Рішення № 66165622, 19.04.2017, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.04.2017р. Справа № 914/595/17

Господарський суд Львівської області у складі судді Іванчук С.В., при секретарі судового засідання Дубенюк Н.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Львівгаз збут, м.Львів

до відповідача: Квартирно-експлуатаційного відділу м.Львова, м.Львів

про стягнення заборгованості

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 представник;

від відповідача: ОСОБА_2 представник

Права та обовязки сторін передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України розяснено, заяви про відвід судді не поступали, за клопотанням присутніх представників позивача та відповідача в судовому засіданні не проводилася технічна фіксація судового процесу.

Суть спору: На розгляд господарського суду Львівської області поступив позов Товариства з обмеженою відповідальністю Львівгаз збут до Квартирно-експлуатаційного відділу м.Львова про стягнення основного боргу в розмірі 3314673грн. 99коп., інфляційних втрат в розмірі 69972грн. 77коп., 3% річних у розмірі 19070грн. 73коп. та пені у розмірі 177993грн. 45коп.

Ухвалою суду від 07.03.2017р. порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 11.04.2017р. В судовому засіданні оголошувалась перерва до 19.04.2017р. о 12год. 30хв.

19.04.2017р. від позивача, через канцелярію суду (вх.№1773/17) поступила заява від 19.04.2017р. про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач зазначає, що 10.04.2017р. відповідачем здійснено оплату на суму 1213857,96грн. в рахунок погашення частини основного боргу за постачання природного газу, в звязку з чим даною заявою позивач зменшив позовні вимоги в частині стягнення основного боргу і частково пені (розрахунок пені долучено до поданої заяви), та просить стягнути з відповідача 2100816грн. 03коп. основного боргу, 69972грн. 77коп. інфляційних втрат, 19070грн. 73коп. 3% річних та 160446грн. 22коп. пені, а також судовий збір.

19.04.2017р. представник позивача, через канцелярію суду (вх.№14573/17) подав клопотання від 19.04.2017р. про уточнення позовних вимог, в якому позивач зазначає, що між ТОВ Львівгаз збут та КЕВ м.Львова укладено договір про закупівлю товару, ціна якого становить 10 827 357,95грн., проте поставлено природній газ на суму 11 902 321,43грн. Відтак, як зазначає позивач, частина поставки природного газу на суму 1074963,48грн. є позадоговірною поставкою, яка підтверджується актом прийому-передачі природного газу №4 від 31.12.2016р. Позивач зазначає, що на дану поставку (позадоговірну) товариство нарахувало лише інфляційні втрати та 3% річних.

В судовому засіданні 19.04.2017р. прийнято заяву (вх.№1773/17 від 19.04.2017р.) про зменшення розміру позовних вимог, та позовні вимоги розглядаються із врахуванням поданої заяви.

В судове засідання 19.04.2014р. представник позивача явку забезпечив, позовні вимоги з врахуванням заяви (вх.№1773/17 від 19.04.2017р.) про зменшення розміру позовних вимог підтримав з підстав, викладених у позовній заяві і просить суд позов задоволити.

10.04.2017 року від відповідача через канцелярію суду (вх.№13334/17) подано відзив на позовну заяву від 07.04.2017 року №2025, в якому відповідач зазначає, що на сьогоднішній день фінансовий стан КЕВ м.Львова вкрай важкий, Дебіторська заборгованість станом на 01.01.2017р. становить 6481,00грн. Також відповідач зазначає, що КЕВ м. Львова є структурним підрозділом органу державної виконавчої влади - Міністерства оборони України, є бюджетною організацією, що діє на підставі Положення КЕВ м. Львова від 22.10.2014 року виключно державної форми власності і фінансується за рахунок Державного бюджету України, а тому відповідно до п.6 ст.2 Бюджетного кодексу України є неприбутковим. Крім того, відповідач в даному відзиві зазначив, що борг між ТзОВ «Львівгаз збут» і КЕВ м. Львова виник не з вини КЕВ м. Львова, оскільки відповідні кошти для розрахунку з позивачем не були вчасно перераховані з Державного бюджету, тому прямої вини у невиконанні договірних зобовязань відповідача перед позивачем немає. Окрім того, у поданому відзиві відповідач зазначає, що в Міністерстві оборони України залишається складною ситуація з проведенням в повному обсязі розрахунків з постачальними організаціями за спожитий військовими частинами та установами ЗС України природний газ, і ця оплата здійснюється виключно в межах коштів Державного бюджету. Також відповідач зазначив, що на 2017 рік кошти для оплати штрафних санкцій, в тому числі пені, не передбачені в кошторисі Міністерства оборони України. Тому відповідач, враховуючи зазначені обставини, важкий фінансовий стан, та те, що КЕВ м. Львова є бюджетною організацією, інших доходів та фінансування немає, а відповідні кошти для оплати виставлених рахунків не були вчасно перераховані з Державного бюджету, а також те, що нарахування штрафних санкцій принесе додаткові збитки державі, просить суд зменшити розмір нарахування пені за несвоєчасну сплату боргу за спожитий природний газ на 90%. На підтвердження викладених обставин відповідачем до поданого відзиву №2025 від 07.04.2017 року (вх.№13334/17 від 10.04.2017р.) долучено Положення про квартирно-експлуатаційний відділ м.Львова затвердженого наказом начальника ЗТКЕУ 22.12.2014р. №106 та довідку №1128 від 21.03.2017р.

14.04.2017 року від відповідача через канцелярію суду (вх.№14182/17) подано довідку №2336 від 14.04.2017р. про дебіторську заборгованість КЕВ м.Львова.

14.04.2017 року від відповідача через канцелярію суду (вх.№14181/17) подано пояснення по суті позовних вимог від 14.04.2017 року №2337, в яких відповідач зазначає, що згідно розрахунку заборгованості та актів прийому-передачі, які долучено позивачем до позовної заяви, подача природного газу була здійснена на суму 11902321,43, тобто на 1074963,48грн. більше ніж передбачено договором. Відповідач зазначає, що нарахування пені вважає неправомірним і незаконним, оскільки в заборгованість 3314673,99 зарахована поставка природного газу на суму 1074963,48грн., яка була надана КЕВ м.Львова без укладення договору.

19.04.2017 року представником відповідача через канцелярію суду (вх.№14453/17) подано клопотання про долучення до матеріалів справи копій реєстру №2343 від 18.04.2017р. проплат за квітень 2017р. та платіжних доручень №681 від 05.04.2017р. і №721 від 07.04.2017р.

В судове засідання 11.04.2017р. представник відповідача явку забезпечив, не заперечив з приводу того, що відповідно до позовних вимог сума боргу становить 2100816,03, з яких 1074963,48грн. поставка газу без укладення договору та враховуючи обставини зазначені у відзиві №2025 від 07.04.2017 року (вх.№13334/17 від 10.04.2017р.) просить зменшити розмір пені на 90%. Представник позивача проти зменшення пені на 90% заперечив.

Дослідивши подані суду документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, господарський суд Львівської області, в с т а н о в и в:

28.10.2016р. між Квартирно-експлуатаційним відділом м.Львова (покупець або споживач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Львівгаз збут (постачальник) укладено договір №114107HQORAB106 про закупівлю товару за державні кошти, згідно до умов (п.1.1., п.1.6 даного договору) якого постачальник зобов'язується передати (поставити) покупцю товар, Державний класифікатор продукції та послуг ДК 016:2010 - 06.20.1 - Газ природний, скраплений або в газоподібному стані (основний словник національного класифікатора України ДК 021:2015 «Єдиний закупівельний словник» - 09123000-7- Природний газ) (природний газ), визначений за цінами (далі - товар), зазначений у специфікації, що додається до договору про закупівлю і є його невід'ємною частиною, а покупець прийняти і оплатити такий товар. Передача газу за цим договором відбувається в точках комерційного обліку.

