Ухвала суду № 66167117, 20.04.2017, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 127/26850/16-к Провадження №11-кп/772/568/2017

Категорія: крим. Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1

Доповідач : Нешик Р. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2017 року м. Вінниця

Апеляційний суд Вінницької області в складі:

Головуючого судді: Нешик Р.І.

суддів: Дедик В.П., Кривошеї А.І.

секретаря: Міхневич І.А.

захисника: ОСОБА_2

адвокатів: ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянула 20 квітня 2017 року у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційні скарги ОСОБА_5, ОСОБА_6 та адвоката ОСОБА_3 в інтересах ПП «Династія-2012» на вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 11.01.2017 року, яким затверджено угоду між обвинуваченим

ОСОБА_7,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого адресою: м. Вінниця, проспект Юності, 37/72, фактично проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше в силу ст. 89 КК України не судимого;

та прокурором про визнання винуватості із призначенням йому узгодженого покарання за ч.5 ст.27 ч.3, 4 ст. 358, ч.2 ст.205-1, ч.1 ст.205, ч.5 ст. 27 ч.2 ст. 205-1, ч.5 ст.27 ч.2 ст.205 КК України на підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді 2 років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнено засудженого ОСОБА_7 від відбування призначеного судом покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку терміном один рік шість місяців не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обовязки.

Відповідно до вимог п.п.1,2 ч.1 ст.76 КК України зобов'язано ОСОБА_7 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Із ОСОБА_7 стягнуто процесуальні витрати та вирішені питання із речовими доказами.

за участю прокурорів: Кузьміна С.В., Ковальського А.А.

В С Т А Н О В И В:

В апеляційних скаргах ОСОБА_5, ОСОБА_6 та адвоката ОСОБА_3 ставилось питання про скасування вироку суду відносно ОСОБА_7 про затвердження угоди про визнання винуватості із поверненням обвинувального акту для продовження досудового слідства в загальному порядку, посилаючись, що умови угоди порушують права і інтереси ОСОБА_5 і ОСОБА_6, оскільки обвинувальним вироком щодо ОСОБА_7 створено преюдицію, якою всупереч презумції невинуватості, встановлено факт співучасті у злочинах, за які ОСОБА_7 засуджений.

Згідно зазначеного вироку суду ОСОБА_7 після знайомства в жовтні місяці 2014 року, із особою, матеріали відносно якого виділені в окреме провадження, за його співучастю та вказівками і керівництвом із використанням чужого паспорта на прізвище ОСОБА_8, придбаного при невстановлених слідством обставинах, вклеївши свою фотокартку, став використовувати його як свій у всіх інстанціях для реєстрації правовстановлюючих документів, необхідних для створення фіктивних підприємств ТОВ «Ділові ініціативи» та ТОВ «ПродТор».

За підробленим паспортом в відділеннях банків протягом 2014-2015 років ними відкривались банківські рахунки для проведення банківських операцій.

Створення фіктивних товариств з обмеженою відповідальністю «Ділові ініціативи» та «ПродТор» дало можливість особі, матеріали відносно якої виділені в окреме провадження та іншим невстановленим слідством особам здійснювати незаконну діяльність, що полягала в наданні підприємствам реального сектору економіки в тому числі ПП «Династія 2012» послуг з незаконного формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

На стадії досудового слідства між прокурором і обвинуваченим ОСОБА_7 13.12.2016 року була укладена угода, за якою обвинуваченим визнані обставини обвинувачення.

Суд визнав угоду такою, що відповідає вимогам закону, визнавши його винним за всіма статтями Кримінального кодексу України, за якими йому оголошувались підозри із призначенням узгодженого покарання.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду; пояснення представників заінтересованих осіб, які підтримали доводи поданих ними апеляційних скарг; прокурора, який заперечив проти їх задоволення, виступи їх в судових дебатах в підтримання висловлених ними позицій; дослідивши доводи апеляційних скарг та перевіривши матеріали судового провадження, апеляційний суд дійшов висновку про скасування вироку суду.

Обвинувачений на апеляційний розгляд не зявився, хоча належним чином був повідомлений про апеляційний розгляд, проте всі учасники апеляційного провадження, в тому числі його адвокат, від імені обвинуваченого, просили провести апеляційний розгляд у його відсутність, що не впливає на погіршення його становища, із чим суд погодився.

