Ухвала суду № 66169486, 20.04.2017, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа № 638/4935/17 Головуючий 1-ї інстанції: Шишкін О.В.

Провадження №11-сс/790/639/17 Доповідач: Чопенко Я.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 квітня 2017 року м. Харків

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого судді - Чопенка Я.В.,

суддів - Курила О.М. та Бездітка В.М.,

секретаря - Черкасова А.О.,

з участю прокурора - Подвашецького Д.В.,

захисника - ОСОБА_1,

підозрюваного - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові матеріали за апеляцією захисника на ухвалу слідчого судді Дзержинського районного суду м.Харкова від 31.03.2017 року,-

В С Т А Н О В И Л А:

Цією ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого СВ Шевченківського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_3, яке погоджено прокурором Харківської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_4

Застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Харківській установі виконання покарань управління ДПС України в Харківській області (№27) строком на 60 днів до 20 години 12 хвилин 27 травня 2017 року.

Визначено суму застави в розмірі 70 000 ( сімдесят тисяч) гривень (а.с.36-38).

Як зазначено в ухвалі слідчого судді, 31 березня 2017 року до Дзержинського районного суду м.Харкова надійшло клопотання старшого слідчого СВ Шевченківського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_3, яке погоджено прокурором Харківської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №42017221090000024 від 23.02.2017 року за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2ст.307 КК України.

В обґрунтування клопотання, слідчий вказував, що Шевченківським відділом поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області проводиться досудове слідство у кримінальному провадженні №42017221090000024 за ч.2 ст.307 КК України (а.с.1).

30 березня 2017 року ОСОБА_2 був повідомлений про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України (а.с.15).

Задовольняючи клопотання слідчого про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_2 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, та вважав встановленим існування ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, на які посилався слідчий в своєму клопотанні.

Разом з цим, слідчий суддя при визначенні розміру застави ОСОБА_2, прийшов до висновку про необхідність визначення розміру застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обовязків, передбачених КПК України в розмірі 70 000 ( сімдесят тисяч) гривень.

Не погодившись з ухвалою слідчого судді, захисник підозрюваного ОСОБА_2 адвокат ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Дзержинського районного суду м.Харкова від 31.03.2017 року та постановити нову ухвалу, якою застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід не повязаний із триманням під вартою, а саме: особисте зобовязання або домашній арешт із забороною залишати житло у нічний час з 21-00 години до 06-00 години за адресою: м.Харків, вул.Клочківська, 220, гуртожиток №3, кімната 921.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що ухвала слідчого судді є незаконною та такою що підлягає скасуванню внаслідок порушення вимог КПК України.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, доводи підозрюваного та захисника ОСОБА_5, які наполягали на задоволенні апеляції, думку прокурора, який заперечував проти її задоволення, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку щодо доведеності обґрунтованої підозри ОСОБА_2 у скоєнні злочину, та наявності ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України і з цим погоджується колегія суддів.

Відповідно до положень ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обовязків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

Відповідно до положень статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним засобом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Відповідно до вимог ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч.1 цієї статті.

В обґрунтування клопотання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий посилався на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України; наявність ризиків, передбачених п.п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які на переконання слідчого, у сукупності із даними про особу підозрюваного свідчать про недостатність застосування до ОСОБА_2 більш мяких запобіжних заходів, аніж тримання під вартою.

Порядок розгляду слідчим суддею клопотання про застосування запобіжного заходу відповідає вимогам п.п.3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практиці Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Так, слідчий суддя встановив, що надані стороною обвинувачення у кримінальному провадженні докази доводять обставини, передбачені ч.1 ст.194 КПК України, які свідчать про:

1.наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України;

2.наявність реальних ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені п.п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України;

3.недостатність застосування до ОСОБА_2 більш мяких запобіжних заходів, аніж тримання його під вартою, для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Мотиви прийнятого слідчим суддею рішення викладені в ухвалі, яка в цілому відповідає вимогам ст.196 КПК України (а.с.36-38).

З висновками слідчого судді щодо доведеності обґрунтованості підозри, наявності ризиків, передбачених п.п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України та необхідності застосування до ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою погоджується і апеляційний суд.

За викладених обставин у сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що саме запобіжний захід у виді тримання підозрюваного під вартою в повній мірі відповідає меті його застосування забезпеченню виконання підозрюваним покладних на нього процесуальних обовязків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені п.п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України. Застосування більш мяких запобіжних заходів до ОСОБА_2 є недостатнім.

Апеляційний суд вважає недоведеним наявність ризику передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України, оскільки цей ризик не був зазначений в клопотанні.

Керуючись положеннями КПК України, при постановленні ухвали про застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя обґрунтовано визначив розмір застави у даному кримінальному провадженні як альтернативний запобіжний захід, який буде достатньою мірою гарантувати виконання ОСОБА_2 покладених на нього обовязків та розмір визначеної слідчим суддею застави не є завідомо непомірним для підозрюваного.

Сплата застави спростовує доводи апеляції про її непомірність.

Посилання апелянта на інші судові рішення, по іншим кримінальним провадженням несуттєве, оскільки вони не мають преюдиційної сили при розгляді даної справи.

Наявність у підозрюваного ОСОБА_6 постійного місця проживання, міцних соціальних звязків, не спростовують висновків слідчого судді.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає ухвалу слідчого судді Дзержинського районного суду м.Харкова від 31.03.2017 року законною та обґрунтованою, підстав для її скасування за доводами апеляційної скарги захисника ОСОБА_5 не вбачає.

Керуючись ст.ст.392, 404, 405, 407, 418, 419, 423 КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Дзержинського районного суду м.Харкова від 31.03.2017 року щодо застосування у відношенні підозрюваного за ч.2 ст.307 КК України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням застави в межах строку досудового розслідування залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й відповідно до вимог ст.424 КПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді