Постанова № 66166204, 04.04.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" квітня 2017 р. Справа№ 911/3017/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко А.І.

суддів: Майданевича А.Г.

Отрюха Б.В.

за участю представників сторін:

від прокуратури: Нестеренко Є.І. - старший прокурор відділу

від відповідача-1: не з"явився

від відповідача-2: Бойко О.М. - представник

від третьої особи-1: не з"явився

від третьої особи-2:не з"явився

від третьої особи-3: Дубровінська І.Ю. - представник

від третьої особи-4: не з"явився

від третьої особи-5: не з"явився

від третьої особи-6: не з"явився

розглянувши апеляційну скаргу Заступника прокурора Київської області

на ухвалу

Господарського суду Київської області

від 15.02.2017р.

у справі № 911/3017/16 (суддя Мальована Л.Я.)

за позовом Заступника прокурора Київської області

до Ірпінської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю "Розбудова"

за участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_5

за участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів:

1. Виконавчий комітет Ірпінської міської ради;

2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Київінвест-Олімпія";

3. Комунальне підприємство "Ірпінське земельно-кадастрове бюро";

4. Відокремлений підрозділ "Київська обласна філія Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру";

5. Управління Держгеокадастру у м. Ірпінь Київської області;

6. Головне управління Держгеокадастру в Київській області

про вчинення певних дій

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Київської області від 15.02.2017р. у справі № 911/3017/16 зупинено провадження у справі до вирішення пов"язаної з нею іншої справи № 367/3801/16-ц, яка розглядається Ірпінським міським судом Київської області.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, Заступник прокурора Київської області звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, просить оскаржувану ухвалу скасувати та передати справу до Господарського суду Київської області для розгляду по суті позовних вимог, посилаючись на порушення місцевим судом норм матеріального та процесуального права, неповне з»ясування обставин справи.

На думку апелянта, паралельне вирішення Ірпінським міським судом іншого спору у справі №367/3801/16-ц не є тією обставиною, що унеможливлює розгляд судом справи №911/3017/16, оскільки розгляд позовних вимог щодо визнання незаконними та скасування рішень Ірпінської міської ради № 1321-39-IV від 12.09.2005, №1816-47- V від 27.05.2008, 3390-45-VІ від 27.06.2013 не спростовує можливість Господарського суду Київської області самостійно встановити обставини, що входять до предмету доказування позовної заяви прокуратури Київської області.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.03.2017р. апеляційну скаргу Заступника прокурора Київської області передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді: Тищенко А.І., суддів Отрюха Б.В., Михальської Ю.Б.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.03.2017р. порушено апеляційне провадження у справі № 911/3017/16, апеляційну скаргу Заступника прокурора Київської області призначено до розгляду на 04.04.2017, викликано повноважних представників сторін в судове засідання.

Розпорядженням № 09-53/1346/17 від 03.04.2017 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу справи, в зв'язку перебуванням судді Михальської Ю.Б., яка не є головуючим суддею ( суддею-доповідачем), у відпустці.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни колегії суддів від 03.04.2017 справу № 911/3017/16 передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі головуючого судді: Тищенко А.І., суддів: Майданевича А.Г., Отрюха Б.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.04.2017р. прийнято апеляційну скаргу Прокуратури Київської області до провадження в складі колегії суддів Київського апеляційного господарського суду головуючий суддя: Тищенко А.І., судді: Майданевич А.Г., Отрюх Б.В.

В судове засідання представники відповідача-1, третіх осіб-1, 2, 4, 5, 6, не з»явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, про причини неявки суд не повідомлено.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_5 в судове засідання не з»явився, поштова кореспонденція, направлена на його адресу, повернулась на адресу суду з позначкою «за закінченням терміну зберігання».