Згідно до пп. 2.11.1-2.11.3 п. 2.11. договору №114107HQORAB106 від 28.10.2016р. визначення (звіряння) фактичного обсягу поставленого (спожитого) природного газу між сторонами здійснюється в наступному порядку: за підсумками розрахункового періоду споживач до 05 числа місяця, наступного за розрахунковим, зобовязаний надати постачальнику копію відповідного акта про фактичний обсяг розподіленого (протранспортованого) природного газу споживачу за розрахунковий період, що складений між оператором ГРМ та споживачем, відповідно до вимог Кодексу ГРМ. На підставі отриманих від споживача даних та\або даних оператора ГРМ постачальник протягом трьох робочих днів готує два примірники акта приймання-передачі природного газу за розрахунковий період, підписаних уповноваженим представником постачальника. Споживач протягом двох днів з дати одержання акта приймання-передачі газу зобовязується повернути постачальнику один примірник оригіналу акта приймання-передачі газу, підписаний уповноваженим представником споживача та скріплений печаткою споживача, або надати в письмовій формі мотивовану та обгрунтовану відмову від підписання акта приймання-передачі газу.

Відповідно до п. п. 3.1., 3.2., 3.3., 3.6. договору №114107HQORAB106 від 28.10.2016р. ціна договору становить: 10 827 357,95 (Десять мільйонів вісімсот двадцять сім тисяч триста пятдесят сім грн., 95 коп.)., у тому числі ПДВ - 1 804 559,66 (ОСОБА_1 мільйон вісімсот чотири тисячі п'ятсот пятдесят девять грн., 66 коп.). Сторони домовилися, що при зміні згідно із законодавством ставок податків і зборів, які мають бути включені до ціни товару, ціна за одиницю товару змінюється пропорційно до змін таких ставок. Ціна договору може бути змінена в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товарів) за взаємною згодою сторін. Сторони домовились, що ціна газу, розрахована відповідно до пунктів 3.2. та 3.3. цього договору, застосовується сторонами при складанні актів приймання-передачі газу та розрахунках за цим договором.

За умовами п. п. 4.1.- 4.6. договору №114107HQORAB106 від 28.10.2016р., розрахунки за товар здійснюються на умовах відстрочки платежу протягом 30 банківських днів з дня поставки (передачі) товару. У разі затримки бюджетного фінансування розрахунок за поставлений товар здійснюється протягом 3-х банківських днів з дати отримання Покупцем бюджетного призначення на фінансування закупівлі на свій реєстраційний рахунок. Розрахунки між сторонами проводяться в національній валюті України гривні. Вид розрахунків безготівковий, шляхом перерахування покупцем грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця. Бюджетні зобовязання за договором виникають у разі наявності та в межах відповідних бюджетних асигнувань. Розрахунковий період за договором становить один календарний місяць - з 07.00 години першого дня місяця до 07.00 години першого дня наступного місяця включно. Оплата газу здійснюється споживачем шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника в наступному порядку: оплата місячної вартості газу може здійснюватися споживачем не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим, на підставі актів приймання-передачі природного газу які надаються постачальником, у разі наявності відповідного бюджетного фінансування. У разі збільшення в установленому порядку підтвердженого обсягу газу протягом розрахункового періоду споживач здійснює оплату вартості додатково заявлених обсягів газу в п'ятиденний строк після збільшення цього обсягу. Датою оплати (здійснення розрахунку) є дата зарахування коштів на банківський рахунок постачальника.

Згідно пп.6.1.1. п.6.1. договору №114107HQORAB106 від 28.10.2016р. покупець зобовязаний своєчасно та в повному обсязі (при наявності бюджетного фінансування) сплачувати за поставлений (переданий) товар.

Положення п. п. 4.1., 4.3., 4.5.1., 6.1.1. договору №114107HQORAB106 від 28.10.2016р. щодо проведення розрахунків за товар за умови наявності бюджетного призначення (бюджетних асигнувань) на фінансування закупівлі на реєстраційний рахунок покупця, то така умова розрахунків суперечить вимогам ст.511, ч.2 ст.530 ЦК України. Вказана подія не є такою, яка має неминуче настати. Крім цього, її настання не залежить від волі сторін договору (зокрема відповідача) і повязана з виконанням обовязку третьою особою, яка має перерахувати грошові кошти на рахунок відповідача. Тоді як зобовязання не створює обовязку для третьої особи. В той же час, надходження бюджетних коштів на рахунок відповідача, не є тією обставиною, яка відповідно породжує для відповідача обовязок здійснити розрахунок за поставлений товар або звільняє відповідача від визначеного договором поставки зобовязання розрахуватися за поставлений товар. За змістом договору поставки вбачається, що такою обставиною сторонами визначено факт підписання актів приймання-передачі природного газу які надаються постачальником, за наслідками чого, відповідач протягом 30 банківських днів здійснює оплату вартості поставленого природного газу.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору №114107HQORAB106 від 28.10.2016р. позивач поставив природний газ, а відповідач прийняв його на загальну суму 11902321,43грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу №1 від 30.09.2016р. на суму 106385грн. 17коп. (з ПДВ), №2 від 31.10.2016р. на суму 2065821грн. 13коп. (з ПДВ), №3 від 30.11.2016р. на суму 4078388грн. 09коп (з ПДВ) та №4 від 31.12.2016р. на суму 5651727грн. 04коп. (з ПДВ), які підписані сторонами та скріплені їхніми печатками. Як зазначалось вище, ціна договору №114107HQORAB106 від 28.10.2016р. становить 10827357,95грн. (п.3.1. договору). Відтак, як вбачається з матеріалів справи, зазначено позивачем та визнається відповідачем, поставка природного газу понад встановлену у договорі ціну, зокрема на суму 1074963,48грн. є позадоговірною, тобто такою, яка проведена поза умовами договору №114107HQORAB106 від 28.10.2016р. Також, відповідач не заперечив факту отримання позадоговірного природного газу на суму 1074963,48грн. за актом приймання-передачі природного газу №4 від 31.12.2016р. та факт непроведення оплати за отриманий газ у цій частині.

Відповідач неналежним чином здійснював оплату за отриманий товар природний газ, оплачуючи лише частково, що підтверджується платіжними дорученнями, внаслідок чого у відповідача перед позивачем виникла заборгованість за поставлений природній газ в сумі 2100816грн. 03коп. (в т.ч. 1074963,48грн. позадоговірна поставка природного газу) та визнається відповідачем. Між позивачем та відповідачем 09.03.2017р. був складений акт звіряння взаємних розрахунків, підписаний та скріплений печатками обох сторін, з якого вбачається, що заборгованість відповідача перед позивачем станом на 09.03.2017р. становила 3314673грн. 99коп.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобовязання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

За умовами ст.525 ЦК України та ст.193 ГК України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору тощо. Згідно ст.599 ЦК України, ст.202 ГК України зобовязання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Станом на день прийняття рішення суду, відповідачем здійснено часткову оплату на суму 1213857грн. 96коп., відтак заборгованість відповідача перед позивачем становить 2100816грн. 03коп., яка визнана відповідачем.

Порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (ст.610 ЦК України).

Відповідно до ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частина 2 ст.218 ГК України передбачає, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобовязання контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Позивач, на підставі ст.625 ЦК України, за прострочення оплати нарахував відповідачу інфляційні втрати у розмірі 69972грн. 77коп. та 3% річних у розмірі 19070грн. 73коп. за період з 11.01.2017р. по 21.03.2017р. (розрахунки наведено в позовній заяві).

В силу ст.216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором. Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Пунктом 7.3. договору №114107HQORAB106 від 28.10.2016р. передбачено, що у разі порушення споживачем строків оплати, передбачених розділом IV договору, споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу. Так, позивачем згідно п.7.3. договору №114107HQORAB106 від 28.10.2016р., нараховано відповідачу пеню у розмірі 160446грн. 22коп. Розрахунки проведених нарахувань долучено до матеріалів справи.

