Постанова № 66166627, 13.04.2017, Апеляційний суд міста Києва

[1]

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2017 року м. Київ

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва - Сілкова І.М., за участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності - ОСОБА_2 та його захисників - адвокатів Гавриша С.О. та Гайдаша О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду міста Києва апеляційну скаргу адвоката Гавриша С.О. на постанову судді Солом'янського районного суду м. Києва від 10 січня 2017 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП, -

В С Т А Н О В И Л А:

Цією постановою ОСОБА_2 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 (шестисот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10 200,00 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Згідно постанови суду, ОСОБА_2, 11.10.2016 року о 06 год. 58 хв., керував автомобілем марки «Мерседес» д.н.з. НОМЕР_1, в м. Києві по пр. Відрадний, з ознаками алкогольного сп'яніння, а саме нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота, невиразна мова. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку, за допомогою спеціального технічного засобу, а також у медичному закладі водій відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.

Не погоджуючись з таким рішенням, адвокат Гавриш С.О., який діє в інтересах ОСОБА_2, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову судді від 10.01.2017 року, а провадження в справі відносно ОСОБА_2 закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

На обгрунтування апеляційних вимог, посилаючись на незаконність оскаржуваної постанови, апелянт зазначає, що під час розгляду справи, суд першої інстанції неповністю з'ясував усі фактичні обставини справи, а зібрані у справі та досліджені в ході судового розгляду докази не є достатніми для визнання вини ОСОБА_2 у вчиненні даного правопорушення, внаслідок чого було прийнято судове рішення, з посиланням на факти, які не були озвучені під час розгляду справи.

При цьому вказує, що діючим законодавством передбачено конкретний порядок встановлення стану алкогольного або іншого сп'яніння, а також порядок дій у разі відмови від проходження такого огляду на місці події, що є правом водія та кореспондується з відповідними обов'язкам працівників поліції, а отже, ОСОБА_2, скориставшись своїм правом відмови від проведення поліцейським огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, звернувся до працівників поліції з вимогою про направлення або доставлення до відповідного закладу охорони здоров'я для проведення його огляду на стан сп'яніння, однак в порушення вимог ст. 266 КУпАП, йому було відмовлено, внаслідок чого, висновок суду про відмову ОСОБА_2 від проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння у встановленому законом порядку, не відповідає дійсності, оскільки ОСОБА_2 відмовився від проходження огляду лише на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів.

Також зазначає, що під час складання протоколу відносно ОСОБА_2, йому не були роз'ясненні його права, не надано на його вимогу відповідні документи на спеціальний технічний засіб, а на відеозаписі з відеореєстратора інспектора поліції чутно про неодноразове заявлення відводу свідкам, які були залучені працівниками поліції, при цьому згідно даного відеозапису, ОСОБА_2 відмовився лише від проходження огляду за допомогою спеціального технічного запису, а не від проходження огляду у спеціалізованій установі.

Доповівши матеріали справи за апеляційною скаргою адвоката Гавриша С.О., вислухавши пояснення ОСОБА_2 та його захисників, які підтримали подану апеляційну скаргу і просили скасувати оскаржувану постанову судді від 10.01.2017 року, а провадження в справі закрити за відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення; перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та апеляційні доводи, вважаю, що апеляційна скарга адвоката Гавриша С.О. не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, перевіркою матеріалів справи встановлено, що суд першої інстанції розглянув справу у відповідності з вимогами ст.ст. 245, 252, 280 КУпАП, всебічно, повно та об'єктивно з'ясував всі обставини вчинення адміністративного правопорушення і виніс постанову, зміст якої відповідає вимогам ст. 283 КУпАП.

