Постанова № 66165968, 20.04.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" квітня 2017 р. Справа№ 927/20/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Отрюха Б.В.

суддів: Тищенко А.І.

Майданевича А.Г.

Від позивача: Ковалюх В.М. - представник;

Від відповідача-1: не з'явився;

Від відповідача-2: не з'явився;

розглянувши матеріали апеляційної скарги розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма ім. Шевченка"

на рішення Господарського суду Чернігівської області від 10.02.2017

у справі № 927/20/17 (суддя Бобров Ю.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма ім. Шевченка"

до 1)Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області

2) Григорівської сільської ради Бахмацького району Чернігівської області

про визнання права власності на земельну ділянку

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Чернігівської області звернулось з позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма ім. Шевченка" до Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області та Григорівської сільської ради Бахмацького району Чернігівської області про визнання права власності на земельну ділянку.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 10.02.2017 в позові відмовлено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрофірма ім. Шевченка" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Чернігівської області від 10.02.2017 у справі № 927/20/17 скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків, викладених у рішенні, обставинам справи.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма ім. Шевченка" передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді: Отрюха Б.В., суддів: Тищенко А.І. та Михальської Ю.Б.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.03.2017 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма ім. Шевченка" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 20.04.2017.

Розпорядженням №09-53/1575/17 від 19.04.2017 Київського апеляційного господарського суду у зв'язку із перебуванням судді Михальської Ю.Б. у відпусті, відповідно до підпункту 2.3.25., 2.3.49. пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, призначено повторний автоматизований розподіл справи № 927/20/17.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма ім. Шевченка" у справі №927/20/17 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді: Отрюха Б.В., суддів: Тищенко А.І. та Майданевича А.Г.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.04.2017 прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма ім. Шевченка" до провадження у складі: головуючого судді Отрюха Б.В., суддів: Тищенко А.І. та Майданевича А.Г.

В судовому засіданні, призначеному на 20.04.2017, представник позивача надав пояснення по суті спору, та просив задовольнити апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма ім. Шевченка", скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області від 10.02.2017 повністю та прийняти нове рішення яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Також представником відповідача в даному судовому засіданні 20.04.2017 було заявлено усне клопотання про призначення у справі судової земельно-технічної експертизи, з метою визначення розміру (площі) та конфігурації земельної ділянки, необхідної для розміщення і обслуговування об'єктів нерухомого майна (будівель і споруд), які належать на праві власності ТОВ "Агрофірма ім.Шевченка".

Зазначене клопотання не підлягає задоволенню з огляду на таке. Матеріали справи містять достатньо доказів які дають підстави розглядати апеляційну скаргу по справі і прийняти постанову на їх основі.

Відповідно до ст. 41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Як зазначено в п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України ,,Про деякі питання практики призначення судової експертизи" від 23.03.2012р. № 4 судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Таким чином щоб уникнути затягування розгляду даної справи в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку то колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні даного клопотання.

В судове засідання, призначене на 20.04.2017, повноважні представники відповідача-1 та відповідача-2, не з'явилися.

Як зазначено у пункті 3.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Відповідно до пункту 3.9.1. вказаної постанови, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

За змістом зазначеної статті 64 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до пункту 2.6.10. Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013 № 28 оригінал судового рішення залишається в матеріалах справи; згідно з пунктом 2.6.15. вказаної Інструкції на звороті у лівому нижньому куті оригіналу процесуального документа, який виготовляється судом та залишається у справі, проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправлення документа, що містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена та може містити відмітку про отримання копії процесуального документа уповноваженим представником адресата.

Дана відмітка є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам судового процесу.

Як вбачається із матеріалів справи, копії ухвал Київського апеляційного господарського суду були надіслані учасникам судового процесу на адреси, зазначені в апеляційній скарзі, що підтверджується відміткою суду на зворотній стороні ухвал.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про можливість розгляду справи у відсутності представників відповідача-1 та відповідача-2, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, які були належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги.

Згідно зі ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення суду, апеляційний господарський суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Григорієвської сільської Ради народних депутатів (14 сесія 21 скликання) від 02.04.1994 № б/н, Колективному сільськогосподарському підприємству ім. Шевченка було передано у колективну власність для сільськогосподарського використання земельну ділянку загальною площею 3857,8 га, про що 20.04.1996 видано Державний акт на право колективної власності на землю серії ЧН № 001, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право колективної власності на землю за № 1.

Відповідно до рішення зборів засновників ПСВК "ім. Шевченка" на базі реарганізованого КСП ім. Шевченка створено нову юридичну особу - Приватно-сільськогосподарський виробничий кооператив "ім. Шевченка".

Розпорядженням Бахмацької районної державної адміністрації Чернігівської області від 03.03.2000 № 79 перереєстровано КСП ім. Шевченка у ПСВК ім. Шевченка.

