Постанова № 66166188, 18.04.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" квітня 2017 р. Справа№ 925/37/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Агрикової О.В.

суддів: Мальченко А.О.

Чорногуза М.Г.

при секретарі судового засідання Степанці О.В.,

від позивача - не з'явилися,

від відповідача - Костемельська Л.В., довіреність 02/04 від 01.04.2017 року,

Бражник І.В., довіреність №03/04 від 01.04.2017 року,

Шапочкін Д.Ю., довіреність 01/04 від 01.04.2017 року,

розглянувши матеріали апеляційної скарги

Приватного підприємства "Ді Проект"

на рішення Господарського суду Черкаської області від 22.02.2017 року

у справі №925/37/17 (суддя Єфіменко В. В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ойл продакшн Юкрейн Лтд", Черкаська обл., м. Золотоноша,

до Приватного підприємства "Ді Проект", м. Черкаси,

про розірвання договору та стягнення коштів -

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Ойл продакшн Юкрейн Лтд" подало до Господарського суду Черкаської області позов до Приватного підприємства "Ді Проект" про розірвання договору на виконання проектних робіт №47-15 від 26.11.2015 року та повернення передоплати за договором у розмірі 165 673,00 грн.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 22.02.2017 року у справі №925/37/17 позовні вимоги було задоволено повністю. Розірвано договір на виконання проектних робіт №47-15 від 26.11.2015 року, стягнуто 165 673,00 грн. передоплати та 3864,00 грн. витрат по сплаті судового збору з Приватного підприємства "Ді Проект" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ойл продакшн Юкрейн Лтд".

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем доведено належними та допустимими доказами заявлені позовні вимоги, а відповідачем вказане не спростовано.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Приватне підприємство "Ді Проект" подало до Київського апеляційного господарського суду скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 22.02.2017 року у справі №925/37/17 скасувати та прийняти нове рішення яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що рішення місцевого господарського суду прийняте з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, місцевий господарський суд неправильно застосував і порушив норми матеріального та процесуального права.

Зокрема апелянт вказує, що суд першої інстанції помилково не врахував обставину, що відповідачем частково виконані роботи за спірним договором. Також скаржник звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні докази виконання позивачем вимог п. 4.2.2. Договору щодо надання виконавцю необхідних даних. Крім того, апелянт звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що сума одержаної відповідачем попередньої оплати в розмірі 165 673, 00 грн. не підпадає під визначення збитків, яке застосовується в цивільному законодавстві, а тому до стягнення не підлягає.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.03.2017 року апеляційну скаргу Приватного підприємства "Ді Проект" на рішення Господарського суду Черкаської області від 22.02.2017 року у справі №925/37/17 прийнято до провадження у складі: Агрикової О.В. (головуючий), Чорногуз М.Г., Мальченко А.О. та призначено її розгляд на 18.04.2017 року.

В судовому засіданні 18.04.2017 року представники відповідача надали усні пояснення по суті спору, просили задовольнити апеляційну скаргу. Представник позивача не з'явився, був належним чином повідомлений про час та дату судового засідання, причини неявки суд не повідомив.

Представники відповідача не заперечували щодо розгляду апеляційної скарги за відсутності представника позивача.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Застосовуючи згідно з ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989 року).

Враховуючи те, що позивач був належним чином повідомлений про час та дату судового засідання, докази чого наявні в матеріалах страви, а також зважаючи на те, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутності представника позивача.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Судом першої інстанції вставлено та підтверджується матеріалами справи, що рішенням Золотоніської міської ради "Про затвердження детального плану території частини міста в межах земельної ділянки по вул.Заводська та вул. Канівська, обмежених вул. Шевченка та земельною ділянкою №22 по вул. Канівська" від 01.12.2015 року № 3-17/VII та рішенням Виконавчого комітету Золотоніської міської ради "Про надання містобудівних умов та обмежень на будівництво підприємства з переробки сільськогосподарської продукції по вул. Канівській,22 та вул. Новоселівській,90-а" № 94 від 28.03.2016 року позивачу були видані містобудівні умови та обмеження на будівництво підприємства з переробки сільськогосподарської продукції по вул. Канівській, 22 та вул. Новоселівській, 90-а (а.с.104-107).

26.11.2015 року між позивачем і відповідачем було укладено договір на виконання проектних робіт № 47-15 (далі - Договір). (а.с. 11-15).

Пунктом 1.1 Договору встановлено, що в порядку та на умовах цим Договором, Замовник (позивач) доручив, а Виконавець (відповідач) зобов'язався за плату виконати проектні роботи першого пускового комплексу щодо об'єкту "Будівництво підприємства з переробки с/г продукції по вул. Канівська, 22 в м. Золотоноша Черкаської області".

У пункті 2.1. Договору встановлено, що ціна робіт за цим договором є договірною та становить 331 345, 00 грн. без ПДВ і погоджена протоколом та є невід`ємною частиною даного договору.

Відповідно до п. 2.2 Договору, після підписання цього Договору Замовник перераховує на рахунок Виконавця 50% попередньої оплати від ціни Договору, яка зазначена у п.2.1 і становить 165 673,00 грн. без ПДВ

Сторони в п. 3.1. Договору встановили, що виконання робіт починається з дати підписання договору.

Пунктом 3.2. Договору обумовлено, що термін виконання робіт по розробці проектної документації - 60 робочих днів (при наявності всіх вихідних даних).

Замовник зобов`язаний надати виконавцю необхідні вихідні дані. (п. 4.2.2. Договору).

Відповідно до п. 6.1. Договору зміна або розірвання договору допускається лише за згодою Сторін, якщо інше не встановлено договором або законодавством.

Якщо в процесі виконання робіт замовником виявиться недоцільність подальшого їх виконання, виконавець на підставі письмового звернення замовника зобов`язаний припинити роботи. Припинення робіт та розірвання договору здійснюється шляхом укладання між сторонами додаткової угоди до договору, передачі замовнику фактично виконаних робіт в 1 (одному) паперовому примірнику. При цьому сторони погоджують вартість виконаних робіт та зазначають її в акті здачі-прийняття виконаних робіт. (п. 6.2. Договору).

Пунктом 8.1. Договору передбачено, що договір набирає чинності з дня підписання сторонами та скріплення їх печатками та діє до повного виконання сторонами зобов`язань за договором.

Також, відповідно до п. 13.5. Договору встановлено, що вихідні дані вважаються наданими виконавцю лише у випадку, якщо вони зареєстровані, шляхом проставляння відтиску штампу виконавця із зазначенням вхідного номеру та дати. Будь-які зміни, або корективи вихідних даних, або пропозиції в процесі виконання робіт вносяться замовником виключно у письмовому вигляді.

Як встановлено судом першої інстанції та не заперечується сторонами, у відповідності до умов Договору, 04.12.2015 року позивач перерахував відповідачу 165673 грн. (без ПДВ) в якості передоплати за проведення проектних робіт, що підтверджується випискою по рахунку (а.с. 21) та платіжним дорученням №10 від 04.12.2015 року (а.с. 33).

В матеріалах справи наявний лист №01/10-16 від 19.10.2016 року, яким позивач повідомив відповідача про розірвання договору на виконання проектних робіт №47-15 від 26.11.2015 року у зв`язку з тривалим терміном виконання робіт, що суттєво порушує плани замовника та не влаштовує останнього. У вказаному листі позивач також зазначив, що змушений залучити до проектних робіт іншу проектувальну організацію, а також просив повернути перераховані в рахунок авансового платежу за договором. (а.с. 20).

Відповідач, в свою чергу листом №17 від 25.10.2016 року повідомив позивача, що виконавцем за договором частково виконані роботи та для подальшого виконання робіт просив надати вказану у листі документацію. (а.с. 109).

Позивач у відповідь на лист №17 від 25.10.2016 року, листом №02/11-16 від 10.11.2016 року повідомив відповідача, що станом на день написання вказаного листа замовником не отримано від виконавця жодних документів, які б підтвердили виконання ним будь-яких робіт. (а.с. 26).

Також, відповідач листом №34 від 06.12.2016 року повідомив замовника про часткове виконання робіт за договором, надав перелік вихідних даних, які необхідно надати Виконавцю, передав виконану частину проектної документації загальною вартістю 125 911, 00 грн. та додаткову угоду до договору для узгодження та здійснення взаєморозрахунку за фактично виконані роботи. (а.с. 22-23).

16.12.2016 року позивач направив відповідачу лист від 13.12.2016 року № 05/12-16, в якому вказав, що він ознайомився з направленою на його адресу документацією та те, що вона не може бути прийнята замовником. Відмовився в подальшому від договірних взаємовідносин через тривалий термін виконання робіт виконавцем, які суттєво порушили умови договору та плани позивача. Також, у вказаному листі позивач враховуючи незадовільну якість виконання робіт за договором, просив відповідача підписати додаткову угоду про розірвання договору на виконання проектних робіт №47-15 від 26.11.2015 року та негайно повернути кошти, перераховані в рахунок авансового платежу за договором. (а.с.24-25).

Матеріали справи містять проект додаткової угоди про розірвання договору на виконання проектних робіт №47/15 від 26.11.2015 року (а.с. 85), яка не підписана з боку відповідача.

В обґрунтування вимог позову замовник посилався на неналежне виконання виконавцем зобов'язань за договором. Зокрема позивач зазначає, що у зв`язку з суттєвою затримкою виконання робіт передбачених договором, взаємовідносини за договором на виконання проектних робіт №47-15 від 26.11.2015 року стали недоцільними. Враховуючи вищевикладене позивач просив суд першої інстанції розірвати договір на виконання проектних робіт № 47-15 від 26.11.2015 року та стягнути перераховані позивачем на поточний рахунок виконавця 50% попередньої оплати від ціни вищевказаного договору в сумі 165 673, 00 грн.

Відповідач заперечував щодо задоволення позовних вимог, з підстав того, що ним частково виконано роботи за договором та він не ухилявся від виконання умов договору, а навпаки позивач неналежним чином виконував умови договору.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Оцінивши зміст договору №47/15 від 26.11.2015 року, з якого виникли цивільні права та обов'язки сторін, колегія суддів дійшла до висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом і правовою природою є договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт, який підпадає під правове регулювання Глави 61 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 887 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.

Згідно з ч. 2 ст. 887 ЦК України до договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Згідно із ст. 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Відповідно до п. 6.2. Договору, якщо в процесі виконання робіт замовником виявиться недоцільність подальшого їх виконання, виконавець на підставі письмового звернення замовника зобов`язаний припинити роботи. Припинення робіт та розірвання договору здійснюється шляхом укладання між сторонами додаткової угоди до договору, передачі замовнику фактично виконаних робіт в 1 (одному) паперовому примірнику. При цьому сторони погоджують вартість виконаних робіт та зазначають її в акті здачі-прийняття виконаних робіт.

Зі змісту листа №01/10-16 від 19.10.2016 року вбачається, що позивач повідомив відповідача про розірвання договору на виконання проектних робіт №47-15 від 26.11.2015 року у зв`язку з тривалим терміном виконання робіт, що суттєво порушує плани замовника та не влаштовує останнього.

Частиною 1 статті 206 Господарського кодексу України встановлено, що господарське зобов'язання може бути розірвано сторонами відповідно до правил, встановлених статтею 188 цього Кодексу.

Згідно із ст. 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

В силу ч. 1, ч. 3, ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Таким чином, замовнику законом надано право відмовитися в односторонньому порядку від договору. Отже, з цих підстав договір може бути розірваний в результаті односторонньої відмови від нього в повному обсязі, тобто в результаті вчинення однією із сторін одностороннього правочину, який тягне цивільно-правові наслідки для обох сторін договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 849 Цивільного кодексу України якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Позивачем надані докази належного повідомлення відповідача про розірвання договору у зв`язку з недоцільністю подальшого виконання відповідачем зобов`язань по договору через тривалий термін виконання робіт. Відповідачем належними та допустимим доказами не спростовано неналежне виконання робіт по договору.

За таких обставин, враховуючи положення наведених норм, договір №47-15 від 26.11.2015 року є розірваним внаслідок односторонньої відмови позивача, що свідчить про виникнення у відповідача зобов`язання щодо повернення отриманих від позивача грошових коштів в якості передоплати за договором, в якості збитків, як-то передбачено ч. 2, ст. 849 Цивільного кодексу України.