Відповідно до абз. 3 п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року за №18 в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Застосовуючи згідно з частиною 1 статті 4 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Вислухавши думку представника прокуратури, відповідача-2, третьої особи-3, дослідивши матеріали справи, колегія приходить до висновку про можливість розгляду справи у відсутності представників відповідача-1, третіх осіб-1, 2, 4, 5, 6, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, оскільки вони не скористалися своїми правами, передбаченими статтею 22 ГПК України, та виходячи з того, що явка сторін не визнавалася обов'язковою судом апеляційної інстанції, а участь в засіданні суду (як і інші права, передбачені статті 22 ГПК України) є правом, а не обов'язком сторони.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи у повному обсязі, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вислухавши пояснення представника прокуратури, відповідача-2, третьої особи-3, колегія встановила наступне.

Заступник прокурора Київської області звернувся з позовом до суду про визнання незаконними та скасування рішень Ірпінської міської ради; визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 18.06.2008 р., укладеного між ТОВ "Розбудова" та Ірпінською міською радою; витребування з незаконного користування земельну ділянку та визнання недійсною державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки від 18.06.2008 р.

17.11.2016 року до загального відділу суду від ОСОБА_5 надійшла заява про вступ у справу третьої особи без самостійних вимог на предмет спору, до якої останнім було долучено ухвалу про відкриття Ірпінським міським судом Київської області провадження у справі № 367/3801/16-ц від 05.05.2016 року за позовом ОСОБА_5 до Ірпінської міської ради Київської області, товариства з обмеженою відповідальністю "Розбудова", третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "Київінвест-Олімпія про визнання незаконними рішень Ірпінської міської ради № I321-39-IV від 12.09.2005 року, № 1816-47-V від 27.05.2008 року, № 3390-45-VІ від 27.06.2013 року, скасування яких є предметом розгляду у справі № 911/3017/16.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 15.02.2017р. у справі № 911/3017/16 зупинено провадження у справі до вирішення пов"язаної з нею іншої справи № 367/3801/16-ц, яка розглядається Ірпінським міським судом Київської області.

Статтею 79 ГПК України встановлено вичерпний перелік підстав зупинення провадження у справі. Зупинення провадження у справі з інших підстав є неправомірним.

Зокрема, відповідно до частини першої статті 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (ч.ч.3, 4 ст.35 ГПК України).

Господарський суд повинен зупинити провадження у справі за наявності інформації про розгляд іншої справи, незалежно від заяв учасників судового процесу. Така інформація підтверджується тільки судовими документами: ухвалами, рішеннями, постановами судів, позовними заявами, скаргами.

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарського суду слід у кожному конкретному випадку з'ясувати:

а) як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом;

б) чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Інша справа повинна бути у провадженні суду. Розгляд справи будь-яким адміністративним органом (органами Антимонопольного комітету, податковими органами, правоохоронними органами тощо) не є підставою для зупинення провадження у справі.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суди України утворюють єдину систему.

Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиційне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.

Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійного у даній справі. Йдеться про те, що господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок:

а) непідвідомчості;

б) обмеженості предметом позову;

в) неможливістю розгляду тотожної справи;

г) певної черговості розгляду вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом розгляду у справі №911/3017/16 є визнання незаконними та скасування рішень Ірпінської міської ради від 12.09.2005 №1321-39-ІV, визнання від 27.07.2007 №725-24-V, від 22.04.2008 №1616-45-V, від 27.05.2008 №1816-47-V, від 27.06.2013 №3390-49-VI, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 18.06.2008, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Розбудова» та Ірпінською міської радою щодо оренди земельної ділянки, яка знаходиться у АДРЕСА_1 площею 3,2903 га для обслуговування житлово- оздоровчого комплексу, витребування з незаконного користування земельну ділянку у АДРЕСА_1 площею 3,2903 га за договором оренди від 18.06.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Розбудова» та Ірпінською міської радою, визнання недійсною державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки від 18.06.2008, який зареєстрований у Ірпінському міському відділі №2 РФ Центру ДЗК згідно запису від 25.06.2008 за №040834000052.