Право на оскарження судових рішень у судах апеляційної і касаційної інстанцій є складовою конституційного права особи на судовий захист, що гарантується визначеними Конституцією України основними засадами судочинства, які є обовязковими для всіх форм судочинства і судових інстанцій, зокрема забезпеченням апеляційного і касаційного оскарження рішення суду, що передбачено п.8 ст.129 Конституції України та п.3.2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 року №11-рп/2012.

А тому відсутність «інших осіб» у переліку субєктів оскарження, передбаченому ст.394 КПК України за умови, що судове рішення стосується їх прав, свобод і інтересів, не є перешкодою у доступі до правосуддя та звернення до суду вищої інстанції, що передбачено ч.2 ст.24 КПК України.

Стосовно зазначеного провадження, виходячи із вищезазначеного, ключовим питанням є встановлення, чи насправді вирок щодо ОСОБА_7 стосується інтересів ОСОБА_9 і ОСОБА_6 тією мірою, що надає їм право оскаржити вирок та ставити питання про його скасування, із посиланням що тим самим порушено їхні права та інтереси.

В своєму вироку суд фактично встановив особу ОСОБА_5, визнав його організатором скоєних злочинів із ОСОБА_7 зазначивши, що особа матеріали відносно якої виділені в окреме кримінальне провадження, отримала в Національній академії внутрішніх справ України за кваліфікацією «юрист» пропрацювавши в органах міліції та в органі, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства, у тому числі на керівних посадах, володіючи знаннями у сфері податкового законодавства України та ведення господарської діяльності, вирішив незаконно їх використати.

Так, приблизно в другій половині 2014 року у особи, матеріали відносно якого виділені в окреме кримінальне провадження виник злочинний умисел на створення суб'єктів господарювання - фіктивних підприємств з метою прикриття незаконної діяльності, яка полягала у наданні підприємствам реального сектору економіки послуг з незаконного формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

Формулювання у вироку, що створення фіктивного ТОВ надало можливість ПП «Династія 2012» незаконно сформувати податковий кредит з податку на додану вартість передбачає наявність вини в цьому керівника приватного підприємства, ОСОБА_6, відносно якого проводиться досудове слідство.

При цьому відсутність у вироку вказівки на прізвища особи не означає неможливість їх ідентифікації.

Згідно повідомлення про підозри від 29.11.2016 року особою із освітою, отриманого в Національній академії внутрішніх справ України, із кваліфікацією «юрист» є ОСОБА_5, а керівником ПП «Династія 2012» є ОСОБА_6

З огляду на що висновок у вироку на вищезазначене є констатацією винуватості даних осіб у скоєнні ними злочинів.

У доктрині права преюдиція це загальні положення (правила), в силу яких особа, яка здійснює оцінку доказів і суд при постановлені вироку вправі вважати встановленими обставини, які мають значення для вирішення кримінальної справи. Преюдиційні факти не потребують повторного чи додаткового дослідження. Факт преюдиції розцінюється суддею як безспірний, встановлений компетентним органом і як такий, що спрощує оцінку даних.

Враховуючи, що умови угоди, викладені у вироку суду відносно ОСОБА_7 порушують права і інтереси інших осіб, суд відповідно до п.п.3 ч.7 ст.474 КПК України мав відмовити в затверджені угоди.

Невиконання вимог, встановлених ч.7 ст.474 КПК України надає не лише право на оскарження вироку суду першої інстанції ухваленого на підставі угоди про визнання винуватості, а і підстави до його скасування.

Виходячи із правових позицій Верховного Суду України, викладених в постанові судової палати у кримінальних справах від 03.03.2016 року по конкретних кримінальних провадженнях керуючись ст.ст.394, 404, 405, 407, 409, 415, 419, 474 КПК України, апеляційний суд,-

У х в а л и в :

Апеляційні скарги ОСОБА_5, ОСОБА_6 та адвоката ОСОБА_3 задовільнити.

Вирок Вінницького міського суду Вінницької області від 11.01.2017 року за угодою про визнання винуватості щодо ОСОБА_7 скасувати.

Відмовити в затвердженні угоди про визнання винуватості між прокурором і обвинуваченим ОСОБА_7

Обвинувальний акт відносно ОСОБА_7 направити прокурору для продовження досудового розслідування в загальному порядку.

Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.

Судді:

Р.І. ОСОБА_10 ОСОБА_11 Кривошея

Згідно з оригіналом: