Рішення № 66165270, 10.04.2017, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.04.2017№910/2855/17

За позовом Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового

фонду Святошинського району м. Києва"

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення 16 413,06 грн.

Суддя Літвінова М.Є.

Представники сторін:

від позивача: Микитин С.С. за довіреністю № 05-юр від 03.01.2017;

від відповідача: не з'явився

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 10 квітня 2017 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва" (далі - позивач) звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення 16 413,06 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за Договором оренди нежитлового приміщення №170 від 27.11.2009 в частині своєчасного внесення орендної плати та інших платежів, у зв'язку з чим, у відповідача за період з квітня 2016 року по лютий 2017 року виникла заборгованість у розмірі 16 413,06 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.02.2017 порушено провадження у справі № 910/2855/17, її розгляд призначено на 20.03.2017 року.

14.03.2017 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача подані додаткові документи для долучення до матеріалів справи.

Представник відповідача в судове засідання 20.03.2017 року не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 20.03.2017 винесено ухвалу про відкладення розгляду справи на 10.04.2017.

У судовому засіданні 10.04.2017 представник позивача надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача в судове засідання 10.04.2017 року не з'явився, вимоги ухвали суду від 20.03.2017 року не виконав, письмового відзиву на позов не надав, про причини своєї неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином.

Місцезнаходження відповідача за адресою: АДРЕСА_2 на яку було відправлено ухвали суду підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та вказана в позові.

У відповідності з положеннями пункту 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 1 статті 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається за повідомленою сторонами господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

27.11.2009 року між Комунальним підприємством «Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва» (орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (орендар) укладено Договір оренди нежитлового приміщення №170 (далі - Договір).

Договір встановлює умови оренди нежитлового приміщення, яке належить до комунальної власності територіальної громади Святошинського району м. Києва і закріплене за орендодавцем на праві повного господарського відання та оперативного управління згідно розпорядження Святошинської районної в м. Києві держадміністрації № 1985 від 30.12.2008, між орендодавцем і орендарем та регулює їх взаємовідносини протягом його дії (п. 1.1. Договору).

Відповідно до п.1.2. Договору орендодавець на підставі розпорядження голови Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації № 1103 від 02.10.2009 та ордеру № 248 від 03.11.2009 передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 103,1 кв.м. під надання побутових послуг: ремонт електротоварів.

Згідно із п. 2.1 договору, орендар вступає у строкове платне користування нежитловим приміщенням одночасно з підписанням сторонами цього договору та акту прийому-передачі вказаного приміщення.

За актом прийому-передачі нежилого приміщення від 27.11.2009 орендодавець передав в оренду приміщення відповідачу.

27.02.2015 між Комунальним підприємством "Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва" (підприємство), Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (орендар) та Комунальним підприємством "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва" (балансоутримувач) укладено додаткову угоду до договору, відповідно до якої визначено, що підприємство передає, а балансоутримувач приймає на себе права та обов'язки як новий балансоутримувач орендованого нежитлового приміщення орендарем згідно з Договором оренди № 170 від 27.11.2009; термін дії договору продовжено до 30.04.2015.

Відповідно до п. 3.1 Договору, орендна плата розраховується відповідно до методики та базових орендних ставок, затверджених рішенням Святошинської районної у місті Києві ради № 41 від 31.10.2006 і складає 3866,25 грн. за перший місяць оренди відповідно до розрахунку орендної плати (згідно додатку № 1 до договору).

Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції (п. 3.2 Договору).

Відповідно до п. 3.3 Договору орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно, не пізніше 10 числа поточного місяця з урахуванням щомісячного індексу інфляції.

Відповідно до розрахунку орендної плати (додаток № 3 до договору) всього до сплати за перший місяць оренди - 2 579,35 грн.

Пунктом 3.6. Договору сторони погодили, що крім орендної плати орендар відшкодовує орендодавцю: амортизаційні відрахування за орендоване майно, плату за землю.