Між тим, відповідач отриманої суми передоплати на вимогу позивача не повернув.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла до висновку, що вимога позивача про розірвання договору на виконання проектних робіт №47-15 від 26.11.2015 року та стягнення передоплати на користь позивача в розмірі 165 673, 00 грн. підлягає задоволенню.

Доводи відповідача, що позивачем не надано відповідно до п. 4.2.2. Договору необхідні вихідні дані у зв`язку з чим відповідачем виконано не в повному обсязі роботи за договором колегією суддів відхиляються оскільки, як передбачено договором, а саме п. 6.2. Договору якщо в процесі виконання робіт замовником виявиться недоцільність подальшого їх виконання, виконавець на підставі письмового звернення замовника зобов`язаний припинити роботи.

Як вже було зазначено вище, позивач листом №01/10-16 від 19.10.2016 року повідомив відповідача про розірвання договору на виконання проектних робіт №47-15 від 26.11.2015 року.

Тобто, враховуючи досить тривалу затримку виконання робіт - 8 місяців з дати укладання договору, позивач відмовився від подальшого виконання робіт відповідачем та звернувся до іншої проектувальної організації, з якою уклав договір №734/16 від 01.12.2016 року на виконання проектних робіт. (а.с. 79-84).

Колегія суддів також відхиляє доводи відповідача щодо часткового виконання робіт за договором оскільки, як вбачається з матеріалів справи відповідач повідомив позивача, що ним виконані частково роботи - 25.10.2016 року (а.с. 109), тобто вже після того, як позивач відмовився від виконання робіт відповідачем та звернувся до виконавця з вимогою про розірвання договору - 19.10.2016 року. (а.с. 20).

Враховуючи вказані обставини, відповідачем, якщо й виконано частково роботи за спірним договором, то вони були виконані на власний ризик та без потреби на це замовника.

Відповідач в апеляційній скарзі стверджує, що позивач не має права вимагати від нього всієї суми переоплати, оскільки останнім частина робот виконана, що підтверджується розрахунком наданим у апеляційну інстанцію.

Проте, відповідач в порушення ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, не довів, що виконані ним роботи відповідають вимогам договору (завдання по проектуванню), оскільки сам же стверджує, що не отримав від позивача необхідних вихідних даних. Що в свою чергу, позбавляє відповідача права вимагати оплати частково виконаних робіт.

Крім того колегія суддів звертає увагу, що надані відповідачем до апеляційної скарги роздруківки електронного листування між сторонами, колегією суддів до уваги не беруться в якості належних та допустимих доказів, що підтверджують доводи апелянта, з наступних підстав.

Як вбачається із умов договору, сторони заздалегідь у договорі не обумовлювали, що листування за таким договором буде вестися саме за допомогою відповідних технічних засобів не зазначили свої електронні адреси. Для прийняття судом в якості належних та допустимих доказів, наданих відповідачем до апеляційної скарги документах у вигляді електронного листування, без застосування електронного підпису, має відбуватися підтвердження змісту електронних листів шляхом посилань на них у подальшій кореспонденції («у своїх електронних листах від таких-то дат ви вказували таке...»). Однак, як вбачається із матеріалів справи, у листуванні між сторонами спору жодного посилання на електронне листування не має.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

З огляду на вищевикладене колегія суддів дійшла висновку, що місцевий господарський суд виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, в рішенні господарського суду Черкаської області повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами дослідженими в судовому засіданні.

Рішення господарського суду Черкаської області від 22.02.2017 року у справі №925/37/17 підлягає залишенню без змін.

Апеляційна скарга Приватного підприємства "Ді Проект" на рішення господарського суду Черкаської області від 22.02.2017 року у справі №925/37/17 задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 99, 101, п. 1 ч.1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Ді Проект" на рішення господарського суду Черкаської області від 22.02.2017 року у справі №925/37/17 залишити без задоволення.

2.Рішення господарського суду Черкаської області від 22.02.2017 року у справі №925/37/17 залишити без змін.

3.Справу №925/37/17 повернути до господарського суду Черкаської області.

Головуючий суддя О.В. Агрикова

Судді А.О. Мальченко

М.Г. Чорногуз