Рішення № 66169411, 24.04.2017, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Провадження № 2/641/342/2017 Справа № 641/9380/16-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2017 року

Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - Курганникової О.А.

за участю секретаря судового засідання - Щеглової Г.О.

позивача - ОСОБА_1

представника позивача - ОСОБА_2

представника відповідача - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, 3-я особа Четверта Харківська державна нотаріальна контора про визнання недійсною відмову від прийняття спадщини, визначення додаткового строку для прийняття спадщини та визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину,-

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4, 3-я особа Четверта Харківська державна нотаріальна контора про визнання недійсною відмову від прийняття спадщини, визначення додаткового строку для прийняття спадщини та визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину.

В обґрунтування позову зазначив, що ОСОБА_4 є його рідною сестрою. ІНФОРМАЦІЯ_2 року помер їх батько ОСОБА_5.

Після смерті батька відкрилася спадщина, яка складалася з гаражу НОМЕР_1, розташованому у ГБК «Перемога», що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Танкопія, 6.

Відповідач ОСОБА_4 після смерті батька, шляхом введення позивача в оману вмовила його відмовитися від своєї частки спадщини, а саме у ? частини гаражу НОМЕР_1, розташованому у ГБК «Перемога», що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Танкопія, 6 на її користь.

Відповідач завірила його в тому, що вона після прийняття спадщини та оформлення на себе права власності на спадкове майно виплатить йому грошову компенсацію у сумі вартості 1/2 частини гаражу, тобто компенсацію за ту частину спадщини на яку має право позивач у порядку спадкування за законом.

Він повністю довіряв ОСОБА_4, оскільки вона є його рідною сестрою, підстав вважати, що вона вводить його в оману і не збирається у подальшому виконати свою обіцянку, щодо виплати йому грошової компенсації у вигляді ? частини вартості спадкового майна на момент написання відмови від своєї частки спадщини у ОСОБА_1 не було.

Після прийняття ОСОБА_4 спадщини після померлого батька ОСОБА_5 та оформлення права власності на гараж НОМЕР_1, розташованому у ГБК «Перемога», що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Танкопія, 6 він звернувся до відповідача з вимогою виплатити йому грошову компенсацію за його частину спадкового майна, від якого він відмовився на користь відповідача.

ОСОБА_4 виплатити йому обіцяну грошову компенсацію за частину спадкового майна відмовилася, нічим це не обґрунтовуючи, чим навмисно ввела позивача в оману з метою заволодіти всім спадковим майном після смерті їх батька.

У зв'язку з чим він вимушений звернутись до суду за захистом своїх прав та просить суд визнати недійсною, на підставі ст. 230 ЦК України вчиненою під впливом обману, відмову ОСОБА_1 від прийняття спадщини, яка відкрилася після його померлого батька ОСОБА_5; визнати недійсним свідоцтво видане ОСОБА_4 про право на спадщину на гараж НОМЕР_1, розташований у ГБК «Перемога», за адресою: м. Харків, вул. Танкопія, 6. ; визначити йому додатковий строк для прийняття спадщини після померлого батька ОСОБА_5, судові витрати стягнути з відповідача на його користь.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та пояснив, щоб уникнути відповідальності перед банком за кредитним зобов'язанням він домовився з відповідачкою на взаємно вигідних умовах про те, що він відмовиться від своєї частини спадщини на її користь, а вона в свою чергу після отримання спадщини та її продажу виплатити йому грошову компенсацію за його частину спадкового майна. Однак після отримання свідоцтва про право на спадщину , відповідачка відмовилась продавати гараж та сплачувати грошову компенсацію за його частину спадкового майна. Будь яких інших підстав відмовлятись від спадщини у нього не було. Крім того у 2013-2014 роках в квартирі за адресою АДРЕСА_1 він проживав разом з батьком, здійснював за ним догляд, забезпечував батька продуктами харчування, побутовими засобами, ліками, оскільки після трьох інсультів батько не міг самостійно себе обслуговувати.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач в судовому засіданні 10.04.2017 року заперечувала проти задоволення позову у повному обсязі та пояснила, що ніякої усної або письмової домовленості про продаж спадкового майна та виплати компенсації частки спадкового майна у разі відмови позивача від своєї частини спадщини з братом у неї не було.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала у повному обсязі.

Представник 3 особи Четвертої Харківської державної нотаріальної контори надав до канцелярії суду заяву з проханням слухати справу зі їх відсутності (а. с. 37).

Суд, вислухавши думку, пояснення, доводи сторін по справі, свідків, ознайомившись та дослідивши матеріали справи та надані докази, вважає позов не підлягаючим задоволенню на підставі встановлених фактичних обставин по справі.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошена померлою.

ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року відповідно до свідоцтва про смерть серія НОМЕР_2 виданого Виконавчим комітетом Волоськобалаклійської сільської ради, Шевченківського району, Харківської області 23.02.2015 року (а. с. 73).

До спадкового майна померлого відносився гаражний бокс НОМЕР_1, розташований у ГБК «Перемога», за адресою: м. Харків, вул. Танкопія, 6, який належав йому на праві власності , що вбачається з довідки КП « Харківське Міське БТІ» № 1700866 від 19.05.2015 року (а. с. 82).

Статтями 1258, 1261 ЦК України спадкування за законом здійснюється почергово, в першу чергу спадкують діти спадкодавця, дружина/чоловік, батьки.

