.2.11.1. Умов та Правил не звернулася у банк і не заявила протягом тридцяти днів про операцію, що нею оспорюється і про причини таких заперечень.

Так, відповідно п. 1.1.2.1 Умов та Правил надання банківських послуг у ПАТ КБ «Приватбанк» до обовязків клієнта банку передбачено не передавати Карти, Стікер PayPass, Піни третім особам, не використовувати Карти, стікер PayPass або нанесені на них дані у цілях, не передбачених даним договором або, що суперечить чинному законодавству.

Тобто, відповідальність щодо збереження інформації про ПІН код та передачу картки третім особам покладається на позичальника. У разі втрати Карти /ПІНу/ постійного пароля/ одноразових паролів або виникнення у Держателя підозр, що Карта/ /ПІН/ постійний пароль/ одноразові паролі могли бути втрачені, або виникнення ризику несанкціонованого використання Карти /ПІНу/ постійного пароля/ одноразових паролів Держатель повинен негайно виконати дії, передбачені п.2.1.4.8. вищезазначених Правил, звернувшись до банку.

Належних доказів про звернення до Банку щодо несанкціонованого використання Карти /ПІНу/ постійного пароля/ одноразових паролів відповідачкою не надано

Окрім цього, Умови та правила надання банківських послуг також передбачають: нарахування банком за користування кредитом та овердрафтом процентів в розмірі, встановленому Тарифами банку, із розрахунку 360 календарних днів на рік - п. 2.1.1.12.6; та сплату позичальником при порушенні ним строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж на 30 днів, штрафу в розмірі 500 грн. +5 % від суми позову на користь банка - п. 2.1.1.7.6

Пунктами 1.1.3.2.3 та 1.1.3.2.9 Умов та правил надання банківських послуг (що діяли на час виникнення спірних відносин) передбачено також право банку здійснювати зміну Тарифів, та інших умов обслуговування рахунків, про що зобовязаний проінформувати позичальника за сім днів до введення змін будь-яким способом, в тому числі при наданні витягу з карткового рахунку або за допомогою СМС-повідомленням. Якщо протягом 7 днів банк не отримав від позичальника повідомлення про незгоду зі змінами, то вважається, що він приймає нові умови надання банківських послуг.

Наказами №10563 Сп-2014-6850401 від 7 липня 2014 року та №906 СП-2015-6552838 від 18 лютого 2015 року ПАТ КБ «ПриватБанк» збільшені щомісячні проценти ставки, в тому числі за користування відповідачкою наданим кредитним лімітом за кредитною карткою з вересня 2014 року до 32,4% річних, та з квітня 2015 року до 42% річних, про що ОСОБА_2 повідомлена у спосіб, визначений акцептованими нею Умовами та правилами надання банківських послуг.

Тому, порушивши строки сплати платежів, передбачених умовами договору, позичальниця ОСОБА_2 повинна сплатити банку, окрім загальних сум заборгованості, ще і штрафні санкції.

За положеннями статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

А тому уклавши договір, та акцептував Умови та правила надання банківських послуг, в яких передбачено порядок інформування про зміну Тарифів банка і направлення повідомлення позичальником, у випадку його незгоди зі змінами, що відбулися, сторони погодили умови такого кредитного зобовязання, та відповідальність позичальника за його порушення.

Обставин, які б давали підстави для зменшення розміру неустойки, що нарахована банком, місцевим судом не встановлено.

Інші доводи представника відповідачки ОСОБА_3 в апеляційній скарзі також є безпідставними та висновків суду не спростовують.

За таких обставин, колегія суддів не вбачає підстав для зміни або скасування рішення суду першої інстанції.

Підстав для перерозподілу судових витрат у відповідності до ст. 88 ЦПК України колегія суддів не вбачає.

Керуючись статтями 303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а рішення Ленінського районного суду м. Миколаєва від 14 березня 2017року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуюча Судді