Ухвала суду № 66170937, 24.04.2017, Новосанжарський районний суд Полтавської області

Справа № 542/531/17

Провадження № 2з/542/8/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 квітня 2017 року смт. Нові Санжари

Суддя Новосанжарського районного суду Полтавської області Гавриленко Т.Г., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову,

В С Т А Н О В И В :

13 квітня 2017 року представник позивача ОСОБА_2, ОСОБА_1, звернулася до Новосанжарського районного суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Аршиця», третя особа: Малоперещепинська сільська рада Новосанжарського району Полтавської області про розірвання договору оренди землі.

Разом із позовом представник позивача надала заяву про забезпечення позову, в якій просить суд забезпечити позов шляхом заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Аршиця» (код ЄДРПОУ 34572475) виконувати сільськогосподарські роботи (передпосівний обробіток ґрунту, сівбу, збір врожаю тощо) на земельній ділянці площею 4,1289 га, кадастровий номер 5323483400:00:005:0373, яка розташована на території Малоперещепинської сільської ради Новосанжарського району Полтавської області та належить ОСОБА_2. Свої вимоги мотивує тим, що ТОВ «Агрофірма «Аршиця» робить неможливим використання спірної земельної ділянки власником ОСОБА_2, що у разі ухвалення судового рішення на користь позивача може значно утруднити чи навіть зробити неможливим його виконання рішення.

Розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по справі № 542/531/17, суд дійшов до висновку про відмову в її задоволенні, виходячи з наступного.

Згідно із частиною першою статті 151 Цивільного процесуального кодексу України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.

У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: 1) причини, у звязку з якими потрібно забезпечити позов; 2) вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 3) інші відомості, потрібні для забезпечення позову (ч. 2 ст. 151 ЦПК України).

Частиною третьою ст. 151 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до пункту 4 Постанови Пленуму ВСУ № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; зясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у звязку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого субєкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Представник Позивача на обґрунтування застосування забезпечення позову вказує, що на даний час розпочинаються весняно-польові роботи на земельних ділянках, під час яких Відповідач може почати обробляти, в тому числі і його земельну ділянку, засіявши її, та в разі задоволення позову він буде мати змогу самостійно господарювати на своїй земельній ділянці, однак виконанні на земельній ділянці дії Відповідача можуть перешкодити його інтересам щодо обробітку (використання) земельної ділянки.

На підтвердження забезпечення позову представником Позивача не надано підтверджень того, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання такого рішення суду у випадку незастосування забезпечення позову. Також, представником Позивача не доведено, що у випадку проведення Відповідачем сільськогосподарських робіт на переданій йому в оренду земельній ділянці в період до винесення рішення по справі та внаслідок таких дій, неможливо буде виконати рішення суду про визнання недійсним договору оренди землі.

Крім того, посилання представника Позивача в заяві, щодо існування перешкод його інтересам щодо обробітку (використання) земельної ділянки є передчасними та містяться на припущеннях.

Слід зазначити, що застосування заходів забезпечення позову шляхом заборони Відповідачу виконувати на вказаній земельній ділянці сільськогосподарські роботи обмежить можливість реалізації його права користуватись зазначеним майном, а також перешкоджатиме господарській діяльності, з врахуванням цільового призначення земельної ділянки, яка передана Відповідачу в користування для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Зазначені обставини в їх системному звязку свідчать, що в задоволенні заяви про забезпечення позову необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 151, 152, 153, 209, 210 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

У Х В А Л И В :

В задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Полтавської області через Новосанжарський районний суд Полтавської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 5 днів з дня отримання її копії.

Суддя (підпис)

Відповідає оригіналу

Суддя Новосанжарського районного суду

Полтавської області ОСОБА_3