Висновок суду про винуватість ОСОБА_2 у порушенні ним п. 2.5 Правил дорожнього руху України є обґрунтованим та підтверджується наявними в матеріалах справі доказами, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення від 11.10.2016 року серії АП2 №034043 (а.с. 1), в якому зазначено, що ОСОБА_2 керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп'яніння (нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота, невиразна мова), при цьому пройти огляд на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків; поясненнями цих свідків, які засвідчили відмову ОСОБА_2 від проходження огляду на стан сп'яніння, як за допомогою приладу «Драгер», так і в закладі охорони здоров'я (а.с. 2, 3), відеозаписом з нагрудного відеореєстратора працівника поліції щодо обставин вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення (а.с. 21) та розпискою про залишення на зберіганні транспортного засобу (а.с. 4), на підтвердження факту відсторонення ОСОБА_2 від керування автомобілем, а тому його вина у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП повністю доведена.

Під час апеляційного розгляду справи, ОСОБА_2 пояснив, що 11.10.2016 року він дійсно був зупинений працівниками поліції, які запропонували йому пройти тест на стан сп'яніння з використанням технічного засобу, однак він відмовився від проходження такого огляду, оскільки залучені працівниками поліції свідки, були їхніми знайомими, а тому він заявив обґрунтований відвід вказаним свідкам, вимагаючи від поліцейських залучити інших, неупереджених свідків, однак йому було відмовлено.

Наголошує, що працівники поліції не пропонували йому пройти огляд на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я, а після його відмови пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою приладу «Драгер», одразу склали відносно нього протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 130 КУпАП.

За клопотанням адвоката ГавришаС.О., до суду були викликані інспектор патрульної поліції ОСОБА_5, який складав протокол про адміністративне правопорушення від 11.10.2016 року, а також ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які згідно цього протоколу були свідками відмови ОСОБА_2 від проходження огляду на стан сп'яніння та надавали працівникам поліції свої пояснення, однак зазначені свідки в судове засідання не з'явились, про причини своєї неявки суду не повідомили.

Інспектор поліції ОСОБА_5, який прибув за викликом до апеляційного суду пояснив, що 11.10.2016 року, здійснюючи патрулювання ввіреної території, рухаючись по пр. Відрадний зі сторони вул. Ніжинська в м. Києві, побачив як водій автомобіля «Мерседес» д.н.з. НОМЕР_1, під час руху допустив порушення вимог ПДР України, внаслідок чого було прийнято рішення зупинити даний транспортний засіб для складання відносно водія протоколу про адміністративне правопорушення.

Підійшовши до автомобіля та повідомивши водію про причини зупинки транспортного засобу, були всі підстави вважати, що водій даного автомобіля - ОСОБА_2 перебуває в стані алкогольного сп'яніння, на що вказували відповідні ознаки такого стану, зокрема різкий запах алкоголю з порожнини рота, невиразна мова, порушення координації рухів, неадекватна поведінка.

ОСОБА_2 заперечував, що вживав алкогольні напої, при цьому на пропозицію пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою приладу «Драгер» останній спочатку погодився, однак через деякий відмовився від проходження такого огляду, мотивуючи це тим, що свідки, які були залучені працівниками поліції на місці зупинки транспортного засобу, є знайомими поліцейських, а тому вимагав залучити інших свідків.

Після відмови водія ОСОБА_2 пройти огляд на стан сп'яніння за допомогою приладу «Драгер», йому було запропоновано пройти огляд в закладі охорони здоров'я, однак від проходження такого огляду він також відмовився, внаслідок чого, в присутності двох свідків, відносно ОСОБА_2 був складений протокол за ч.1 ст. 130 КУпАП.

Крім цього, інспектор поліції ОСОБА_5 повідомив, що під час складання відносно водія ОСОБА_2 протоколу про адміністративне правопорушення, останній викликав швидку медичну допомогу, яка згодом забрала його з місця пригоди.

Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачена відповідальність як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Отже, досліджені в судовому засіданні докази, що містяться в матеріалах справи, пояснення інспектора поліції, який під час апеляційного розгляду справи детально розповів про обставини вищезазначеної події та складання відносно ОСОБА_2 протоколу про адміністративне правопорушення від 11.10.2016 року за ч.1 ст. 130 КУпАП, які об'єктивно узгоджуються з іншими наявними в матеріалах справі доказами і з достатньою повнотою підтверджують факт порушення останнім вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України та спростовують доводи апеляційної скарги про порушення працівниками поліції процедури проведення огляду ОСОБА_2 на стан сп'яніння, передбаченої ст. 266 КУпАП.

