Ухвала суду № 66175085, 24.04.2017, Петриківський районний суд Дніпропетровської області

ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 187/288/17

2/0187/197/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" квітня 2017 р. Петриківський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Соловйова І.М., за участю секретаря судового засідання Столяренко Н.П., розглянувши в смт. Петриківка у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 "Приватбанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,-

Обставини справи:

31.03.2017 Публічне акціонерне товариство ОСОБА_1 "Приватбанк" (далі ОСОБА_1, Позивач) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі Відповідач), про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що 11.01.2007 між Банком та Відповідачем укладений кредитний договір, згідно з яким останній отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 22,80% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Оскільки боржник належним чином не виконує свої зобов'язання по кредитному договору, Позивач просить стягнути з Відповідача заборгованість за кредитним договором, яка станом на 28.02.2017 становить 42886,85 грн., яка складається: заборгованість за кредитом 4211,09 грн.; заборгованість по процентам за користування кредитом 33157,34 грн., заборгованість за пенею та комісією 3000 грн., а також штрафи (фіксована частина) 500 грн., штраф (процентна складова) 2018,42 грн.

Позивач надав заяву про розгляд справи за його відсутності, на вимогах наполягає.

Відповідач в судовому засіданні позов визнав лише щодо заборгованості за кредитом у сумі 4211,09 грн., в іншій частині позов вважає необґрунтованим на тій підставі, що в нього не має відповідних коштів. Також вказав, що можливо невірний розрахунок заборгованості, при цьому від призначення відповідної судової експертизи відмовився.

Вислухавши пояснення Відповідача, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,-

встановив:

Відповідно до ст. 526, 530, 599 Цивільного Кодексу України (далі ЦК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним .

Виходячи з положень статей 626, 638 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, що відповідає положенням ст. 628 ЦК України.

Судом встановлено, що 11.01.2007 між Банком та Відповідачем укладений договір № б/н, згідно з яким останній отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 22,80% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Як зазначив Відповідач він дійсно уклав цей договір, ознайомився з його умовами та поставив власні підписи.

На виконання умов договору Позивач надав Відповідачеві кредит, що останнім не заперечувалося.

Згідно з частинами 1, 3 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник - повернути кредит та сплатити відсотки. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

У порушення вищевказаних норм закону та умов договору Відповідач зобовязання вказаним договором належним чином не виконав.

Відповідно до п. 8.6 Умов надання банківських послуг при порушенні позичальником строків платежів по кожному з грошових зобовязань, передбачених Договором більш ніж на 120 днів, позичальник зобовязаний сплатити банку штраф у розмірі 500 грн. та 5% від суми заборгованості.

Таким чином, станом на 28.02.2017, в межах заявлених вимог, заборгованість Відповідача за кредитним договором перед Банком складає: заборгованість за кредитом 4211,09 грн.; заборгованість по процентам за користування кредитом 33157,34 грн., заборгованість за пенею та комісією 3000 грн., а також штрафи (фіксована частина) 500 грн., штраф (процентна складова) 2018,42 грн.

З розрахунку заборгованості вбачається, що останній платіж щодо погашення заборгованості здійснено Відповідачем 15.08.2014.

З огляду на викладене, враховуючи, що Відповідач не надавав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитним договором, а також інших витрат відповідно до Умов Договору, що підтверджується зокрема розрахунком заборгованості, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, а отже позов підлягає задоволенню.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виник спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Також враховується диспозиція ст.ст. 58, 59 ЦПК України про належність та допустимість доказів. Зокрема, за змістом ст. 59 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань, у справі може бути призначена експертиза (ст. 143 ЦПК України).

Посилання Відповідача на відсутність коштів, суд оцінює критично, так як така обставина звільнення від сплати заборгованості, а ні цивільним законодавством, а ні договором кредиту не передбачена. Окрім цього, укладаючи з Банком кредитний договір, Відповідач знайомився з його умовами та порядком погашення кредиту, так само був обізнаний з ризиками прострочення повернення кредиту, які мав врахувати та передбачити для себе можливі негативні наслідки при укладенні договору.

Так само, суд оцінює критично посилання Відповідач лише на сам факт можливого невірного розрахунку заборгованості, оскільки останній підтверджуючих доказів не надав, та як зазначалося вище також відмовився від призначення відповідної судової експертизи.

Інших підстав, а також доказів, які б спростовували вимоги Банку, Відповідачем в порушення вимог ст. 10 та 60 ЦПК України не надано.

Розподіл судових витрат здійснити відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України, а саме стягнути з Відповідача на користь Банку понесені витрати по сплаті судового збору.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 174, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 "Приватбанк" задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІН НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 "Приватбанк" (ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором № б/н від 11 січня 2007 року у розмірі 42886 (сорок дві тисячі вісімсот вісімдесят шість) грн. 85 коп., яка складається із: заборгованість за кредитом 4211,09 грн.; заборгованість по процентам за користування кредитом 33157,34 грн., заборгованість за пенею та комісією 3000 грн., а також штрафи (фіксована частина) 500 грн., штраф (процентна складова) 2018,42 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІН НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 "Приватбанк" (ЄДРПОУ 14360570) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1600 (тисяча шістсот) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення буде виготовлено та підписано 25.04.2017.

Суддя ОСОБА_3