ТОВ "Агрофірма ім. Шевченка" було створено в процесі реорганізації шляхом перетворення ПСВК "ім. Шевченка" та яке є правонаступником його майнових прав і обов'язків.

03.03.2014 ТОВ "Агрофірма ім. Шевченка" звернулося з листом № 83 до начальника Головного управління Держземагенства у Чернігівській області, в якому просило надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою для розширення земельної ділянки молочно-товарної ферми ТОВ "Агрофірма ім. Шевченка" загальною площею близько 5 га. До цієї заяви було додано, зокрема копію договору оренди та копію витягу з Державного земельного кадастру.

Головним управлінням Держгеокадастру у Чернігівській області за результатами розгляду клопотання позивача було надано відповідь, в якій, зокрема, зазначено, що земельна ділянка, яка запроектована до відведення, включена до Державного акту на право колективної власності на землю, виданого КСП ім. Шевченка, який є чинним. Тобто, дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ТОВ "Агрофірма ім. Шевченка" для розширення ферми ВРХ надано не було.

З наявної в матеріалах справи копії Підтвердження державного кадастрового реєстратора Відділу Держземагенства у Бахмацькому районі від 22.12.2014 № 27-28-0.3-11204/2-14, яке являється додатком до Витягу з ДЗК НВ-7401668792014 від 10.12.2014 вбачається, що земельна ділянка площею 6,0833 га, з кадастровим номером 7420383500:01:002:0228, яка знаходиться на території Григорівської сільської ради Бахмацького району Чернігівської області, належить (належала) КСП ім. Шевченка згідно Державного акту на право колективної власності на землю серії ЧН № 001.

12.10.2015 позивачем було здійснено реєстрацію речових прав на нерухоме майно - будівлю для утримання молодняка ВРХ загальною площею 2 510,5 кв.м.

06.03.2016 позивачем було здійснено реєстрацію речових прав на нерухоме майно - будівлю для утримання великої рогатої худоби, загальною площею 4401,7 кв.м.

Із наявної копії Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку вбачається, що площа земельної ділянки кадастровий номер 7420383500:01:002:0228 складає 5,8033 га.

Статтею 1 Земельного кодексу України та статтею 373 Цивільного кодексу України передбачають, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Використання власності на землю гарантується. Використання власності на землю не може завдавати шкоди правам і свободам громадянам, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі. Право власності на землю набувається і здійснюється відповідно до закону.

Право власності на земельну ділянку поширюється на поверхневий (грунтовий шар) у межах цієї ділянки, на водні об'єкти, ліси, багаторічні насадження, які на ній знаходяться, а також на простір, що є над і під поверхнею ділянки, висотою та глибиною, які необхідні для зведення житлових, виробничих та інших будівель і споруд. Власник земельної ділянки може використовувати на свій розсуд все, що знаходиться над і під поверхнею цієї ділянки, якщо інше не встановлено законом та якщо це не порушує прав інших осіб.

Згідно із статтею 78 Земельного кодексу України право власності на землю-це право володіти користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Особа зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 ЗК України передають у власність або користування такі земельні ділянки.

Відповідно до розділу ІІ „Прикінцеві і перехідні положення" Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" від 06.09.2012 № 5308-VI, з дня набрання чинності цим Законом (з 1 січня 2013 року), землі державної та комунальної власності в Україні вважаються розмежованими.

Правові підстави набуття громадянами і юридичними особами права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності визначено ст.116 Земельного кодексу України.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для визнання за позивачем права власності на земельну ділянку площею 6,0833 га, що розташована на території Григорівської сільської ради Бахмацького району Чернігівської області, кадастровий номер 7420383500:01:002:0228, оскільки за даним кадастровим номером рахується земельна ділянка площею 5,8033 га.

Заперечення скаржника з цього приводу, які містяться в матеріалах справи, та в апеляційній скарзі не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та спростовуються матеріалами справи, а тому є необґрунтованими та недоведеними.

Враховуючи вищевикладене, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов'язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах.

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (ст. 32 ГПК України).

Відповідно до ст. 43 ГПК України Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному та повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, а господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, приходить до висновку, що рішення у даній справі прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та відповідністю висновків, викладених в рішенні, дійсним обставинам справи, тому рішення є законним та обґрунтованим. Підстав для скасування або зміни вказаного рішення та задоволення апеляційної скарги колегія суддів Київського апеляційного господарського суду не знаходить.

Керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма ім. Шевченка" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Чернігівської області від 10.02.2017 у справі № 927/20/17 залишити без змін.

Матеріали справи № 927/20/17 повернути до Господарського суду Чернігівської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий суддя Б.В. Отрюх

Судді А.І. Тищенко

А.Г. Майданевич