До того ж, аналогічні доводи вже були предметом перевірки суддею місцевого суду, який обґрунтовано не прийняв доводи ОСОБА_2 і його захисника до уваги, пославшись на відеозапис з нагрудної камери інспектора поліцейського, згідно якого, ОСОБА_2 декілька разів пропонували пройти огляд на стан сп'яніння у встановленому Законом порядку, однак останній від проходження такого огляду відмовився в присутності двох свідків.

Таким чином доводи апеляційної скарги про те, що після відмови ОСОБА_2 від проведення огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, працівники поліції, на його вимогу, відмовились направити або доставити його до відповідного закладу охорони здоров'я для проведення огляду на стан сп'яніння, є безпідставними, оскільки адвокат Гавриш С.О. не надав жодних доказів на підтвердження таких доводів. При цьому сам ОСОБА_2, маючи таку можливість, не зазначав про ці обставини у протоколі про адміністративне правопорушення, а лише висловив свою незгоду із складанням відносно нього даного протоколу.

Також слід зазначити, що після складання відносно ОСОБА_2 протоколу за ч.1 ст. 130 КУпАП, останній, викликавши на місце пригоди швидку медичну допомогу у зв"язку з поганим самопочуттям, мав реальну можливість самостійно здати необхідні аналізи на вміст алкоголю в крові у закладі охорони здоров'я, куди він був доставлений, однак останній цього не зробив.

Отже, апеляційний суд критично ставиться до пояснень ОСОБА_2, наданих під час апеляційного перегляду оскаржуваної постанови судді від 10.01.2017 року, оскільки зазначені ним обставини не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду та спростовуються сукупністю наявних в матеріалах справи доказів, в тому числі беззаперечними даними відеозапису з нагрудного відеореєстратора працівника поліції (а.с. 21), а також поясненнями інспектора поліції, який складав відносно ОСОБА_2 протокол про адміністративне правопорушення та поясненнями свідків, а відтак, суд вважає пояснення ОСОБА_2 такими, що надані останнім з метою уникнути відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення.

Що стосується доводів апеляційної скарги про те, що працівники поліції, в порушення вимог Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», не повідомили ОСОБА_2 про порядок застосування спеціального технічного засобу і на його вимогу не надали сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки, то такі доводи є необґрунтованими, оскільки відповідно до пункту 5 розділу ІІ зазначеної Інструкції, інформування особи, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та надання на вимогу відповідних технічних документів на цей засіб, здійснюється безпосередньо перед проведенням огляду на стан сп'яніння, однак як вбачається з пояснень ОСОБА_2 та відеозапису з відеореєстратора (а.с. 21), він взагалі відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння за допомогою спеціального технічного засобу, а доводи щодо не роз'яснення йому прав та обов'язків, передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, є неспроможними, оскільки, як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення (а.с. 1), ОСОБА_2 був ознайомлений зі своїми правами, про що свідчить його власноручний підпис у відповідній графі даного протоколу, при цьому ці права були йому роз'яснені і під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції.

За наведеного, постанова судді Солом'янського районного суду м. Києва від 10 січня 2017 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП є законною та обґрунтованою і підстави для її скасування та закриття провадження в справі, про що ставиться питання в його апеляційній скарзі, відсутні.

На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду -

П О С Т А Н О В И Л А:

Постанову судді Солом'янського районного суду м. Києва від 10 січня 2017 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП - залишити без зміни, а апеляційну скаргу адвоката Гавриша С.О., подану в інтересах ОСОБА_2 - без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя: І.М. Сілкова

Справа№ 33/796/543/2017 Категорія КУпАП: ч.1 ст. 130 КУпАП

Головуючий у апеляційній інстанції - Сілкова І.М.