Рішення № 66166157, 24.04.2017, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" квітня 2017 р.Справа № 922/1030/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Светлічного Ю.В.

при секретарі судового засідання Мороз Ю.В.

розглянувши справу

за позовом Дочірнього підприємства "Інтегровані Логістичні Системи", м. Київ до Фабрика "Варіант" Товариства з обмеженою відповідальністю, м. Харків про стягнення 131587,91 грн. за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 довіреність №4 від 21.05.2013р.;

відповідача - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство "Інтегровані Логістичні Системи" (позивач) звернувся до господарського суду Харківської області із позовною заявою до відповідача - Фабрика "Варіант" Товариства з обмеженою відповідальністю, в якій позивач просить стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 120000,00 грн., пеню у розмірі 8478,97 грн., 3% річних у розмірі 908,46 грн. компенсація від інфляції у розмірі 2200,48 грн., посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань згідно договору на транспортно-експедиційне обслуговування перевезеннях вантажів автомобільним транспортом від 20.10.2016р., який був укладений між позивачем та відповідачем. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 1973,82 грн.

Присутній представник позивача у судовому засіданні пояснив, що відповідач в добровільному порядку було сплачено суму основного боргу у розмірі 120000,00 грн., тому позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 8478,97 грн., 3% річних у розмірі 908,46 грн. компенсація від інфляції у розмірі 2200,48 грн. та просив позов в цій частині задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився. Надав через канцелярію господарського суду Харківської області 11.04.2017р. оригінал платіжного доручення №63022 від 06.04.2017р. на підтвердження сплати суми основного боргу перед позивачем у розмірі 120000,00 грн.

Відповідно до п.3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України.

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1 ГПК України), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи вищенаведене та те, що відповідач був повідомлений належним чином, про дату та час розгляду справи, справа розглядається на підставі ст.75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача господарським судом встановлено наступне.

Згідно договору на транспортно-експедиційне обслуговування при перевезеннях вантажів автомобільним транспортом від 20.10.2016 року (далі по тексту - договір) позивач (експедитор за договором) надає послуги пов'язані з транспортно-експедиційним обслуговуванням вантажів, а відповідач (клієнт за договором) оплачує їх на умовах, що визначені договором.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що позивачем надані відповідачу послуги пов'язані з транспортно-експедиційним обслуговуванням вантажів на загальну суму 163 688,00 грн., що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) №№ 4872 від 17.11.2016 року та 5271 від 22.12.2016 року.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

В порушення умов договору, відповідач надані послуги оплатив лише частково, перерахувавши: 22.12.2016 року - 25 043,00 грн. та 10.02.2017 року - 18 645,00 грн. на загальну суму 43645,00 грн., що зумовило звернення позивача до суду із даним позовом про стягнення залишку суми боргу з відповідача у розмірі 120000,00 грн.

Як вбачається з платіжного доручення №63022 від 06.2017р. на суму 120000,00 грн. відповідачем після подачі позову до суду було сплачено суму основного боргу у вказаному розмірі.

Відповідно пункту 1.1. ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо: відсутній предмет спору.

Таким чином, оскільки між сторонами відсутній предмет спору в частині позовних вимог в сумі основного боргу у розмірі 120000,00 грн., суд вважає за необхідне в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача суми основної заборгованості у розмірі 120000,00 грн. - провадження у справі припинити.

Також, позивачем у зв'язку із простроченням відповідачем оплати перед позивачем, були нараховані пені у розмірі 8478,97 грн., 3% річних у розмірі 908,46 грн., інфляційні у розмірі 2200,48 грн.

Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 5.10 договору, у випадку не дотримання відповідачем строків оплати останній зобов'язаний сплатити на користь позивача пеню в розмірі 0,1 % від суми простроченого платежу.

Згідно ч.1 та ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В силу вимог ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши нарахування пені, 3% річних та інфляційних суд приходить до висновку, що дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства, інтересам сторін та підлягає задоволенню, відповідно до цього суд вважає позов задовольнити частково та стягнути з відповідача: пеню у розмірі 8478,97 грн., 3% річних у розмірі 908,46 грн., інфляційні у розмірі 2200,48 грн.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. Судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, оскільки сума основного боргу у розмірі 120000,00 грн. сплачена відповідачем після звернення позивача до суду, судові витрати у даній справі покладаються на відповідача, з вини якого спір доведено до суду.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фабрики "Варіант" Товариства з обмеженою відповідальністю (61033, Харківська обл., місто Харків, вул. Шевченко, буд. 325, п/р №26006022929 в ПАТ "БАНК "ГРАНТ", МФО 351607) на користь Дочірнього підприємства "Інтегровані Логістичні Системи" (03680, м. Київ, Святошинський район, вул. Академіка Кржижановського, буд.4, п/р №26005010077478 ПАТ "Банк Восток", МФО 307123, код ЄДРПОУ 21170203) пеню у розмірі 8478,97 грн., 3% річних у розмірі 908,46 грн., інфляційні у розмірі 2200,48 грн. та судовий збір у розмірі 1973,82 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В частині позовних вимог щодо суми основного боргу у розмірі 120000,00 грн. - провадження у справі припинити.

Повне рішення складено 25.04.2017 р.

Суддя ОСОБА_2