Позовні вимоги мотивовані тим, що через порушення вимог ч. ч. 1,2 ст. 20, ч. 1 ст. 50, ст. ст. 123, 124, 162 Земельного кодексу України, ст. 50 Закону України «Про охорону земель», постанови Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 №677 спірними рішеннями Ірпінської міської ради та укладеним договором оренди фактично змінено цільове призначення земельної ділянки по АДРЕСА_1 та передано в оренду з порушенням порядку, встановленим чинним законодавством, тому для прийняття рішення у справі розгляд всіх позовних вимог можливий лише в комплексі, оскільки вони є пов'язані між собою підставою виникнення або поданими доказами (є однорідними).

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 05.05.2016 відкрито провадження у справі № 367/3801/16-ц за позовом ОСОБА_5 до Ірпінської міської ради Київської області, Товариства з обмеженою відповідальністю "Розбудова", третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Київінвест-Олімпія» про визнання незаконними рішень Ірпінської міської ради № 1321-39-IV від 12.09.2005 року, № 1816-47-V від 27.05.2008 року, № 3390-45-VІ від 27.06.2013 року скасування яких є предметом розгляду у справі № 911/3017/16.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду пов'язаної з нею справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, що не можуть бути з'ясовані та встановлені у даному процесі, проте які мають значення для справи, провадження у якій зупинено.

Як роз'яснено у п. 2.17 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 р. № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними", якщо спір про визнання недійсним правочину (господарського договору) вирішується одночасно з розглядом іншим судом іншої справи, позовні вимоги в якій ґрунтуються на цьому ж правочині (зокрема, про стягнення коштів, витребування майна тощо), то наведене згідно з частиною першою статті 79 ГПК України може з урахуванням обставин конкретної справи бути підставою для зупинення провадження у такій іншій справі до закінчення розгляду справи про визнання правочину (господарського договору) недійсним.

Отже, зупинення провадження у справі про стягнення коштів до вирішення справи, предметом якої є визнання недійсним договору, на підставі якого заявлена вимога про стягнення коштів, є правом, а не обов'язком суду, і вирішуючи питання про зупинення або про відмову у зупиненні провадження у справі суд має враховувати обставини конкретної справи.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, зупиняючи провадження у справі, не з'ясував належним чином обставин, які впливали б на збирання та оцінку доказів у справі № 911/3017/16 та які б свідчили саме про неможливість її розгляду до вирішення спору у справі № 367/3801/16-ц.

Крім того, колегія суддів зауважує, що зупинення провадження у даній справі може призвести до затягування розгляду справи.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - Суд) як джерело права.

Пункт 1 статті 6 § 1 Конвенції гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Таким чином, зазначеною статтею проголошено "право на суд", одним з аспектів якого є право на розгляд справи упродовж розумного строку.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Папазова та інші проти України" (Заяви №№ 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07) від 15.03.2012 (пункт 29) Суд повторює, що розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника.

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Шульга проти України" (Заява № 16652/04) від 02.12.2010 (пункт 28) Суд нагадує, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними.

Відповідно до ст.43 ГПК України обов'язком господарського суду є оцінка доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи те, що саме обов'язком суду є встановлення обставин справи, проведення оцінки наданих сторонами доказів, колегія приходить до висновку про допущення місцевим судом помилки щодо зупинення провадження у справі, чим порушено приписи ч. 1 ст. 79 ГПК України.

Враховуючи вищевикладене, колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга є обґрунтованою та підлягає задоволенню, ухвала про зупинення провадження у справі № 911/3017/16 підлягає скасуванню, матеріали справи відповідно до ч.7 ст. 106 ГПК України передачі до місцевого господарського суду для розгляду по суті спору.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103-106 Господарського процесуального кодексу України суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Заступника прокурора Київської області на ухвалу Господарського суду Київської області від 15.02.2017р. у справі № 911/3017/16 задовольнити.

Ухвалу Господарського суду Київської області від 15.02.2017р. у справі № 911/3017/16 скасувати.

Матеріали справи № 911/3017/16 повернути до Господарського суду Київської області для розгляду справи по суті спору.

Головуючий суддя А.І. Тищенко

Судді А.Г. Майданевич

Б.В. Отрюх