У випадку закінчення терміну дії цього договору орендна плата та інші, передбачені цим договором платежі, сплачуються орендарем по день фактичної здачі орендованого приміщення згідно акту прийому-передачі. (п. 3.9 договору).

Згідно із угодою № 1 про відшкодування витрат підприємства за майно територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 103,1 кв.м., сторони погодили, що орендар відшкодовує витрати підприємства у розмірі: відшкодування плати за землю - 316,30 грн., експлуатаційні витрати балансоутримувача - 175,27 грн., що разом з ПДВ становить 98,31 грн.

Пунктом 3 вказаної угоди сторони погодили, що витрати за утримання прибудинкової території, вивіз сміття, вартість послуг по ремонту і технічному обслуговуванню інженерного обладнання та внутрішньо будинкових мереж сплачуються щомісячно за окремим розрахунком на розрахунковий рахунок, зазначений у п. 10 вищезазначеного договору оренди.

Угодою № 1 від 01.11.2016 про відшкодування витрат підприємства за майно територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду за адресою: АДРЕСА_1, сторони дійшли згоди, що орендар відшкодовує витрати підприємства у розмірі: відшкодування плати за землю - 470,35 грн., експлуатаційні витрати балансоутримувача - 175,27 грн., технічне обслуговування внутрішньобудинкових - 81,99 грн., прибирання прибудинкової території - 57,74 грн., ПДВ - 157,07 грн., що разом з ПДВ становить 942,42 грн.

За розрахунком позивача, за період з квітня 2016 року по лютий 2017 року у відповідача виникла перед позивачем заборгованість за Договором в розмірі 16 413,06 грн.

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом, передбаченим статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, на подання відзиву на позов, жодних заперечень на спростування наведених позивачем обставин суду не надав.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частина 1 статті 759 ЦК України передбачає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Аналогічні норми містяться в положеннях ст. 283 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 1, ч. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Пунктами 1, 4 статті 285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Як встановлено судом вище, відповідно до акту приймання-передачі нежилого приміщення від 27.11.2009 орендодавець передав, а відповідач прийняв в користування нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 103,1 кв.м.

Матеріалами справи підтверджено, що у спірний період з квітня 2016 року по лютий 2017 року відповідач користується вказаним вище приміщенням, переданим в оренду за Договором № 170 оренди нежитлового приміщення від 27.11.2009.

Умовами договору визначено, що відповідач сплачує орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності не пізніше 10 числа поточного місяця з урахуванням щомісячного індексу інфляції по день фактичної здачі орендованого приміщення згідно акту прийому-передачі (п. 3.7., п. 3.9. договору).

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Згідно із ч. 1 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Як підтверджено матеріалами справи, за період з квітня 2016 року по лютий 2017 року у відповідача виникла заборгованість у сумі 16 413,06 грн. з орендної плати та інших платежів.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що:

- суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться;

- кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно із ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Судом встановлено, що заборгованість відповідача перед позивачем за Договором у період з квітня 2016 року по лютий 2017 року у сумі 16 413,06 грн. належним чином доведена, документально підтверджена та відповідачем не спростована.

Оскільки, невиконане зобов'язання за Договором у розмірі 16 413,06 грн. підтверджується матеріалами справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення 16 413,06 грн.

Враховуючи вищенаведене, дослідивши повно та всебічно матеріали справи, на день розгляду справи, суд задовольняє повністю позовні вимоги Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва" до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення 16 413,06 грн.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 49 ГПК України покладається на відповідача.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись статтями 4, 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Святошинського району м. Києва" (03134, м. Київ, вул. Симиренка, будинок 7, ідентифікаційний код 39607507) заборгованість у сумі 16 413 (шістнадцять тисяч чотириста тринадцять) грн. 06 коп. та судовий збір у розмірі 1 600 (одна тисяча шістсот) грн. 00 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 18.04.2017

Суддя М.Є. Літвінова