До Четвертої Харківської державної нотаріальної контори 29.04.2015 року із заявою про прийняття спадщини звернулась донька померлого -ОСОБА_4 (а. с. 71), (свідоцтво про народження серія НОМЕР_3 від 09.04.1965 року а. с. 75)

26 серпня 2015 року ОСОБА_4 отримала свідоцтво про право на спадщину за законом яка складається з гаражного боксу НОМЕР_1, розташованого у ГБК «Перемога», за адресою: м. Харків, вул. Танкопія, 6 (а. с. 90) , право власності зареєстровано у встановленому законом порядку про свідчить інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 63276000 від 12.07.2016 року (а. с. 10).

Відповідно до ч. 2 ст. 1274 ЦК України спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги.

Також до Четвертої Харківської державної нотаріальної контори 29.04.2015 року звернувся син померлого - ОСОБА_1 (свідоцтво про народження НОМЕР_4 від 07.01.1971 р. а. с. 74) із заявою, якою відмовився від спадщини (а. с. 72).

За ч. 5 ст. 1274 ЦК України відмова від прийняття спадщини може бути визнана судом недійсною з підстав, встановлених статтями 225, 229-231 і 233 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ЦК України, якою вмотивовано позов, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

З аналізу наведених норм слідує, що обман - це певні винні, навмисні дії сторони, яка намагається запевнити іншу сторону про такі властивості й наслідки правочину, які насправді наступити не можуть, або свідомо замовчує про них.

За роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України в п. 20 постанови N 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" від 06.11.2009р. правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину. На відміну від помилки, ознакою обману є умисел у діях однієї зі сторін правочину. Наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману. Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення. Норми статті 230 ЦК не застосовуються щодо односторонніх правочинів.

В даному випадку позивач посилається на те, що згодом, після оформлення заяви, сестра не виконала свою обіцянку з виплати йому вартості його спадкової частки.

Мотиви написання позивачем відмови від отримання спадщини для отримання в подальшому грошової суми від сестри , зважаючи на роз'яснення у п. 20 вищенаведеної постанови Пленуму ВСУ № 9, не мають значення для вирішення даного спору.

Оскільки за своєю правовою природою відмова від прийняття спадщини є одностороннім правочином, який не допускає можливості врахування самообману як підстави для визнання його недійсним, а тому відсутні підстави для визнання недійсною відмови ОСОБА_1 від спадщини, оскільки положення ст. 230 ЦК України не підлягають застосуванню до виниклих по справі правовідносин.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 59 ЦПК України , обставини справи , які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Так рішення у вказаній категорії справ не може ґрунтуватись на свідченнях свідка та показаннях самого позивача. Крім того свідки ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_10. ОСОБА_9 в судовому засіданні надали прояснення стосовно обставин по справі , які відомі їм зі слів позивача, а тому суд не може взяти їх до уваги.

Крім того, згідно із ч. 5 ст. 1273 ЦК України відмова від спадщини є безумовною і беззастережною.

Зазначеною нормою закону передбачено, що спадкоємець не може в обмін на відмову від прийняття спадщини вимагати отримання для себе або інших осіб будь-яких матеріальних чи нематеріальних благ.

Зважаючи на таке положення, позиція позивача щодо відмови від своєї частки у спадщині на користь сестри ОСОБА_4 під умовою сплати нею ? частину вартості спадкової частки на його користь - є юридично неспроможною.

Виходячи із загального принципу презумпції правомірності правочину, та з огляду на те, що дії державного нотаріуса, який прийняв заяву від позивача про відмову від спадщини, позивачем не оскаржувались та під сумнів не ставились взагалі жодним учасником процесу, вважається, що нотаріус вчинив нотаріальну дію, яка відповідає вимогам чинного законодавства України без порушень порядку вчинення такої дії.

Позивач діяв добровільно, на власний розсуд, та без будь-якого тиску або примусу щодо нього при написанні та поданні цієї заяви до нотаріальної контори. Дані обставини визнані і сторонами, а тому не підлягають доказуванню , що відповідає положенню ст..61 ЦПК України.

Так, відмова від прийняття спадщини може бути відкликана протягом строку, встановленого для її прийняття. Однак, позивач, у визначений законодавством строк з відповідною заявою не звернувся, та не надав суду належних доказів у підтвердження поважності причин його пропуску, а тому підстав для визначення ОСОБА_1 додаткового строку для прийняття спадщини за законом після померлого батька ОСОБА_5 суд не вбачає.

Позовні вимоги в частині визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом а саме гараж НОМЕР_1 розташованому у ГБК «Перемога», що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Танкопія, 6, задоволенню не підлягають, оскільки є похідними від позовних вимог про визнання недійсною відмови від прийняття спадщини.

Суд, розглянувши справу повно, всебічно, об'єктивно, неупереджено, в межах заявлених вимог, приймаючи до уваги, що позивачем не було надано доказів порушення його прав , дійшов обґрунтованого висновку відсутності правових підстав у вимогах позивача, у зв'язку з чим вони задоволенню не підлягають.

Оскільки позов залишено без задоволення, судові витрати не підлягають стягненню з відповідача, що відповідає положенню ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст.. 10, 11, 88, 209, 212, 214-215, 217, 218 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: О. А. Курганникова