Рішення № 66165642, 19.04.2017, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.04.2017р. Справа № 914/447/17

Суддя О.Запотічняк при секретарі О.Кравець розглянула справу

за позовом: Миколаївської міської ради Миколаївського району Львівської області, м.Миколаїв.

до відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м.Миколаїв,

про демонтаж об'єкта торговельного призначення.

За участю представників:

Від позивача: Вітрів І.Ю. - представник;

Від відповідача: не з'явився;

Суть спору: Миколаївська міська рада Миколаївського району Львівської області звернулася в Господарський суд Львівської області з позовом до відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про: демонтаж об'єкта торговельного призначення.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 06 березня 2012 року між Миколаївською міською радою Миколаївського району Львівської області, як власником земельної ділянки та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 як сервітуарієм було укладено договір встановлення особистого строкового сервітуту, який зареєстрований в Миколаївській міській раді, про що в книзі реєстрації вчинено запис від 06.03.2012 року за №14. За умовами даного договору особистий сервітут встановлювався відносно земельної ділянки площею 0,0030га, цільове призначення - розташування стаціонарної малої архітектурної форми - торгового павільйону (продовольча група товарів), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 згідно з паспортом прив'язки малої архітектурної форми, який є невід'ємною частиною договору.

Однак, відповідачем всупереч умов договору та паспорту прив'язки малої архітектурної форми було влаштовано навіс та дерев'яну загорожу земельної ділянки значно більшої площі, ніж обумовлено в договорі, а тому їх влаштування є самочинним.

Окрім того, відповідно до п.2.1. вищевказаного договору строковий особистий сервітут встановлювався строком до 28.12.2016 року. Дія договору на новий строк за домовленістю сторін не продовжувалася та додаткова угода з приводу такого продовження не укладалася.

Миколаївська міська рада повідомляла відповідача про відсутність наміру продовжувати дію договору встановлення особистого строкового сервітуту на новий строк та зобов'язувала демонтувати торгівельний об'єкт і звільнити зайняту земельну ділянку до 28.12.2016 року.

Однак, відповідач в порушення умов договору ухиляється від демонтажу встановленого торговельного об'єкта в складі загорожі та влаштованого навісу позаду Миколаївського міського Палацу культури за адресою: АДРЕСА_1 розміщення яких не було передбачено виготовленим паспортом прив'язки малої архітектурної форму для здійснення підприємницької діяльності - торгового павільйону продтоварів.

Обставини справи: Розглянувши подані матеріали суд визнав їх достатніми для прийняття заяви до розгляду і ухвалою від 07.03.2017 р. порушив провадження у справі та призначив судове засідання на 21.03.2017 р.

В судове засідання 21.03.2017р. з'явився представник позивача. Відповідач не забезпечив явки уповноваженого представника в судове засідання, причин неявки не повідомив, вимог ухвали суду від 07.03.2017р. не виконав.

Представник позивача на виконання вимог ухвали суду від 07.03.2017р. надав документи, які витребовувались судом, а саме: підтвердження про відсутність іншої справи з того ж предмету між тими ж сторонами; витяг з ЄДРЮО ФОП; свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи.

Ухвалою від 21.03.2017 р. суд відклав розгляд справи на 19.04.2017 р.

В судове засідання 19.04.2017р. з'явився представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд їх задоволити та зобов'язати відповідача демонтувати влаштований ним об'єкт торговельного призначення в тому числі дерев'яну загорожу та прибудований навіс, з тильної сторони Миколаївського міського Палацу культури за адресою: АДРЕСА_1, привівши земельну ділянку до попереднього стану.

По суті спору представник позивача пояснив, що відповідно до договору встановлення особистого строкового сервітуту від 06.03.2012року та рішення Миколаївської міської ради від 28.12.2011 року №425/1 відповідач як сервітуарій мав право на розташування стаціонарної малої архітектурної форми - торгового павільйону згідно з виготовленим паспортом прив'язки малої архітектурної форми, розмірами 5,0 м х 6,0 м. Однак, ні договір, ні паспорт прив'язки малої архітектурної форми не передбачали влаштування навісу та дерев'яної загорожі земельної ділянки значно більшої площі, ніж обумовлено в договорі, а тому їх влаштування відповідачем є самочинним.

Також представник зазначив, що відповідно до п.2.1. вищевказаного договору, строковий особистий сервітут встановлювався строком до 28.12.2016 року. Дія цього договору на новий строк за домовленістю сторін не продовжувалася та додаткова угода з приводу такого продовження не укладалася. Відповідач ФОП ОСОБА_1 з метою продовження дії договору на новий строк до міської ради не звертався.

Миколаївська міська рада повідомляла відповідача про відсутність наміру продовжувати дію договору встановлення особистого строкового сервітуту на новий строк та зобов'язувала демонтувати торгівельний об'єкт і звільнити зайняту земельну ділянку до 28.12.2016 року.

Однак, відповідач в порушення умов договору ухиляється від демонтажу встановленого торговельного об'єкта в складі загорожі та влаштованого навісу позаду Миколаївського міського Палацу культури за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідач в жодне судове засідання явки уповноваженого представника не забезпечив, причин неявки суду не повідомив, відзиву на позов не подав, хоча належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового розгляду, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення, наявним в матеріалах справи.