У пункті 1.12 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" розяснено, що з огляду на вимоги частини першої статті 47 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Перевіривши проведені позивачем нарахування з огляду на вищевикладене, позивач безпідставно провів нарахування на вартість несвоєчасно оплаченого відповідачем природного газу, який було поставлено поза межами умов договору, оскільки відповідальність у вигляді пені передбачена договором і застосовується виключно до умов поставки здійсненої в межах договору, а також позивач в порушення п.4.1. договору №114107HQORAB106 від 28.10.2016р. не прийняв до уваги порядок обчислення строків, починаючи нарахування за прострочення виконання зобовязання з оплати із наступного дня після закінчення строку (30 банківських днів) встановленого для виконання зобовязання. Відтак, в перерахунку, розмір пені із суми грошового зобовязання за договором із врахуванням 30 банківських днів для оплати та періоду нарахувань визначеного позивачем в розрахунках становить- 75597,90грн., а також у перерахунку (із врахуванням умов щодо порядку оплати договірної поставки та загальних правил оплати щодо бездоговірної поставки ) 3% річних складає 14284,49грн.

Відповідно до п.3 ст.83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Частиною 1 ст.233 ГК України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій; при цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу; якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до п.3.17.4 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції Вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо. У зазначеній нормі ГПК йдеться про можливість зменшення розміру саме неустойки (штрафу, пені), а тому вона не може застосовуватися у вирішенні спорів, пов'язаних з відшкодуванням сум збитків та шкоди (стаття 22, глава 82 Цивільного кодексу України). Крім того, ця процесуальна норма може застосовуватись виключно у взаємозв'язку (сукупності) з нормою права матеріального, яка передбачає можливість зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), а саме частиною третьою статті 551 Цивільного кодексу України і статтею 233 Господарського кодексу України. Якщо відповідні санкції застосовуються не у зв'язку з порушенням зобов'язання, а з інших передбачених законом підстав (наприклад, за порушення вимог конкурентного законодавства), їх розмір не може бути зменшено судом. Враховуючи те, що відповідач є бюджетною організацією, причини невиконання відповідачем зобов'язання та ступінь вини відповідача, а також враховуючи фінансовий стан відповідача та вжиття ним заходів до виконання зобов'язання, суд прийшов до висновку про часткове задоволення заявленого відповідачем у відзиві клопотання, та зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню на 20 % (відсотків).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст.33 ГПК України). Відповідно до ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на вищевикладене, подані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги до відповідача із врахуванням заяви (вх.№1773/17 від 19.04.2017р.) про зменшення розміру позовних вимог, в частині стягнення основного боргу в розмірі 2100816грн. 03коп., інфляційних втрат в розмірі 69972грн. 77коп., 3% річних у розмірі 14284грн. 49коп. та пені у розмірі 60478грн. 32коп. є обґрунтованими, не спростованими, підтвердженими належними доказами та підлягають задоволенню. В решті позовних вимог належить відмовити у звязку із зменшенням судом та у зв"язку із безпідставністю проведених нарахувань.

Судовий збір необхідно віднести на відповідача пропорційно задоволених позовних вимог, відповідно до ст.49 ГПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 3, 4-3, 12, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити частково.

Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м.Львова (79007, м.Львів, вул.Батуринська, буд.2, код ЄДРПОУ 07638027) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Львівгаз збут (79039, м.Львів, вул.Золота, буд.42, код ЄДРПОУ 39594527) 2100816грн. 03коп. основного боргу, 69972грн. 77коп. інфляційних втрат, 14284грн. 49коп. 3% річних, 60478грн. 32коп. пені та 33683грн. 27коп. судового збору.

В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

Повне рішення складено 21.04.2017р.

Суддя Іванчук С.В.