Ухвала суду № 66169039, 25.04.2017, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 182/2716/16-к Суддя 1 інстанції Борисова Н. А.

Номер провадження 11-кп/774/262/К/17 Суддя-доповідач ОСОБА_1

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Пістун А.О.

суддів Коваленко Н.В., Мажари С.Б.

за участю секретаря Євтодій К.С.

розглянула 25 квітня 2017 року у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі апеляційну скаргу першого заступника прокурора Дніпропетровської області на ухвалу Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09 лютого 2017 року, по кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12014040340001043 відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, р. Комі, українка, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_3, вдова, пенсіонерка, здійснює догляд за сином-інвалідом, яка зареєстрована та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимої ,

обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч.4 ст. 358 КК України.

Учасники судового провадження:

прокурор Троцик С.В.

обвинувачена ОСОБА_2

В апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу суду скасувати у звязку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону. Призначити новий розгляд кримінального провадження у суді першої інстанції.

Ухвалою суду першої інстанції ОСОБА_2, звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.190, ч.4 ст. 358 КК України у звязку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності та закрито кримінальне провадження.

Цивільний позов Управління пенсійного фонду України в м. Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області залишено без розгляду.

ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, за наступних обставин.

20.08.2012 року в денний час, більш точного часу під час проведення досудового слідства не встановлено, ОСОБА_2 з метою збільшення трудового стажу для оформлення підвищеної пенсії за віком, на яку не мала права за законом, тобто з метою заволодіння чужим майном, прийшла до Управління Пенсійного фонду України в м. Нікополі Дніпропетровської області (надалі по тексту УПФУ), який розташований по пр. Трубників, 116 в м. Нікополі Дніпропетровській області, де навмисно, шляхом обману надала завідомо неправдиві підроблені документи, які заздалегідь придбала у невстановленої особи, часі та місці, а саме:

- диплом ЕО № 243954 на своє імя про нібито навчання у Винницькому технікуму радіоелектроніки в період часу з 1971 року по 28.02.1975 рік та отримання спеціальності монтажника радіоапаратури , який видається установою який надає права з метою її використання;

- трудову книжку АТ - III № 7146845 на своє імя в яку внесені відомості про нібито її навчання у Винницькому технікуму радіоелектроніки в період часу з 1971 року по 28.02.1975 рік та отримання спеціальності монтажника радіоапаратури та місце роботи на заводі «Сигнал» учнем, майстром в період часу з березня 1975 року по 10.10.1997 року, яка посвідчується підприємствами, установами, організаціями, громадянином - підприємцем яка надає права з метою її використання;

- довідку № 58 від 06.06.2012 року про заробітну плату для обчислювання пенсії з Роздільського заводу «Сигнал» на своє імя за період з 1992 року по 1996 рік яка склала в середньому за місяць 5939 грн., яка видається підприємством яка надає права з метою її використання;

- довідку № 59 від 06.06.2012 року з Роздільського заводу «Сигнал» про його перейменування на своє імя, яка видається підприємством яка надає права з метою її використання;

видала їх за оригінали, надавши головному спеціалісту відділу по зверненням громадян УПФУ в м. Нікополі Дніпропетровської області, ОСОБА_3

Неправдивість даних офіційних документів є в тому, що в періоди обумовлені в документах, ОСОБА_2 у Винницькому технікуму радіоелектроніки в період часу з 1971 року по 28.02.1975 рік не навчалась. Спеціальності монтажника радіоапаратури не отримувала, на заводі «Сигнал» ніколи не працювала та заробітну плату там не отримувала.

На підставі цих документів ОСОБА_2 20.08.2012 року була безпідставно нарахована підвищена пенсія в сумі 1873,16 грн. за місяць, яка підвищувалася в звязку зі збільшенням прожиткового мінімуму громадян в Україні та за період часу з 20.08.2012 р. по 31.01.2014 р. їй зайво перераховані грошові кошти в сумі 33167,87 грн., які належали УПФУ в м. Нікополі Дніпропетровської області.

Таким чином ОСОБА_2 умисно, протизаконно, з корисливих мотивів, шляхом обману заволоділа грошима, в сумі 33167,87 грн., які належали УПФУ в м. Нікополі Дніпропетровської області чим спричинила майнову шкоду на вказану суму.

Вказані дії ОСОБА_2 мають правову кваліфікацію за ч.4 ст.358 КК України як використання завідомо підроблених документів та за ч.1 ст. 190 КК України як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство).

В обґрунтування вимог своєї апеляційної скарги прокурор зазначає, що судом істотно порушено вимоги кримінального процесуального закону, які перешкодили суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення. На думку прокурора, суд при вирішенні питання про закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_2, у звязку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, повинен був під час судового розгляду перевірити: чи мали місце діяння, у вчиненні яких обвинувачується особа; чи містять ці діяння склад кримінальних правопорушень і якими статтями закону України про кримінальну відповідальність вони передбачені; чи винна обвинувачена у вчиненні цих кримінальних правопорушень; чи підлягає обвинувачена покаранню за вчинені нею кримінальні правопорушення.