Враховуючи, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, а матеріалів справи достатньо для її розгляду по суті, у відповідності до ст. 75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

Рішенням Миколаївської міської ради Миколаївського району Львівської області від 28.12.2011р. №425/1 «Про надання дозволу на розташування малої архітектурної форми» ФОП ОСОБА_1 надано дозвіл на розташування стаціонарної малої архітектурної форми - торгового павільйону розміром 5,0м*6,0м на земельній ділянці площею 30,0 кв.м. на АДРЕСА_1 згідно паспорта прив'язки малої архітектурної форми, строком на 5 років та надано дозвіл на укладення договору встановлення особистого строкового сервітуту.

Відповідно до ч.1,2 ст. 98 Земельного кодексу України, право земельного сервітуту - це право власника або землекористувача земельної ділянки на обмежене платне або безоплатне користування чужою земельною ділянкою (ділянками). Земельні сервітути можуть бути постійними і строковими.

Відповідно до ст.100 Земельного кодексу України, сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій конкретно визначеній особі (особистий сервітут).

06 березня 2012 року між Миколаївською міською радою Миколаївського району Львівської області як власником земельної ділянки та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 як сервітуарієм було укладено договір встановлення особистого строкового сервітуту, який зареєстрований в Миколаївській міській раді, про що в книзі реєстрації вчинено запис від 06.03.2012 року за №14.

Згідно п.1.1. вказаного договору особистий сервітут встановлювався відносно земельної ділянки площею 0,0030га, цільове призначення - розташування стаціонарної малої архітектурної форми - торгового павільйону (продовольча група товарів), яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 згідно з паспортом прив'язки малої архітектурної форми, який є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до п.2.1 договору строковий особистий сервітут встановлюється строком до 28.12.2016р. Сторони також погодили, що по закінченню строку цього договору, його дію може бути продовжено за домовленістю сторін, про що сторони не пізніше як за 30 днів до закінчення його строку повідомляють одна одну у письмовій формі. Продовження строку договору оформляється додатковою угодою (п. 2.2 договору).

Відповідно до п. 5.2 договору, сторони погодили, що дія договору припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до п. г) ч.1 ст. 102 Земельного кодексу України, дія земельного сервітуту підлягає припиненню у випадку закінчення терміну, на який було встановлено земельний сервітут.

З наведеного вбачається, що договір встановлення особистого строкового сервітуту припинив свою дію 28.12.2016р. Жодною із сторін не надано суду доказів продовження строку дії договору. Позивач стверджує, що відповідач ні за 30 днів до закінчення строку договору ні після його закінчення, не звертався до Миколаївської міської ради із повідомленням про те, що він бажає продовжити користуватись земельною ділянкою.

Більше того, Миколаївська міська рада, листом від 29.11.2016 року №02-16/2686 повідомляла відповідача про відсутність наміру продовжувати дію договору встановлення особистого строкового сервітуту на новий строк та зобов'язувала демонтувати торгівельний об'єкт і звільнити зайняту земельну ділянку до 28.12.2016 року. Також в даному листі звернено увагу відповідача на те, що зайнята ним територія земельної ділянки є значно більшою ніж надавалась для встановлення торгового павільйону.

Повторно листом від 29.12.2016 року №02-11/2925 Миколаївська міська рада надсилала відповідачу повідомлення - вимогу про демонтаж торговельного об'єкта, та приведення земельної ділянки у попередній стан, отримання якого підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 06.01.2017 року.

Відповідно до п.4.4 договору відповідач, як сервітуарій зобов'язався після закінчення терміну договору припинити використання і повернути земельну ділянку, на яку встановлено особистий сервітут, в попередньому стані.

Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Однак відповідач незважаючи на вимоги позивача не виконав взяті на себе зобов'язання згідно п. 4.4 договору та не звільнив і не по вернув земельну ділянку и площею 0,0030 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладені обставини, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги слід задоволити повністю та зобов'язати ФОП ОСОБА_1 демонтувати влаштований ним об'єкт торговельного призначення в тому числі дерев'яну загорожу та прибудований навіс, з тильної сторони Миколаївського міського Палацу культури за адресою: АДРЕСА_1, привівши земельну ділянку до попереднього стану.

Витрати позивача по сплаті судового збору у відповідності до ст. 49 ГПК України суд покладає на винну сторону відповідача в сумі 1600,00 грн.

Керуючись ст.ст.28, 33, 43, 44, 48, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити повністю.

2. Зобов'язати Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний НОМЕР_1) демонтувати влаштований ним об'єкт торговельного призначення в тому числі дерев'яну загорожу та прибудований навіс, з тильної сторони Миколаївського міського Палацу культури за адресою: АДРЕСА_1, привівши земельну ділянку до попереднього стану.

Боржник: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний НОМЕР_1) Стягувач: Миколаївська міська рада Миколаївського району Львівської області (81600, Львівська область, м.Миколаїв, вул. Шептицького, 82, ідентифікаційний №26411657 20847537).

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний НОМЕР_1) на користь Миколаївської міської ради Миколаївського району Львівської області (81600, Львівська область, м.Миколаїв, вул. Шептицького, 82, ідентифікаційний №26411657 20847537) - 1600,00 грн судового збору.

4. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

5. Рішення суду може бути оскаржено згідно ст.ст. 91-95 ГПК України.

Повне рішення складено 24.04.2017 року.

Суддя Запотічняк О.Д.