Під час апеляційного розгляду прокурор підтримав апеляційну скаргу прокурора, просив скасувати ухвалу суду та призначити новий розгляд кримінального провадження.

Обвинувачена ОСОБА_2 заперечувала проти апеляційної скарги прокурора, просила ухвалу суду залишити без змін.

Відповідно до ст. 402 КПК України заперечення на апеляційну скаргу учасниками судового провадження подані не були.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду та думку учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши наведені у апеляційній скарзі доводи, зіставивши їх з наявними матеріалами, прослухавши технічний запис судового засідання в межах підготовки провадження до розгляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно дост. 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Пунктом 2 частини 1статті 49 КК Українипередбачено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки у разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за яким передбачене покарання у виді обмеження або позбавлення волі.

Згідно із п. 1 ч. 2ст. 284 КПК Україникримінальне провадження закривається судом у зв'язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Відповідно до вимогст. 49 КК Українита роз'яснень, що містяться впостанові Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності заст. 49 КК України, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого.

Умовою звільнення особи від кримінальної відповідальності є вчинення нею певного умисного злочину, незалежно від того, закінчено його чи ні, вчинений він одноособово чи у співучасті.

При вирішенні питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності суд повинен переконатися, що діяння, яке поставлено особі за провину, дійсно мало місце, що воно містить склад злочину і особа винна в його вчиненні, а також, що умови та підстави її звільнення від кримінальної відповідальності передбаченіКК України.

Ухвала суду, винесена у порядку, передбаченомустаттею 284 КПК, має бути вмотивованою. Зокрема, поряд із доказами винності особи в учиненні злочину в цій постанові слід зазначити умови та підстави, з урахуванням яких суд вирішив звільнити особу від кримінальної відповідальності.

Проте суд першої інстанції, приймаючи рішення про звільнення ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності на підставіст. 49 КК України, всупереч вимогам закону, у своїй ухвалі привів лише пред'явлене обвинуваченняорганом досудового розслідування, не навів висновки про те, що дані діяння, які поставлені ОСОБА_2 за провину, дійсно мали місце, що вони містять склад злочину і вона винувата в їх вчиненні, не навів в ухвалі жодного доказу на підтвердження встановлення вказаних обставин.

Як вбачається з оскаржуваної ухвали суду, при її ухваленні питання про винність ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України, залишилося поза увагою суду та не було досліджено незважаючи на невизнання своєї вини підсудною.

Більше того, суд звільнив обвинувачену від кримінальної відповідальності за клопотанням ОСОБА_2, яка надала свою згоду на таке звільнення, але не визнала свою вину в інкримінованих їй злочинах. За таких обставин суд у своєму рішенні мав зробити висновок про встановлення вини в діях обвинуваченої з належним обґрунтуванням своїх висновків на основі доказів, досліджених під час судового слідства.

Також суд першої інстанції не роз'ясняв обвинуваченій підстави та правові наслідки такого звільнення.

Право на отримання мотивованого судового рішення є процесуальним елементом права на справедливий суд (ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод).

Зазначені порушення відповідно дост. 412 КПК Україниє істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили судуприйняти законне та обґрунтоване судове рішення.

За змістом п. 3 ч. 1ст. 409 КПК Україниістотне порушення вимог кримінального процесуального закону є підставою для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, ухвала суду щодо ОСОБА_2 не може вважатися законною і обґрунтованою та підлягає скасуванню зпризначеннямнового розгляду у суді першої інстанції у відповідності дост. 415 КПК України.

Керуючись положеннями ч. 6ст. 9 КПК Українищодо застосування загальних засад кримінального провадження у випадках, коли положення цьогоКодексуне регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, колегія суддів при призначенні нового судового розгляду даного кримінального провадження, дійшла висновку про необхідність застосування загальних засад кримінального провадження.

При новому судовому розгляді суду необхідно врахувати наведене в ухвалі та перевірити й інші доводи апеляційної скарги прокурора, оскільки відповідно до вимог ч.2 ст.415 КПК України призначаючи новий розгляд у суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції не має права вирішувати наперед питання про доведеність чи недоведеність обвинувачення, достовірність або недостовірність доказів, перевагу одних доказів над іншими, застосування судом першої інстанції того чи іншого закону України про кримінальну відповідальність та покарання та постановити рішення, яке буде відповідати вимогам кримінального процесуального закону.

Керуючись ст. ст.404,405,407,409,412,415 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу прокурора - задовольнити.

Ухвалу Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 09 лютого 2017 року, по кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12014040340001043 відносно ОСОБА_2, обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч.4 ст. 358 КК України скасувати і призначити новий судовий розгляд у суді першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді Апеляційного суду

Дніпропетровської області

ОСОБА_1 ОСОБА_4 ОСОБА_5